ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року Справа № 160/16364/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18 жовтня 2022 року (13 жовтня 2022 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в березні 2018 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016 року у відповідності до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51, 63 Закону №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року та на підставі виданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Внаслідок проведеного відповідачем перерахунку сформувалась заборгованість за 2016-2017 роки. Однак, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 виплачувалась в порядку згідно п. 3 Постанови КМУ №103. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103. Враховуючи викладене вище, а також те, що тривала невиплата частини перерахованої пенсії за минулі періоди сталася з вини відповідача, позивач вважає, що у відповідності до положень Закону №2050-ІІІ має право на компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням частини щомісячних пенсійних виплат, перерахованих відповідачем відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 віл 21.02.2018 року. З метою вирішення спору з відповідачем у досудовий спосіб позивач звернувся до нього з письмовою заявою щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року. Відповідач повідомив позивача про те, що виплату було проведено в порядку визначеному п.3 Постанови № 103, в подальшому в порядку визначеному Постановою № 1088. а тому правові підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.
14.12.2022 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. На виконання Постанови № 103 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року. Доплата за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 51249,57 грн. виплачувалась ОСОБА_1 за нормами Постанови № 103: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а саме: по 1067,70 грн. щомісячно; з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року щомісячно окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме: по 2135,40 грн. щомісячно. Доплата пенсії за нормами Постанови № 103 за період 01.01.2018 року по 31.03.2018 року в сумі 5088,15 грн. виплачена ОСОБА_1 у квітні 2018 року разом з пенсією. 24 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян», відповідно до підпункту 2 пункту 1 якої особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці. Отже, в червні місяці 2021 року позивач отримав пенсію в розмірі 6368,40 грн. та доплату по Постанові № 1088 в сумі 2135,37 грн. Станом на 01.07.2021 року доплату по Постанові № 103 виплачено ОСОБА_1 у повному обсязі. Статтею 55 Закону № 2262 визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Таким чином, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст.55 Закону № 2262 та Порядком № 159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Оскільки, при проведенні перерахунку пенсії позивача за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року розмір пенсії було обраховано станом на 1 січня 2018 року, з урахуванням проведених підвищень на цю дату в оновленому розмірі, отже, відсутні підстави вважати що доход від затримки її виплати за цей період було втрачено. Крім того, виплата перерахованої пенсії в 2018, 2019, 2020 роки здійснювалася відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, отже, не може вважатися несвоєчасною виплатою. При цьому, коли пенсія виплачується відповідно до порядку, встановленого нормативно-правовими актами, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасною виплатою сум при порушення встановленого порядку. Оскільки виплата перерахованої пенсії здійснювалася виключно відповідно до встановленого порядку, відсутні підстави для виплати компенсації в розумінні Закону № 2050-ІІІ.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 19.10.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, в березні 2018 року останньому було здійснено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016 року у відпо відності до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51, 63 Закону №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до вимог Поста нови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року та на підставі виданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Внаслідок проведеного відповідачем перерахунку сформувалась заборгованість за 2016-2017 роки. Однак, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року виплачува лась в такому порядку згідно п. 3 Постанови КМУ №103: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з І січня 2016 р по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р по 30 червня 2021 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суда від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103 Оскільки тривала невиплата частини перерахованої пенсії за минулі періоди сталася з вини відповідача, то на думку позивача останній має право на компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням частини щомісячних пенсійних виплат, перерахованих мені відповідачем відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року.
Так, як убачається із матеріалів справи, представником позивача адвокатом Драгомировою О.М. до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 27.07.2022 року направлено заяву, в якій представник позивача просив відповідача здійснити нарахування та виплатити заявнику компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Листом від 25.08.2022 року №25681-18985/Л-01/8-0400/22 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на означену заяву від 03.08.2022 року повідомило представнику позивача адвокату Драгомировій О.М. наступне.
«…Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Зазначена Постанова була підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 103 з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перераховуються за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
На виконання Постанови № 103 виплата перерахованих відповідно до абзацу першого пункту третього пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводиться з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
На виконання Постанови № 103 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року.
Доплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року у сумі 5088,15 грн виплачено ОСОБА_1 у квітні 2018 року разом з пенсією.
Доплата за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 51249,57 грн. виплачувалась ОСОБА_1 за нормами Постанови № 103 у такому порядку: 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а саме, по 1067,70 грн. щомісячно; з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року щомісячно окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме, по 2135,40 грн щомісячно. 24 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян», відповідно до підпункту 2 пункту 1 якої особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці. Враховуючи зазначені норми, в червні місяці 2021 року ОСОБА_1 отримав пенсію в розмірі 6368,40 грн. та доплату по Постанові № 1088 в сумі 2135,37 грн. Станом на 01.07.2021 доплату по Постанові № 103 виплачено ОСОБА_1 у повному обсязі…».
Також, 27.07.2022 року представником позивача адвокатом Драгомировою О.М. до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 03.08.2022 року направлено адвокатський запит, в якій представник позивача просила відповідача повідомити коли фактично була виплачена розрахована сума заборгованості та яку суму складає сума заборгованості.
Листом від 05.08.2022 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на означений адвокатський запит від 03.08.2022 року повідомило представнику позивача адвокату Драгомировій О.М. наступне. На виконання Постанови № 103 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року. Доплата за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 36713,03 грн виплачувалась ОСОБА_1 за нормами Постанови № 103 у такому порядку: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а саме, по 1067,70 грн. щомісячно; з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року щомісячно окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме, по 2135,40 грн щомісячно. Доплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року виплачено ОСОБА_1 разом з пенсією за квітень 2018 року. Отже, в червні місяці 2021 року ОСОБА_1 отримав пенсію в розмірі 8503,77 грн. та доплату по Постанові № 1088 в сумі 2135,40 грн. Станом на 01.07.2021 року доплату по Постанові № 103 виплачено ОСОБА_1 у повному обсязі.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10,2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нара хованого. але не виплаченого громадянин)/ доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доход) (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-ІІІ).
Для реалізації Закону № 2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21,02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті Закону №2050-III та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 31.08.2021 по справі № 264/6796/16-а, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відтак відповідач, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено пенсію позивачу, повинен здій снити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отри мання такої компенсації.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здій снюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністрати вних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Також при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 461/1390/16-а.
Щодо строків звернення до суду, то суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 09.06.2021 по справі № 240/186/20, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моментом отримання листа-відповіді органу Пенсійного фонду України про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов'язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов'язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір, а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник