Справа № 420/18725/22
УХВАЛА
27 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Командування ВМС ЗС України про визнання дій протиправними щодо невиплати усіх видів забезпечення,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Командування ВМС ЗС України, в якій просить суд:
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невиплати усіх видів забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 24.02.2022 по 27.09.2022 в розмірі 343 949,67 (триста сорок три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень шістдесят сім копійок), протиправними;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) усі види забезпечення з 24.02.2022 по 27.09.2022 в розмірі 343 949,67 (триста сорок три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень шістдесят сім копійок);
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 2 млн. (два мільйони) гривень.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір.
Позивач зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підстав п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Предметом даного спору є реалізація права позивачки на одержання грошових доходів шляхом нарахування та виплати грошового забезпечення за березень-вересень 2022 року, суми за додаткову винагороду на період дії воєнного стану в Україні, суми за невикористану відпустку, суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та суми за грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно з 24.02.2022 року по 27.09.2022 рік.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, з урахуванням змін та доповнень, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зокрема, на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Вказана норма закону закріплює дві категорії справ, які виникають з трудових правовідносин, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових відносин.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі N 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Правова позиція щодо цього викладена в постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16, де зокрема зазначено, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо виплати всіх видів грошового забезпечення не являються вимогами про стягнення заробітної плати, а отже на неї не поширюються положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивачки підстав для звільнення від сплати судового збору за даним позовом встановлених п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 вищевказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів звільнення позивача від сплати судового збору з посилання ст. 5 Закону України «Про судовий збір» до суду не надано.
Таким чином, за звернення до суду із вказаним позовом позивачка має сплатити судовий збір у сумі 992,40 грн та надати суд докази на підтвердження такої сплати.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у сумі 992,40 грн.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Командування ВМС ЗС України про визнання дій протиправними щодо невиплати усіх видів забезпечення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя А.В. Бутенко