Справа №2а-5397/08
Категорія № 33
Іменем України
09 грудня 2008 року м. Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Матвєєвої В.В.
при секретарі Зацепіної Ю.В.,
в присутності сторін
представник позивача: Мілованова О.В.,
представник відповідача : Купцова О.М.,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції в м. Луганську, з-я особа Сватівська ОДПІ в Луганській області про скасування рішення № 0000092340 від 18.01.2008 року, -
У лютому 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції в м. Луганську, з-я особа Сватівська ОДПІ в Луганській області про скасування рішення № 0000092340 від 18.01.2008 року.
Позивач в обґрунтування позову вказав, що він є суб'єктом підприємницької діяльності з надання послуг на гральних автоматах. Рішенням відповідача від 18.01.2008 року за № 0000092340 до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 512 грн. 00 коп. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Підставою рішення став акт перевірки № 12271951/2340 від 20 листопада 2007 року, складений працівниками Сватівської ОДПІ в Луганській області. Позивач вважає, що перевірка проведена з порушенням порядку її проведення, встановленого Законом України «Про державну податкову службу в України». Вступна частина акту перевірки не вказує про характер її проведення. Також, згідно пункту 2 Указу Президенту України № 817/98 планова перевірка суб'єктів підприємницької діяльності проводиться не частіше одного разу на рік, при цьому право на її проведення надається в тому падку, якщо такий суб'єкт був письмово повідомлений про дату перевірки не пізніше ніж за 10 днів. Таким чином, позивач вважає, що зазначена перевірка проведена без достатніх підстав, застосування штрафних санкцій є незаконним, а тому просить скасувати зазначене рішення щодо застосування до нього фінансових санкцій.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, надавши пояснення аналогічно позову.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вважає що зазначена перевірка проводилася у межах контролю з додержанням порядку
проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), встановленого законодавством, а тому порушень з боку Сватівської ОДПІ в Луганської області не вбачається.
Представник третьої особи - Сватівської ОДПІ в Луганської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про невизнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності з надання послуг на гральних автоматах. 20 листопаду 2007 року працівниками Сватівської ОДПІ, було проведено перевірку Дочірнього підприємства «Ніколь» щодо дотримання вимог Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сфері контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, у гральному залі позивача, розташованому в м. Луганську, вул. Дюміна, 7/офіс 20, за результатами якої був складений акт № 12271951/2340. На підставі вказаного акту, відповідачем було винесено Рішення від 18.01.2008 року за № 0000092340 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 512 грн. 00 коп.
Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» Міністерству промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Але, як вбачається з пояснень позивача, виконання Постанови № 121 щодо розробки такого реєстратора розрахункових операцій для гральних автоматів, які використовуються в Україні, заінтересованими відомствами практично не виконано.
У відповідності з пунктом 2 даної постанови Міністерство промислової політики було зобов'язано до 01.02.2003 року забезпечити організацію розробки запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, які вже діють, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 29.01.2993 року. Але, на дійсний час вищезазначені запам'ятовувачі пристрої з фіскальними функціями для гральних автоматів промисловістю не розроблені.
Таким чином, нормативно обгрунтовані технічні вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг), а також запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення діючих автоматів відсутні, оскільки вимога п. 2 Постанови № 121 не виконана. Натомість держава дозволяє суб'єктам господарювання використовувати ігрові автомати таких моделей, що підтверджується наявним у позивача ліцензії.
За таких підстав порушень п. 1. 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР з боку позивача судом не вбачається.
Крім того, національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005. затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року № 375, є нормативним документом із стандартизації згідно статті 11 Закону України «Про стандартизацію» та згідно статті 15 Господарського кодексу України застосовується у сфері господарювання та не відносить діяльність з організації ігор до сфери послуг.
Такий вид економічної діяльності як «використання автоматів гральних» в КВЕД прямо не передбачено. Отже, враховуючи, те. що згідно частини 6 статті 259 Господарського кодексу України об'єктами класифікації КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів, зазначений вид економічної діяльності можливо віднести лише до підкласу «Інша видовищно-розважальна діяльність», які не мають відношення до сфери послуг.
Виходячи з наведеного здійснення тих чи інших видів господарської діяльності суб'єктом господарювання зумовлює віднесення його до відповідної категорії державного обліку, тому саме ці особливості економічної діяльності ДП «Ніколь» необхідно враховувати податковому органу при здійснені державного управління.
Крім того, Згідно Указу Президента України № 462/99 від 30.04.1999 року «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Як зазначено у ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
- направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку с дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Неподання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
З наданих суду доказів, зокрема, направлень № 1174, 1175 від 16 листопада 2007 року, вбачається, що спірна перевірка є плановою, направленою на перевірку дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що входить до компетенції податкових органів згідно зазначених Законів.
Однак відповідачем порядок проведення цієї перевірки не дотримано.
Судом встановлено, що Сватівською ОДПІ не було направлено на адресу Дочірнього підприємства «Ніколь» повідомлення про проведення планової перевірки.
Згідно пункту 2 Указу Президента України № 462/99 від 30.04.1999 року «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.
З урахуванням наведеного, ДП «Ніколь» не входить до переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування, та послуг, і як наслідок на нього не розповсюджується нормами Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; використання суб'єктами господарювання в економічній діяльності ігрових автомати моделей, які не оснащені фіскальними пристроями, не утворює порушень п. 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, так як моделі цих ігрових автоматів технічно не можуть бути пристосовані до цілей фіскалізації і це визнається державою, що дає підстави суду визнати протиправним рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та відмінити його.
Відповідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Указом Президента України № 817/98. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 29.01.2993 року, суд -
Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції в м. Луганську, з-я особа Сватівська ОДПІ в Луганській області про скасування рішення № 0000092340 від 18.01.2008 року задовольнити.
Скасувати рішення від 18.01.2008 року за №0000092340 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про застосування штрафних санкцій до Дочірнього підприємства «Ніколь» на підставі акту «Перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності» №12271951/2340 від 20 листопаду 2007 року, складеного працівниками Сватівськоїю міжрайонною державної податкової інспекції.
Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства судові витрати у розмірі 3, 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.