ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/3681/20 пров. № А/857/14656/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі №380/3681/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції - Мричко Н.І., час ухвалення - 12:59 год., місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 20.09.2022),-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просить:
визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.08.2011;
визнати протиправним і скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 №21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 ;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, із врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, починаючи 21.08.2011: з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956; з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців; з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956; з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» за період з липня 1980 року по жовтець 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ з 21.08.2011 та провести виплату донарахованої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра бурової бригади в Українській нафторозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 16.07.1980 по 25.10.1985 підтверджується записами у трудовій книжці, архівними довідками, актом про результати документальної перевірки форм роботи, що дає право на призначення трудової пенсії по старості, а тому відповідач протиправно не зарахував такого періоду до пільгового стажу. Окрім цього, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було би додатково підтвердити пільговий стаж роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975. На думку позивача, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу час проходження строкової служби, оскільки такий зараховується, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач вважає, що перерахунок пенсії повинен бути проведений з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.08.2011. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, періоду військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, періоду роботи на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, період роботи на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 16.07.1980 по 25.10.1985 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ з 21.08.2011, за результатами чого провести виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Учасниками справи подані апеляційній скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в цій частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
На обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що пільги передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом у період до набрання чинності вищезазначених Основних положень про вахтовий метод організації робіт, тобто до 31.12.1987 включно. Отже, на працівників, які до 31.12.1987 включно працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10.02.1960, та додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього ж Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відтак, суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для зарахування періоду роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 року по 25.10.1985 року, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
На обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що для обчислення середньомісячного заробітку при призначенні пенсії позивачу враховано заробітну плату, нараховану за період з 01.07.2000 по 31.07.2012, що становить 60 місяців, а тому постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919 не застосовується. Зарахування до стажу роботи військової служби, яка слідувала роботі, що дає право на пенсію за вислугу років законодавством не передбачено. Період роботи з 07.04.1975 по 14.11.1975 на Західній експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління не зараховано, оскільки документально не підтверджено зайнятість.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що вимоги скаржника є безпідставними і не ґрунтується на чинному законодавстві.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із записами у трудовій книжці (арк. справи 8-11, т. 1) працював, зокрема:
- з 07.04.1975 по 14.11.1975 на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління;
- з 16.07.1980 по 25.10.1985 на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія».
З 15.11.1975 по 01.12.1977 позивач проходив строкову військову службу в Радянській армії, що підтверджується воєнним білетом НП №5728040 (арк. справи 12, т. 1).
У липні 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 21.08.2011 (досягнення 55-річного віку).
Листом від 17.10.2011 №6706/03-16 відповідач повідомив позивача про те, що Комісія з питань призначення пенсії прийняла рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з тим, що підтвердити період пільгового стажу роботи з 16.07.1980 по 25.10.1985 в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» немає підстав, оскільки первинними документами, виданими архівними установами не підтверджується зайнятість повний робочий день на посаді помічника бурильника, бурильника, майстра бурової бригади.
Вважаючи вказане рішення та бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за віком з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, із врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160, протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що враховуючи роботу позивача з 16.07.1980 по 25.10.1985 на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» на посадах, які віднесені до Списку №2, повний робочий день.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок застосування Списків №1 і №2), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, то суд зазначає таке.
Як встановив суд, позивач з 07.04.1975 по 14.11.1975 працював на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління.
У пункті «б» частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 вказаного Закону.
З наведеного положення слідує, що період роботи позивача на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління зараховується при призначенні пенсії за вислугу років.
Водночас у частині шостій статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 вказаного Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Таким чином, зважаючи на звернення позивача за призначенням пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», враховуючи вищенаведені правила взаємного зарахування періодів роботи, з огляду на те, що робота на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 дає право на пенсію за вислугу років, суд дійшов висновку про протиправне не зарахування відповідачем періоду роботи позивача з 07.04.1975 по 14.11.1975 на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління до пільгового стажу.
Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, то судом вказано на таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02.06.2005 № 2636-IV, серед іншого, частину першу статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» доповнено абзацом другим такого змісту:
«Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».
Абзац другий пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII встановлює, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач був призваний на службу в армію з посади, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому за правилами частини другої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» період проходження позивачем військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977 слід зарахувати до пільгового стажу роботи.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 25.09.2018 у справі №426/1006/16-а, від 24.02.2020 у справі №664/4830/14-а, від 04.03.2020 у справі №212/510/17-а.
Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 16.07.1980 по 25.10.1985 на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія», то суд вказує таке.
Як встановив суд, позивач, згідно із записами у трудовій книжці (арк. справи 8-11, т. 1) позивач з 16.07.1980 по 25.10.1985 працював на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія».
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Станом на час перебування позивача на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» чинним був Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
Займані позивачем посади передбачені у вказаному Списку, так у пункті «а» «Робітники» підрозділу 2 «Буріння» розділу ХІІІ «Буріння, видобування та переробка нафти і газу, переробка вугілля і сланцю» передбачено посади бурильників та їх помічників, а у пункті «б» «Інженерно-технічні робітники» підрозділу 2 «Буріння» розділу ХІІІ «Буріння, видобування та переробка нафти і газу, переробка вугілля і сланцю» передбачено посаду майстра.
Відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу позивача вказаного періоду, відповідач посилався на не підтвердження первинними документами, виданими архівними установами, зайнятості позивача на таких посадах повний робочий день.
У листі від 17.10.2011 №6706/03-16 відповідач також вказав на те, що з метою надання допомоги у зборі необхідних документів скеровано запит від 08.08.2011 №5166/03-20 до відділу по справах архівів Адміністрації м. Новий Уренгой щодо надання документів за час роботи позивача в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія». Згідно з довідкою архівної установи від 31.08.2011 №2612 документи про заробітну плату за період з 1980 року по 1985 рік по такому підприємству на зберігання не поступали, у зв'язку з пожежею на підприємстві. Копії документів про переведення на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати та довідка про їх відсутність архівом не представлені, оскільки згідно з довідкою від 31.08.2011 №2612 такі установою не надаються, якщо вони зазначені в особових карточках Ф. Т-2.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до абзацу першого пункту 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
У цьому контексті варто зауважити, що з метою підтвердження періоду роботи позивача з 16.07.1980 по 25.10.1985 на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» він звернувся до відповідача із відповідною заявою. Вивчивши представлені документи, вислухавши аргументи та пояснення присутніх на засіданні Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років прийняла рішення від 29.05.2012 №21/03-38, яким відмовила позивачу у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2 в якості помічника бурильника Об'єднання «Західукргеологія» Української нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння.
Зважаючи на те, що відповідач відмовлявся визнати роботу на пільгових умовах за Списком № 2, тобто вжиті позивачем на досудовому рівні заходи не призвели до позитивного результату, останній просив викликати свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які б могли підтвердити такі обставини, тобто виконання роботи з 16.07.1980 по 25.10.1985 повний робочий день на посадах, які передбачені Списком №2.
З огляду на вказане, з метою встановлення характеру роботи позивача з 16.07.1980 по 25.10.1985 на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» суд допитав свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вказані особи пояснили, що упродовж 1980-1985 років працювали разом з позивачем в районах Крайньої Півночі в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» по 12 год. на добу без обідньої перерви по два тижні вахтовим методом. Також ОСОБА_2 зазначив, що був керівником позивача.
Судом вірно зазначено, що враховуючи відсутність первинних документів щодо характеру роботи позивача та неможливість їх отримання, показання свідків є достовірними та достатніми доказами для встановлення факту, що позивач виконував роботу повний робочий день.
Підсумовуючи викладене, враховуючи роботу позивача з 16.07.1980 по 25.10.1985 на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» на посадах, які віднесені до Списку №2, повний робочий день, то колегія суддів вважає, що відповідач протиправно не зарахував такого періоду до пільгового стажу служби позивача.
Суд вказує на те, що не врахувавши наведеного, відповідач прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.08.2011, чим позбавив права позивача на належне пенсійне забезпечення.
Відтак рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.08.2011 не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що бездіяльність відповідача щодо зарахування позивачу до пільгового стажу періоду його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, періоду військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, періоду роботи на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, є протиправною.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Таким чином, з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, період роботи на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 16.07.1980 по 25.10.1985 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ з 21.08.2011, за результатами чого провести виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Надаючи оцінку аргументам позивача щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців, суд вказує наступне.
Згідно абзацами першим, другим пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі».
Статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності.
Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10.02.1960, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28 (далі - Інструкція).
Згідно пунктом 6 Інструкції пільги, передбачені Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 № 1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі», надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.
Абзацом першим пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987 № 794/33-82, встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10.02.1960, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26.09.1967.
Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
Отже, на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10.02.1960, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього ж Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 21.11.2018 у справі №338/1152/14-а, від 11.12.2018 у справі №338/1096/15-а, від 13.02.2019 у справі №338/1352/14-а.
Враховуючи наведене, з огляду на роботу позивачем в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» з 16.07.1980 по 25.10.1985 вахтовим методом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування такого періоду роботи з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців.
З приводу доводів позивача про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання «Західукргеологія» за період з липня 1980 року по жовтець 1985 року згідно з довідкою Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 №160, то суд вказує, що така позовна вимога не підлягає до задоволення, оскільки заявлена на майбутнє, позаяк відповідач ще не призначив пенсію з 21.08.2011 з урахуванням такого періоду роботи позивача. Тобто спору щодо врахування заробітної плати для призначення пенсії з 21.08.2011 станом на час звернення позивача до суду не існувало. Тут варто додати, що посилання відповідача на те, що для обчислення середньомісячного заробітку при призначенні пенсії позивачу враховано заробітну плату, нараховану за період з 01.07.2000 по 31.07.2012, що становить 60 місяців, а тому постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919 не застосовується, пов'язано із призначенням пенсії у 2012 році, що не входить у предмет доказування у цій справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційних скарг зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі №380/3681/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді І. І. Запотічний
С. М. Кузьмич
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Матковської З.М. в період з 22.12.2022 по 23.12.2022 включно у щорічній відпустці, повний текст постанови складено 26.12.2022.