Справа № 2-2955/2010
про відкриття провадження у справі
17 серпня 2010 року м. Лозова
Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Помазан В.А., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
12 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначає, що він, виконуючи обов'язки військової служби під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, отримав ядерну шкоду здоров'ю, що привело до втрати працездатності, каліцтва та інвалідності.
06.06.1996 року Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», держава визнала свою повну відповідальність перед ним за не надання безпечних і не шкідливих умов праці під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і прийняла на себе зобов'язання повністю відшкодувати ядерну шкоду завдану здоров'ю та відшкодувати втрату працездатності в розмірі встановленому для ІІ групи інвалідності ЧАЕС не менше 8,75 мінімальних пенсій за віком, які дорівнювали мінімальному споживчому бюджету.
Також, так як він отримав інвалідність під час проходження військової служби, він має статус інваліда війни і на нього розповсюджується дія ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - тобто держава взяла на себе зобов'язання додатково підвищити належну йому пенсію, як інваліду війни ІІ групи, ще на 350% мінімальної пенсії за віком в місяць.
Тобто, починаючи з 01.03.2001 року, час коли держава зобов'язала відповідача, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, призначити належні йому пенсії, готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, відповідач повинен був сплачувати належні йому пенсії в розмірі не меншому ніж 12,25 мінімальних пенсій за віком, які дорівнювали мінімальному споживчому бюджету, але цього відповідачем зроблено не було.
У зв'язку з чим, позивач просить зобов'язати відповідача негайно, з дня розгляду справи в суді, почати виплачувати йому, інваліду ЧАЕС та війни ІІ групи, пенсії як відшкодування державою ядерної шкоди під час виконання обов'язків військової служби, яке привело до ушкодження здоров'я та втрату працездатності, в розмірі передбаченому Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про мінімальний споживчий бюджет», але не менше 12,25 розмірів мінімального споживчого бюджету, виходячи із розміру мінімального споживчого бюджету на 2010 рік в 911 грн., зобов'язати відповідача сплатити йому, інваліду ЧАЕС та війни ІІ групи, суму боргу відшкодування ядерної шкоди, яку він отримав при виконанні обов'язків військової служби, починаючи з 01.03.2001 року по день розгляду справи в суді, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, виходячи з розміру належної до сплати: основної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, доплати до пенсії, як інваліду ІІ групи в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет», яка станом на 01.01.2001 року складала 360 грн., на 01.01.2002р. - 382 грн., на 01.01.2003р. - 380 грн., на 01.01.2004р. - 411 грн., на 01.01.2005р. - 462 грн., на 01.01.2006р. - 510 грн., на 01.01.2007р. - 569 грн., на 01.01.2008р. - 663 грн., на 01.01.2009р. - 811 грн., на 01.01.2010р. - 911 грн..
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року, інваліди ІІ групи звільняються від сплати державного мита. За матеріалами справи встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи. Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 81 ЦПК, не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 119-120 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 7, 11, 122, 209, 210 ЦПК України,-
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити попереднє судове засідання на 31 серпня 2010 року на 16-45 годину .
Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданими до неї документів та запропонувати подати у строк до 31 серпня 2010 року письмові заперечення проти позовної заяви та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Зобов'язати відповідача в строк до 31 серпня 2010 року надати довідку, у якій зазначити чи перебуває на обліку позивач у Пенсійному фонді України в Лозівському районі Харківської області та розмір нарахованих і виплачених пенсій з 01.03.2001 року по теперішній час згідно Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про мінімальний споживчий бюджет».
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Звільнити позивача від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи.
Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, в іншій його частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: