Справа № 420/15538/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Підприємства «ФЛАГМАН» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Космонавтов, 14, м. Одеса, 65080) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Підприємства «ФЛАГМАН» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ «ФЛАГМАН») до Одеської митниці, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000740.
Представник позивача зазначив, що 30.06.2022 року між ТОВ «ФЛАГМАН» та RAJ INTERNATIONAL (м. Діса, Індія) укладено Контракт на поставку товару №RAJ/46/2022-23 від 30.06.2022 року відповідно до умов яких продавець, RAJ INTERNATIONAL зобов'язався поставити товар, а покупець сплатити його вартість й отримати його відповідно до умов укладеного контракту.
13.09.2022 року підприємство «ФЛАГМАН» у формі ТОВ звернулось до відповідача у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України з МД №UA500500/2022/032315 та наданням всіх необхідних документів, які визначають митну вартість товару. Проте відповідачем безпідставно були витребувані додаткові документи.
З метою здійснення відповідачем митних формальностей були надані додаткові документи, але відповідач прийняв оскаржуване рішення.
Представник позивача вказує на його протиправність та в обгрунтування позовних вимог вказує про безпідставність зазначення в оскаржуваному рішенні про відсутність в наданих документах даних таких складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням та витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язаних із їх транспортуванням до порту ввезення на митну території України, оскільки витрати на пакування та маркування товарів є вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, що передбачено пунктом 3.3 розділу 3 контракту на поставку товару №RAJ/46/2022-23 від 30.06.2022 року.
Крім того, в пакувальному листі №EXP62 від 28.07.2022 року прямо зазначено, що вартість витрат на маркування та пакування входят до вартості товару (є відповідна фраза експортера про включення відповідних витрат).
Позивач не погоджується з тим, що в оскаржуваному рішенні вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом до митного оформления надано довідку про транспортні витрати, в якій відсутнє посилання на товаросупровідні документи передбачені наказом МФУ від 24.05.2012 №599 та в обгрунтування свого твердження зазначає вказує, що надання підприємством довідки про транспортні витрати №09/01 від 09.09.2022 року у частині заповнення графи 20 декларації митної вартості не суперечить положенням Наказу №599 від 24.05.2012 року, оскільки наказом не встановлено вичерпного переліку транспортних документів до пред'явлення. В свою чергу подані документи містять правдиву інформацію про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також необхідність посилання у довідці на транспортні витрати на супровідні документи не закріплено нормами чинного законодавства (фактично встановлений лише мінімальний обсяг даних щодо рахунку на перевезення та акту виконаних робіт).
Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні контролюючим органом, що в довідці про транспортні витрати від 09.09.2022 №09/01 вказано, що не мали місця витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, проте в розрахунку митної вартості в графі 21 додано витрати на навантаження в розмірі 99339 грн, представник позивача у позові зауважив, що витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів до митного кордону України не мали місця в рамках договору із перевізником (ФОП ОСОБА_1 ) №10082022 від 10.08.2022 року, що зазначено в довідці, тоді як мали місце за договором №01062022 від 01.06.2022 року із компанію KING CHOICE EOOD, тому й включені до митної вартості для відображення об'єктивних даних, які підлягають обчисленню.
Представник позивача не згодний з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000740, вважає їх протиправними, оскільки відповідачу були надані всі документи, які підтверджували митну вартість товару за договором, та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.11.2022 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 14.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник Одеської митниці подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що під час митного контролю товарів за митною декларацією програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товарів - пакування; витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; в iнвойсi IHR2021000000033 вiд 18.09.2021 зазначена iнша дата контракту №17/21 вiд 06.09.2021, нiж суб'єкт подав до митного оформлення в графу 44 митної декларації (контракт №17/21 вiд 07.08.2021); не наданий рахунок-фактура V21243160110886018823311/1 від 18.09.2021 зазначений в наданій експортній декларації країни відправлення 21353300EX007457 вiд 18.09.2021.
У декларанта запитані додаткові документи та відомості. 14.09.2022 року декларантом надіслано лист та додаткові документи, однак не надано висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Поданими декларантом документами не спростовані наявні розбіжності.
При цьому митницею було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар 2- МД від 02.08.2022 №UA500500/2022/025657 становить 1,537 дол. США кг (ніж заявлено декларантом 1.35дол/кг): товар 3 - МД від 16.03.2022 №UA500020/2022/005862 становить 3.42 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,51 дол/кг).
