МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 р. № 400/319/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ,03048,
про:визнання протиправним та скасування наказу від 02.12.2021 № 1708о/с; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
11.01.2022 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О. від 02.12.2021 № 1708о/с про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та служби в поліції відповідно до п. 11 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
поновлення позивачки на посаді інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Підставою позову позивачка вказує те, що її звільнення здійснено з порушенням вимог статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та пункту 11 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки автоматичне набуття позивачкою громадянства Російської Федерації умов не визнається Україною, що вказує на протиправність наказу про її звільнення, у зв'язку з чим вона підлягає поновленню на роботі та займаній посаді.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити, оскільки на момент прийняття позивачки на службу до Національної поліції України вона не надала повної та достовірної інформації до приймальної комісії, а також відповідних документів до відділу кадрового забезпечення відповідача щодо наявного у неї другого громадянства. Таким чином, позивачка свідомо приховала цю інформацію виключно з корисною метою. Вона мала змогу відмовитись від громадянства країни-агресора звернувшись до відповідного дипломатичного представництва або консульських установ Російської Федерації. Вказані факти унеможливлюють, на переконання відповідача, поновлення позивачки на службі в Національній поліції.
Позивачка правом на подання відповіді на відзив не скористалася.
24.01.2022 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду, у складі судді Лебедєвої Г.В., відкрито провадження в адміністративній справі № 400/319/22 та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з пунктом 1 наказу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 № 16-о «Про тимчасове припинення відправки поштової кореспонденції Миколаївського окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» тимчасово припинено відправку вихідної кореспонденції Миколаївського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку.
Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 № 106-к «Про відрядження судді ОСОБА_2 » суддю ОСОБА_2 тимчасово відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду на час переведення на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду шляхом відрядження з 29.08.2022.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 № 851/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/319/22» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 справа прийнята до провадження суддею Ярощуком В.Г., постановлено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи спочатку. Призначено підготовче засідання у справі на 15.11.2022.
15.11.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті, а також про проведення судового засідання 27.12.2022 без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Сторони справи у встановлений судом строк правом на подання заяв, клопотань і пояснень у справі не скористалися.
У зв'язку з тим, що сторони не подали до суду клопотання про розгляд справи з викликом сторін, судове засідання проведено у письмовому провадженні. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви сторін по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
З 10.06.2013 по 03.04.2014 позивачка працювала на посаді інспектора кредитного відділу споживчого кредитування м. Севастополя управління споживчого кредитування Кримського регіону департаменту розвитку мережі споживчого кредитування лівобережжя України ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕЛЬТА БАНК», що підтверджується записами №№ 1 і 2 Трудової книжки позивачки серія НОМЕР_1 .
В абзаці третьому частини другої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» констатовано, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Відповідно до витягу з вебсайту service.nalog.ru позивачка має паспорт держави-агресора серії НОМЕР_2 .
Згідно із записом № 3 Трудової книжки позивачки серія НОМЕР_1 вона прийнята з 12.10.2015 на службу в органи внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 - на службу в органи Національної поліції України. З 12.07.2018 позивачка займала посаду інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.
22.10.2021 до відповідача надійшов лист Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки від 19.10.2021 № 1312/42-14/02-21 з матеріалами щодо отримання позивачкою громадянства Російської Федерації.
На підставі наказу управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції від 29.10.2021 № 238 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» за фактом можливого порушення службової дисципліни позивачкою, що виразилось ймовірно у недотриманні статей 17, 59, 61 та 77 Закону України «Про Національну поліцію», призначено службове розслідування.
29.10.2021 дисциплінарна комісія склала Висновок службового розслідування, в якому вказала, що вона вважає, зокрема:
відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є такими, що знайшли своє підтвердження;
начальнику відділу кадрового забезпечення управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції підполковнику поліції ОСОБА_3 на підставі висновку службового розслідування підготувати подання на звільнення та направити його до Управління кадрового забезпечення Департаменту патрульної поліції.
Поряд з цим, у Висновку службового розслідування зазначено, що в діях позивачки ознак дисциплінарного правопорушення не вбачається.
Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 02.12.2021 № 1708 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ № 1708 о/с) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0005001), інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1, звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Миколаївській області з 02.12.2021 відповідно до пункту 11 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Вважаючи наказ № 1708 о/с протиправним, позивачка звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 233-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною першою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службового розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Абзацом першим пункту 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893), встановлено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Отже, у разі отримання інформації про можливе вчинення поліцейським правопорушення, відповідний керівник приймає наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії, в якому зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Суд встановив, що 22.10.2021 до відповідача надійшов лист Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки від 19.10.2021 № 1312/42-14/02-21 з матеріалами щодо порушення позивачкою законодавства про проходження служби в органах Національної поліції України, а саме: отримання нею громадянства Російської Федерації.
Відтак у позивача були наявні правові підстави для прийняття наказу від 29.10.2021 № 238 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», відповідно до якого за вищевказаним фактом призначено службове розслідування та утворено для його проведення дисциплінарну комісію.
Частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 1 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1356/32808, дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів службового розслідування; вивчати документи, що мають стосунок до службового розслідування, у разі потреби знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування.
Згідно з пунктами 1 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Як слідує з матеріалів справи, дисциплінарна комісія склала Висновок службового розслідування 29.10.2021, тобто службове розслідування було завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про підтвердження факту набуття позивачкою громадянства Російської Федерації.
У позовній заяві позивачка вказала на те, що вона не заперечує наявності в неї паспорта громадянина Російської Федерації. В той же час зазначене громадянство вона отримала в червні 2014 року примусово та автоматично, перебуваючи на тимчасово окупованій території, після початку окупації міста Севастополя та Автономної Республіки Крим Російською Федерацією.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) (у редакції, чинній до 30.04.2022 - на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконанням покладених на поліцію повноважень.
Пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до пунктів 1, 2 і 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про громадянство України» встановлено, що законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на такому принципі як єдиного громадянства - громадянства держави України, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
З наведеного слідує, що поліцейський підлягає звільненню зі служби в поліції, а служба поліції припиненню у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави не залежно від наявності (відсутності) факту припинення громадянства України такого поліцейського. При цьому автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не вважається набуттям такого громадянства.
Абзацами першим і другим пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» встановлено, що підставами для втрати громадянства України є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Згідно зі статтею 10 Федерального закону Російської Федерації «Про громадянство Російської Федерації» документом, що посвідчує громадянство Російської Федерації, є паспорт громадянина Російської Федерації або інший документ, який містить вказівку на громадянство особи.
Відповідно до пункту 11 Положення про паспорт громадянина Російської Федерації, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 08.07.1997 № 828, для отримання паспорта громадянин подає заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації.
Тобто для отримання паспорта громадянина Російської Федерації особа повинна вчинити усвідомлену вольову дію, а саме: подати відповідну заяву до органів Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації.
У Висновку службового розслідування від 29.10.2021 вказано, що відповідно до витягу з сайту service.nalog.ru встановлено, що позивачка має паспорт громадянина Російської Федерації серія НОМЕР_2 . Цей факт позивачка підтвердила у позовній заяві.
Відтак суд прийшов до висновку про обґрунтованість твердження відповідача, наведеного у відзиві на позовну заяву, про те, що позивачка отримала паспорт громадянина країни-окупанта добровільно та свідомо.
Отож відповідач правомірно звільнив позивачку зі служби в поліції відповідно до пункту 11 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави).
При цьому суд врахував, що паспорт громадянина держави-агресора позивачка отримала в червні 2014 року. Законодавством цієї держави передбачена можливість виходу з її громадянства особами на підставі їх добровільного волевиявлення у спрощеному порядку (стаття 19 Федерального закону Російської Федерації «Про громадянство Російської Федерації»). Проте, протягом 8 років з дня отримання вказаного паспорта, з яких понад 6 років позивачка проходила службу в органах Національної поліції України, вона цього не зробила.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297, 371 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048; код ЄДРПОУ: 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу від 02.12.2021 № 1708 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 27 грудня 2022 року