МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
26 грудня 2022 р. № 400/4937/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянувши адміністративний позов
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54020,
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, встановленому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2021 та 2022 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, встановленому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2021 та 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 11.11.2021 позовну заяву було залишено без руху, позивачу було надано час на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позивач на виконання ухвали суду від 11.11.2021 надав суду клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та просив поновити строк для звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що він був необізнаний про порушення своїх прав та мав сподівання, що органи державної влади діють виключно на підставі законів. Крім того, позивач вказує на ту обставину, що перебував у лікарні на лікуванні, у зв'язку з чим була відсутня можливість звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду із вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щорічну грошову допомогу до 5 травня, зокрема, за 2021 рік. Про розмір нарахованої, а відтак і виплаченої йому допомоги позивач дізнався у день її фактичного отримання, у травні 2021 року.
До суду позивач звернувся лише 08.11.2022, тобто, з пропуском шестимісячного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач жодної такої обставини, яка йому перешкоджала звернутися до суду, не навів.
Посилання позивача на відсутність можливості звернутись до суду у зв'язку з необізнаністю у порушенні своїх прав, а також перебуванні на лікуванні суд не бере до уваги, оскільки з моменту отримання допомоги до 5 травня у зменшеному, на думку позивача, розмірі минуло більше року.
Таким чином, у позивача було достатньо часу для звернення до суду, а доказів на підтвердження того, що позивач у цей час проходив лікування до суду не надано.
Згідно наданих суду доказів позивач проходив лікування у листопаді 2022 року, а за 2021 рік доказів перебування на лікуванні до суду взагалі не надано. Тому не зрозуміло як цей факт вплинув на пропуск позивачем строку звернення до суду, а відтак не можна вважати наведені позивачем обставини поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Право на доступ є одним з аспектів права на суд, не є абсолютним, воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні з положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня1998 року в справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» («Perez De Rada Cavanilles v Spain», заява № 28090/95).
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зауважив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи («Ilhan v. Turkey», заява № 22277/93).
Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2021 рік, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для його поновлення та про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Аналогічну позицію викладено у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021 по справі № 540/1602/21, від 21.07.2021 № 540/2454/21, від 28.07.2021 № 540/2361/21, від 29.07.2021 № 420/6687/21, від 16.08.2021 № 540/1787/21, від 16.07.2021 № 540/2197/21, від 08.07.2021 № 540/1435/21 та ін.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутні обставини, які свідчать про поважність пропуску позивачем строків звернення до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2021 рік.
В задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку до адміністративного суду -відмовити.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, у відповідності з ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 160, 161, ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку до адміністративного суду - відмовити.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя Н.О. Бульба