Зазначені обставини у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МКУ були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митниці у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 30.06.2022 року позивачем Підприємством «ФЛАГМАН» у формі ТОВ (покупець) укладений з RAJ INTERNATIONAL (м. Діса, Індія) (продавець) контракт на поставку товару №RAJ/46/2022-23 від 30.06.2022 року відповідно до умов яких продавець, RAJ INTERNATIONAL зобов'язався поставити товар, а покупець сплатити його вартість й отримати його відповідно до умов укладеного контракту.
Відповідно до п.3.2 контракту загальна сума даного контракту складається з вартості товару, що постачається продавцем покупцеві впродовж терміну дії контракту і складає 35550,00 дол. США. Загальна сума Контракту може змінитися з урахуванням фактично поставленої кількості (маси) товару та/чи перегляду ціни за умови погодження сторонами в письмовому вигляді.
Пункт 3.3. контракту передбачено, що якщо не погоджено інше, ціна, що підлягає сплаті за товар, включає вартість: тари (упаковки) та пакувальних матеріалів і робіт, пов'язаних із пакуванням, витрат на маркування, витрат на розміщення в транспортний засіб безпосередньо в місці поставки, витрат на митне оформлення в режимі експорту, витрат на видання товаросупровідних документів, у тому числі інших витрат (за наявності). До ціни витрати на страхування не включено (страхування не здійснюється).
Крім того, згідно з п.4.3 контракту вартість маркування та тари (пакування), пакувальних матеріалів і робіт, пов'язаних із пакуванням, фактично включено продавцем до ціни товару, що підлягає сплати покупцем (а.с.37-42).
Декларант позивача здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією №UA500500/2022/032315, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору. Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з МКУ (контракт на поставку товару №RAJ/46/2022-23 від 30.06.2022 року, інвойси, прайс лист, довідку про транспортні витрати №09/01 від 09.09.2022 року та інші).
Проте згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року відповідач вважав, що подані документи містять розбіжності, надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товарів - пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням на митну територію України;
2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 MK України подаються транспортні (перевезні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених перевезення документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте до митного оформления надано довідку про транспортні витрати, в якій відсутнє посилання на товаросупровідні документи.
3) в довідці про транспортні витрати від 09.09.2022 №09/01 зазначено, що не мали місця витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, проте в розрахунку митної вартості в графі 21 додано витрати на навантаження в розмірі 99339 грн
У декларанта відповідно до п.3 ст.53 МКУ були витребувані додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги спеціфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісніхарактеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями та/ або інформація біржових організаційпро вартість товару або сировину; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року зазначено, що декларант надав 14.09.2022 року документи щодо розбіжностей, але не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями та/ або інформація біржових організаційпро вартість товару або сировину.
Позивач у позові зазначив, що у нього дійно були витребувані додаткові документи щодо митної вартості товару, неезважаючи на те, що подані документи містили всі вказані відомотсі.
Згідно з позовом та наданими до нього документами позивач категорично не погодився з наявністю будь-яких розбіжностей в поданих документах щодо митної вартості товару, про що повідомив митний орган, звернувши його увагу на безпідставне посилання державного інспектора митного органу на на наявність ознак підробки документів. Крім того, не зазначено чіткого переліку документів, яких начебто бракує для здійснення митного оформлення. Також у своєму листі позивач звернув увагу митного органу, що витрати на пакування відповідно до констраку включені у вартість товару. Також повідомлено про те, що надана довідка про транспортні витрати не суперечить положенням наказу №599 (а.с.74-75).
Між тим, з метою здійснення митних формальностей щодо отриманого товару позивач надав додаткові документи (а.с.76-77).
Проте відповідачем прийняті оскаржувані рішення картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000740 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000740.
Одеська митниця приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів визначила їх митну вартість методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на підставі баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України у ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду, а також права викладені у ч. 3 ст. 52 цього МКУ.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності, ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності чи ознаки підробки не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В той же час в контракті, декларації, інвойсах, які є основними документами, жодних розбіжностей не міститься.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року підстави витребування додаткових документів були відсутні, а позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Згідно з оскаржуваним рішенням №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товарів - пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням на митну територію України.
Позивач у листі направленому на адресу відповідача звернув увагу на умови К;онтракту , який наданий митному органу, відповідно до п.п. 3.3. та 4.3. якого пакування товару входить до вартості товару. Таким чином, є неправомірним витребування додаткових доказів митної вартості товару с вказаних підстав.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в яких Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Також відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару вказує, що підставою для витребування додаткових доказів слугувала відсутність транспортних (перевезних) документів, а також докуменів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі Наказ №599), а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
При цьому, на думку митного органу довідка про транспортні витрати не є документом, що підтверджує вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки в ній відсутнє посилання на товаросупровідні документи.
Суд вважає обгрунтованими доводи позивача, що вказана підстава для витребування додаткових доказів щодо митної вартості товару є неспроможною, оскільки відповідно до Наказу №599 до документів, які містять відомості про транспорті витрати можуть належати перелічені документи, однак цей перелік, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним та обов'язковим.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надана контролюючому органу довідка про транспортні витрати №09/01 від 09.09.2022 року (а.с.55) є належним та допустимим доказом розміру таких витрат.
Також не може свідчати про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, що є обовязковим для витребування додаткових документів зазначення в довідці про транспортні витрати від 09.09.2022 №09/01 про відсутність витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, у той час коли в розрахунку митної вартості в графі 21 додано витрати на навантаження в розмірі 99339 грн, оскільки у даному випадку митним органом не були правильно оцінені надані документи.
Згідно п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На виконання вимог контракту на поставку товару №RAJ/46/2022-23 від 30.06.2022 року ТОВ «ФЛАГМАН» (замовником) укладено договір про надання транспортно-експедиторськох послуг від 01.06.2022 року №01062022 з KINGS CHOICE EOOD (Бургас, Болгарія) (виконавцем), згідно умов якого виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації транзиту вантажів замовника морським, автомобільним і залізничним транспортом, а також додаткові послуги за межами митної території України, тоді як замовник - прийняти та сплатити надані послуги своєчасно та в повному обсязі (а.с.47-50).
Згідно інвойсу від 09.09.2022 року спеціфікація послуг, наданих KINGS CHOICE EOOD (Бургас, Болгарія) декларанту наступна: витрати на навантаження, вивантаження та обробку у розмірі 2360,66 євро, винагорода експедитора 209,34 євро (а.с.46).
Також 10.06.2022 року ТОВ «ФЛАГМАН» (замовником) укладено договір про надання транспортно-експедиторськох послуг №10082022 з ФОП ОСОБА_2 (виконавцем), згідно вимог якого виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати останньому транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів автомобільними транспортом, в тому числі додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу, як на митній території України, так і за межами (а.с.51-53).
За результатом надання ФОП ОСОБА_2 підприємству «ФЛАГМАН» транспортно-експедиторськох послуг складено довідку про транспортні витрати від 09.09.2022 №09/01, згідно якої наземне страхування товару в межах перевезення не здійснювалося, у зв'язку з тим, що не обумовлено договірними зобов'язаннями сторін, в тому числі не мали місце витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів за маршрутом переміщення, пов'язані із їх транспортуванням до кордону України. Отже у ТОВ «ФЛАГМАН» фактично відсутні зобов'язання щодо сплати витрат на доставку по маршруту переміщення (а.с.55).
Таким чином, позивачем для перевезення товару на виконання контракту №RAJ/46/2022-23 від 30.06.2022 року залучено два експедитори, між тим витрати витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів за здійсненні KINGS CHOICE EOOD (Бургас, Болгарія) склали 2360,66 євро.
Отже, суд дійшов висновку, що наданими декларатном до митного органу документами підтверджуються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, що виключає будь-які сумніви щодо наявності розбіжностей у визначенні митної вартості товару.
Між тим, відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.
Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15).
МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Відповідно до п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МКУ.
Оцінюючи вказане рішення відповідача суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19).
У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
Такі докази не містяться і в матеріалах даної справи №420/15538/22.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав відзив на позов. Суд в силу приписів ч.4 ст.159 КАС України неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин кваліфікує як визнання позову.
Відповідно до ст.72,73,75,76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1985,80 грн (а.с.18) - із застосуванням коефіцієнту 0,8, оскільки позов поданий через систему «Електронний суд».
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1985,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13,139,241-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Підприємства «ФЛАГМАН» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Космонавтів, 14, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 22447546) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200215/1 від 14.09.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000740 від 14.09.2022 року.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства «ФЛАГМАН» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 1985,80 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва