ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 грудня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/391/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.
розглянув справу
за позовом - Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” (вул. Київська, 3 “а”, м. Тернопіль, 46016)
до відповідача - Чортківської районної ради (вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Тернопільська область, 48500)
про стягнення 237742,87 грн.
За участю від:
позивача - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 .
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
26.08.2022 згідно відбитку штемпеля підприємства зв'язку “Укрпошта” Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №622/03 від 19.08.2022 (вх. №448 від 29.08.2022) до Чортківської районної ради про стягнення 297736,14 грн заборгованості, з яких: 210479,59 грн - основного боргу; 41135,56 грн - пені; 3757,83 грн - 3% річних; 42363,16 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив про несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем умов договору №14021 від 17.06.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії, в частині оплати за спожиті послуги за період січень - березень 2022 року.
У зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, у заяві №678/03 від 28.09.2022 (вх. №6395 від 29.09.2022) про зменшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 150479,59 грн - основного боргу, 39644,64 грн - пені, 3239,23 грн - 3% річних, 44379,41 грн - інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві №04-24/217 від 10.10.2022 (вх. №6679 від 12.10.2022), додаткових поясненнях №04-24/243 від 23.11.2022 (вх. №7854 від 23.11.2022) просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. З приводу цього ним зазначено, що договір №14021 від 17.06.2021 між сторонами укладався на період опалювального сезону 2021 року, із строком дії до 31.12.2021. Сума проплати за даним договором становила 180122,27 грн з ПДВ. Дане господарське зобов'язання виконане відповідачем належним чином.
Основою для проведення фінансових розрахунків між сторонами протягом 2022 року являється інший договір - №14021 від 11.03.2022, з погодженими сторонами істотними умовами договору. Тобто виникло нове зобов'язання на підставі цього договору з погодженими сторонами іншими істотними умовами.
Ціна договору збільшувалась на підставі додаткових угод, з метою погашення суми боргу та дотримання норм бюджетного законодавства. За результатами внесених змін, станом на 03.10.2022, сума договору становила 198458,40 грн.
На виконання умов цього договору відповідачем 14.03.2022 проведено оплату в сумі 50000 грн, 31.03.2022 - 46458,40 грн, 30.08.2022 - 60000 грн, 01.11.2022 - 42000 грн.
Відповідно змісту ч.1 ст.216, ч.ч. 1,2 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідач вважає, що ним не допущено порушення господарського правопорушення, оскільки сума взятих господарських зобов'язань районною радою виконана.?
Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити належні до сплати штрафні санкції. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання божником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують уваги.
Чортківською районною радою вживались всі заходи щодо належного виконання господарського зобов'язання. Доказами цього є факти оплати. При цьому, без відповідної додаткової угоди чи договору на непроплачену суму, відповідач не міг здійснювати оплати своєчасно.
У зв'язку із відсутністю вини районної ради та вчинення нею всіх залежних від неї дій з метою недопущення виникнення боргу та негативних наслідків, відповідач просив не застосовувати до нього штрафні санкції.
Щодо заявленої у позові до стягнення (з урахуванням зменшення позовних вимог) суми основного боргу в розмірі 150479,59 грн, відповідачем звернено увагу на проведені ним 01.11.2022 та 11.11.2022 проплати на суму 42000 грн та 108479,59 грн відповідно. А відтак стверджено про повне виконання основного зобов'язання.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 01.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/391/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.09.2022.
Ухвалою суду від 29.09.2022: прийнято до розгляду подану позивачем заяву № 678/03 від 28.09.2022 (вх. № 6395 від 29.09.2022) про зменшення позовних вимог, постановлено подальший розгляд справи проводити з її врахуванням; підготовче судове засідання відкладено на 13.10.2022.
Ухвалою суду від 13.10.2022: продовжено строк підготовчого провадження; підготовче судове засідання відкладено на 07.11.2022.
Ухвалою суду від 07.11.2022 підготовче судове засідання відкладалось на 24.11.2022.
В підготовчому судовому засіданні 24.11.2022 оголошувалась перерва до 01.12.2022.
Надалі, ухвалою від 01.12.2022 закрито підготовче провадження по справі №921/391/22 та призначено її до розгляду по суті на 22.12.2022.
Представником позивача в судовому засіданні 22.12.2022 підтримано позовні вимоги, з урахуванням проведених відповідачем проплат.
Представником відповідача в судовому засіданні 22.12.2022 заперечено проти позову з підстав, наведених у відзиві.
В судовому засіданні 22.12.2022 представником позивача зазначено, що відсутність ціни у договорі №14021 від 17.06.2021 мотивована неможливістю передбачити всі погодні умови, а відтак і кількість теплової енергії, яка передаватиметься споживачу. У зв'язку з цим до вказаного договору укладались окремі додаткові угоди, у яких погоджувалась ціна договору, необхідна відповідачу та з його ініціативи для здійснення оплат в порядку, визначеному Державною казначейською службою.
На прохання самого споживача/відповідача, з метою надання йому можливості у 2022 році здійснювати оплати через казначейство за спожиту теплову енергію, яка передавалась по укладеному у 2021 році договору, сторонами укладено договір №14021 від 11.03.2022. Зміст останнього не містить усіх умов щодо прав та обов'язків сторін, відповідальності за невиконання договору.
Тому представниками обох сторін стверджено про факт укладення договору №14021 від 17.06.20221 та договору №14021 від 11.03.2022, поширення дії вказаних договорів і додаткових угод до них на спірні правовідносини. Про це зокрема зазначено у п. 4.1.4 та п. 10.1 договору №14021 від 11.03.2022.
Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Суд, у судовому засіданні 22.12.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Додатковою угодою № 2 від 17.06.2021 до договору № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії від 30.04.2021, укладеною між Чортківською районною радою (як споживачем) та Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (як енергопостачальним підприємством), сторони за взаємної згоди домовилися припинити дію вказаного договору.
Зміст додаткової угоди №2 від 17.06.2021 до договору № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії від 30.04.2021 вказує на те, що її оформлено відповідно до одержаного звернення споживача від 07.06.2021 № 05-06/255 про розірвання попереднього договору № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії від 30.04.2021, у зв'язку із невчасною реєстрацією у Державній казначейській службі України.
Разом з цим, 17.06.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (надалі - енергопостачальним підприємством) та Чортківською районною радою (надалі - споживачем) укладено договір №14021 про надання послуг з постачання теплової енергії (надалі - договір №14021 від 17.06.2021), згідно п. 1.1 якого енергопостачальне підприємство взяло на себе зобов'язання надати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга) споживачу в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку режимів відпуску теплової енергії, а споживач зобов'язався оплачувати одержану послугу за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання (тепловикористального обладнання).
Теплова енергія, яка надасться згідно даного договору використовується споживачем через тепловикористальні установки для підтримання належного температурного режиму (обігрівання) належних йому приміщень (п. 1.2 договору №14021 від 17.06.2021).
Згідно п. 2.2.2 договору №14021 від 17.06.2021 споживач зобов'язався вчасно проводити розрахунки за надану послугу відповідно до умов даного договору.
У п. 3.2 договору №14021 від 17.06.2021 зазначено, що розрахунковим періодом для сторін даного договору є календарний місяць.
Відповідно до п. 3.3 договору №14021 від 17.06.2021 споживач до 10-числа місяця наступного за розрахунковим сплачує енергопостачальному підприємству вартість, фактично наданої послуги з постачання теплової енергії. Споживач може провести попередню оплату вартості теплової енергії.
Розрахунки за даним договором проводяться згідно актів надання послуги з постачання теплової енергії, які споживач зобов'язаний отримати від енергопостачального підприємства не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим. Не отримання акту не звільняє споживача від проведення оплати у строки встановлені даним договором (п. 3.4 договору №14021 від 17.06.2021).
У п. 3.5 договору №14021 від 17.06.2021 зазначено, що в платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за даним договором енергопостачальне підприємство має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за даним договором.
Згідно п. 3.6 договору №14021 від 17.06.2021 у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені та штрафних санкцій, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги енергопостачального підприємства у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем:
- у першу чергу відшкодовуються витрати енергопостачального підприємства пов'язані з одержанням виконання;
- у другу чергу погашається пеня та штрафні санкції;
- у третю чергу погашається основна сума боргу.
У випадку відсутності простроченої заборгованості зі сплати пені та штрафних санкцій за даним договором сума, яка була сплачена споживачем понад вартість фактично отриманої теплової енергії повинна зараховуватись енергопостачальним підприємством як авансовий платіж.
Відповідно до п. 3.14, п. 3.15 договору №14021 від 17.06.2021 приймання передача теплової енергії оформляється актом приймання-передачі до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим. Якщо протягом 10-ти (десяти) днів з моменту отримання акта приймання передачі, зазначена у цьому акті інформація сторонами не заперечується, то вона вважається узгодженою. Приймання-передача наданої послуги з постачання теплової енергії, яка надається енергопостачальним підприємством споживачеві на межі балансової належності, оформляється актами у двох примірниках. Підписані та скріплені печатками акти наданої послуги є підставою для остаточного розрахунку між сторонами.
У п. 4.3.1 договору №14021 від 17.06.2021 сторонами обумовлено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за надання послуги з постачання теплової енергії споживач сплачує енергопостачальному підприємству пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення. У разі звернення енергопостачального підприємства до суду із позовом про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії пеня нараховується на суму заборгованості, яка існувала протягом останніх шести місяців.
Подана позивачем до матеріалів справи копія договору №14021 від 17.06.2021 у тексті п. 8.1 не містить зазначення кінцевої дати його дії.
Однак, у п. 8.1 долученого до матеріалів справи відповідачем договору №14021 від 17.06.2021 зазначено, що він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.2 договору №14021 від 17.06.2021).
Зміни та доповнення до договору вчиняються в письмовій формі у вигляді додатків або додаткових угод та підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 9.1 договору №14021 від 17.06.2021).
Умови даного договору розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами до його укладення відповідно до норм чинного законодавства України (п. 9.2 договору №14021 від 17.06.2021).
В якості додатку 1 до договору №14021 від 17.06.2021 між сторонами оформлено Обсяги постачання теплової енергії споживачу, додатку 2 - Схему теплотраси, що перебуває на балансі споживача, а додатку 3 - Інформацію про вузол (вузли) комерційного обліку теплової енергії, згідно якої засіб вимірювальної техніки встановлено за адресою: вул. Шевченка, 23, м. Чортків.
17.06.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №14021 від 17.06.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії, у п. 1 якої дійшли згоди укласти додаткову угоду до договору № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії від 17.06.2021 (договір) на суму 180122 грн 27 коп. з ПДВ.
Розрахунки проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.2 додаткової угоди №1 від 17.06.2021).
У п. 3 додаткової угоди №1 від 17.06.2021 сторони вказали, що за фактично надану послугу з постачання теплової енергії розрахунок проводять до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Розрахунки проводяться згідно актів надання послуги з постачання теплової енергії, які споживач зобов'язаний отримати від енергопостачального підприємства не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим. Не отримання акту не звільняє споживача від проведення оплати у строки встановлені договором. Підписані та скріплені печатками акти надання послуги з постачання теплової енергії є підставою для остаточного розрахунку між сторонами (п. 4, п. 5 додаткової угоди №1 від 17.06.2021).
Згідно п. 6 додаткової угоди №1 від 17.06.2021 умови даної додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами до її укладення відповідно до норм чинного законодавства України.
У п. 7, п. 8 додаткової угоди №1 від 17.06.2021 сторони вказали, що інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов'язання за даним договором. Додаткова угода № 1 є невід'ємною частиною договору та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
26.10.2021 відповідач звернувся до позивача з листом №05-06/382 від 25.10.2021, у якому просив продовжити термін дії договору та забезпечити на опалювальний сезон тепловою енергією приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі, 11.03.2022 між Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” (надалі - енергопостачальним підприємством) та Чортківською районною радою Тернопільської області (надалі - споживачем) укладено договір №14021 (надалі - договір №14021 від 11.03.2022), згідно п. 1.1 якого енергопостачальне підприємство взяло на сере зобов'язання надати послугу з постачання теплової енергії споживачу в потрібних йому обсягах згідно передбаченої суми даного договору та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку режимів відпуску теплової енергії, а споживач зобов'язався оплачувати одержану послугу за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання (тепловикористального обладнання), код згідно з ДК 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція.
Відповідно до п. 2.1 договору №14021 від 11.03.2022 сума договору становить 50000 грн з ПДВ.
Згідно п. 3.2 договору №14021 від 11.03.2022 розрахунковим періодом для сторін даного договору є календарний місяць.
Споживач до 10-числа місяця наступного за розрахунковим сплачує енергопостачальному підприємству вартість, фактично наданої послуги з постачання теплової енергії (п. 3.3 договору №14021 від 11.03.2022).
У п. 3.5 договору №14021 від 11.03.2022 зазначено, що розрахунки за договором проводяться згідно актів надання послуги з постачання теплової енергії, які споживач зобов'язаний отримати від енергопостачального підприємства не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим. Не отримання акту не звільняє споживача від проведення оплати у строки встановлені даним договором.
Відповідно до умов п. 4.1.1, п. 4.1.2 договору №14021 від 11.03.2022 споживач зобов'язаний: вчасно проводити розрахунки за надану послугу відповідно до умов договору; приймати надану теплову енергію згідно з актом передачі теплової енергії.
У п. 4.1.4 договору №14021 від 11.03.2022 зазначено, що інші обов'язки передбачено договором про надання послуги з постачання теплової енергії. Тобто договором №14021 від 17.06.2021.
У п. 10.1 договору №14021 від 11.03.2022 зазначено, що невід'ємною частиною договору є: договір № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії від 17.06.2021; додаток № 1 до договору № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії - обсяги постачання теплової енергії споживачу від 17.06.2021 та таблиця даних споживача; додаток № 2 до договору № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії - схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача; додаток №3 до договору № 14021 про надання послуги з постачання теплової енергії - інформація про вузол (вузли) комерційного обліку теплової енергії.
У п. 5.1, п. 5.2 договору №14021 від 11.03.2022 сторонами обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за даним договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони. Види порушень та відповідальність передбачено договором про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 8.1 договору №14021 від 11.03.2022 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Зміни та доповнення до договору вчиняються в письмовій формі у вигляді додатків або додаткових угод. Умови договору споживача про надання послуги з постачання теплової енергії є пріоритетними (п. 9.1, п. 9.2 договору №14021 від 11.03.2022).
Згідно п. 9.3 договору №14021 від 11.03.2022 умови даного договору розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами до його укладення відповідно до норм чинного законодавства України.
30.03.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №14021 від 11.03.2022, відповідно до п. 1 якої сторони виклали в новій редакції п. 2.1 договору №14021 від 11.03.2022, а саме: "Сума договору становить 96458 грн 40 коп. з ПДВ".
У п. 3 додаткової угоди №1 від 30.03.2022 до договору №14021 від 11.03.2022 сторони вказали, що дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1 додаткової угоди №2 від 11.07.2022 до договору №14021 від 11.03.2022 сторонами викладено в новій редакції п. 2.1 договору №14021 від 11.03.2022, зазначивши: "Сума договору становить 156458 грн 40 коп. з ПДВ".
У п. 3 додаткової угоди №2 від 11.07.2022 до договору №14021 від 11.03.2022 сторони вказали, що дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору.
27.09.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №14021 від 11.03.2022, відповідно до п. 1 якої сторони виклали в новій редакції п. 2.1 договору №14021 від 11.03.2022, а саме: "Сума договору становить 198458 грн 40 коп. з ПДВ".
У п. 3 додаткової угоди №3 від 27.09.2022 до договору №14021 від 11.03.2022 сторони вказали, що дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов вищевказаних договорів та укладених до них додаткових угод позивач передав, а відповідач прийняв:
- теплову енергію у листопаді місяці 2021 року, обсягом 13,362200 ГКал, оформлену актом приймання-передачі за листопад 2021 року на суму 52460,53 грн;
- теплову енергію у грудні місяці 2021 року, обсягом 13,133300 ГКал, оформлену актом приймання-передачі за грудень 2021 року на суму 51561,86 грн;
- теплову енергію у січні місяці 2022 року, обсягом 39,817400 ГКал, оформлену актом приймання-передачі за січень 2022 року на суму 156324,71 грн;
- теплову енергію у лютому місяці 2022 року, обсягом 23,666800 ГКал, оформлену актом приймання-передачі за лютий 2022 року на суму 92916,80 грн;
- теплову енергію у березні місяці 2022 року, обсягом 17,978400 ГКал, оформлену актом приймання-передачі за березень 2022 року на суму 70583,92 грн.
Обставини щодо отримання за вказані періоди теплової енергії в наведених вище обсягах відповідачем у справі не заперечуються.
Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманої теплової енергії виконував неналежним чином та з порушенням передбаченого умовами договорів терміну розрахунків.
В матеріалах справи міститься оформлений у двосторонньому порядку Акт звіряння розрахунків, яким сторонами підтверджено, що станом на 27.07.2022 у Чортківської районної ради перед Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” значиться заборгованість (тобто наявність боргу, термін сплати якого вже настав) в сумі 210479,59 грн.
У зазначеному акті звірки сторонами зафіксовано, що вартість спожитої протягом січня - березня 2022 року відповідачем теплової енергії складає 319825,43 грн, вартість переплати на початок періоду складає 12887,44 грн, а сума проплат за січень - березень 2022 року складає 96458,40 грн.
З врахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, 11.01.2022 у справі №927/738/19 акт звірки взаєморозрахунків являється підтвердженням наявності боргу суб'єкта господарювання, його розміру, визнання боржником такого боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У датованій 04.08.2022 претензії №592/03 позивач просив відповідача сплатити борг в сумі 210479,59 грн.
Станом на момент звернення з позовом до суду, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманої теплової енергії, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, які вказують по перерахування відповідачем на рахунок позивача у період з 14.03.2022 по 11.11.2022 коштів в сумі 306937,99 грн, а саме: №19 від 14.03.2022 - 50000 грн; №23 від 30.03.2022 - 46458,40 грн; №75 від 30.08.2022 - 60000 грн; №91 від 31.10.2022 - 42000 грн; №95 від 11.11.2022 - 108479,59 грн.
Проплати в сумі 306937,99 грн разом з відображеною у акті звірки переплатою 12887,44 грн складають 319825,43 грн, тобто вартість переданої відповідачу у січні - березні 2022 року теплової енергії.
Наслідком здійснення відповідачем проплати на суму 60000 грн згідно платіжного доручення №75 від 30.08.2022 мало місце звернення позивача до суду із заявою №678/03 від 28.09.2022 (вх. №6395 від 29.09.2022) про зменшення позовних вимог, у якій він просив суд стягнути з відповідача 150479,59 грн - основного боргу, 39644,64 грн - пені, 3239,23 грн - 3% річних, 44379,41 грн - інфляційних втрат.
Подані сторонами копії платіжних документів вказують на те, що лише після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі відповідачем згідно платіжних доручень №75 від 30.08.2022, №91 від 31.10.2022 та №95 від 11.11.2022 повністю оплачено 150479,59 грн, тобто заявлену до стягнення суму основного боргу після зменшення позовних вимог.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У статті 714 ЦК України також передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч.2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов'язаний своєчасно укладати договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно з ч. 1ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У ч.1 ст. 181 ГК України зазначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1, ч.2, ч.3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч.7 ст. 180 ГК України).
У ч.1 ст. 631 ЦК України (в чинній станом на дати укладення договорів від 17.06.2021 та від 11.03.2022) також вказано, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2 ст. 631 ЦК України).
Пункти 8.1, 8.2 договору №14021 від 17.06.2021 містить умову, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Судом встановлено, що з урахуванням п. 8.2 договору №14021 від 17.06.2021 та адресованого Чортківською районною радою листа №05-06/382 від 25.10.2021 Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго”, дію цього договору продовжено після 31.12.2021 на наступний рік.
Разом з цим, 11.03.2022 між сторонами укладено договір №14021, з умовою у п. 8.1, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022. До цього договору сторонами було укладено ряд додаткових угод щодо збільшення ціни договору.
Факт укладення договору №14021 від 11.03.2022 із скороченим змістом, у порівнянні з умовами договору від 17.06.2021, пояснено представниками сторін лише необхідністю здійснення для відповідача оплат у 2022 році через Державну казначейську службу України.
Ними стверджено, що з укладенням договору від 11.03.2022 не припинялась дія договору від 17.06.2021. При цьому, представником позивача звернено увагу на зміст п. 10.1 договору від 11.03.2022, у якому вказано, що його невід'ємною частиною є договір №14021 від 17.06.2021 з додатками та на п. п. 4.1.4 цього правочину, за яким інші обов'язки передбачено договором про надання послуги з постачання теплової енергії (тобто договором №14021 від 17.06.2021).
Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом з'ясовано, що в порушення умов договорів №14021 від 17.06.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії та №14021 від 11.03.2022, приписів перелічених норм, відповідач несвоєчасно провів оплату вартості отриманої ним теплової енергії.
У зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивач у заяві №678/03 від 28.09.2022 (вх. №6395 від 29.09.2022) про зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 150479,59 грн - основного боргу, 39644,64 грн - пені, 3239,23 грн - 3% річних, 44379,41 грн - інфляційних втрат.
Матеріалами справи підтверджено факт оплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 150479,59 грн після звернення позивача з позовом до суду.
Враховуючи вищенаведене, підстав для стягнення із відповідача боргу в сумі 150479,59 грн у цій справі немає.
Дані обставини свідчать про відсутність предмета спору.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, в частині позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” про стягнення з Чортківської районної ради 150479,59 грн боргу за передану теплову енергію, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Судом враховано, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, у п. 4.3.1 договору №14021 від 17.06.2021 сторонами обумовлено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за надання послуги з постачання теплової енергії споживач сплачує енергопостачальному підприємству пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення. У разі звернення енергопостачального підприємства до суду із позовом про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії пеня нараховується на суму заборгованості, яка існувала протягом останніх шести місяців.
В свою чергу, умова п. 5.2 договору №14021 від 11.03.2022 вказує на те, що види порушень та відповідальність передбачено договором про надання послуги з постачання теплової енергії (тобто правочином №14021 від 17.06.2021).
Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто зміст п. 5.2 договору №14021 від 11.03.2022 при визначенні відповідальності за несвоєчасне виконання споживачем зобов'язання по сплаті за спожиту теплову енергію відсилає до умов п. 4.3.1 договору №14021 від 17.06.2021, при тому, що останній є невід'ємною частиною договору від 11.03.2022 згідно п. 10.1 та п. 4.1.4.
Факт проведення з позивачем розрахунків з порушенням передбачених договорами термінів (несвоєчасного виконання своїх грошових зобов'язань) відповідачем не заперечується і підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.
Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних нарахувань та пені. Згідно проведеного перерахунку, враховуючи обумовлені договорами строки оплати, граничні строки нарахувань та суми, на які здійснювались нарахування, встановлено, що обґрунтованими є заявлені до стягнення 3239,23 грн - 3% річних, 34593,06 грн - інфляційних, 39644,64 грн - пені (проведені судом перерахунки містяться в матеріалах справи). А позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення із Чортківської районної ради 3239,23 грн - 3%, 34593,06 грн - інфляційних нарахувань, 39644,64 грн - пені.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9786,35 грн - інфляційних нарахувань не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.
Як вже зазначалось, відповідачем повністю сплачено суму основного боргу за договорами від 17.06.2021 та від 11.03.2022. Однак у відзиві ним стверджено, що без оформлення додаткових угод чи договору на непроплачену суму, відповідач не міг своєчасно здійснювати сплату спожитої теплової енергії. За його твердженням, несвоєчасність таких оплат допущена не з вини відповідача, у зв'язку з чим він просив не покладати на нього штрафні санкції.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Він відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Зі змісту статті 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Презумпція своєї вини у несвоєчасному виконанні своїх грошових зобов'язань відповідачем у встановленому законом порядку не спростована.
З огляду на зроблені судом висновки для часткового задоволення позовних вимог, вищенаведені норми, судом критично оцінюються доводи відповідача, в обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову, які мотивовані відсутністю вини відповідача у простроченні строків здійснених ним оплат. Так, оплата 11.11.2022 частини суми основного боргу в розмірі 108479,59 грн здійснена відповідачам без оформлення двосторонньої додаткової угоди до договору від 11.03.2022, що суперечить твердженню відповідача на необхідність обов'язкового двостороннього оформлення додаткових угод (з визначенням окремих сум оплат (ціни договору)) для проведення платежів через Державну казначейську службу України.
Розподіл судових витрат.
У ч. 4 ст. 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Частиною 2 статті 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
- зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір");
- в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) (п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
З врахуванням наведеного, суд роз'яснює позивачу, що за його клопотанням, йому може бути повернено судовий збір в сумі 899,90 грн, у зв'язку із зменшенням позовних вимог та судовий збір в сумі 2257,19 грн, у зв'язку із закриттям провадження у справі через відсутність предмету спору.
Решта сплаченого при зверненні з позовом до суду судового збору, в порядку ст. ст. 123,129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 231, 233, 236-240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
1. Закрити провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” про стягнення з Чортківської районної ради 150479,59 грн боргу за передану теплову енергію, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Стягнути з Чортківської районної ради (вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Тернопільська область, 48500, ідентифікаційний код 04058255) на користь Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” (вул. Київська, 3 “а”, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 03353590) 3239 (три тисячі двісті тридцять дев'ять) грн 23 коп. - 3% річних, 34593 (тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн 06 коп. - інфляційних нарахувань, 39644 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок чотири) грн 64 коп. - пені, 1162 (одну тисячу сто шістдесят дві) грн 15 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено 26 грудня 2022 року.
Суддя І.П. Шумський