Рішення від 08.12.2022 по справі 911/4610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/4610/15 (911/1277/22)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Міністерства енергетики України

в інтересах Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення збитків

у межах справи №911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870)

У засіданні суду беруть участь представники:

Міністерства енергетики України: Іжаківський А.О. (паспорт, витяг з ЄДРЮО), ОСОБА_2 (паспорт, витяг з ЄДРЮО);

позивача: ОСОБА_3 (паспорт, витяг з ЄДРЮО);

відповідача: Самольотов І.І. (посвідчення адвоката №872 (безстрокове); ордер серія АА №1248894).

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 03.08.2022 засобами поштового зв'язку до суду звернулось Міністерство енергетики України (далі - Міненерго) в інтересах Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «РЕМ», позивач) із позовною заявою №26/17-17.2-10753 від 03.08.2022 (вх. №1109/22 від 05.08.2022) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення з останнього на користь позивача збитків у розмірі 686 054,48грн. Крім того, просить стягнути на його користь витрати зі сплати судового збору.

Заяву обґрунтовує ст. 89 Господарського кодексу України, ст.1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.134, 237 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) та зазначає, що у зв'язку із незаконним звільненням директора Донецької філії ДП «РЕМ» ОСОБА_4 та відшкодуванню останньому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у нього наявне право на відшкодування збитків в порядку регресу. Незаконність звільнення та вина відповідача встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, та не потребують повторного доказування. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.

1.2. 31.08.2022 засобами поштового зв'язку ДП «РЕМ» надіслані суду письмові пояснення по суті спору від 31.08.2022 №04/69 (вх.11660/22 від 02.09.2022), які за своїм змістом є аналогічними змісту позовної заяви. Вказує, що у Міненерго існують всі правові підстави для звернення до суду із відповідним позовом.

1.3. Відповідач скористався правом, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подав відзив на позовну заяву (вх. №17428/22 від 01.12.2022), в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідні судові рішення були оскаржені ДП «РЕМ» до касаційної інстанції, проте касаційна скарга була відкликана, що вказує про небажання діючого керівництва захищати інтереси підприємства, у зв'язку з чим виникають підозри щодо зловмисної домовленості керівника юридичної особи з іншою стороною з метою заволодіння коштами підприємства. Вважає, що добровільна відмова в.о. генерального директора ДП «РЕМ» Ткаченка Р.Л. від захисту інтересів підприємства беззаперечно порушує принципи розумності та добросовісності, суперечить контракту керівника та статуту ДП «РЕМ». Відкликавши касаційну скаргу, в.о. генерального директора поклав всі ризики та негативні наслідки такого рішення на очолюване ним підприємство.

2. Заяви/клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

2.1. 14.11.2022 (до початку судового засідання) від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд на підставі ст.ст.42, 216 ГПК України визнав за можливе задовольнити, про що постановив протокольну ухвалу (протокол судового засідання від 14.11.2022).

2.2. 01.12.2022 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку, яке викладене у відзиві на позовну заяву. На підставі ст.ст.42, 119, 207 ГПК України зазначене клопотання було задоволено та поновлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву, про що судом постановлено протокольну ухвалу (протокол судового засідання від 01.12.2022).

3. Процесуальні дії у справі

3.1. У провадженні суду перебуває справа №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ» на стадії судової процедури - розпорядження майном боржника.

3.2. Ухвалою суду від 10.08.2022, на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема: вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі про банкрутство ДП «РЕМ»; відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.09.2022; витребувано від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

На підставі ст.ст.183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 29.09.2022, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 12.09.2022.

Ухвалою суду від 29.09.2022 за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 14.11.2022.

3.3. На підставі ст. 216 ГПК України судове засідання відкладалось до 01.12.2022 та 08.12.2022, про що постановлено протокольні ухвали (протокол судового засідання від 14.11.2022 та від 01.12.2022).

3.4. 07.12.2022 через електронний суд позивачем надана відповідь на відзив від 07.12.2022 (вх.1852/22), яка протокольною ухвалою суду від 08.12.2022 на підставі ст.ст. 118-119 ГПК України залишена без розгляду (протокол судового засідання від 08.12.2022).

3.5. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 08.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

4.1. Відповідно до п.1.1 Статуту ДП «РЕМ», затвердженого наказом Міненерго 03.07.2020 №426, ДП «РЕМ» є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики України.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій станом на день звернення Міненерго до суду, у розділі «Засновники юридичних осіб» зазначений єдиний засновник - Міністерство енергетики України.

Згідно із ч. ст. 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Ураховуючи зазначене, у Міненерго наявне право на звернення із відповідним позовом до суду в інтересах ДП «РЕМ».

4.2. Так, рішенням суду від 27.01.2021 у справі №911/4610/15 (235/928/20), яке залишено у відповідній частині у силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021: визнано незаконним та скасовано наказ в.о. генерального директора ДП «РЕМ» Білоуса С.М. №106-к від 16.09.2019 про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Донецької філії за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником філії на підставі п.1 ст. 41 КЗпП; поновлено ОСОБА_4 на посаді директора Донецької філії ДП «РЕМ» з 17.09.2019; стягнуто з ДП «РЕМ» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.09.2019 по 27.05.2021 (424 робочі дні) у розмірі 685 213,68грн (без виключення сум обов'язкових відрахувань) та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 840,80грн.

Із змісту рішення вбачається, що спірний наказ про звільнення ОСОБА_4 із займаної посади, виданий в.о. генерального директора ДП «РЕМ» ОСОБА_1 із недотриманням умов визначених п.1 ч.1 ст.41 КЗпП (наказ містить щонайменше дві підстави звільнення; відсутність доказів грубого порушення позивачем своїх трудових обов'язки, в частині невиконання вказівок керівника).

На виконання зазначеного рішення ДП «РЕМ»:

видано наказ від 27.05.2021 №71-к «Про поновлення на роботі Вагіса В.В»;

перераховано:

1) ОСОБА_4 середню зарплату за час вимушеного прогулу: у розмірі 202 515,73грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.09.2021 №5360; у розмірі 120 750,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.2021 №5390; у розмірі 228 331,29грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2021 №5752. У загальному розмірі 551 597,02грн.

відшкодування судових витрат на оплату судового збору у розмірі 840,80грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2021 №5359.

2) податок на доходи фізичних осіб утриманий із середньої заробітної плати: у розмірі 45 283,02грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2021 №5361; у розмірі 27 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.2021 №5393; у розмірі 51 055,41грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2021 №5754; У загальному розмірі 123 338,43грн.

3) військовий збір утриманий із середньої заробітної плати: у розмірі 3 773,58грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2021 №5362; у розмірі 2 250,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.2021 №5395; у розмірі 4 254,62грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2021 №5755. У загальному розмірі 10 278,20грн.

4) єдиний внесок утриманий із середньої заробітної плати: у розмірі 55 345,91грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2021 №5363; у розмірі 33 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.2021 №5394; у розмірі 62 401,10грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2021 №5756. У загальному розмірі 150 747,01грн.

4.3. Водночас, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ДП «РЕМ» звернулось із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою зазначеного суду від 22.10.2021 на підставі заяви ДП «РЕМ» про відкликання касаційної скарги, остання повернута заявнику без розгляду.

5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

5.1. Відповідно до п.8 ч.1 ст.134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

У ст.237 КЗпП передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.33 постанови від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», яка є актуальною і на даний час, при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 ч.1 ст.134 та нової редакції ст.237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року), настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ч.1 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №332/832/18, від 03.05.2022 у справі № 676/2149/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 04.06.2020 у справі № 522/7758/14-ц, від 28.09.2022 у справі № 910/6216/21).

Ураховуючи зазначене та рішення суду від 27.01.2021 у справі № 911/4610/15 (235/928/20), суд вважає, що у Міненерго у порядку ст. 54 ГПК України наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, та відповідно до ст.237 КЗпП наявне право вимагати від відповідача відшкодувати шкоду, у зв'язку із незаконним звільненням працівника у розмірі 686 054,48грн (551 597,02грн - середньої зарплати за час вимушеного прогулу + 840,80грн - судових витрат на оплату судового збору + 123 338,46грн - податку на доходи фізичних осіб + 10 278,20грн - військового збору).

5.2. Щодо твердження представника відповідача, що відмова діючого керівництва ДП «РЕМ» Ткаченка Р.Л. від захисту інтересів підприємства шляхом відкликання касаційної скарги є підставою для відмови у даному позові, то суд вважає його помилковим з наступних підстав.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Пунктом 1 ч.1 ст.287 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Аналогічне право закріплене у ст.42 ГПК України.

Аналізуючи зміст зазначених норм, можна зробити висновок, що касаційне оскарження це є правом, а не обов'язком учасника справи, який, у свою чергу, самостійно обирає чи використовувати наявне право в тому чи іншому випадку чи ні.

Водночас, ст.43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).

Проте, доказів, які б вказували на зловживання процесуальними правами ДП «РЕМ», відповідачем суду надано не було. Також, відповідного зловживання не встановлено судом ані під час розгляду справи №911/4610/15 (235/928/20), ані під час розгляду справи №911/1277/22.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б окремо або у своїй сукупності вказували на відсутність правових підстав для задоволення позову.

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 10 ст. 129 ГПК України якщо у спорі про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь юридичної особи, то вони стягуються на користь власників (учасників, акціонерів), які подали позов в інтересах такої юридичної особи, у тій частині, в якій вони понесені цими власниками (учасниками, акціонерами).

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 7, 20, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870) збитки у розмірі 686 054,48грн (шістсот вісімдесят шість тисяч п'ятдесят чотири гривні 48 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Міністерства енергетики України (01601, м.Київ, вул. Хрещатик, 30, ідентифікаційний код 37552996) витрати на оплату судового збору у розмір 10 290,82грн (десять тисяч двісті дев'яносто гривень 82 коп.).

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.12.2022.

Станом на 26.12.2022 рішення законної сили не набрало.