Справа № 761/22503/21
Провадження № 2-а/761/146/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в склад:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДРП у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.
Позивач, його представник в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, поважність причин неявки не повідомили.
Представник відповідача будучи належним чином повідомленим в судове засідання також не з'явився, причини неявки не повідомив.
Представник третьої особи просила позов залишити без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Частиною 3, 4 даної статті визначено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07 липня 2022 року у справі N 120/4298/21-а.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 в судові засідання призначенні на 01.07.2022 р., 04.10.2022 р. не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином - шляхом направлення повістки на електронну адресу зазначену в позові.
Представник позивача в судове засідання призначене на 01.07.2022 р. не з'явився, подав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.
04.10.2022 р. представник позивача також не з'явився, 27.09.2022 р. на електронну адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Заяв про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника в адресу суду не надходило.
За положеннями ч. 1 ст. 44 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи та про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Приписами ч. 5 ст. 205, п. 3 ч. 4 ст. 240 КАС України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
ВС у постанові від 22.05.2019 у справі №310/12817/13 роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказане передбачає право особи не з'являтися у судові засідання та не приймати участь у розгляді справи, якщо до цієї справи втрачено інтерес.
Наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду настають незалежно від причин повторної неявки особи, які можуть бути поважними. Зазначена норма покликана дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи, - постанова Верховного Суду № 310/12817/13. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання, причини неявки не повідомили та від них не надходило, заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до вимог чинного КАС України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 44, 124, 126, 131, 205, 240, 243, 248, 256, 293-295, 297 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДРП у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: