Справа № 761/28490/22
Провадження № 1-кс/761/15925/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту на майно, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року, справа № 761/24924/22, в рамках кримінального провадження № 12022100100003182, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12022100100003182 від 03 листопада 2022 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року, справа № 761/24924/22, а саме: - автомобіль «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи клопотання, власник вказує на відсутність підстав в продовженні арешту на авто, оскільки експертиза проведена, а вказаний арешт перешкоджає власнику користуватися його майном.
Власник майна в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки слідчому судді повідомлено не було. Крім того до суду направив заперечення, щодо вимог поданого клопотання. На думку прокурора, скасування арешту на майно є передчасним.
З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, положень ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність власника майна та прокурора, на підставі наявних матеріалів.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Як вбачається із матеріалів, що надані в обґрунтування клопотання про скасування арешту майна,що слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022100100003182 внесене до ЄРДР 03 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
16 листопада 2022 ухвалою слідчого судді Шевченківського суду м. Києва у справі №761/24924/22 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, яке було вилучено під час огляду місця події, а саме автомобіль «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ..
Так, слідчий суддя під час прийняття вищевказаного рішення дійшов висновку, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, є предметом злочину та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Водночас заявником вищезазначених висновків слідчого судді жодним чином не спростовано, доказів необґрунтованості накладення арешту та того, що у вказаному арешті відпала потреба, не надано.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Абзацем 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, заявником не було наведено будь-яких доводів, які б свідчили, що арешт на вказане майно слідчим суддею було накладено необґрунтовано, обов'язок доведення чого, відповідно до ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка заявляє таке клопотання.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для подальшого збереження зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 392 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту на майно, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року, справа № 761/24924/22, в рамках кримінального провадження № 12022100100003182, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1