ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2126/22 пров. № А/857/13417/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року, головуючий суддя - Волдінер Ф.А., ухвалене у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2022 року позивач - ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000034690901 від 16 серпня 2021 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що проведення фактичної перевірки підприємства здійснено без дотримання вимог пункту 80.2. статті 80 ПК України в частині наявності підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на які наявні посилання у наказах про проведення перевірки можна зробити висновок про незаконність перевірки, та, відповідно, відсутність правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №000034690901 від 16 серпня 2021 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Кіровоградській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» не надано законодавчо обґрунтованих доказів для спростування порушень викладених в акті перевірки та неправомірності прийняття оскаржуваного ППР. При цьому, перевірка проводилась за наявності законних для її проведення підстав.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 статті 80 ПК України було видано наказ від 24 червня 2021 року №720-п «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль»» (згідно додатків 1-7 до наказу) з метою здійснення контролю з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального (а.с. 10).
На підставі вказаного наказу з 24 червня 2021 року по 02 липня 2021 року було проведено перевірку АЗС №1 з магазином, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Созонівка, вулиця Центральна, 6, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль».
За наслідками проведення перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального від 05 липня 2021 року №2187/11-28-09-01/41579579 (далі акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення в частині не обладнання витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу в кількості 4 од., розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі в кількості 4 од., на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області 16 серпня 2021 року винесено податкове повідомлення рішення №000034690901, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 160 000,00 грн за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, не обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі; витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав належних доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» вимог законодавства, податковий орган не конкретизує суть порушення.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України регламентовано порядок проведення фактичної перевірки, пункт 80.1 якої визначає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За змістом підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, виходячи з викладеного, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення фактичної перевірки позивача слугував лист ГУ ДПС України у Волинській області від 17.06.2021 року №1308/03-20-09-02-07, в якому вказано перелік суб'єктів господарювання з метою виявлення розбіжностей між обліковими даними інформаційних баз даних щодо акцизних складів, резервуарів, витратомірів - лічильників, та рівнемірів - лічильників і фактичною її наявністю на таких складах.
У постанові від 21 жовтня 2019 року у справі №804/4143/18 Верховний Суд зазначив, що отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що видаючи наказ про проведення фактичної перевірки контролюючий орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими
Крім цього, згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України, з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку, утворюються акцизні склади та акцизні склади пересувні.
Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.
Норми статті 128-1 Кодексу застосовуватимуться: 1) з 01 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів; 2) з 01 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів; 3) з 01 січня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (п. 18 підрозділ 5 розділ XX ПК України).
В той же час, пунктом 18 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, норми пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються з 01 квітня 2020 року.
Отже, за змістом вказаних норм, для здійснення реалізації пального, розпорядники акцизних складів де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 зобов'язані обладнати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, а також зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Недотримання цієї вимоги є підставою для накладення штрафу у встановленому розміру.
Відповідальність за порушення вказаного обов'язку застосовується з 01.04.2020 року.
Таким чином, враховуючи обов'язок позивача обладнати резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01.01.2020, та встановленим перевіркою фактом їх відсутності станом на 29.06.2020, а тому правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за відповідне порушення податкового законодавства ТзОВ «Волинь-зерно-продукт».
Доводи позивача, що він вчинив всі залежні від нього дії, але певні обставини, зокрема, запровадження в Україні карантинних заходів, унеможливили вчасне виконання ним вимог законодавства, в частині обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі, у зв'язку із чим вважає, що в допущених порушеннях відсутня його вина є необґрунтованими, оскільки вказаними вище нормами Податкового кодексу України встановлено обов'язок суб'єкта (розпорядника акцизних складів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів) обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у строк не пізніше 01.04.2020 року.
За відсутності обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та відсутності реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у встановлений строк виключає можливість проведення суб'єктом здійснення операцій з обігу пального та його зберігання.
Позивачем не заперечується сам факт використання акцизного складу необладнаного витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та відсутності реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а наводяться лише причини /пояснення щодо допущеного порушення законодавства, які, на думку суду, не спростовують висновків акта перевірки.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, через що такі задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №140/2126/22 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький