ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26 грудня 2022 року Справа № 280/6646/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)
про: визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
23.11.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Від самого початку розмір пенсії позивача розраховувався відповідачем, виходячи з 74 % відповідних сум грошового забезпечення, які були встановлені позивачу при призначенні пенсії. Поряд із цим, при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/11839/21 (головуючий - суддя Новікова І.В.) в частині здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення, відповідач за основу взяв розмір пенсії в обсязі 70% грошового забезпечення замість належних позивачу 74% відповідних сум грошового забезпечення. Відтак, на думку позивача, відповідач при здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії допустив звуження змісту та обсягу соціальних гарантій позивача. Крім того, як зазначив позивач, відповідач застосував обмеження пенсії максимальним розміром. З огляду на викладені обставини у їх сукупності, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
21.12.2022 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№ 48310 від 21.12.2022), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії позивача відповідач керувався положеннями ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачала саме такий максимальний розмір пенсії. Окремо у відзиві звернено увагу суду на пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом. Вимоги позивача щодо виплати перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру позивач вважає передчасними. З огляду на викладені вище обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ) (а.с.5). Від самого початку розмір пенсії позивача дорівнював 74% відповідного грошового забезпечення.
При перерахунку позивачу у 2018 році відповідач застосував приписи ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ та, відповідно, обмежив розмір пенсії позивача до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі № 280/2602/19 (головуючий - суддя Сацький Р.В.) було визнано протиправними з 01.01.2018 дії відповідача щодо зменшення раніше призначеної позивачу відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату заборгованості позивачу по пенсії, призначеній відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.7-9).
20.09.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі № 280/2602/19 набрало законної сили.
18.06.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 склав позивачу довідку № 980 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Однак, відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, оскільки пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ від 21.02.2018 № 103) рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва з 05.03.2019 визнано протиправними та скасовано, а інші рішення Урядом не приймались.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/11839/21 (головуючий - суддя Новікова І.В.) було визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача; зобов'язано відповідача перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових (а.с.10-12).
14.06.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/11839/21 набрало законної сили.
У серпні 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії з урахуванням її основного розміру 74 % грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром (а.с.6).
Листом від 20.09.2022 № 9935-9183/Ш-02/8-0800/22 відповідач поінформував позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/11839/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. При виконанні вказаного рішення суду відповідачем застосовані норми законодавства, чинні на квітень 2019 року, зокрема положення ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. (а.с.6).
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, суд виходить із такого.
Частиною другою ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 63 від 09.04.1992 №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Слід зазначити, що Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI) внесені зміни до ч. 2 ст.13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та, відповідно, визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
27.03.2014 Верховна Рада України ухвалила Закон України № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон України від 27.03.2014 № 1166-VII) та, відповідно, внесла зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Зокрема, цифри «80» замінено цифрами «70».
Однак, п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Відповідна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 04.02.2019 по справі № 240/5401/18 (позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79615886).
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ (а.с.5). Під час призначення позивачу пенсії її розмір дорівнював 90% відповідного грошового забезпечення. При перерахунку позивачу у 2018 році відповідач застосував приписи ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ та, відповідно, обмежив розмір пенсії позивача до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі № 280/2602/19 (головуючий - суддя Сацький Р.В.) було визнано протиправними з 01.01.2018 дії відповідача щодо зменшення раніше призначеної позивачу згідно з Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.7-9).
18.06.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 склав позивачу довідку № 980 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Однак, відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, оскільки пункти 1, 2 Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва з 05.03.2019 визнано протиправними та скасовано, а інші рішення Урядом не приймались.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач повторно звернувся до суду за захистом своїх прав.
17.01.2022 Запорізький окружний адміністративний суд прийняв рішення по справі № 280/11839/21 (головуючий - суддя Новікова І.В.) та, відповідно: 1) визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача протиправними; 2) зобов'язав відповідача перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових (а.с.10-12).
На виконання зазначеного судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення (а.с.6).
У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що внесені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ в частині нормативного визначення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій. Відповідна правова позиція ґрунтується на приписі ч. 1 ст. 58 Конституції України, за змістом якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, суд доходить висновку, що, оскільки позивач перебуває на пенсійному обліку з 1999 року (а.с.5), відповідачем під час проведення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/11839/21 протиправно було взято до розрахунку показник у 70% відповідних сум грошового забезпечення замість 74%. Отже, дії відповідача у вказаній частині суд оцінює як протиправні. Належних та достатніх доказів зворотнього відповідачем не надано.
Оцінюючи вмотивованість доводів представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою суд виходить із того, що на сьогодні не існує жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів. Отже, за таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.
Відтак, положення ст.ст.122, 123 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з виплатою пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Виходячи з викладених вище обставин у їх сукупності, враховуючи, що спір у даній справі стосується безпосередньо відсоткового значення пенсії, а судовому захисту підлягають саме порушені права, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, а саме щодо застосування для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 основного розміру пенсії в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/11839/21.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відтак, в цій частині позов слід задовольнити.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії в обсязі 74% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки діям відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії в обсязі 74 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно позовних вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити зазначені вище дії без обмеження максимальним розміром, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
При цьому, слід зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.08.2022 по справі № 240/1369/21 розтлумачив, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положення ч. 1 ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
При цьому, положення ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, як зазначає Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.08.2022 по справі № 240/1369/21, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать одна одній (позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 105564884).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 по справі № 812/292/18, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77911136).
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ухваленого Організацією об'єднаних націй 16.12.1966 та ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.73 № 2148-VIII, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, приймаючи наведену вище правозастосовну практику суду касаційної інстанції у досліджуваній сфері правовідносин, суд доходить висновку, що застосуванню підлягають норми Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не положення Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20 та від 17 лютого 2022 року у справі № 640/11168/20.
Відтак, обмеження відповідачем пенсійної виплати позивачу максимальним розміром суд оцінює як протиправне.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії та вмотивовано наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії в обсязі 74 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2021 № 980/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії в обсязі 74% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, у урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 26 грудня 2022 року.
Суддя О.В. Прудивус