Справа № 420/17234/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 04.11.2022 ВП № 69084832, № 69081849, № 69081980 про накладення штрафів в розмірі 10200 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу Управління надійшли оскаржувані постанови про накладення штрафів в розмірі 10200 грн за невиконання в повному обсязі судового рішення. Однак позивач зазначає, що на виконання судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області було здійснено перерахунок пенсії пенсіонерові, в результаті чого розмір пенсії приведено у відповідність із судовим розсудом. Сума доплата з урахуванням фактично виплачених сум обліковується в ГУ ПФУ в Одеській області та її виплата буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. В свою чергу, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Ухвалою судді від 19.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Призначено по справі судове засідання на 29.12.22 о 10:30 год.
26.12.2022 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що судове рішення пенсійним управлінням виконано частково, а саме в частині проведення перерахунку пенсії. Водночас, нарахована сума залишається невиплаченою, що боржник пояснює відсутністю відповідних бюджетних призначень. Отже боржник не виконує судове рішення в частині безпосередньої виплати пенсії без поважних причин, у зв'язку із чим на останнього правомірно накладено штраф за невиконання судового рішення.
Пояснення щодо позову від третьої особи до суду не надійшли.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 № 420/ 20996/21, яке набрало законної сили 24.02.2022, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 74 % на 70 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 74% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат;
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 17.08.2021 №ЮО88850 виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 17.08.2021 №ЮО88850, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням здійсненних виплат;
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 сум підвищення пенсії з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року у розмірі лише 75%, визначених станом на 01.03.2018 року;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням здійсненних виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання вищезазначеного судового рішення пенсійним органом 10.06.2022 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018, виходячи з розрахунку 74% відповідних сум грошового забезпечення, з 05.03.2019 по 03.09.2019 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, та з 01.04.2019 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.08.2021 № ЮО88850, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до ст. ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 704 від 30.08.2017. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2022 становить 11548,88 грн. Сума доплати за період з 01.01.2018 по 30.06.2022 з урахуванням фактично виплачених сум склала 207497,73 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
У зв'язку із цим стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), так як органом ПФУ судове рішення не виконано в повному обсязі, в результаті чого 13.07.2022 державним виконавцем відкриті виконавчі провадження № 69084832, № 69081849, № 69081980.
Листом від 21.07.2022 № 1500-0505-5/74163 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про здійснені заходи на виконання судового рішення, пояснивши, що виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення ГУ ПФУ в Одеській області відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
На підставі викладеного та згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» ГУ ПФУ в Одеській області просило закінчити виконавче провадження, так як судове рішення виконаного ще до відкриття виконавчого провадження.
Постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.11.2022 ВП № 69084832, № 69081849, № 69081980 встановлено, що вимоги виконавчих листів боржником не виконано, за що на боржника накладено повторно штрафи на користь держави у розмірі 10200 грн.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені постанови про накладення штрафів необґрунтованими а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 2018 р. № 649.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 Порядку №649, термін «рішення» вживається у такому значенні - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, на виконання вищезазначеного судового рішення пенсійним органом 10.06.2022 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018, виходячи з розрахунку 74% відповідних сум грошового забезпечення, з 05.03.2019 по 03.09.2019 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, та з 01.04.2019 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.08.2021 № ЮО88850, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до ст. ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 704 від 30.08.2017. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2022 становить 11548,88 грн. Сума доплати за період з 01.01.2018 по 30.06.2022 з урахуванням фактично виплачених сум склала 207497,73 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Отже нарахування невиплаченої пенсії боржником виконано, проте за чинним законодавством її виплата пенсіонерові може бути здійснена за наявності відповідного фінансування, що забезпечується центральним органом виконавчої влади - Пенсійним фондом України.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги" внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до Положення 28-2.
Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку та внесено до постанов Кабінету Міністрів України відповідні зміни.
Встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Згідно з пп. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (в редакції Постанови № 1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відтак, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області було частково виконано 10.06.2022 рішення суду по справі № 420/20996/21, тобто ще до відкриття виконавчих проваджень 13.07.2022 ВП № 69084832, № 69081849, № 69081980.
При цьому, невиконання судового рішення пенсійними органами в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що виплати пенсій здійснюються відповідачем виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління ПФУ не має, про що зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а.
Так, виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях боржника в такому виконавчому провадженні відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення до відповідальності та накладення штрафу.
Таким чином, в даному випадку застосування відповідачем до позивача штрафу суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем прийнято спірну постанову без всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, що мають значення для прийняття рішень, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані це рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012; ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовського, 37; ЄДРПОУ 43315529), третя особа ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.11.2022 ВП № 69084832, № 69081849, № 69081980 про накладення штрафів в розмірі 10200 грн (за повторне невиконання рішення суду).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя І.В. Завальнюк