ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3523/22 пров. № А/857/13035/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року у справі №140/3523/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» до Рівненської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції - Сорока Ю.Ю., час ухвалення - у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту - 18.07.2022),-
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» звернулось з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 08.02.2022 року №UA204000/2022/000070/1 про коригування митної вартості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем з метою митного оформлення товару вантажний автомобіль марки - MERCEDES-BENZ, моделі - VITO 116 CDI, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 3, призначений для використання по дорогах загального користування до Рівненської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №204020/2022/204205 від 28.01.2022 та передбачений Митним кодексом України перелік документів, ціна товару становить 7000,00 Євро.
Однак, відповідачем, за результатом розгляду поданої декларантом ВМД №204020/2022/204205, у зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах та відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, видано картку відмови від 08.02.2022 року №UA204000/2022/000075 в прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2022 №UA204000/2022/000070/1, митну вартість товару визначено за резервним методом, рівень митної вартості товару становить 18 900,00 Євро.
Позивач вважає рішення Рівненської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 08.02.2022 року №UA204000/2022/000070/1 протиправним, оскільки митний орган дійшов до необґрунтованих сумнівів під час аналізу поданих позивачем до митного оформлення документів, в тому числі щодо вартості товару, а відтак просить суд задовольнити позов.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення оскаржується у зв'язку із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Апелянт зазначає, що фактично всі висновки суду першої інстанції зводяться лише до того факту, що декларантом не надано додаткових документів на вимогу митниці.
Вважаєм такі висновки суду поверхневими і передчасними, без достатнього аналізу та без з'ясування всіх обставин справи.
Зазначає, що вимога митного органу про надання додаткових документів не може вважатись невиконаною у разі відсутності таких документів у декларанта на законних підставах.
Щодо договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається, слід зауважити, що угод з іншими третіми особами про поставку товару не укладались, а відтак не можуть бути надані.
Щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту), слід зауважити що такі також відсутні.
Щодо банківських платіжних документів, що стосується оплати за товар, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу у разі її здійснення варто зазначити що декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення № 351 від 02.12.2021 року, яке підтверджує здійснення оплати.
Щодо висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією слід зауважити, що наразі в підприємства відсутні обігові кошти для оплати послуг оцінювача, а відтак підприємство не може виконати дану вимогу. Крім того, слід зауважити, що декларантом наданий вичерпний повний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості, які не містять розбіжностей, а вимога митного органу надати звіт тягне додаткові витрати для підприємства, а відтак не може носити обов'язків характер.
Щодо виписки з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару, слід зауважити, що виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару це документи які належать і формуються експортером (продавцем товару). Оскільки чинним законодавством, а також умовами договору не передбачено обов'язку надання цих документів, а також враховуючи, що вони можуть містити ознаки комерційної таємниці, дана документація не була надана експортером. Отже дана вимога не може і не могла бути виконана підчас митного оформлення товару, не може носити обов'язковий характер, а відтак не може бут причиною відмови у митному оформлені за поданими документами.
При чому ні контролюючим органом ні судом першої інстанції не зазначено, як відсутність документів на законних підставах може вплинути на визначення митної вартості. Більше, суд посилається на відмову у наданні документів на вимогу митниці, як на підставу прийняття відмови у задоволенні позову.
Також судом проігноровано той факт, що твердження митниці про відсутність на товаротранспортній накладній відміток перевізника, про не можливість взяття до уваги МД країни відправлення, щодо строку дії Контракту № 46/21-AL/OL від 29.11.2021 року не були підставою для прийняття рішення про коригування, оскільки у самому рішенні відсутні будь-які посилання на такі твердження.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч.1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.
Щодо твердження митниці про відсутність на товаротранспортній накладній відміток перевізника, слід звернути увагу суду що в графі 22 товаротранспортної накладної міститься підпис відповідної особи, що взагалі спростовує твердження відповідача про відсутність відмітки.
Твердження відповідача про не можливість взяття до уваги МД країни відправлення є необгрунтованою, оскільки на стадії митного оформлення вона прийнята митницею без жодних зауважень, що підтверджується рішенням про коригування, точніше відсутністю в ньому посилання на це.
Слід звернути увагу суду на той факт, що декларація країни відправлення формувалась експортером(продавцем), а відтак оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому будь які можливі порушення законодавства чи помилки експортера не свідчать і не можуть свідчити про порушення декларантом будь-якого законодавства, а відтак і не може бути підставою для коригування митної вартості.
Стосовно відсутності підтвердження факту оплати, апелянт зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки до митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті № 351 від 02.12.2021 року, яке чітко кореспондується із транспортним засобом та контрактом.
Крім того, на додаткове підтвердження факту оплати, до суду позивачем надано рахунок-проформу, який був виставлений на покупця, на основі якого здійснено платіж 03.12.2021 року, проте даний факт залишено поза увагою судом.
Що ж до зауваження стосовно дати оплати та порушення умов договору слід зазначити, що є очевидним той факт, що продавцем при формуванні остаточного інвойсу № 358/2021 від 27.12.2021 року здійснено описку щодо оплати, оскільки зазначено що ніби продавець має сплатити до 03.12.2021 року, проте оскільки інвойс датований 27.12.2021, а відтак в ньому апріорі не може стояти вимоги щодо оплати до дати яка значно передує даті інвойсі. Отже, враховуючи надане платіжне доручення в іноземній валюті №351 від 02.12.2021 року, яке чітко кореспондується із транспортним засобом та контрактом, слід читати що сума була оплачена до 03.12.2021 року. Що узгоджується з умовами контракту та чинного законодавства.
Крім того, митним органом не наведено ні в рішенні про коригування ні у відзиві, яким саме чином взагалі факт оплати/неоплати впливає на формування митної вартості, яких саме складових митної вартості не можливо підтвердити даними документами.
Щодо так званих розбіжностей у власниках транспортних засобу, то відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Крім того, судом першої інстанції проігноровано доводи позивача щодо різних підходів митниці до визначення митної вартості.
Судом першої інстанції не приділено достатньої уваги факту підтвердження рівня визначеної контролюючим органом митної вартості.
Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідач зазначає, що Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно - тарифного регулювання ЗЕД Рівненської митниці (далі - Управління) на постійній основі здійснюється аналітична робота, яка, у тому числі, включає збір, накопичення та обробку інформації, по яким від уповноважених органів іноземних держав отримано відповіді щодо з'явлення до митного оформлення недостовірних даних стосовно митної вартості товарів.
Станом на 15.05.2022 (протягом 2022 року) Управлінням опрацьовано 3 листа (8 МД), профільних Департаментів, якими надано відповіді уповноважених органів іноземних держав щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПП «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ», з яких за 2 листами - 67% (7 МД - 87,5%) не підтверджені відомості щодо зовнішньоекономічної діяльності.
Оскільки, декларантом на письмову вимогу митниці не було надано в строк, передбачений частиною третьою статті 53 МКУ, витребовуваних додаткових документів, 08.02.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA204000/2021/000070/1.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість транспортного засобу, того ж року виготовлення, за такими ж технічними характеристиками, що й оцінюваний, за рівнем вартості 18900,00 EUR, згідно цінової інформації відкритих джерел Інтернет ресурсу (www.mobile.de).
Позивачем полана відповідь на відзив, у якій вказує на те, що контролюючий орган мас дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу про правомірність/неправомірність прийнятого рішення про коригування мав би дослідити питання правомірності/неправомірності мотивів його прийняття через призму зазначених в ньому причини його прийняття, а не будь-яких обставин на які посилаються митний орган.
Слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Зазначення в рішенні про коригування тих чи інших підстав для його прийняття вважається вичерпним. Будь-які інші зауваження та обґрунтування стосовно мотивів його прийняття не вважаються такими які передували його прийняттю.
