ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/476/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.
Розглядаючи матеріали справи №916/476/21
За позовом: Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” (67584, Одеська обл., Лиманський район, смт. Ліски, вул. Вишнева, буд. 52, код ЄДРПОУ 25815772)
До відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 )
За участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 (68213, Одеська обл., Саратський район, с. Фараонівка; РНОКПП НОМЕР_4 )
Про визнання договорів недійсними
Представники:
від позивача: Фомін А.І., адвокат за ордером
від відповідача ОСОБА_1 : Лебедін Ю.І., адвокат за ордером
від відповідача ОСОБА_2 : не з'явився
від відповідача ОСОБА_3 : не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Встановив: Позивач - Громадська організація „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними з моменту укладання: Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р., Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р. та Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2021р. прийнято позовну заяву Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” до розгляду та відкрити провадження у справі №916/476/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 . Підготовче засідання у справі призначено на "29" березня 2021 р. о 10:20. Запропонувати відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.03.2021р. о 10:20.
23.03.2021р. до суду відповідачем - ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву.
29.03.2021р. до суду позивачем було надано заяву про відкладення розгляду справи.
29.03.2021р. до суду ОСОБА_1 було надано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2021р. відкладено підготовче засідання на "19" квітня 2021р. о 11:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 19.04.2021р. о 11:00.
19.04.2021р. до суду позивачем було надано клопотання про огляд доказів за їх місцем знаходження.
19.04.2021р. до суду позивачем було надано клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/476/21 на 30 днів до 31.05.2021р. Відкладено підготовче засідання на "12" травня 2021р. о 13:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 12.05.2021р. о 13:45.
12.05.2021р. судом було оголошено протокольну ухвалу, відповідно до якої клопотання Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” про огляд доказів за їх місцем знаходження залишено без задоволення.
12.05.2021р. судом було оголошено перерву до 12.05.2021р. о 14:20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2021р. клопотання Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” від 19.04.2021р. вх. № ГСОО 10682/21 задоволено. Призначено у справі №916/476/21 судову технічну експертизу. Проведення судової технічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судової технічної експертизи поставити наступні питання: Чи відповідає дата Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договорі підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Акту передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Акті передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Акту передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Акті передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р.у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р..у той час, яким датовано документ?
Витрати по оплаті проведення судової технічної експертизи покладено на позивача - Громадську організацію „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2”. Зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду оригінали документів: Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., Акту передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р., Акту передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р., Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р., Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р.
Попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Експертний висновок після проведення експертного дослідження представити господарському суду Одеської області. Провадження у справі №916/476/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/476/21 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
23.06.2021р. до суду ОСОБА_1 були надані оригінали документів.
01.07.2021р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення, разом з матеріалами господарської справи №916/476/21, відповідно до якого було зазначено суду, що в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз встановлення абсолютного часу виконання документів не проводиться через відсутність необхідної приладної бази, тому дослідження для вирішення питання відповідності давності виконання документів вказаній даті, не можуть бути виконані.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2021р. поновлено провадження у справі №916/476/21 з 11.08.2021р. Підготовче засідання у справі призначено на "11" серпня 2021 р. о 09:45. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення, з визначенням переліку експертних установ, де можливе проведення судової технічної експертизи по питанням, що визначені ухвалою суду від 12.05.2021р. у даній справі.
11.08.2021р. до суду позивачем було подано письмові пояснення, відповідно до яких позивач просить суд направити матеріали справи для проведення судової технічної експертизи документів по питанням, що визначені ухвалою суду від 12.05.2021р. у господарській справі №916/476/21 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз”.
Поряд з цим, 19.04.2021р. до суду Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” було подано клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2021р. клопотання Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” від 19.04.2021р. вх. № ГСОО 10682/21 задоволено. Призначено у справі №916/476/21 судову технічну експертизу. Проведення судової технічної експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз”.
На вирішення судової технічної експертизи поставлено наступні питання: Чи відповідає дата Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договорі підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Акту передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Акті передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Акту передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Акті передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р.у той час, яким датовано документ? Чи відповідає дата Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р. даті виготовлення такого документа та чи нанесений печатний текст на папір, виконані підписи представником кожної із сторін та нанесено відтиск печатки кожної із сторін на Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р..у той час, яким датовано документ?
Витрати по оплаті проведення судової технічної експертизи покладено на позивача - Громадську організацію „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2”. Попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Експертний висновок після проведення експертного дослідження представити господарському суду Одеської області. Провадження у справі №916/476/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/476/21 надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз”.
13.09.2021р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз” надійшло клопотання щодо призначення експерта та надання дозволу на пошкодження документів.
Ухвалою господарського суду Одеської області 23.09.2021р. поновлено провадження у справі №916/476/21.Підготовче засідання у справі призначено на "07" жовтня 2021 р. о 10:30. Запропоновано учасникам справи ознайомитись з клопотанням судового експерта та надати до суду письмові пояснення по усім питанням, викладеним в клопотанні, у строк до 04.10.2021р.Викликано учасників справи у судове засідання 07.10.2021р. о 10:30.
06.10.2021р. до суду позивачем було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
07.10.2021р. до суду відповідачем - ОСОБА_1 було подано заперечення на клопотання експертної установи.
07.10.2021р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.10.2021р. о 10:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області 07.10.2021р. повідомлено учасників справи №916/476/21: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про підготовче засідання, яке відбудеться "20" жовтня 2021 р. о 12:30.
12.10.2021р. до суду відповідачем - ОСОБА_1 було подано заперечення на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
12.10.2021р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2021р. о 12:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2021р. повідомлено учасників справи №916/476/21: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про підготовче засідання, яке відбудеться "20" жовтня 2021р. о 12:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2021р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз” щодо призначення експерта, погодження строків проведення експертизи та надання дозволу на пошкодження документів від 13.09.2021р. вх. № ГСОО 24138/21 задоволено. Доручено проведення судової технічної експертизи у справі 916/476/21 ОСОБА_5 . Надано дозвіл на часткове пошкодження підписів, відбитків печаток та текстів в досліджуваних оригіналах документів. Погоджено строк виконання експертизи до 90 днів. Провадження у справі №916/476/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/476/21 надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз”.
16.02.2022р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз” надійшли матеріали господарської справи №916/476/21 разом з висновком експерта №9920 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи, складеного 11.02.2022р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2022р. поновлено провадження у справі №916/476/21. Підготовче засідання у справі призначено на "21" березня 2022 р. о 12:30. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення станом на момент розгляду справи. Викликано учасників справи у судове засідання 21.03.2022р. о 12:30.
21.03.2022р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022р. відкладено підготовче засідання на "27" квітня 2022р. о 12:40. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.04.2022р. о 12:40.
26.04.2022р. до суду відповідачем - ОСОБА_1 було надано заяву про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2022р. відкладено підготовче засідання на "23" травня 2022р. о 12:20. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.05.2022р. о 12:20.
23.05.2022р. до суду позивачем було надано заяву про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2022р. відкладено підготовче засідання на "20" червня 2022р. о 11:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 20.06.2022р. о 11:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2022р. відкладено підготовче засідання на "27" липня 2022р. о 10:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.07.2022р. о 10:45.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2022р. відкладено підготовче засідання на "29" серпня 2022 р. о 10:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.08.2022р. о 10:00.
29.08.2022р. до суду позивачем були надані пояснення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2022р. відкладено підготовче засідання на "19" вересня 2022 р. о 10:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 19.09.2022р. о 10:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 916/476/21. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "17" жовтня 2022 р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 17.10.2022р. о 12:30.
14.10.2022р. до суду позивачем було надано клопотання про винесення окремої ухвали. (а.с. 78, т.3).
17.10.2022р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2022р. судове засідання для розгляду справи №916/476/21 по суті призначено на "09" листопада 2022 р. о 12:45 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 09.11.2022р. о 12:45.
09.11.2022р. судове засідання перервалось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2022р. судове засідання для розгляду справи №916/476/21 по суті призначено на "12" грудня 2022 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 12.12.2022р. о 12:00.
12.12.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 19.12.2022р. о 14:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2022р. повідомлено учасників справи №916/476/21: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про судове засідання яке відбудеться "19" грудня 2022 р. о 14:30.
14.12.2022р. до суду відповідачем - ОСОБА_1 було подано пояснення.
Громадська організація „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” підтримує заявлені позовні вимогти та просить суд їх задовольнити.
ОСОБА_1 надаючи відзив на позовну заяву заперечувала проти позову.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.
У судові засідання представники відповідачів не з'являлись, про поважність причин відсутності суд не повідомили, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідачів, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідачів про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України
Третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 пояснень щодо позову надано не було.
У судовому засіданні 19.12.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 22.12.2022р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” та ОСОБА_1 , за час розгляду справи, суд встановив.
05.06.2017р. між Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” (замовник) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) було укладено Договір підряду №05/06/17 на виконання будівельних робіт, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи дорожніх поверхонь в'їзду і міжквартальної вулиці на території Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2”, дорожніх поверхонь рядів 3, 4, 10, 11 на території Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2”, адреса розташування об'єкта: АДРЕСА_4 .
Матеріали справи містять Акт передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017р. до Договору підряду №05/06/17 на виконання будівельних робіт від 15.09.2017р.
Також, 12.06.2017р. між ОСОБА_2 (поручитель) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) (кредитор) було укладено Договір поруки №12/06/17, за яким визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” всіх зобов'язань за Договором підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р.
25.04.2018р. між Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” (замовник) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) було укладено Договір підряду №25/04/18 на виконання будівельних робіт, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи дорожніх поверхонь рядів 8, 9, 11-15 на території Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2”, адреса розташування об'єкта: Одеська обл., Лиманський райно, селище Ліски, вул. Вишнева, буд. 52.
Матеріали справи містять Акт передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду №25/04/18 на виконання будівельних робіт від 25.04.2018р.
Також, 01.05.2018р. між ОСОБА_2 (поручитель) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) (кредитор) було укладено Договір поруки №01/05/18, за яким визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” всіх зобов'язань за Договором підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р.
В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що Громадська організація „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” не має інформації про вказані договори та акти, вважає ці договори та акти такими, що вчинені не в інтересах позивача, з метою завдати шкоди, а саме безпідставно заволодіти грошовими коштами, належними позивачу. Позивач ставить під сумнів дійсність та реальність договорів підряду та актів, які начебто були складені за результатами виконання цих договорів підряду. Про договори позивачу було невідомо, будь-яких звернень до позивача з боку ОСОБА_1 з приводу погашення будь-якої заборгованості не надходило.
Так, відповідно до п.1.1 Договору ОСОБА_7 , яка виступає підрядником, зобов'язувалась виконати ремонтні роботи дорожніх поверхонь в'їзду і міжквартальної вулиці на території позивача, дорожніх поверхонь рядів 3,4,10,11 на території позивача. Відповідно до Акту передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017 року, який є додатком до згаданого вище Договору підряду, ОСОБА_7 в повному обсязі і відповідно до умов Договору підряду №05/06/17 здійснила ремонтні роботи дорожніх поверхонь в'їзду і міжквартальної вулиці на території позивача та дорожніх поверхонь рядів 3,4,10,11 на території позивача. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівельних робіт №3 за серпень 2017 року вартість здійснених ремонтних робіт дорожніх поверхонь рядів 10,11 складає 31000,00 грн.
Згідно з п.п. 2.2, 2.5 Договору підряду №05/06/17 оплата за виконанні роботи здійснюється після підписання Замовником Актів передачі-приймання робіт. Кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником не пізніше 01 червня 2020 року.
Відповідно до п.1.1 зазначеного договору ОСОБА_7 зобов'язувалась виконати ремонтні роботи дорожніх поверхонь рядів 8,9,11-15 на території позивача. Адреса розташування об'єкта: АДРЕСА_4 . Відповідно до Акту передачі-приймання виконаних робіт від 29 липня 2018 року, який начебто був укладений між підрядником і замовником і є додатком до Договору підряду №25/04/18, ОСОБА_7 в повному обсязі і відповідно до умов Договору підряду №25/04/18 здійснила ремонтні роботи дорожніх поверхонь рядів 8,9,11-15 на території ГО позивача, у свою чергу замовник, тобто позивач, жодних претензій до Підрядника немає.
Таким чином, позивач стверджує, що документи фактично містять суперечливу інформацію, а відповідно виникають сумніви щодо реальності господарської операції, дійсності договорів, переліку начебто виконаних робіт та розрахунку вартості цих робіт.
Позивачем було зазначено суду, що вказане не відповідає дійсності. Ремонтні роботи станом на дати, які зазначені в оспорюваних договорах та актах не проводилися ОСОБА_8 .
Позивачем в обґрунтування позову було зазначено суду, що ОСОБА_1 підрядні роботи за договорами підряду не проводила та акти приймання-передачі містять недостовірну інформацію.
Також позивачем надавались пояснення та було зазначено суду, що ОСОБА_3 незаконно перебував на посаді Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” та здійснював збір коштів на ремонт.
Позивачем було зазначено суду, що фактично ремонтні роботи дорожніх поверхонь проводилось іншою особою на підставі укладених договорів та виконання ремонтних робіт підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та оплатою по таким договором.
Позивачем було зазначено суду, що дати договорів та актів, підписаних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відповідають реальному часу, коли вказані договори були виготовлені.
Також позивачем було звернуто увагу суду та зазначено, що спірні договори поруки є фіктивними та не відповідають реальному часу, коли такі договори були виготовлені.
Позовні вимоги направлено на визнання недійсними з моменту укладання: Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р., Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р. та Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р.
Надаючи відзив на позовну заяву ОСОБА_1 було зазначено суду, що твердження позивача є лише його припущенням і не підтверджуються жодними та належними доказами. Також було зазначено, що позивач не несе жодних додаткових витрат у разі укладання договорів підряду саме з фізичною особою. Також було зазначено суду, що позивачем, перед виконанням будівельних робіт, було затверджено проектно-кошторисну документацію та він був згоден з об'ємом робіт, зазначеним у такій документації та ним не було виявлено суперечностей.
Відповідачем було зазначено суду, що посилання позивача на той факт, що у ОСОБА_1 відсутні первинні документи, як на доказ того, що роботи не здійснювались, є безпідставними та ніяким чином не підтверджують недійсність спірних договорів та актів виконаних робіт.
Також відповідачем було зазначено суду, що позивачем не доведено, що печатки товариства не має в його розпорядженні. Відповідачем було наголошено суду, що у всіх квитанціях не вказано дату коли були здійснені внески, а тому на підставі таких доказів не можливо встановити коли і ким саме зазначені грошові кошти були зібрані.
Відповідно до наданих пояснень позивачем було зазначено суду, що спірні договори не були підписані сторонами та цих договорів не існувало, вони були створені лише у 2020 році. ОСОБА_1 будь-які підрядні роботи проведено не було. Також не надано доказів виконання підрядних робіт, що свідчить про не укладання таких договорів.
За посиланням позивача, спірні договори є фактично підробленими, оскільки не були підписані від імені позивача уповноваженою особою.
Позивач стверджує, що жодних договорів підряду в 2017-2018 роках він не укладав і не підписував, волевиявленні та наміру на їх укладення він не мав, а підписи в договорах та тактах виконаних робіт, що були виготовленні в 2020 році вчинені іншою особою.
Надаючи пояснення відповідачем - ОСОБА_1 було зазначено суду, що експертною установою надано висновок фізико-технічної експертизи, тоді як ухвалою суду було призначено технічну експертизу. Також було зазначено суду, що до компетенції господарського суду належить визначення експертної установи, яка має здійснювати судову експертизу, з урахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судову експертизу” та за посиланням відповідача, таке експертне дослідження повинно проводитись виключено державними спеціалізованими установами.
Відповідач вважає, що висновок фізико-хімічної експертизи від 11.02.2022р., складений експертом Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежним інститут судових експертиз” Юрченко Є.М. є недопустимим доказом.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” та ОСОБА_1 , дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” в позовній заяві, та направленим, на визнання недійсними з моменту укладання: Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р., Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р. та Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містяться у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору заснована на свободі волевиявлення, а останнє, у свою чергу, спирається на свободу волі, що реалізується за допомогою диспозитивності норм цивільного права. Під диспозитивністю прийнято розуміти засновану на нормах даної галузі права юридичну свободу суб'єкта цивільних правовідносин здійснювати свої суб'єктивні права за своїм розсудом.
Таким чином, правовими засобами закріплення свободи договору традиційно розуміють норми-принципи, які проголошують свободу договору, свободу підприємницької діяльності та диспозитивні норми права, в яких втілено даний принцип.
За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19.
Матеріали справи містять Договір підряду №05/06/17 на виконання будівельних робіт від 05.06.2017р., між Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) та Акт передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017р. до Договору підряду №05/06/17 на виконання будівельних робіт від 15.09.2017р.
Договір поруки №12/06/17 від 12.06.2017р. між ОСОБА_2 (поручитель) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) (кредитор).
Договір підряду №25/04/18 на виконання будівельних робіт від 25.04.2018р. між Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” (замовник) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) та Акт передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду №25/04/18 на виконання будівельних робіт від 25.04.2018р.
Договір поруки №01/05/18 від 01.05.2018р. між ОСОБА_2 (поручитель) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) (кредитор).
При цьому, як вбачається із висновку експерта №9920 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів в господарській справі №916/476/21 від 11.02.2022р., наданий Товариством з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз”, тексти, підписи ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та відбитки печатки Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” на Акті передачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2017.р до Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., Акті передачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2018р. до Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р., Договору підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., Договору підряду на виконання будівельних робіт №25/04/18 від 25.04.2018р. та Договору поруки №12/06/17 від 12.06.2017р., Договору поруки №01/05/18 від 01.05.2018р. виконано в один період квітень-жовтень 2020р., що не відповідає датам зазначеним в документах.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 та у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №904/4885/20.
При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 по справі №911/2129/17 та у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №910/6915/19, від 29.06.2021 у справі №916/2040/20, від 29.10.2019 у справі №904/355/19. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 180 ГК України визначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Отже, відповідно до приписів Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не вважаються укладеними господарські договори, в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення, або не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами та умовами, щодо яких на вимогу хоча б однією із сторін повинна бути досягнута згода.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/7407/18, від 12.12.2019 у справі № 910/1997/18, згідно з яким визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами, а якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.
Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18).
Як встановлено судом за час розгляду справи тексти, підписи та печатки на спірних договорах було виконано в один період - квітень-жовтень 2020 року, що не відповідає датам зазначеним в документах.
Отже договори, визнання недійсними яких є предметом розгляду справи, не були укладені та не узгоджені сторонами в момент їх підписання, вони були складені та підписані пізніше дати їх укладання, тобто сторони не узгодили їх умов та не підписали павочини.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина перша, друга статті 74 ГПК України).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») наголошено, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №904/4993/20, від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У зазначеному аспекті слід зазначити, що за результатом оцінки наданих сторонами доказів, цілком вірогідним є факт не укладання договорів, що є предметом розгляду даної справи та відповідно відсутність волевиявлення на виникнення між сторонами взаємних прав та обов'язків за ними.
Також суд зазначає, що за час розгляду справи відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами виконання таких договорів або вчинення відповідних дій щодо виконання умов договорів, а відтак суд вважає, що позивачем доведено, що договори не укладалися.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання щодо вірогідності доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність доказів, засвідчуючих дії, направлені на виконання умов оспорюваних договорів, суд приходить до висновку про наявність обставин, які свідчать про відсутність схвалення та відповідно виконання спірних правочинів, що є підставою для визнання його недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.
При цьому, посилання відповідача на те, що висновок складений особою, яка не є атестованим експертом у вказаній галузі, є необґрунтованими, оскільки у висновку фізико-хімічної експертизи матеріалів документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз” від 11 лютого 2022 року зазначено, що виконання експертизи доручено експерту Юрченку Є. М., який має: вищу хімічну освіту, кваліфікація - спеціаліст-хімік; підготовку на Закритому акціонерному товаристві «Спеціальне конструкторське бюро «Хроматек» місто Йошкар-Ола, Російська Федерація та здобув кваліфікацію інженер апаратно-програмованих комплексів на базі газових хроматографів серії «Кристал»; спеціальні знання, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 2.2 «Дослідження матеріалів документів» (додаток до свідоцтва № 231, виданий експертно-кваліфікаційною комісією Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 11 жовтня 2007 року), свідоцтво скасоване у зв'язку із звільненням, що не позбавляє експерта кваліфікації (правова позиція Вищого адміністративного суду України наведена в ухвалі від 07 листопада 2012 року у справі № К/9991/54050/12, джерело посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/27434680), та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року у справі № К/800/4178/16 підтверджено повноваження Юрченка Є. М. для проведення фізико-хімічних експертиз (джерело посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); стаж експертної роботи в державних спеціалізованих експертних установах - 5 років; досвід виконання досліджень та експертиз з питань встановлення давності виконання записів, виконаних пастами кулькових ручок з 2006 року; досвід наукової роботи в галузі судової експертизи з 2003 року (відповідальний виконавець двох наукових робіт в галузі судової експертизи, які внесені до державного реєстру атестованих експертних методик; автор двох наукових статей в галузі судової експертизи, які рекомендовані до використання; керівник наукових тем в галузі судової експертизи матеріалів документів - «Дослідження динаміки часових змін записів, виконаних кульковими ручками», «Дослідження печатних текстів виконаних тонерами лазерних принтерів»; досвід науково-методичної роботи в галузі судової експертизи по впровадженню в судову експертизу газохроматографічного обладнання (2001-2003 роки: впровадження газохроматографічного обладнання, постановка газо хроматографічних методів судово-експертного дослідження та навчання експертів державних спеціалізованих установ.
Також висновок Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз” від 11 лютого 2022 року містить підпис Юрченка Є. М. про попередження його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання обов'язків експерта.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 10 зазначеного Закону, до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ.
Згідно з пунктом 1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «;Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.
Ураховуючи наведене, чинне законодавство України не містить імперативних норм про можливість проведення фізико-хімічної експертизи виключно державними спеціалізованими установами (за виключенням встановлених законом обмежень), а тому суд вважає, що експертна установа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз” є належним суб'єктом здійснення судово-експертної діяльності та приймає до уваги, як доказ, Висновок експерта №9920 від 11.02.2022р., що надійшов до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежний інститут судових експертиз”.
З урахуванням викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.
Стосовно позовних вимог позивача до ОСОБА_3 , суд приходить до висновку щодо відмови в позові в цій частині, оскільки сторонами за спірними договорами були - Громадська організація „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2”, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 не був стороною таких правочинів, а лише здійснював підписання договорів від імені Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2”, будучи керівником товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Матеріали справи містять докази сплати рахунку на оплату вартості експертного дослідження на суму 220000,00 грн.
Також, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9080,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, 6810,00 витрат по сплаті судового збору та 165000,00 грн. витрат за проведення експертного дослідження покладаються на ОСОБА_8 , як сторону за 4-ма спірними правочинами та 2270,00грн. витрат по сплаті судового збору та 55000,00 грн. витрат за проведення експертного дослідження покладаються на ОСОБА_2 , як сторону за двома оскаржуваними договорами поруки.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
2.Визнати недійсним Договір підряду на виконання будівельних робіт №05/06/17 від 05.06.2017р., укладений між Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” та ОСОБА_8 .
3.Визнати недійсним Договір підряду на виконання будівельних робіт №24/04/18 від 25.04.2018р., укладений між Громадською організацією „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” та ОСОБА_8 .
4.Визнати недійсним Договір поруки №01/05/18 від 01.05.2018р., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
5.Визнати недійсним Договір поруки №12/06/17від 12.06.2018р., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
6.В задоволенні позовних вимог Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” до ОСОБА_3 - відмовити.
7.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” 67584, Одеська обл., Лиманський район, смт. Ліски, вул. Вишнева, буд. 52, код ЄДРПОУ 25815772) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 165000 (сто шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат за проведення експертного дослідження.
8. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),на користь Громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі - 2” 67584, Одеська обл., Лиманський район, смт. Ліски, вул. Вишнева, буд. 52, код ЄДРПОУ 25815772) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат за проведення експертного дослідження.
Повний текст рішення складено 22 грудня 2022 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко