ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
"27" грудня 2022 р. справа №300/4546/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100 000 тисяч протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022, а також зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100 000 тисяч протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 залишено дану позовну заяву без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтям 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
21.11.2022 на виконання вимог ухвали суду, 14.11.2022 від позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду мотивована введенням на території України воєнного стану та перебуванням позивача на військовій службі.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 інформацію, щодо перебування ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на військовій службі у період з 17.04.2022 по 07.11.2022.
14.12.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява від 13.12.2022 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а день коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Згідно, позовної заяви довідку №313/УОС/1821д від 28.05.2022 позивач отримав в травні, тим самим він став обізнаний про порушення свого права, а саме не виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. Крім того, ОСОБА_1 отримав відмову у виплаті винагороди 15.08.2022, що підтверджується власним підписом позивача на відповіді в/ч НОМЕР_1 за № 350/484/1/1510, а до суду з даним позовом звернувся лише 07.11.2022. Звернув увагу суду на те, що позивач у період з 17 квітня 2022 по 07 листопада 2022 проходив військову службу виключно у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Таким чином, на думку відповідача, позивачем порушено встановлений законом місячний строк звернення до суду.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2022, представником відповідача надано довідку від 13.12.2022 №350/484/1/3-94/2 згідно якої, зазначено, що період із 17.04.2022 по 07.11.2022 старший лейтенант ОСОБА_1 старший технік групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 - до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі в стримуванні збройної агресії російської федерації, а також у будь-як, інші службові, вирядження не залучався, та в цей період проходив військову службу виключно у військовій частині НОМЕР_1 .
Також, судом встановлено, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2021 № 273 старший лейтенант ОСОБА_1 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 з 26.12.2021 у розпорядження Командувача операцій об'єднаних сил, до виконання завдання з метою виконання службових (бойових) завдань у районах проведення операції об'єднаних сил.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2022 № 98 старший лейтенант ОСОБА_1 20.04.2022 прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження з розпорядження Командувача операцій об'єднаних сил.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, вивчивши зміст позовної заяви, оцінивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В зв'язку із наведеним, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100 000 тисяч протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд звертає увагу, що підставою звернення до суду з цим позовом є невиплата позивачу додаткової винагороди, яка, на переконання останнього, підлягала виплаті протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022.
Відтак, встановлюючи момент, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, суд зазначає, що зазначена винагорода підлягала виплаті протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022, а тому про порушення свого права щодо неотримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за місяць лютий, березень, квітень 2022 року.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що місячний строк на звернення позивача до суду з вимогою щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за лютий 2022 року розпочався з 01.03.2022 і закінчився 30.03.2022.
Надалі, позивач був обізнаний кожного наступного місяця, у якому не отримував спірну винагороду за кожний попередній місць окремо.
Втім, суд вважає, що строк звернення до суду у період перебування позивача у відрядженні до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 з 01.03.2022 по 20.04.2022 пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку виконанням завдання з метою виконання службових (бойових) завдань у районах проведення операції об'єднаних сил у вказаний період.
Крім того, згідно змісту позовної заяви позивач доводить до відома суд, що 04.08.2022 звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України з питанням невиплати спірної винагороди, однак відповідач згідно листа від 15.08.2022 відмовив у проведенні спірної виплати.
Відтак, позивачем підтверджено, що про невиплату спірної винагороди, йому було відомо ще в серпні 2022 року, однак до адміністративного суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся тільки 07.11.2022.
В контексті наведеного слід також зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2021 № 273 та від 21.04.2022 № 98 у період із 20.04.2022 по 07.11.2022 старший лейтенант ОСОБА_1 старший технік групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 - до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі в стримуванні збройної агресії російської федерації, а також у будь-як, інші службові, вирядження не залучався, та в цей період проходи військову службу виключно у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).
Наведене спростовує доводи сторони позивача щодо обґрунтування дотримання строків звернення до суду та підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Втім, звернення до відповідача із зверненням залежить від волевиявлення позивача.
Відтак, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою, в рамках строку звернення до суду, залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у період із 20.04.2022 по 07.11.2022 ОСОБА_1 проходивши військову службу виключно у військовій частині НОМЕР_1 , був обізнаний про не отримання спірної винагороди та мав реальну можливість звернутися до суду, однак з позовом звернувся до суду, з порушенням визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку на звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби.
Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "Право на справедливий суд", одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні "Іліан проти Туреччини", зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з даним позовом із пропуском місячного строку звернення до суду, що встановлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Частиною 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
В зв'язку із вищенаведеним, оскільки ОСОБА_1 подано позовну заяву після закінчення строків, встановлених законодавством, суд дійшов висновку, що даний позов слід залишити без розгляду.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 120, 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ).
Суддя Микитин Н.М.