ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/10344/22
провадження № П/380/10421/22
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ БЕЗ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ ПРО СТЯГНЕННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ
27 грудня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача від 15 грудня 2022 року про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/10344/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (Відповідач) в якому, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.09.2022 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000010, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 15.06.2022 та зобов'язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/064837 від 27.06.2021 по рахунку-фактурі № 19 від 25.06.2021;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000007, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов'язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/049816 від 20.05.2021 по рахунку-фактурі № 16 від 19.05.2021;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000005, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 29.04.2022 та зобов'язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/046611 від 12.05.2021 по рахунку-фактурі № 14 від 28.04.2021;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000006, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов'язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/049814 від 20.05.2021 по рахунку-фактурі № 17 від 19.05.2021;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 та зобов'язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №UА209140/2021/046535 від 12.05.2021 по рахунку-фактурі № 12 від 28.04.2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» (вул. Шевченка, 317Б, м. Львів, 79069) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т.,1, м. Львів, 79000) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року.
Зобов'язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/064837 від 27 червня 2021 року по рахунку-фактурі № 19 від 25 червня 2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року.
Зобов'язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049816 від 20 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 16 від 19 травня 2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року.
Зобов'язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/046611 від 12 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 14 від 28 квітня 2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року.
Зобов'язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049814 від 20 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 17 від 19 травня 2021 року.
Визнано протиправною бездіяльність Львівської митниці щодо розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року.
Зобов'язано Львівську митницю розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року та прийняти рішення відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» (вул. Шевченка, 317Б, м. Львів, 79069, код ЄДРПОУ 19339942) 9097,00 грн сплаченого судового збору.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначив, що відповідно до заяви позивача, яка викладена у змісті позовної заяви, такі будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 139, ст. 252 КАС України.
15 грудня 2022 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У вказаній заяві представник позивача зазначає, що фактичний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та має понести у зв'язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, становить 32100,00 грн. На підтвердження розміру понесених витрат представник позивача у змісті заяви навів детальний опис робіт, виконаних адвокатом у процесі надання правничої допомоги в суді першої інстанції.
Стосовно строку на подання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також строку на подання заяви про постановлення додаткового рішення щодо розподілу таких витрат представник позивача вказує, що поважною причиною пропуску процесуального строку на їх подання є факт запровадження на всій території воєнного стану, починаючи з 24 лютого 2022 року, систематичні віялові відключення електроенергії на тривалий час, спричинену цим відсутність належного доступу до мережі Інтернет, який є необхідним для роботи ЄСІТС, а також фактично оголошувані повітряні тривоги та необхідність перебування в укритті. Вказане унеможливлювало надіслання згаданої заяви та доказів в установлений строк через систему ЄСІТС представником позивача. Також представник позивача покликається на повідомлення Верховного Суду від 04 березня 2022 року про особливості здійснення правосуддя в умовах воєнного стану про те, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
З огляду на викладене просить суд: поновити позивачу процесуальний строк для подання доказів на підтвердження розміру понесених ним судових витрат (витрат, пов'язаних з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу), а також строку на подання заяви про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (стягнення витрат на професійну правничу допомогу); постановити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, а саме: витрати, пов'язані з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32100,00 грн; розгляд цієї заяви проводити без присутності представника позивача.
Разом із заявою про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача долучив: ордер серії ВС № 1152699; договір про надання правової (правничої) допомоги від 27 липня 2022 року; додаток 1 до договору від 27 липня 2022 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 08 грудня 2022 року.
