ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
21 грудня 2022 рокуСправа № 912/3485/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у засіданні суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у справі №912/3485/19
про банкрутство Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі - ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА"), ідентифікаційний код ЄДР 33142568, 25030, м. Кропивницький, вул. Кутузова, буд. 23/16
Представники
від АТ "Укртрансгаз" - Кравченко С.В., довіреність №1-2824 від 29.11.2021;
від ОСОБА_1 - Соколовська Є.В., адвокат, ордер серії ВА № 1038873 від 15.09.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000090 від 09.02.2017;
від банкрута - ліквідатор арбітражний керуючий Кноблох І.В. участі не брала;
ВСТАНОВИВ:
Постановою від 24.03.2020 суд визнав ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута. Припинив повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. Призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бершадського С.М.
24.03.2020 (номер публікації: НОМЕР_1 , дата публікації на сайті ВГСУ: 24.03.2020 15:38) на офіційному вебпорталі судової влади України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА".
Ухвалою від 29.06.2021 господарський суд відсторонив арбітражного керуючого Бершадського С.М., від виконання повноважень ліквідатора банкрута. Призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кноблох І.В.
До господарського суду 09.03.2022 надійшла заява № 01-12/518 від 20.02.2022 ліквідатора арбітражного керуючого Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника - ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на гр-н ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та стягнення з останніх в солідарному порядку 328 804 884,16 грн для забезпечення задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 28.03.2022 господарським судом прийнято та призначено заяву № 01-12/518 від 20.02.2022 арбітражного керуючого Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника на 19.04.2022 об 11:00.
19.04.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.06.2022 на 11:00.
Ухвалою від 30.05.2022 суд (суддя Кабакова В.Г.) прийняв справу №912/3485/19 до свого провадження та призначив заяву № 01-12/518 від 20.02.2022 ліквідатора, арбітражного керуючого Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника на 06.07.2022 о 14:00 год.
04.07.2022 до суду надійшли заперечення ОСОБА_3 на заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника.
В засіданні суду 06.07.2022 оголошено перерву на 26.07.2022 о 10:00 год.
Ухвалою від 06.07.2022 суд звернувся до Управління ДМС України в м. Києві та Київської області з запитом про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно наданої відповіді від 13.07.2022, зазначені в заяві арбітражного керуючого адреси підтверджено.
Ухвалою від 26.07.2022 суд відклав розгляд заяви ліквідатора на 15.08.2022 о 12:00 год та витребував необхідні докази.
28.07.2022 засобами електронного зв'язку (01.08.2022 поштовим зв'язком) від Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист №1686/21.12-58 від 28.07.2022, де повідомлено, що 05.07.2022 проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_2
02.08.2022 засобами електронного зв'язку від ГУ Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов лист №1100-0901-7/26810 від 02.08.2022 про розгляд справи за наявними матеріалами.
03.08.2022 засобами електронного зв'язку від Департаменту з питань реєстрації Київської міської ради надійшов лист про надання інформації щодо реєстрації місця проживання.
11.08.2022 засобами електронного зв'язку від ліквідатора банкрута надійшов відзив на заперечення ОСОБА_3 щодо заяви ліквідатора.
У засіданні суду 15.08.2022 оголошено перерву на 26.08.2022 о 14:00 год.
01.09.2022 ліквідатором арбітражним керуючим Кноблох І.В. подано суду клопотання №01-12/550 від 28.08.2022 про витребування доказів, а саме: від Першої Київської державної нотаріальної контори інформацію про наявність або відсутність у Спадковому реєстрі заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, дані про нотаріуса, який відкрив та веде спадкову справу, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.06.1996, адреса: АДРЕСА_1 .
02.09.2022 ліквідатором арбітражним керуючим Кноблох І.В. подано суду клопотання №01-12/552 від 31.08.2022 про розгляд справи за її відсутності.
Ухвалою суду від 02.09.2022 розгляд заяви № 01-12/518 від 20.02.2022 арбітражного керуючого, ліквідатора Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника відкладено на 16.09.2022. Витребувано від Першої Київської державної нотаріальної контори інформацію про наявність або відсутність у Спадковому реєстрі заведеної спадкової справи та/або виданого свідоцтва про право на спадщину, дані про нотаріуса, який відкрив та веде спадкову справу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.06.1996, адреса: АДРЕСА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.09.2022 від ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на заяву № 01-12/518 від 20.02.2022 арбітражного керуючого, ліквідатора Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та посадових осіб банкрута.
Ухвалою від 16.09.2022 суд відклав розгляд заяви № 01-12/518 від 20.02.2022 арбітражного керуючого, ліквідатора Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника на 18.10.2022 о 14:00 год та повторно витребував докази.
Розглядаючи заяву ліквідатора, суд враховує таке.
Ліквідатором банкрута зазначено, що наявні підстави для застосування субсидіарної відповідальності у справі №912/3485/19 про банкрутство ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА", а саме:
1. Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до Банкрута, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.
2. Суб'єктом правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є керівник, засновник та керівник юридичної особи - засновника банкрута.
3. Об'єктивна сторона порушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство:
- прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/невчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення). Так, зокрема, 06.05.2019 між ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" та ТОВ "ЦНТІ УНГА" укладено Договір №06/05-19 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" надало ТОВ "ЦНТІ УНГА" поворотну фінансову допомогу у сумі 5 000 000,00 грн., а ТОВ "ЦНТІ УНГА" зобов'язалось повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до даних первинного бухгалтерського обліку на даний час по договору №06/05-19 від 06.05.2019, ТОВ "ЦНТІ УНГА" не повернуло ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" грошові кошти у сумі 1 300 100,00 грн.;
- бездіяльність у вигляді неналежного здійснення діяльності ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" відповідно до законодавства і установчих документів, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника (постійна збитковість банкрута).
Також, згідно даних державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2021 році відбулися такі зміни щодо юридичної особи - засновника банкрута, а саме:
- змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ММТ ЦЕНТР ВУД";
- змінено адресу на: 64305, Харківська область, м. Ізюм, пров. Електриків, буд. 3А;
- засновника та керівника на: Мухаммадієва Мамурджон Тургун Огли .
За твердженням ліквідатора банкрута, такі факти вказують на ухилення від відповідальності за зобов'язаннями банкрута. Враховуючи факт відсутності будь-яких інших майнових активів банкрута, сформувати та провести реалізацію ліквідаційної маси банкрута арбітражний керуючий Кноблох І.В. вважає неможливим.
У запереченнях від 01.07.2022 (а.с. 26-31 т. 19) ОСОБА_3 зазначає, що керівником ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" його призначено згідно наказу №2-ОС від 20.05.2019.
21.11.2018 між Управлінням комунальної власності Міської ради міста Кропивницького та ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" укладено договір про дострокове розірвання договору оренди державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 18.10.2004 за №157/17 (зі змінами), за умовами якого договір від 18.10.2004 за №157/17 є припиненим шляхом його розірвання з 01.05.2019. 26.04.2019 підписано акт приймання-передачі орендованого ЦМК.
ОСОБА_3 вказує, що його призначено керівником банкрута після припинення договору оренди від 18.10.2004 за №157/17 та повернення до територіальної громади міста Кропивницький ЦМК державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", тому його дії не могли призвести до неплатоспроможності банкрута.
Крім того, з посиланням на п. 4.10. Статуту ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" ОСОБА_3 звертає увагу, що проекти угод на суму, що перевищує 10 000,00 грн затверджуються директором ТОВ "ЦНТІ УНГА" - засновником банкрута, який і повинен нести відповідальність за зобов'язаннями боржника.
Також за твердженням ОСОБА_3 , однією з основних причин, які призвели до неплатоспроможності боржника є несвоєчасна оплата споживачами послуг з теплопостачання, що складала більше 35 млн. грн.
У запереченнях від 14.09.2022 ОСОБА_1 зазначає наступне. На посаді директора ТОВ "ЦНТІ УНГА" він працював з 01 грудня 2011 року і звільнений з цієї посади 21 лютого 2020 року.
Положеннями п. 9.8. Статуту ТОВ "ЦНТІ УНГА" визначено, що контроль за фінансовою та господарською діяльністю Товариства здійснювався Ревізійною комісією або Ревізором, які обираються Загальними Зборами Учасників.
