Справа № 761/19346/20
Провадження №1-кп/761/1268/2022
ВИРОК
іменем України
21 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12020100100004940 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який має повну середню освіту, зареєстрованого та проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
31 січня 2012 року Голосіївським районним судом міста Києва за ч.3 ст.185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, 27.06.2013 року звільнений умовно-достроково, згідно ст.82 КК України не відбуте покарання замінено на виправні роботи з утриманням 20% заробітку, зареєстрованого та проживаючого зa адресою: АДРЕСА_1 ,
24 березня 2017 року Макарівським районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання,з іспитовим строком на 3 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадження Шевченківського районного суду м. Києва 01.07.2020 року надійшло кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12020100100004940 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудове слідство у кримінальному провадженні розпочато за ознаками ч. 2 ст.309 КК України, 06.12.2022 року прокурором змінене обвинувачення на ч. 1 ст. 309 КК України.
Так, ОСОБА_4 , 17.06.2020 року, приблизно об 11 год. 00 хв., перебуваючи у Святошинському районі м. Києва, більш точну адресу встановити не виявилось за можливим, при невстановлених обставинах, придбав психотропну речовину - амфетамін, та почав зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.
У подальшому, 17.06.2020 в період часу з 19 год. 39 хв. по 19 год. 57 хв., під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, у ході особистого обшуку ОСОБА_4 , в сумнці чорного кольору, яку мав при собі останній, за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 86, співробітниками слідчо-оперативної групи Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві у присутності двох понятих, виявлено та вилучено один прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, білого кольору.
Також встановлено, що порошкоподібна речовина білого кольору, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,447 г.
Амфетамін, згідно Постанови Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2», «Таблиці ІІ», є психотропною речовиною.
Відповідно до Таблиці № 2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я № 188 від 01.08.2000 р., маса амфетаміну в кількості 0,447 г. перевищує невеликі розміри вказаної психотропної речовини.
Вищевказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитаний судом ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, повідомив, що влітку 2020 року, придбав наркотичний засіб амфетамін, для власного вживання, який зберігав при собі у сумці чорного кольору. Надалі, при затриманні, в ході особистого обшуку працівниками поліції було вилучено вказаний наркотичний засіб. Просив, суд, врахувати при призначенні покарання, що в теперішній час він щиро розкаюється у скоєному, просив суворо не карати, не позбавляти його волі, та призначити покарання у вигляді штрафу.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 а його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення, призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушеннь.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, нарколога.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З врахуванням всіх обставин справи, ступені тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України (а ред. Закону станом на 16.11.2019 року) у виді штрафу.
Зважаючи на те, що санкція ч. 1 ст. 309 КК у редакції Закону № 2617-VIІI частково посилює кримінальну відповідальність, суд прийшов до висновку, що санкція ч. 1 ст. 309 КК у редакції Закону № 2617-VIІI може мати зворотну дію у часі щодо діянь, які були вчинені до набрання чинності цим Законом (01.07.2020).
Цивільний позов, в рамках кримінального провадження не заявлено.
Судові витрати на залучення експерта за проведену судову експертизу матеріалів, речовин, та виробів №11-2/3823 від 18.06.2020 року, що становлять 980 гривень 70 копійок, слід стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 під час судового провадження не застосовувались.
На підставі викладеного та керуючись ст. 309 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Речові докази: амфетамін масою 0,447 г. який міститься в експертному пакеті №004251, та який зберігається у камері схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, після вступу вироку в законну силу - знищити.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта №11-2/3823 від 18.06.2020), що становлять 980 грн. 70 коп., - стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.
Вирок може бути оскаржений, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1