Ухвала від 26.12.2022 по справі 300/5246/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"26" грудня 2022 р. справа № 300/5246/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 19.12.2022 звернулася в суд з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) в якому просить:

- визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018-2020), які передують року призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області застосувати з 19.10.2021 при призначені ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018, 2019, 2020) в розмірі 9118,81 грн., згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити позивачу різницю при перерахунку пенсії по втраті годувальника.

В силу правового регулювання пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За приписами пунктів 5, 8 частини 5 статті 160 коментованого Кодексу, серед іншого, у позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та з 06.07.2021 отримувала пенсію по інвалідності. При призначенні їй пенсії відповідачем було враховано середній заробіток по Україні за три попередні роки (2018-2020) - 9118,81 грн. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 , 19.10.2021 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника. У серпні 2022 із листа відповідача №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022 їй стало відомо про те, що відповідач призначив таку пенсію з 19.10.2021, при цьому застосувавши показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, померлого годувальника в розмірі 5426,60 грн., хоча згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 відповідач мав застосувати померлому середню заробітну плату за три попередні роки (2016-2018) в розмірі 6188,89 грн.

Втім, ОСОБА_1 до матеріалів позову не подала суду доказів, на підтвердження вказаних обставин, наведених у позовній заяві та не вказала про причини неможливості подання таких доказів, зокрема:

- заяви позивача до відповідача від 19.10.2021 про призначення пенсії по втраті годувальника;

- звернення (заяви) позивача до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, щодо перерахунку пенсії про результати якого (якої) відповідач повідомив позивача листом №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022, оскільки зі змісту вказаного листа видно, що пенсійний орган надавав відповідь за результатами розгляду звернення позивача щодо перерахунку пенсії а не заяви від 19.10.2021 про призначення пенсії по втраті годувальника.

Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 1, 2, 4, 5 статті 94 КАС України).

Окрім цього, приписами частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд поновити строк звернення до суду з підстав поважності причин його пропуску, вказуючи, що про те, що при призначенні їй пенсії по втраті годувальника відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, а не показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018-2020) вона дізналася лише із листа відповідача №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022.

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу, що згідно статті 118 КАС України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Із змісту адміністративного позову слідує, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018-2020), які передують року призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області застосувати з 19.10.2021 при призначені ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018, 2019, 2020) в розмірі 9118,81 грн., згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити позивачу різницю при перерахунку пенсії по втраті годувальника.

Водночас, позивач вказує на те, що вона після смерті чоловіка звернулася до відповідача із заявою від 19.10.2021 про призначення пенсії по втраті годувальника і про порушення своїх прав в частині не врахування відповідачем при призначенні з 19.10.2021 пенсії по втраті годувальника, показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018, 2019, 2020) в розмірі 9118,81 грн., дізналася із листа відповідача №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022.

Однак, зі змісту долученого позивачем листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022 вбачається, що пенсійним органом розглядалось питання щодо перерахунку призначеної пенсії а не заяви ОСОБА_1 від 19.10.2021 про призначення пенсії по втраті годувальника, що в свою чергу вказує на те, що позивачу було відомо про не врахування відповідачем при призначенні з 19.10.2021 пенсії по втраті годувальника, показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018, 2019, 2020) в розмірі 9118,81 грн., ще до отримання листа відповідача №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022.

Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Втім, звернення до відповідача із зверненням залежить від волевиявлення позивача.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

З долученого до позовної заяви листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.10.2021 призначено пенсію по втраті годувальника за її заявою від 19.10.2021.

Таким чином починаючи з листопада 2021 - наступний місяць після призначення пенсії по втраті годувальника, позивач повинна була дізнатися про порушення свого права, а саме про не врахування відповідачем при призначенні з 19.10.2021 пенсії по втраті годувальника, показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018, 2019, 2020) в розмірі 9118,81 грн.

При цьому позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що вона без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, починаючи з листопада 2021 року демонструючи свою необізнаність щодо складових призначеної їй пенсії зверталась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що отримання ОСОБА_1 листа відповідача від 17.08.2022, не вказує на те, що такий лист надано пенсійним органом у відповідь саме на її заяву від 19.10.2021 про призначення пенсії, та не змінює моменту, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не має значення для визначення початку перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Відтак, зазначені позивачем у позовній заяві підстави поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявленими позовними вимогами про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018-2020), які передують року призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області застосувати з 19.10.2021 при призначені ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018, 2019, 2020) в розмірі 9118,81 грн., згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити позивачу різницю при перерахунку пенсії по втраті годувальника, не є поважними та не свідчать про наявність у позивача перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропущення строків звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- належним чином оформленої і засвідченої відповідно до вимог частини 5 статті 94 КАС України копії заяви позивача від 19.10.2021 про призначення пенсії по втраті годувальника;

- належним чином оформленої і засвідченої відповідно до вимог частини 5 статті 94 КАС України копії звернення (заяви) позивача до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, щодо перерахунку пенсії про результати якого (якої) відповідач повідомив позивача листом №3156-3000/С-02/8-0900/22 від 17.08.2022;

- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Попередній документ
108110567
Наступний документ
108110569
Інформація про рішення:
№ рішення: 108110568
№ справи: 300/5246/22
Дата рішення: 26.12.2022
Дата публікації: 28.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (18.01.2023)
Дата надходження: 19.12.2022
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій