Справа № 761/20280/22
Провадження № 2/761/10274/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 07.11.2022 року відкрито провадження у справі.
Предметом позову є стягнення 2500,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 липня 2021 року ПрАТ „ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_2 уклали договір страхування серії PKS № 2100819 майнових інтересів власника автомобіля «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 . 17.02.2022 року в м.Києві на вул.Гарматній відбулась ДТП. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Nissan SUNNY», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та застрахований автомобіль «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 06.07.2022 року ДТП сталася в результаті порушення ПДР ОСОБА_1 . У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника, вартість відновлювального ремонту становить 36543,87 грн. ПрAT «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу в розмірі 36543,87 грн. Як з'ясувалося, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Саламандра» та полісом передбачено франшизу, яка становить 2500,00 грн. У зв'язку з цим ПрАТ «ПРОСТО-страхування» звернулося до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою про виплату страхового відшкодування. Розглянувши дану заяву ПрАТ «СК «Саламандра» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 34043,87 гривень, які 30.08.2022 року були перераховані на рахунок ПрАТ «ПРОСТО-страхування». Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати ПрАТ «ПРОСТО-страхування» грошові в розмірі 2500,00 грн. У зв'язку із вищевикладеним, позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 02 липня 2021 року ПрАТ „ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_2 уклали договір страхування серії PKS № 2100819 майнових інтересів власника автомобіля «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 .
17.02.2022 року в м.Києві на вул.Гарматній відбулась ДТП. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Nissan SUNNY», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та застрахований автомобіль «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 06.07.2022 року ДТП сталася в результаті порушення ПДР ОСОБА_1 .
У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до Рахунку № С4452346 від 21.02.2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 36543,87 гривень.
Зазначена вище ДТП була визнана страховим випадком, про що 31.05.2022 року співробітниками ПрAT «ПРОСТО-страхування» було складено страховий акт № 159240, відповідно до якого страхове відшкодування становить 36543,87 гривень.
Відповідно до платіжного доручення № 6655 від 02.06.2022 року ПрAT «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 36543,87 гривень.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Саламандра» відповідно до полісу № ЕР206998153. Даним Полісом передбачено франшизу, яка становить 2500,00 грн.
ПрАТ «ПРОСТО-страхування» звернулося до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою про виплату страхового відшкодування. Розглянувши дану заяву ПрАТ «СК «Саламандра» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 34043,87 гривень, які 30.08.2022 року були перераховані на рахунок АТ «ПРОСТО-страхування».
Між сторонами у справі, у зв'язку із завданням шкоди (збитків), виникли цивільні права та обов'язки в силу статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення:
- протиправна поведінка особи;
- настання шкоди;
- причинний зв'язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди;
- вина завдавача шкоди.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, встановленими є такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, настання шкоди та причинний зв'язок.
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою Шевченківського районного суду м. Києва, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.
Отже суд встановив підстави для деліктної відповідальності відповідача за завдання шкоди володільцю застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно cт. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичними розміром і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», позивач отримав право вимоги на таке відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи те, що ДТП була скоєна з вини відповідача, при цьому ПрАТ «ПРОСТО-страхування» здійснило власнику пошкодженого транспортного засобу виплату страхового відшкодування, у останнього виникло право суброгації до особи, що завдала шкоду, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим, поданий позов підлягає задоволенню.
При цьому, відповідач в судове засідання не з'явився, зазначені в позові обставини не спростував, не надав доказів того, що у останнього відсутній обов'язок по сплаті вказаних коштів позивачу, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-282, 353-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (ЄДРПОУ: 24745673) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (ЄДРПОУ: 24745673) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: