ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
19.12.2022м. СумиСправа № 920/926/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглядаються матеріали справи № 920/926/21:
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1),
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13),
про стягнення 3 408 295 грн 45 коп.
за участю представників:
від позивача - Косинська Л.В.
від відповідача - Сіденко Л.В., Юрченко І.М.;
УСТАНОВИВ:
Рішенням від 11.08.2022 Господарський суд Сумської області у справі №920/926/21 позов задовольнив частково. Стягнув з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, буд. 13, код ЄДРПОУ 03352432) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1) 2658110 грн 71 коп. заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 342775 грн 42 коп. пені, 130269 грн 38 коп. 3% річних, 274626 грн 07 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 51086 грн 72 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в іншій частині - відмовив.
Постановою від 31.10.2022 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” на рішення Господарського суду Сумської області від 11.08.2022 у справі №920/926/21 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 11.08.2022 у справі №920/926/21 залишив без змін. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, поклав на апелянта. Справу №920/926/21 повернув до Господарського суду Сумської області.
21.11.2022 до господарського суду надійшла заява № 400007.1-СЛ-9982-1122 від 18.11.2022 АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21 (вх. № 2926 від 21.11.2022), відповідно до якої відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду першої інстанції від 11.08.2022, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції від 31.10.2022, до 01.05.2023.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 12.12.2022 Господарський суд Сумської області прийняв заяву № 400007.1-СЛ-9982-1122 від 18.11.2022 АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21 (вх. № 2926 від 21.11.2022) до розгляду. Призначив розгляд заяви № 400007.1-СЛ-9982-1122 від 18.11.2022 АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21 (вх. № 2926 від 21.11.2022) у судове засідання з повідомленням сторін на 19.12.2022, 10:30.
Позивач подав суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (вх. 5743 від 29.11.2022), відповідно до якого просить суд в задоволенні заяви АТ «Сумигаз» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 11.08.2022 з урахуванням Постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 920/926/21 до 01.05.2023 - відмовити, з огляду на те, що боржником в порушення приписів ст. 74 ГПК України не надані належні і допустимі докази на підтвердження існування виняткових обставин, які є підставою у розумінні статті 331 ГПК України. З урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини боржника у виникненні спору, неможливості перекладати комерційні ризики та його недбалість у веденні власних справ на АТ «Укртрансгаз», позивач вважає, що заява боржника про надання відстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Заявник подав додаткові пояснення у справі (вх. № 299 від 16.12.2022) в підтримання заяви про відстрочення виконання рішення суду.
В судовому засіданні представники заявника підтримали подану заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно заяви № 400007.1-СЛ-9982-1122 від 18.11.2022 АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду першої інстанції від 11.08.2022, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції від 31.10.2022, до 01 травня 2023.
Вказана заява обґрунтована тим, що, відповідно до Статуту AT «Сумигаз», предметом діяльності товариства, зокрема, є: надання послуг з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ; розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ; створення, технічне обслуговування і експлуатація газових мереж, споруд, обладнання і приладів для газопостачання природного і скрапленого газу; виконання ремонтів газопроводів, газових приладів і пристроїв; локалізація і ліквідація аварійних ситуацій.
Мета звернення боржника із заявою про відстрочку виконання рішення суду полягає в захисті загального економічного інтересу, який становлять послуги у сфері функціонування ринку природного газу, зокрема послуги з розподілу природного газу (Постанова КМУ №420 від 23.05.2018р. «Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес») під час воєнного стану.
AT «Сумигаз» є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області, особливо в період початку опалювального сезону 2022-2023 років. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. На сьогодні, захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України. Тому забезпечення роботи газорозподільної системи у воєнний час є одним з пріоритетних завдань українського Уряду.
Відповідно до листа Торгово - промислової палати України від 28.02.2022, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. Згідно зазначеного листа, ТПП засвідчує форс -мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 00 хвилин 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Заявник зауважує, що відстрочення відповідатиме інтересам як позивача, так і відповідача, та забезпечить збереження балансу інтересів сторін, тому що надасть можливість сторонам безперешкодно виконати умови Закону України від 14.07.2021 №1639-ІХ “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, який діє в редакції Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набув чинності 19.08.2022р., згідно з положеннями якого передбачено, що заборгованість операторів газорозподільних систем перед АТ «Укртрансгаз» підлягає врегулюванню на умовах цього Закону, про що свідчить також підписаний Акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022.
Зокрема, згідно вказаного Закону, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно. Розрахунковою датою, даним Законом, визначено 31.12.2020 року, та імперативно передбачено, що заборгованість, яка не сплачена станом на вказану дату, врегульовується між суб'єктами ринку природного газу виключно на умовах даного Закону, а саме шляхом взаєморозрахунку за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Згідно ст. 4 даного Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості, визначеної статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання: різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на розрахункову дату - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями та/або реструктуризованої, не сплаченої станом на розрахункову дату за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року.
Отже, AT «Сумигаз», як оператор газорозподільних систем, має законодавчо передбачене право на врегулювання заборгованості перед AT «Укртрансгаз»», яка виникла до 31 грудня 2019 по договору транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015 та погашається наступним чином:
• за рахунок видатків державного бюджету (ст. 4 Закону №1639-ІХ);
• залишок не погашений з державного бюджету підлягає реструктуризації на умовах, визначених цим Законом шляхом розстрочення на 3 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору (ст. 5 Закону 1639-ІХ);
• неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню (ст. 6 Закону №1639-ІХ).
Однією з передумов участі суб'єкту ринку природного газу в процедурах погашення заборгованості передбачених статтею 2 Закону № 1639-ІХ, є включення такого суб'єкта до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (ЄДРПОУ 03352432) є оператором газорозподільної системи в розумінні Закону України «Про ринок природного газу», здійснюючи відповідну діяльність на підставі ліцензії, а також в установленому порядку включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (постанова НКРЕКП від 16.11.2022 №1468), а отже планує взяти участь у проведенні взаєморозрахунків у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1179 від 12.10.2022 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, та проведення відповідних взаєморозрахунків», та має бути в установленому порядку зареєстровано одержувачем бюджетних коштів за програмою.
Керуючись наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів" від 22.12.2011 № 1691 (із змінами), для включення до відповідного реєстру з дотриманням вимог, визначених пунктом 2.1 розділу 2 вищеозначеного Порядку, листом від 18.11.2022 № 400007-Ск-11096-1122 Товариство звернулось до Міністерства енергетики України як головного розпорядника бюджетних коштів за бюджетною програмою із проханням підтвердити намір залучити Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (ЄДРПОУ 03352432) до виконання бюджетної програми "Фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та включити товариство до мережі.
AT «Сумигаз» звертається до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду по цій справі ще й тому, що стягнення зазначеної суми не через механізм, передбачений Законом №1639-ІХ, може створити реальну загрозу цивільним правам та інтересам держави, товариства, споживачів природного газу Сумської області і може призвести до:
повного зупинення виробничої діяльності товариства, до загрози безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів області через дефіцит обігових коштів;
спровокує неспроможність виконання товариством поточних фінансових зобов'язань Товариства, і, як наслідок - відключення від газопостачання області і залишення її без тепла та гарячого водопостачання, припинення виробничого процесу промислових підприємств - споживачів природного газу, виникнення аварійних ситуацій в процесі забезпечення населення природним газом і, як наслідок, нещасних випадків;
спричинить виникнення соціальної напруги та нестабільності в регіоні;
поставить під загрозу виконання заходів з проведення опалювального періоду 2022-2023 років, забезпечення підтримання належного технічного стану і безпечної експлуатації газових мереж, які знаходяться у власності держави.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» основними завданнями підприємств паливно-енергетичного комплексу в особливий період є: виробництво відповідно до мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період електричної та теплової енергії, продуктів переробки нафти і газу, обладнання, комплектувальних виробів, видобуток вугілля, торфу, нафти і газу, постачання і транспортування нафти, газу та продуктів їх переробки, передача (постачання) електричної та теплової енергії для потреб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, підприємств, установ та організацій, а також населення; утримання в належному стані об'єктів паливно-енергетичного комплексу та призначеної для їх обслуговування техніки відповідно до вимог законодавства, чинного в особливий період; забезпечення технічного прикриття та відбудови найважливіших об'єктів комплексу; посилення безпеки, охорони та оборони його об'єктів; створення передумов для мінімізації загроз для населення, що проживає у безпосередній близькості від об'єктів паливно-енергетичного комплексу, які мають стратегічне значення.
Виконання поставлених державою перед Товариством завдань потребує значного резерву коштів, матеріальних та трудових ресурсів.
Заява про відстрочку виконання судового рішення у справі №920/926/21 спрямована на те, щоб врегулювання/погашення спірної заборгованості відбулось відповідно до Закону України №1639 у найкоротший термін. AT «Сумигаз», в свою чергу, виконує зі свого боку всі передбачені законом дії, а саме, станом на 18.11.2022 Товариство:
узгодило із AT «Укртрансгаз» суми, які обліковуються у бухгалтерському обліку як заборгованість за договором транспортування природного газу від 17.12.2015р. № 1512000714;
подало до НКРЕКП заяву про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, за результатами розгляду якої AT «Сумигаз» відповідно до постанова від 16.11.2022р. №1468 включено до відповідного Реєстру;
звернулось до Міністерства енергетики України із листом про залучення до виконання бюджетної програми "Фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Для остаточного врегулювання спірної заборгованості очікуються передбачені Законом №1639-ІХ та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами дії з боку держави, в тому числі Міністерства енергетики України.
Заявник звертає увагу, що у травні 2012 році Товариство вже уклало довгострокові договори реструктуризації із ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та мирову угоду. Зазначені договори про реструктуризацію заборгованості та мирова угода виконуються AT «Сумигаз» в повному обсязі без прострочення.
AT «Сумигаз» на сьогодні забезпечує газом більш ніж 390 тисяч споживачів і є єдиним оператором газорозподільної системи на території Сумської області. Природний газ та послуги з його розподілу отримують більш ніж 388 тис. домогосподарств та близька 2 тис. підприємств, установ і організацій.
В умовах воєнного стану можливість AT «Сумигаз» здійснювати постійний моніторинг технічного стану газопроводів, забезпечувати їх належну експлуатацію, гарантувати своєчасні виїзди за аварійними викликами, оперативно ліквідувати витоки газу, здійснювати локалізацію аварійних ситуацій, посилений нагляд за станом газорозподільної системи Сумської області задля забезпечення їх цілісності та функціональності прямо впливає на стан обороноздатності Сумської області.
Відтак, AT «Сумигаз» докладає усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувати надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об'єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об'єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону; аварійні бригади працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечує стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності.
Починаючи з 24.02.2022, в регіоні мають місце масштабні руйнування газопроводів, що призводить до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на ремонт газорозподільних мереж, оскільки всі відновлювальні роботи, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів забезпечуються власними ресурсами та коштами.
Крім того, починаючи із 10.10.2022, по всій території України здійснюються масовані ракетні обстріли підприємств енергетичної інфраструктури, на відновлення якої потрібен як час, так і значні фінансові витрати. А отже Товариство має бути готове в будь-який час для реагування та негайного відновлення пошкоджених об'єктів газової системи області (в разі такого руйнування).
При цьому Товариство зазначає, що з метою забезпечення потреб ЗСУ, сил територіальної оборони та постраждалих від збройної агресії та соціальною незахищених осіб АТ «Сумигаз вживає заходи щодо надання безоплатно паливно- мастильних матеріалів для задоволення потреб військових частин, розміщених на території Сумської області та територіальній обороні Сумської області, а також використовує паливно-мастильні матеріали для транспортування, гуманітарної допомоги власними транспортними засобами.
Також АТ «Сумигаз» було передано для потреб ЗСУ рухомий склад в кількості 12 одиниць транспорту. В той же час зазначені витрати в умовах мирного часу були б використані Товариством для забезпечення власних потреб в господарській діяльності.
Попри вказані події, з метою забезпечення функціонування газорозподільної системи, АТ «Сумигаз» за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов'язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення розподілу природного газу до кінцевих Споживачів (населення та юридичні особи). Як вбачається із матеріалів справи Відповідач у справі не є кінцевим споживачем природного газу, а здійснює розподіл газу кінцевим споживачам. Відповідно, перевищення замовленої потужності природного газу виникло саме з метою задоволення потреб кінцевого споживача. Забезпечення безпечної експлуатації ГРМ та розподіл нею природного газу потребує значних зусиль і коштів. Негайне виконання рішення суду приведе до істотного погіршення і без того вкрай тяжкого фінансового стану AT «Сумигаз», що ставить під загрозу його подальшу діяльність, що, в свою чергу, може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на оператора газорозподільної системи на території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області.
Негайне виконання рішення суду у цій справі унеможливлюється відсутністю у відповідача необхідних коштів, а відстрочення виконання рішення суду надасть можливість AT «Сумигаз» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи, зберегти для цього матеріально-технічну базу, підтримати економіку держави та належним чином здійснити виконання Закону №1639-ІХ.
В свою чергу АТ «Укртрансгаз» у поданих суду запереченнях зауважує, що вважає заяву боржника про відстрочення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 11.08.2022 необґрунтованою та такою, що подана з єдиною метою подальшого ухилення від виконання цивільного обов'язку недобросовісним боржником.
Позивач зазначає, що за період до введення воєнного стану, боржник вчиняв всі дії для уникнення відповідальності за порушення вищезазначеного договору, вживає всіх заходів спрямованих на уникнення сплати заборгованості, в той час як тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер.
Позивач підтверджує той факт, що боржник включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Проте, зазначає, що приймаючи Закон № 1639-ІХ, законодавцем внесені відповідні зміни до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: доповнено ч. 1 ст. 34 зазначеного закону пунктом 15, відповідно до якого, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. Таким чином, в разі вжиття заходів примусового виконання рішення суду дана процедура буде здійснена в рамках діючого законодавства та жодним чином не порушить прав боржника, адже у відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» вчинення виконавчих дій зупиняється виконавцем та всі арешти, які будуть накладені на кошти та майно боржника - будуть зняті. Разом з тим, в разі прийняття рішення НКРЕКП про виключення Боржника з Реєстру, з підстав передбачених п. 3 ст. 3 Закону № 1639-ІХ, виконавче провадження в силу п. 11 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає поновленню.
АТ «Укртрансгаз» зазначає, що для реструктуризації заборгованості боржника перед стягувачем, між сторонами має бути укладений договір про реструктуризацію заборгованості. Разом з тим, наразі такий договір за участю боржника та стягувача не укладався, а тому відсутні будь-які підстави вважати, що боржником вжито всього комплексу заходів з метою врегулювання заборгованості перед стягувачем.
Крім того, АТ «Сумигаз» не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість погашення заборгованості в період на який запитується відстрочення виконання рішення суду, а також не підтверджено належними та допустимими доказами вжиття АТ «Сумигаз» заходів спрямованих на врегулювання питання заборгованості перед Позивачем в рамках Закону № 1639-ІХ.
АТ «Укртрансгаз» звертає увагу суду на те, що складне фінансове становище Боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення та боржником не надано доказів, які б могли підтвердити виняткові обставини в контексті розгляду даної заяви для її задоволення, оскільки показники, які зазначені у фінансовій звітності боржника, є результатом його господарської діяльності, а відповідно таке підприємство має самостійно нести відповідальність за неналежне планування своєї господарської діяльності та не повинно порушувати права інших господарюючих суб'єктів, передбачену законодавством України.
Позивач вказує, що на АТ «Укртрансгаз» покладено суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб'єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, надійного та безпечного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 83, АТ «Укртрансгаз» входить до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. З огляду на викладене, відстрочення виконання рішення суду унеможливить виконання АТ «Укртрансгаз» покладених на нього функцій та спричинить ризики у вигляді зриву опалювального сезону та розриву відносин з іноземними контрагентами та за міждержавними угодам. АТ «Укртрансгаз» є одним з найбільших платників податків в Україні та відповідно до положень ст. 67 Конституції України зобов'язане сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. В умовах воєнного стану безперебійна сплата податків забезпечує наповнення місцевих бюджетів, підтримку ЗСУ і держави в цілому, недоотримання коштів, в тому числі від АТ «Сумигаз» створює ризик невиконання податкових зобов'язань з боку АТ «Укртрансгаз».
У відповідності до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Положеннями ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).
Одночасно держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020р. у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020р. у справі №905/30/16.
За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).
З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Господарський суд повинен враховувати матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Для надання розстрочки виконання судового рішення суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Разом з цим, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для «потерпілої сторони», 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Постановою Верховного Суду від 21.02.2019р. у справі № 2-54/08 визначено: «Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Суд встановив, що АТ «Сумигаз», з метою врегулювання/погашення спірної заборгованості, узгодило із AT «Укртрансгаз» суми, які обліковуються у бухгалтерському обліку як заборгованість за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000714; подало до НКРЕКП заяву про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, за результатами розгляду якої AT «Сумигаз» відповідно до постанова від 16.11.2022р. №1468 включено до відповідного Реєстру; звернулось до Міністерства енергетики України із листом про залучення до виконання бюджетної програми "Фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Крім того, згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/12810/19 від 08.06.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Сумигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо незабезпечення належного розгляду звернень Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Сумигаз" про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для на 2019 рік у бік економічно обґрунтованого. Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Сумигаз" економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема включивши до складу такого тарифу суму компенсації для покриття витрат, яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу, що підлягає включенню при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки, яка складає 876 127,226 тис. грн. а саме:- 742 480,700 тис. грн. (без ПДВ) - суму компенсації недоотриманої виручки за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2019 року (компенсації для покриття витрат, яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
Тобто, вищевказаною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021р. у справі № 640/12810/19 визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП, що полягає у незатвердженні обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються AT "Сумигаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП.
З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення балансу інтересів як позивача, так і відповідача, суд дійшов висновку про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, негайне виконання боржником рішення Господарського суду Сумської області від 11.08.2022р. може створити загрозу цивільним правам та інтересам держави, товариства, споживачів природного газу Сумської області, спричинить виникнення соціальної напруги та нестабільності в регіоні, так як AT «Сумигаз» на сьогодні забезпечує газом більш ніж 390 тисяч споживачів і є єдиним оператором газорозподільної системи на території Сумської області. В свою чергу, відстрочення виконання рішення суду надасть можливість AT «Сумигаз» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд визнає винятковими, і такими, що дають право на відстрочку обставини, вказані відповідачем та, з урахуванням дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, задовольняє заяву АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21 частково, відстрочивши виконання рішення Господарського суду Сумської області від 11.08.2022 у справі № 920/926/21, яке набрало законної сили 31.10.2022, до 01.03.2023.
В іншій частині, у задоволенні заяви № 400007.1-СЛ-9982-1122 від 18.11.2022 АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21, суд відмовляє.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву № 400007.1-СЛ-9982-1122 від 18.11.2022 АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21 (вх. № 2926 від 21.11.2022) - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 11.08.2022 у справі № 920/926/21, яке набрало законної сили 31.10.2022, до 01 березня 2023 року.
3. У задоволенні заяви № 400007.1-СЛ-9982-1122 від 18.11.2022 АТ “Оператор газорозподільної систети “Сумигаз” про відстрочення виконання рішення суду у справі № 920/926/21 (вх. № 2926 від 21.11.2022) в іншій частині - відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала підписана суддею 26.12.2022.
Суддя Є.А. Жерьобкіна