ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.12.2022Справа № 910/6291/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна"
про стягнення 1 391 486,76 грн.,
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кравець О.І. за ордером від 16.12.2022 року серії АМ № 1040058.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (далі - відповідач) заборгованості за укладеним між сторонами 07.12.2021 року договором поставки № К2112-0093 у загальному розмірі 1 391 486,76 грн., з яких: 1 116 562,80 грн. - основний борг, 105 091,23 грн. - пеня, 14 853,81 грн. - 3 % річних, 154 978,92 грн. - інфляційні втрати.
Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 70 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2022 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" строк для усунення її недоліків.
03.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 03.08.2022 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведене, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2022 року відкрито провадження у справі № 910/6291/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.09.2022 року.
30.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 29.08.2022 року на позовну заяву, в якому останній зазначив, що у період з 13.12.2021 року по 05.01.2022 року, а також 12.04.2022 року, 13.04.2022 року та 19.04.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" було здійснено часткову оплату поставленого йому позивачем за договором від 07.12.2021 року № К2112-0093 товару на суму 17 961 912,67 грн. з належних до сплати 19 078 482,47 грн. У той же час, між сторонами, крім договору від 07.12.2021 року № К2112-0093, існували договірні відносини на підставі іншого правочину - договору від 22.12.2021 року № К2112-0283. Зважаючи на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" своїх зобов'язань за договором від 22.12.2021 року № К2112-0283, відповідач нарахував останньому штраф у розмірі 4 078 468,80 грн. У подальшому, керуючись приписами статті 594 Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" вирішило притримати грошові кошти як оплату за поставлену позивачем сільськогосподарську продукцію як за договорами поставки від 07.12.2021 року № К2112-0093 та від 22.12.2021 року № К2112-0283, так і за іншими договорами поставки, у розмірі штрафу, що підлягав стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" за порушення договору від 22.12.2021 року № К2112-0283 (у розмірі 4 078 468,80 грн.) і здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог позивача та відповідача щодо сплати грошових коштів, які виникли за вищевказаними договорами. Враховуючи означені обставини, 22.04.2022 року відповідач направив позивачу повідомлення № 118 про притримання грошових коштів у розмірі 4 078 468,80 грн. та заяву № 119 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі суми боргу відповідача перед позивачем за договором поставки від 07.12.2021 року № К2112-0093 у загальному розмірі 1 128 742,69 грн. (включно з ПДВ). Оскільки спірні у даній справі зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" перед позивачем по сплаті суми боргу за договором поставки від 07.12.2021 року № К2112-0093 припинилися зарахуванням, відповідач вказав про відсутність, на його думку, правових підстав для стягнення з покупця спірної суми боргу в розмірі 1 116 562,80 грн., а також нарахованих позивачем пені та компенсаційних виплат.
Крім того, у наведеному відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" зазначило, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які воно понесло у зв'язку із розглядом справи та просить стягнути з позивача, становить 109 705,80 грн., а докази на підтвердження розміру таких витрат будуть надані відповідачем у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у справі.
У підготовчому засіданні 06.09.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 12.09.2022 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 26.09.2022 року, підготовче засідання відкладено на 28.09.2022 року.
12.09.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 12.09.2022 року на відзив на позовну заяву, в якій останній навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та, зокрема, зазначив, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки від 22.12.2021 року № К2112-0283 станом на лютий 2022 року становила 4 508 019,63 грн., тобто перевищувала розмір нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" штрафних санкцій навіть за одним цим договором. Крім того, у цій заяві по суті справи позивач вказав про необґрунтованість розміру заявлених відповідачем до стягнення витрат на правничу допомогу.
23.09.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 22.09.2022 року на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній навів додаткові аргументи на спростування обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман".
27.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача від 27.09.2022 року, в яких останній зазначив про відсутність безспірності вимог та неможливість зарахування та припинення зобов'язань по договору поставки від 07.12.2021 № К2112-0093.
У підготовчому засіданні 28.09.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/6291/22 на 30 днів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6291/22 до судового розгляду по суті на 26.10.2022 року.
Разом із тим, судове засідання у вказаній справі, призначене на 26.10.2022 року, не відбулося.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2022 року судове засідання у справі № 910/6291/22 призначено на 02.11.2022 року.
28.10.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення відповідача від 27.10.2022 року по суті спору, в яких останній навів додаткові аргументи на спростування позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман".
Крім того, 28.10.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 28.10.2022 року про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі, у тому числі копії договору про надання правової допомоги від 28.05.2019 року № 19/05-03, укладеного між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ", додаткових угод від 15.12.2021 року № 21/12/15-1 та від 25.08.2022 року № 22/08/25-1 до цього правочину, рахунку на оплату юридичних послуг Адвокатського об'єднання "ЕВЕРЛІҐАЛ" від 26.08.2022 року № 114 на суму 109 705,80 грн. та платіжного доручення від 29.08.2022 року № 4848 про оплату вартості означених послуг у сумі 109 705,80 грн.
У судовому засіданні 02.11.2022 року оголошувалася перерва до 23.11.2022 року.
Разом із тим, судове засідання, призначене у даній справі на 23.11.2022 року, не відбулося, у зв'язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2022 року судове засідання у справі № 910/6291/22 призначено на 30.11.2022 року.
Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2022 року повідомив про те, що докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги будуть надані суду в установлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2022 року в даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" 1 116 469,80 грн. основного боргу, 97 409,35 грн. пені, 13 573,72 грн. 3 % річних, 149 063,67 грн. інфляційних втрат, а також 20 647,75 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Водночас означеним рішенням призначено судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" на професійну правничу допомогу на 21.12.2022 року, а також зобов'язано сторін протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.
05.12.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 05.12.2022 року, в якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" 60 324,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До цієї заяви позивачем долучено копію укладеного 12.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" та Адвокатським об'єднанням "Айлекс" договору про надання правової допомоги № 1/12/6/19 (далі - Договір № 1/12/6/19), копію акту виконаних робіт від 30.11.2022 року № 2 до Договору № 1/12/6/19 загальною вартістю 1650 доларів США, що дорівнює 60 324,00 грн., а також копію банківської виписки з рахунку позивача та відповідного кредитового повідомлення.
06.12.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 05.12.2022 року, в якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" на його користь витрати на професійну правничу (правову) допомогу (загальний розмір яких склав 109 705,80 грн.) пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено. До наведеної заяви відповідачем долучено копію детального опису наданих послуг та здійснених витрат тривалістю 25 годин та загальною вартістю 109 705,80 грн., а також копію акту приймання-передачі наданих послуг від 02.12.2022 року № 22/12/02-1 до укладеного між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" договору про надання правової допомоги від 28.05.2019 року № 19/05-03 (далі - Договір № 19/05-03) на суму 109 705,80 грн.
20.12.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" від 20.12.2022 року на заяву позивача про розподіл судових витрат, в яких відповідач зазначив про недоведеність розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі, а також їх неспівмірність у розумінні частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, у цій заяві відповідач вказав, що заявлені позивачем витрати у будь-якому випадку підлягають зменшенню принаймні до 19 011,20 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2022 року підтримав вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" від 05.12.2022 року про стягнення з позивача витрати на професійну правничу (правову) допомогу пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких рішенням суду від 30.11.2022 року було відмовлено. У той же час останній заперечив проти стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" заявлених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги в цій справі.
Позивача про дату, час і місце розгляду заяв сторін про розподіл судових витрат у справі № 910/6291/22 був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання 21.12.2022 року не забезпечив.
Розглянувши у судовому засіданні 21.12.2022 року заяви сторін про відшкодування понесених ними витрат на правничу допомогу, а також заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна", суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" просило суд стягнути на його користь з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги у цій справі в сумі 70 000,00 грн.
Разом із тим, у заяві від 05.12.2022 року позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 324,00 грн.
На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 60 324,00 грн. до вищенаведеної заяви позивачем було долучено копію укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням "Айлекс" Договору № 1/12/6/19.
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копію акту виконаних робіт від 30.11.2022 року № 2 до Договору № 1/12/6/19 загальною вартістю 1650 доларів США, що дорівнює 60 324,00 грн., копію банківської виписки з рахунку позивача та відповідного кредитового повідомлення, а також копію виданого адвокату Адвокатського об'єднання "Айлекс" Поповичу Ростиславу Ігоровичу ордеру від 12.06.2022 року серії АІ № 1239569 та свідоцтва про право останнього на заняття адвокатською діяльністю від 28.04.2016 року серії КС № 5673/10.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 1/12/6/19 Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу (юридичні послуги) клієнту (позивачу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно з пунктом 4.1 означеного правочину за виконання зобов'язань, передбачених даним Договором, клієнт зобов'язується перерахувати Адвокатському об'єднанню гонорар - грошові кошти, які обумовлені сторонами, що в подальшому обумовлюється в додаткових угодах та/або актах виконаних робіт. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
Слід зазначити, що в акті виконаних робіт від 30.11.2022 року № 2 до Договору № 1/12/6/19 сторони цього правочину зафіксували надання Адвокатським об'єднанням послуг з підготовки та подання позову до ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" про стягнення заборгованості за договором поставки (тривалістю 5 годин), підготовки та подання заяви про усунення недоліків по справі № 910/6291/22 (тривалістю 2 години), підготовки та подання заяви щодо виконання ухвали суду в частині надання для огляду оригіналів документів по справі № 910/6291/22 (тривалістю 1 година), підготовки та подання відповіді на відзив по справі № 910/6291/22 (тривалістю 3 години), підготовки та подання додаткових пояснень щодо заперечення відповідача по справі № 910/6291/22 (тривалістю 2 години), участі у судовому засіданні 02.11.2022 року по справі № 910/6291/22 (тривалістю 20 хвилин), підготовки та подання пояснень щодо отримання податкових накладних по справі № 910/6291/22 (тривалістю 3 години), участі у судовому засіданні 30.11.2022 року по справі № 910/6291/22 (тривалістю 30 хвилин).
У вказаному акті також зазначено, що загальна тривалість витраченого Адвокатським об'єднанням часу на надання позивачу послуг професійної правничої допомоги складає 16 годин 50 хвилин, а вартість виконаних робіт становить 1650 доларів США, що дорівнює 60 324,00 грн. (по курсу НБУ: 1 долар США = 36,56 грн.), та визначена із розрахунку 100 доларів США за 1 годину роботи Адвокатського об'єднання.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що умовами Договору № 1/12/6/19 прямо та конкретно не визначено фіксованого розміру гонорару або ставки та порядку розрахунку погодинної оплати адвокатських послуг, тоді як наведена угода містить лише положення про те, що вартість правової допомоги, яка надається клієнту Адвокатським об'єднанням, визначається за домовленістю сторін, що в подальшому обумовлюється в додаткових угодах та/або актах виконаних робіт.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18 та інших.
Таким чином, відсутність у Договорі № 1/12/6/19 (чи додаткових угодах до нього, що є його невід'ємними частинами) конкретно визначеного розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), не дає як суду, так і іншій стороні спору (зокрема, відповідачу), можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, а також не дозволяє відповідачу висловити відповідні заперечення щодо обґрунтованості такого розміру цих судових витрат.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У той же час суд зазначає, що вказані в акті виконаних робіт від 30.11.2022 року № 2 до Договору № 1/12/6/19 надані позивачу послуги професійної правничої допомоги, які полягають у підготовці та поданні заяви про усунення недоліків по справі № 910/6291/22 (тривалістю 2 години), підготовці та поданні додаткових пояснень щодо заперечення відповідача по справі № 910/6291/22 (тривалістю 2 години), підготовці та поданні пояснень щодо отримання податкових накладних по справі № 910/6291/22 (тривалістю 3 години) не відповідають вищенаведеним критеріям та в контексті спірних правовідносин не можуть бути визнані неминучими.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман", відсутність у Договорі № 1/12/6/19 чи додаткових угодах до нього конкретно визначеного фіксованого розміру гонорару чи ставки та порядку розрахунку погодинної оплати адвокатських послуг, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості і неминучості, а також співмірності та пропорційності, враховуючи заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої позивачем суми витрат на оплату послуг адвоката та клопотання про їх зменшення, керуючись принципом розумності судових витрат та використовуючи свої дискреційні повноваження з урахуванням усіх встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 179,17 грн.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" на користь відповідача витрат на професійну правничу (правову) допомогу пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, суд зазначає таке.
У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" зазначило, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які воно понесло у зв'язку із розглядом справи та просить стягнути з позивача, становить 109 705,80 грн.
Разом із тим, у заяві від 05.12.2022 року відповідача просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" на його користь витрати на професійну правничу (правову) допомогу (загальний розмір яких склав 109 705,80 грн.) пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено.
На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката у даній справі відповідачем надано, зокрема, копію укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" Договору № 19/05-03, додаткової угоди від 15.12.2021 року № 21/12/15-1 до цього правочину, додаткової угоди від 25.08.2022 року № 22/08/25-1 до нього, виставленого Адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" рахунку на оплату від 26.08.2022 року № 114 на суму 109 705,80 грн., платіжного доручення від 29.08.2022 року № 4848 на суму 109 705,80 грн., детальний опис наданих послуг та здійснених відповідачем витрат в процесі надання професійної правничої (правової) допомоги та копію акту від 02.12.2022 року № 22/12/02-1 до укладеного між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" Договору № 19/05-03 на суму 109 705,80 грн.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи долучено копію виданого адвокату Адвокатського об'єднання "ЕВЕРЛІҐАЛ" Тетері Світлані Ігоровичі ордеру від 29.08.2022 року серії АІ № 1271272 та свідоцтва про право останньої на заняття адвокатською діяльністю від 21.09.2018 року серії ЧН № 000458.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 19/05-03 у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Об'єднання зобов'язується надавати клієнту (відповідачу) усі види правової допомоги, передбачені статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а клієнт - оплачувати надану Об'єднанням правову допомогу.
Згідно з пунктом 3.1 означеного правочину розмір винагороди Об'єднання за надання правової допомоги та порядок її оплати клієнтом, а також компенсації клієнтом фактичних витрат Об'єднання, пов'язаних з наданням правової допомоги, визначається у додатках до Договору.
У додатковій угоді від 25.08.2022 року № 22/08/25-1 Адвокатське об'єднання "ЕВЕРЛІҐАЛ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" вирішили доповнити Договір № 19/05-03 додатком № 22/08/25-1 (далі - Додаток).
У наведеному Додатку вищенаведені контрагенти погодили, що Об'єднання надає клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва його інтересів у судовому спорі із Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" щодо стягнення заборгованості за договором поставки від 07.12.2021 року № К2112-0093, укладеним між клієнтом і ТОВ "Плюс Гурман", під час розгляду справи № 910/6291/22 в суді першої інстанції.
За умовами пункту 2 Додатку розмір винагороди Об'єднання за надання професійної правничої (правової) допомоги становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 2 500 доларів, крім того ПДВ - суму, еквівалентну 500 доларів, що разом становить суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 3 000 доларів.
Клієнт сплачує винагороду Об'єднанню, передбачену в пункті 2 цієї додаткової угоди, в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення Об'єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Об'єднання (пункт 3 Додатку).
Як було зазначено вище, відповідач надав суду копію рахунку на оплату юридичних послуг Адвокатського об'єднання "ЕВЕРЛІҐАЛ" від 26.08.2022 року № 114 на суму 109 705,80 грн. та платіжного доручення від 29.08.2022 року № 4848 про оплату вартості означених послуг у сумі 109 705,80 грн.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповіді позивача від 12.09.2022 року на відзив на позовну заяву останній вказував про необґрунтованість розміру заявлених відповідачем до стягнення витрат на правничу допомогу.
У той же час суд звертає увагу на положення частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією із засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 33 Рішення від 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
Оцінивши доводи, викладені позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки висловлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" заперечення не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та за своєю суттю зводяться лише до загальних фраз.
З огляду на те, що позивачем не доведено суду належними та допустимим доказами тих обставин, які свідчать про наявність підстав для зменшення розміру адвокатських витрат, та які безпосередньо вказані у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення витрат на правову допомогу адвоката, які були понесені відповідачем у даній справі.
Як зазначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, зважаючи на те, що вказані відповідачем понесені ним витрати на професійну правничу допомогу є підтвердженими, враховуючи часткове задоволення рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2022 року в справі № 910/6291/22 вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман", а також беручи до уваги відсутність правових підстав для зменшення заявлених відповідачем витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд дійшов висновку про те, що обов'язок з відшкодування таких витрат пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, а саме на суму 1 180,26 грн., покладається на позивача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" від 05.12.2022 року про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (01001, місто Київ, площа Спортивна, БЦ "ГУЛІВЕР", будинок 1-А, поверх 15; код ЄДРПОУ 30307207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" (23013, Вінницька область, Барський район, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) урочище Гурман, будинок 1, кімната 7; код ЄДРПОУ 42169150) 17 179 (сімнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 17 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
3. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" від 05.12.2022 року про розподіл судових витрат відмовити.
4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" від 05.12.2022 року про розподіл судових витрат задовольнити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" (23013, Вінницька область, Барський район, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) урочище Гурман, будинок 1, кімната 7; код ЄДРПОУ 42169150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (01001, місто Київ, площа Спортивна, БЦ "ГУЛІВЕР", будинок 1-А, поверх 15; код ЄДРПОУ 30307207) 1 180 (одну тисячу сто вісімдесят) грн. 26 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
6. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
7. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 26.12.2022 року
Суддя В.С. Ломака