Відтак, вводячи суд в оману, та незаконно маніпулюючи обставинами на власну користь, відповідачем наведено ряд «зауважень», які, як слідує із вищезазначеного, не були підставами прийняття спірного рішення про коригування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 29.11.2021 між ПП ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ (Покупець) та Компанією ALEXANDER RJNGKIND Fahrzeughandel (Продавець) укладено контракт №46/21-AL/OL, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойса (надалі Товар):
- вживаний мікроавтобус марки Mercedes-Benz, модель Vito 116 CDI LKW, 2020 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 - вартістю 7000,00 Євро.
Відповідно до п.2.1 Контракту №46/21-AL/OL сторони погодили, що загальна вартість контракту становить 14 000,00 Євро, п.2.2 Контракту №46/21-AL/OL встановлено, що ціна на товар буде зазначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюються в Євро.
На виконання вказаного пункту сторонами погоджено інвойс №358/2021 від 27.12.2021, згідно з якою узгоджено сторонами вартість товару - вантажного автомобіля марки - MERCEDES-BENZ, моделі - VITO 116 CDI, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , вартістю 7 000,00 Євро.
З метою здійснення митного оформлення товару - вантажний автомобіль марки - MERCEDES-BENZ, моделі - VITO 116 CDI, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 3, призначений для використання по дорогах загального користування, декларантом подано до Рівненської митниці митну декларацію №UA204020/2022/204205, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 7 000,00 Євро.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA204020/2022/204205 митній вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, а саме: інвойс 358/2021 від 27.12.2021 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 21.01.2022 року; сертифікат на транспортування EUR1 №L062065 від 17.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.03.2020; експертна довідка №1174/22 від 24.01.2022; контракт №46/21-AL/OL від 29.11.2021; договір - доручення №14/05-21 на надання митно-брокерських послуг від 14.05.2021; митна декларація країни відправлення; платіжне доручення в іноземній валюті №351 від 02.12.2021.
За результатами опрацювання документів, поданих до митного оформлення декларантом, митницею встановлено неточності, а саме:
згідно поданого інвойсу від 27.12.2021 №358/2021 продавцем товару є ALEXANDER JUNGKIND Fahrzeughandeb (Schroten 4, 78736 Trichtingen, Germany). Разом з тим, в поданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.03.2020 № НОМЕР_2 власником товару є Mercedes-Benz Vans mobility GmbH (Rungestrase 22-24, 10179 Berlin). При цьому, до митного оформлення не подано будь-яких документів щодо продавця товару від третьої особи, у тому числі договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором( угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
відповідно до п.3.1. зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2021 №46/21- AL/OL (далі - Контракт) Покупець здійснює оплату вартості Товару на умовах попередньої оплати протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (та/або проформи інвойс) від Продавця. В разі досягнення домовленостей між Сторонами, можлива після оплата вартості Товару протягом 90 календарних днів. Згідно інвойсу від 27.12.2021 M358/2021 сума 7000,00 EUR повинна бути виплачена 03.12.2021 на вказаний в інвойсі акаунт, що суперечить Контракту;
митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів: цінова інформація по сайту www.mobile.de. мінімальна вартість аналогічного транспортного засобу за технічними характеристиками та роком виготовлення становить 18900 EUR, 21777 EUR.
У зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності декларанту було запропоновано в 10-ти денний термін надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківські платіжні документи, що стосуються оплати за товар, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу у разі її здійснення.
Додаткові документи, які витребовувала митниця, декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, у зв'язку з відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, 08.02.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA204000/2021/000070/1.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість транспортного засобу, того ж року виготовлення, за такими ж технічними характеристиками, що й оцінюваний, за рівнем вартості 18900,00 EUR, згідно цінової інформації відкритих джерел Інтернет ресурсу (www.mobile.de).
Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 11.02.2022 №UA204020/2022/207189 із застосуванням положень ч.7 статті 55 МКУ.
Суд першої інстанції в задоволені позову відмови з тих підстав, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Проте, апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Згідно з ч.4 ст.54 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що під час здійснення митного оформлення товару обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.06.2019 в справі №804/7761/15 (№К/9901/4756/18 ).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у митній декларації №204020/2022/204205 від 28.01.2022 позивачем самостійно заявлено митну вартість товару, визначену за першим методом визначення вартості товару - за ціною договору, в розмірі 7000, 00 Євро.
На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу декларантом представлені наступні документи: інвойс 358/2021 від 27.12.2021 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 21.01.2022 року; сертифікат на транспортування EUR1 №L062065 від 17.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.03.2020; експертна довідка №1174/22 від 24.01.2022; контракт №46/21-AL/OL від 29.11.2021; договір - доручення №14/05-21 на надання митно-брокерських послуг від 14.05.2021; митна декларація країни відправлення; платіжне доручення в іноземній валюті №351 від 02.12.2021.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як слідує із оскаржуваного рішення, у графі 33 відповідачем зазначено, що згідно поданого інвойсу від 27.12.2021 №358/2021 продавцем товару є ALEXANDER JUNGKIND Fahrzeughandeb (Schroten 4, 78736 Trichtingen, Germany). Разом з тим, в поданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.03.2020 № НОМЕР_2 власником товару є Mercedes-Benz Vans mobility GmbH (Rungestrase 22-24, 10179 Berlin). При цьому, до митного оформлення не подано будь-яких документів щодо продавця товару від третьої особи, у тому числі договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором( угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
відповідно до п.3.1. зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2021 №46/21- AL/OL (далі - Контракт) Покупець здійснює оплату вартості Товару на умовах попередньої оплати протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (та/або проформи інвойс) від Продавця. В разі досягнення домовленостей між Сторонами, можлива після оплата вартості Товару протягом 90 календарних днів. Згідно інвойсу від 27.12.2021 M358/2021 сума 7000,00 EUR повинна бути виплачена 03.12.2021 на вказаний в інвойсі акаунт, що суперечить Контракту;
митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів: цінова інформація по сайту www.mobile.de. мінімальна вартість аналогічного транспортного засобу за технічними характеристиками та роком виготовлення становить 18900 EUR, 21777 EUR.
Проте, з такими доводами відповідача погодитись не можна, з огляду на наступне.
Як уже зазначалось вище, на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу декларантом представлені наступні документи: інвойс 358/2021 від 27.12.2021 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 21.01.2022 року; сертифікат на транспортування EUR1 №L062065 від 17.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.03.2020; експертна довідка №1174/22 від 24.01.2022; контракт №46/21-AL/OL від 29.11.2021; договір - доручення №14/05-21 на надання митно-брокерських послуг від 14.05.2021; митна декларація країни відправлення; платіжне доручення в іноземній валюті №351 від 02.12.2021.
Надані позивачем до митного оформлення імпортованого товару документи, не містили розбіжностей, ідентифікували товар та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже містили у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).
Натомість усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та надуманими.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, тому наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З урахуванням наведених норм, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічні правові позиції неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, від 08.09.2018 у справі №803/2129/15, 14.08.2018 у справі №804/11337/15, від 07.08.2018 у справі №803/166/16, від 31.07.2018 у справі №803/2219/15 , від 31.07.2018 у справі №804/858/14, від 20.06.2018 у справі №804/15156/15, від 20.06.2018 у справі №815/4398/16, від 20.06.2018 у справі №826/1261/15, від 20.06.2018 у справі №803/406/16.
Апеляційний суд зазначає, що відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на подані позивачем документи, які містили б ознаки підробки, неточності, розбіжності і в чому саме такі полягали.
Крім цього, як уже було зазначень вище, підставою для сумнівів відповідача у правильності визначення позивачем митної вартості товарів слугувала інформація, наявна у на сайті www.mobile.de, про що прямо вказано у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості.
Проте, як свідчить зміст Експортної довідки №1174/22 від 24.01.2022 р., автомобіль, що імпортувався позивачем мав пошкодження: КТЗ після ДТП, зламані, розбиті, пошкоджені: задній бампер, ліві двері задка.
Водночас, жодних доказів того, що митним органом при визначенні митної вартості вказаного автомобіля були враховані зазначені обставини відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Разом з тим, в ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Таким чином, з урахуванням наведеного, інформація з сайту не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Натомість, право митниці на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в довідниках (сайтах) мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу та рівнем вартості такого транспортного засобу по довіднику (на сайті), не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.
Наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості органом доходів і зборів лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів ( ч. 1 ст. 58 МК України).
Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).
Що стосується доводів відповідача про те, що згідно поданого інвойсу від 27.12.2021 №358/2021 продавцем товару є ALEXANDER JUNGKIND Fahrzeughandeb (Schroten 4, 78736 Trichtingen, Germany), а в поданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.03.2020 № НОМЕР_2 власником товару є Mercedes-Benz Vans mobility GmbH (Rungestrase 22-24, 10179 Berlin), то відповідачем жодних доказів та обґрунтувань того, як вказані обставини впливають на визначення митної вартості транспортного засобу, що імпортувався позивачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.
Щодо відсутності підтвердження факту оплати за товар.
До митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті №351 від 02.12.2021 року, яке чітко кореспондується із транспортним засобом та контрактом.
Крім того, на додаткове підтвердження факту оплати, до суду позивачем надано рахунок-проформу, який був виставлений на покупця, на основі якого здійснено платіж 03.12.2021 року.
Що стосується зауваження відповідача стосовно дати оплати та порушення умов договору, то очевидним є той факт, що продавцем при формуванні остаточного інвойсу № 358/2021 від 27.12.2021 року здійснено описку щодо оплати, оскільки зазначено що ніби продавець має сплатити до 03.12.2021 року. Отже, оскільки інвойс датований 27.12.2021, а відтак в ньому не може стояти вимоги щодо оплати до дати яка значно передує даті інвойсі.
Також апеляційний суд погоджується із наступними доводами апелянта. Згідно Контракту № 46/21-AL/OL від 29.11.2021 року Продавцем-компанією «ALEXANDER JUNGKIND Fahrzeughandel» в адресу позивача мало бути поставлено 2 транспортні засоби:
вживаний мікроавтобус марки Mercedes-Benz, модель Vito 116 CDI LKW, 2020 року виготовлення, VIN: НОМЕР_3 - вартістю 7 000,00 євро;
вживаний мікроавтобус марки Mercedes-Benz, модель Vito 116 CDI LKW, 2020 року виготовлення, VIN: НОМЕР_4 - вартістю 7 000,00 євро.
Так згідно митної декларації 204020/2021/297079 від 21.12.2021 було поставлено вживаний мікроавтобус марки Mercedes-Benz, модель Vito 116 CDI LKW, 2020 року виготовлення, VIN: НОМЕР_3 - вартістю 7 000,00 євро.
Документи подані до митного оформлення в обох випадках були здебільшого ідентичні, як то контракт, платіжка, аналогічна товаротранспортна, інвойс. Проте в даному випадку у контролюючого органу не виникло жодних зауважень стосовно власників транспортного засобу, платіжки, факту оплати, вартості товару тощо.
Щодо інших доводів митного органу на підтвердження правомірності оскарженого рішення про коригування митної вартості, то апеляційний суд вважає такі безпідставними, оскільки дослідження питання правомірності/неправомірності мотивів прийняття рішення здійснюється з урахуванням зазначених в ньому причини прийняття, а не будь-яких інших обставин, на які посилається митний орган.
Слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Зазначення в рішенні про коригування тих чи інших підстав для його прийняття вважається вичерпним. Будь-які інші зауваження та обґрунтування стосовно мотивів його прийняття не вважаються такими які передували його прийняттю.
Таким чином, Позивач під час митного оформлення надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості транспортного засобу, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом методом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши оскаржені позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що такі не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу у митній декларації №UA204020/2022/204205 від 28.01.2022 за ціною договору, або неможливості спростування таких сумнівів поданими декларантом документами, тому рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2022 року №UA204000/2022/000070/1 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Інші доводи апеляційної скарги на зроблені висновки апеляційного суду не впливають.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позову з наведених вище підстав.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 6202,50 грн.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» - задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року у справі №140/3523/22 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України від 08.02.2022 року №UA204000/2022/000070/1 про коригування митної вартості.
Стягнути на користь Приватного підприємства «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6202 ( шість тисяч двісті дві ) грн. 50 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді С. М. Кузьмич
В. З. Улицький