Справа №2-849/2009 рік
(заочне)
18 березня 2009 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді: Серьодкіної І.М.
при секретарі: Кузьмич Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення позики, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом ОСОБА_3. про повернення позики. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 31.08.2007 року укладено нотаріально посвідчений договір позики, згідно п.1 якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 16000 гривень, які згідно п.3 цього договору був зобов»язаний повернути до 31.12.2007 року, але не повернув. 04.04.2008 року позивач направив відповідачу лист з повідомленням про неохідність повернення боргу, однак жодної відповіді не отримав. У зв»язку з цим ОСОБА_2 був змушений звернутися до суду. Просить стягнути з відповідача на свою користь 16000 гривень основної суми боргу, 2568, 27 гривень інфляційних витрат, 397, 38 гривень відсотків за користуваня коштами, а всього 18965, 65 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.08.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 27.04.2002 року Рівненським MB УМВС України у Рівненській області) укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3. грошові кошти в сумі 16000 гривень (а.с. 7). Вказаний договір цього ж дня посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 4808. Зазначену суму відповідно до п.4 цього договору ОСОБА_3 зобов»язаний повернути до 31.12.2007 року. Позивач звертався до відповідача з письмовим нагадуванням про повернення боргу (а.с. 6), однак він борг не сплатив.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем подано розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних (а.с. 5), відповідно до якого інфляційні витрати складають 2568, 27 гривень та проценти становлять 397, 38 гривень.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 526, 530, 1049 ЦК України, ч.4 ст. 169, 214, 215, 226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 16000 гривень боргу, 2568, 27 гривень інфляційних витрат, 397, 38 гривень процентів, а також 189, 66 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 19185 гривень 31 копійку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.