22 грудня 2022 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача вказує, що позивач порушив строк на подання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу. Стверджує, що наведені представником позивача причини пропуску такого строку є неповажними, адже з 06 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року повітряні тривоги у Львівській області не оголошувались. Щодо покликань на віялові відключення електроенергії, то мінімальний час подання електроенергії на добу складає вісім годин. В матеріалах судової справи відсутні докази скерування заяви засобами поштового зв'язку чи подання її нарочно (у зв'язку з відсутністю електроенергії). Стосовно належного доступу до мережі Інтернет, то навіть при виключеному світлі наявний доступ до Інтернету за допомогою мобільного (стільникового) зв'язку. Щодо роботи ЄСІТС, то відсутні докази не функціонування ЄСІТС з 06 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року. Також відсутні докази, що позивач вживав заходів для подання заяви в період з 06 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року. Також представник відповідач покликається неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), на відсутність документального підтвердження таких витрат.
Просить суд залишити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
При постановленні ухвали суд виходить наступного.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, з огляду на положення статей 134 та 139 КАС України сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Водночас, законодавцем визначено процесуальний наслідок як не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу, так і подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18.
У змісті позовної заяви позивач заявив про необхідність стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зазначив, що докази понесення таких витрат будуть подані додатково.
Таким чином, до закінчення судових дебатів у справі позивач зробив заяву стосовно подання доказів, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас суд зазначає, що рішення у цій справі ухвалено 06 грудня 2022 року, а відтак докази, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, мали бути подані позивачем у силу вимог частини сьомої статті 139 КАС України протягом п'яти днів після його ухвалення, тобто до 11 грудня 2022 року включно.
Втім такі докази позивач подав разом із заявою про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу 15 грудня 2022 року, тобто з пропуском установленого КАС України п'ятиденного строку на їх подання.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання доказів, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача покликається на факт запровадження на всій території воєнного стану, систематичні віялові відключення електроенергії на тривалий час, спричинену цим відсутність належного доступу до мережі Інтернет, який є необхідним для роботи ЄСІТС, а також фактично оголошувані повітряні тривоги й необхідність перебування в укритті. Вказане, на переконання представника позивача, унеможливлювало надіслання заяви та доказів в установлений строк через систему ЄСІТС.
Суд критично оцінює такі доводи представника позивача, оскільки сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.
Тобто, запровадження державою воєнного стану може бути поважною причиною пропуску процесуального строку, водночас у суду повинні бути наявні відповідні докази, які б підтверджували доводи позивача про те, що унаслідок запровадження державою воєнного стану, він дійсно був позбавлений можливості вчасного вчинення процесуальних дій (подання заяв, доказів тощо).
Однак таких доказів позивачем не надано.
Покликання позивача на систематичні віялові відключення електроенергії на тривалий час, спричинену цим відсутність належного доступу до мережі Інтернет, який є необхідним для роботи ЄСІТС, суд оцінює критично, оскільки, незважаючи на відключення, мінімальний час подання електроенергії все ж становить вісім годин на добу.
При цьому позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували не функціонування ЄСІТС у період з 06 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року.
До того ж, позивач не був позбавлений можливості скерувати відповідну заяву та докази засобами поштового зв'язку, чи, зважаючи на своє місцезнаходження, а також місце ведення адвокатської діяльності свого представника, подати безпосередньо через канцелярію суду особисто. У матеріалах справи відсутні докази, що позивач чи його представник вживали заходи для подання заяви і доказів у період з 06 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року.
Безпідставними є також покликання представника позивача на фактично оголошувані повітряні тривоги й необхідність перебування в укритті, оскільки у період з 06 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року повітряні тривоги у Львівській області не оголошувалися.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску процесуального строку відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
З огляду на викладене суд уважає, що наведені представником позивача причини поважності пропуску строку на подання доказів, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, не є об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного їх подання, а є результатом суб'єктивних дій самого позивача (його представника).
Тому суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку на подання доказів, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин позивач пропустив імперативно встановлений нормою абзацу другого частини 7 статті 139 КАС України строк на подання доказів, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, що має процесуальним наслідком залишення заяви представника позивача від 15 грудня 2022 року про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду на підставі абзацу третього частини 7 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.132, 139, 248, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку на подання доказів, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву представника позивача від 15 грудня 2022 року про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 27 грудня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.