За весь період роботи ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "ЦНТІ УНГА" Ревізійна комісія, Ревізор та Загальні Збори Учасників не мали жодних претензій щодо виконання його посадових обов'язків, що свідчить про належне здійснення ОСОБА_1 , як директором ТОВ "ЦНТІ УНГА", своїх обов'язків щодо фінансової та господарської діяльності ТОВ "ЦНТІ УНГА".
Статутом ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА", у пунктах 1.7., 1.8. визначено, що ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" не несе відповідальності по зобов'язаннях ТОВ "ЦНТІ УНГА", а ТОВ "ЦНТІ УНГА" не несе відповідальності по зобов'язаннях ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА". ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" створено для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.
У розділі 4 Статуту ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" зазначено, що вищим органом управління є Загальні Збори учасників ТОВ "ЦНТІ УНГА", до яких ОСОБА_1 не мав ніякого відношення, оскільки цей же орган і був вищим органом управління ТОВ "ЦНТІ УНГА".
Отже фінансовою та господарською діяльністю ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" керував його директор та Загальні Збори учасників ТОВ "ЦНТІ УНГА".
Договір про надання поворотної фінансової допомоги укладено між боржником та ТОВ "ЦНТІ УНГА" зі строком розрахунків до 31 грудня 2020 року. ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ "ЦНТІ УНГА" 21 лютого 2020 року, тобто за 10 місяців до звітної дати повернення коштів по укладеному Договору. За час керівництва ОСОБА_1 у ТОВ "ЦНТІ УНГА" останнє повернуло боржнику 3 699 900,00 грн. Чому після звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "ЦНТІ УНГА" грошові кошти повернуті боржнику не були ОСОБА_1 не відомо і за ці дії він будь-якої відповідальності не несе.
Таким чином ОСОБА_1 вказує, що заява ліквідатора не ґрунтується на належних та допустимих доказах щодо підтвердження вини керівника ТОВ "ЦНТІ УНГА", що складає об'єктивну та суб'єктивну сторону цивільно-правової відповідальності при доведенні субсидіарної відповідальності керівника юридичної особа - засновника боржника, яка призвела до відсутності майнових активів у боржника для задоволення вимог кредиторів.
ОСОБА_1 також зазначає, що однією з основних причин, які призвели до неплатоспроможності боржника, була несвоєчасна оплата споживачами послуг з теплопостачання, заборгованість по якій в різні періоди складала більше 35 млн. грн. Також до неплатоспроможності боржника призвело постійне встановлення економічно необґрунтованих тарифів на оплату послуг з теплопостачання.
Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).
Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення судами складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства; частина друга статті 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення.
За змістом статті 5 ГК України до конституційних основ правового господарського порядку в Україні віднесено, зокрема забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству.
Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов'язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.
Тому, визначення суб'єктів субсидіарної відповідальності є безумовною умовою правильного застосування субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").
Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (рішення ЄСПЛ від 28.09.1999 у справі "Озтюрк проти Туреччини").
Абзац 2 частини другої статті 61 КУзПБ чітко встановлює, що такими суб'єктами є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що потягнули наслідки у вигляді, як неплатоспроможності боржника, так відсутності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.
Отже системний аналіз змісту частини другої статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи.
Телеологічний спосіб тлумачення зазначеної норми приводить до висновку про те, що таке розуміння поняття третіх осіб як суб'єктів субсидіарної відповідальності відповідає змісту інституту субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства боржника, метою якого є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
Юридичним механізмом досягнення наведеної мети є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.
Тож визначаючи суб'єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, що стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, які причетні до такої дії (бездіяльності).
На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга статті 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…".
Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.
Якщо рішення (правочини), що змінили економічну і (або) юридичну долю боржника, прийняті (укладені) під впливом особи, яка брала участь у їх прийнятті, визначала істотні умови цих правочинів, вчиняла інші юридичні дії така особа є особою, яка має вплив на дії боржника.
Під діями (бездіяльністю) третіх осіб, які мають безпосередній або інший вплив на дії боржника, що призвели до неможливості погашення ним вимог кредиторів, слід розуміти такі дії (бездіяльність), які стали реальною причиною банкрутства боржника, тобто ті за відсутності яких банкрутство не настало.
Суд звертає увагу, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
Вочевидь, що на особу, яка отримала вигоду з протиправної, в т.ч. недобросовісної поведінки керівника чи засновників боржника поширюються правила субсидіарної відповідальності.
Згідно з цими правилами суб'єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.
Передбачається, що до суб'єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:
- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов'язання ("фірмами одноденками" тощо);
- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об'єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;
- використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.
Наведений перелік прикладів не є вичерпним.
Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов'язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
Тлумачення частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб'єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об'єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв'язку між винними діями суб'єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб'єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).
Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 зазначив, що для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов'язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.
Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.
Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).
Об'єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, в тому рахунку (але не виключно), звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.
Тож очевидно, що у практиці під час розгляду вимог про покладення субсидіарної відповідальності досить часто можуть виникати питання надання оцінки такому звіту як доказу доведення боржника до банкрутства, у т.ч. чи є визначальною наявність/відсутність такого висновку під час з'ясування відповідних обставин.
У розрізі наведеного суд звертає увагу, що норми частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20)).
Відсутність в матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (аналогічна позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
До того ж господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (див. mutatis mutandis близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 доходить висновку, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.
Встановлюючи наявність складу господарського правопорушення у діях ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником банкрута ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на дату звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії". Керівником товариства засновника на дату звернення є ОСОБА_1 , а засновником (як і кінцевим бенефіціарним власником банкрута) - ОСОБА_2 .
28.07.2022 засобами електронного зв'язку (01.08.2022 поштовим зв'язком) від Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшов лист №1686/21.12-58 від 28.07.2022, де повідомлено, що 05.07.2022 проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_2 (а.с. 108 т. 19).
Згідно наданої суду Першою Київською державною нотаріальною конторою за супровідним листом №5849/02-14 від 19.09.2022 інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 відкрита у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Давиденко Л.О.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Отже, від спадкодавця до спадкоємця можуть перейти лише ті права та обов'язки, які на момент смерті спадкодавця належали останньому.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому норма статті 231 ГПК України є імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-7 частини першої статті 231 ГПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Враховуючи викладене та наявні докази, суд дійшов до висновку про закриття провадження в частині розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника на ОСОБА_2 у справі №912/3485/19, відповідно до приписів пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає такі обставини, які стали підставами для відкриття провадження у даній справі про банкрутство ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА".
Боржник - є юридичною особою, створеною у встановленому законодавством порядку відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО №076116 та діє на підставі Статуту з 10 вересня 2004 року.
Підприємство перебуває на обліку в органах державної податкової служби, як платник податків з 7 жовтня 2004 року, що підтверджується довідкою Кіровоградської об'єднаної ДПІ від 31 травня 2012 року за №1660/18-2.
В процесі здійснення господарської діяльності ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" встановлено, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" в повному обсязі перед іншими кредиторами. Вказана обставина, зокрема, підтверджується Балансом (Звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2019 року та Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2019, що відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За протоколом №112 від 14 листопада 2019 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", за результатами заслуховування інформації директора ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" ОСОБА_3 про незадовільний стан надходження фінансових потоків, превалювання і кредиторської заборгованості над матеріальними активами підприємства, арештом рахунків підприємства, складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг, прийнято рішення звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Уповноважити директора на підписання такої заяви та звернення до господарського суду.
Відповідно до укладеного 06.05.2019 між ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" (позикодавець) та ТОВ "ЦНТІ УНГА" (позичальник) Договору №06/05-19 про надання поворотної фінансової допомоги (а.с. 68-69 т. 4), позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу у сумі 5 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Директором ТОВ "ЦНТІ УНГА" ОСОБА_1 06.05.2019 надано дозвіл виконуючому обов'язки директора ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" ОСОБА_3 на укладання та підписання договору про надання поворотної фінансової допомоги в межах суми 5 000 000,00 грн (а.с. 70 т. 4).
Ліквідатор, арбітражний керуючий Кноблох І.В. зазначає, що відповідно до даних первинного бухгалтерського обліку на даний час по договору №06/05-19 від 06.05.2019, ТОВ "ЦНТІ УНГА" не повернуло ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" грошові кошти у сумі 1 300 100,00 грн.
Отже, ТОВ "ЦНТІ УНГА" не виконано зобов'язання по договору на 26%.
З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2004 Кіровоградська міська рада прийняла рішення № 1295 "Про припинення юридичної особи державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", відповідно до якого припинено юридичну особу - державне комунальне підприємство теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" у результаті приєднання до Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" та вирішено не застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (п. 5).
На підставі чого, Господарський суд Кіровоградської області постановив у справах №15/368, №3/385, №5/303 ухвали від 13.09.2018 та від 14.09.2018 про заміну державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" на його правонаступника ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на загальну суму боргу перед ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 10 190 158,26 грн.
Окрім зазначеного, у банкрута наявна заборгованість, зокрема, перед АТ "Укртрансгаз" в сумі 73 407 503,19 грн, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в сумі 176 569 822,16 грн.
Отже, з підстав викладеного суд приходить до висновку, що наявні борги Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" за природний газ як від правонаступника Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" так і власні є основною причиною неможливості задовольнити кредиторські вимоги. Повернення ТОВ "ЦНТІ УНГА" коштів в розмірі 1 300 100,00 грн по договору №06/05-19 від 06.05.2019 про надання поворотної фінансової допомоги, ніяким чином не посприяло б здійсненню подальшої підприємницької діяльності підприємства банкрута, як надання відповідної суми за договором у поворотну фінансову допомогу не призвело до погіршення фінансового становища банкрута та неможливості здійснювати підприємницьку діяльність чи розрахунки з кредиторами.
Суд зазначає, що арбітражним керуючим Кноблох І.В. не доведено, що лише дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при укладенні договору №06/05-19 від 06.05.2019 про надання поворотної фінансової допомоги, заборгованість за яким становить 26% від наданої суми, призвели до банкрутства Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" і що такі дії призвели до виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях.
Також, дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при укладенні договору №06/05-19 від 06.05.2019 про надання поворотної фінансової допомоги не свідчать, зокрема, про перерахування прибутку боржника контролюючому (материнському) підприємству або засновнику чи виведення з обігу належних банкруту коштів, що призвело до погіршення економічних показників підприємства та неспроможності підприємства виконати свої господарські зобов'язання.
З підстав викладеного, заява № 01-12/518 від 20.02.2022 ліквідатора арбітражного керуючого Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника - ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та стягнення з останніх в солідарному порядку 328 804 884,16 грн для забезпечення задоволення вимог кредиторів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження в частині розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника на ОСОБА_2 у справі №912/3485/19, відповідно до приписів пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Відмовити в задоволенні заяви № 01-12/518 від 20.02.2022 ліквідатора арбітражного керуючого Кноблох І.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника - ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та стягнення з останніх в солідарному порядку 328 804 884,16 грн для забезпечення задоволення вимог кредиторів.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.
4. Копії ухвали направити:
- банкруту,
- ліквідатору арбітражному керуючому Кноблох І.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ),
- Головному управлінню Державної податкової служби у Кіровоградській області (kr.zvk.dps@tax.gov.ua, kr.official@tax.gov.ua, kr.official@sfs.gov.ua),
- ФОП Головко О.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ),
- Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (gu@kr.pfu.gov.ua),
- Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІОС КОМПАНІ" (INFO@VICTORIOS.NET),
- Управлінню комунальної власності Міської ради міста Кропивницького (vlasnist@krmr.gov.ua),
- Кіровоградській обласній прокуратурі (oblprokuratura@kir.gp.gov.ua),
- Кропивницькій міській раді (kmvk@krmr.gov.ua),
- АТ "Укртрансгаз" (forletter@utg.ua, kravchenko-sv@utg.ua),
- ВАТ "Кіровоградгаз" (contact.centrgas@ukr.net, mail@kirgas.com),
- НАК "Нафтогаз України" (ngu@naftogaz.com);
- Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (kg@fssu.gov.ua),
- ДП "Газ України" (ІНФОРМАЦІЯ_8),
- Приватному акціонерному товариству "ВФ Україна" (okotsar@vodafone.ua),
- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ),
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Повний текст ухвали складено 26.12.2022.
Суддя В.Г. Кабакова