ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
15.12.2022Справа № 910/10322/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ» (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11) до Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3) про стягнення 4 527 314,16 грн.
Представники сторін:
від позивача: Житченко О.В.;
від відповідача: Нечипорук І.І.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
04.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ» (далі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (далі відповідач) про стягнення 4 527 314,16 грн. та 05.10.2022 зазначену заяву передано судді Демидову В.О. у відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору №39/2018-Е від 18.12.2018 на постачання електричної енергії споживачу, відповідачем у період з січня 2022 по квітень 2022 не було сплачено за електроенергію та компенсацію послуг за розподіл електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10322/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.11.22.
15.11.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає про часткову сплату боргу в розмірі 2 437 120,80 грн, у підтвердження даних тверджень відповідачем додані копії платіжних доручень. Щодо штрафних санкцій відповідач вказує на те, що вони не підлягають нарахуванню та стягненню у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, на підтвердження своїх тверджень відповідач надає копію листа ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.22 та копію роздруківки з електронної пошти про направлення на офіційну електронну адресу позивача листа про настання форс-мажору. Ураховуючи викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 17.11.2022 року було відкладено підготовче засідання на 01.12.22.
17.11.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив у якій заявник заперечує щодо викладених у відзиві обставин та зазначає наступне.
Як вбачається з наданих до відзиву на позовну заяву платіжних доручень призначенням платежу вказано «сплата постачання електричної енергії згідно з договором №39/2018-Е від 18.12.2018», тобто без конкретизації періоду, за який здійснюється оплата. Відповідно до облікової політики ТОВ «ТЕК», облік взаєморозрахунків з покупцями та замовниками ведеться за договорами вцілому, оплати контрагента за договором (за відсутності конкретизації періоду у платіжному дорученні) зараховується в рахунок погашення заборгованості за договором з самим ранім терміном її виникнення.
Враховуючи тривалі партнерські відносини, за результатами переговорів, сторонами було досягнуто домовленостей щодо укладення 25.01.2022 між позивачем та відповідачем договору №25/02 про реструктуризацію заборгованості, що виникла за період листопад - грудень 2021 року у розмірі 4 634 544,58 грн.
Враховуючи, що погашення реструктуризованої заборгованості також здійснювалось ПрАТ «Київський маргариновий завод» не в повному обсязі та з порушенням термінів оплати, ТОВ «Торгова електрична компанія» звернулась за стягненням такої заборгованості до суду з відповідною позовною заявою.
Таким чином, стягнення заборгованості, яка утворилась станом на 25.01.2022 за Договором №39/2018-Е про постачання електричної енергії споживачу від 18.12.2018 року є предметом розгляду в іншій господарській справі № 910/9485/22, що розглядається суддею Господарського суду міста Києва Марченко О. В.
Отже, платіжні доручення, що долучені ПрАТ «Київський маргариновий завод» до відзиву на позовну заяву свідчать про зменшення розміру заборгованості за електричну енергію, що була поставлена у 2021 році, але не стосуються періоду, заборгованість за який є предметом розгляду даної судової справи.
Предметом даної судової справи є стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 39/2018-Е про постачання електричної енергії споживачу від 18.12.2018 року, яка утворилась внаслідок несплати за куповану у період з 01 січня по 30 квітня 2022 року електричну енергію.
Станом на 17.11.2022 року оплат від ПрАТ «Київський маргариновий завод» за електричну енергію, поставлену Позивачем в період з 01.01.2022 по 30.04.2022 за Договором №39/2018-Е про постачання електричної енергії споживачу від 18.12.2018 року, не поступало.
Крім того, позивач заперечує щодо тверджень відповідача про неможливість виконання ним своїх зобов'язань за укладеним договором внаслідок форс-мажорних обставин.
29.11.2022 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначав, що платежі, здійснені ним з 09.02.2022 по 04.11.2022 за період постачання електричної енергії з січня по квітень 2022 згідно договору №39/2018-Е від 18.12.2018 про постачання електричної енергії неможливо зараховувати до погашення заборгованості, виниклої згідно договору №25/02 про реструктуризацію заборгованості від 25.01.2022. Також зазначав, що стягнення штрафних санкцій суперечать положенням, передбаченим ч. 2 ст. 218 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.12.2022.
До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Останнє обгрунтоване тим, що предметом у справі 910/10322/22 є заборгованість, що виникла на підставі Договору від 18.12.2018 року №39/2018-Е за постачання електричної енергії за період з січня по квітень 2022 року.
Однак, Позивач, у своїй відповіді на Відзив, посилається на те, що платіжки, які були долучені Відповідачем до Відзиву на позовну заяву є сплатою заборгованості, що виникла згідно Договору про реструктуризацію заборгованості від 25 січня 2022 року №25/02 та є предметом розгляду справи №910/9485/22, у зв'язку з чим не погоджується Відповідач.
Відтак на думку відповідача розглянути справу №910/10322/22 неможливо до вирішення іншої справи №910/9485/22, в якій вирішується питання, стягнення заборгованості, згідно Договору про реструктуризацію заборгованості від 25 січня 2022 року №25/02, що виникла на підставі Договору від 18.12.2018 року №39/2018-Е за постачання електричної енергії за 2021 рік та є предметом розгляду справи №910/9485/22.
В судове засідання 15.12.2022 представник позивача та відповідача прибули, надали свої пояснення стосовно клопотання про зупинення провадження у справі, представники позивача заперечував та просив відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 15.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.
Суд, вивчивши доводи поданого клопотання, матеріали справи № 910/10322/22, доходить такого висновку.
Позовні вимоги у справі № 910/10322/22 мотивовані тим, що в порушення умов Договору №39/2018-Е від 18.12.2018 на постачання електричної енергії споживачу, відповідачем у період з січня 2022 по квітень 2022 не було сплачено за електроенергію та компенсацію послуг за розподіл електричної енергії.
Предметом судової справи № 910/10322/22 є стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 39/2018-Е про постачання електричної енергії споживачу від 18.12.2018 року, яка утворилась внаслідок несплати за куповану у період з 01 січня по 30 квітня 2022 року електричну енергію.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9485/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» (далі - Компанія) до приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (далі - Завод) про стягнення 3 463 808,38 грн заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості від 25.01.2022 №25/02 (далі - Договір №25/02); 605 181,69 грн штрафу у розмірі 15 % від несплаченої суми та 51 863,43 грн 3 % річних, а всього 4 531 390,27 грн.
Позовні вимоги у справі 910/9485/22 мотивовано тим, що:
- 18.12.2018 Компанією та Заводом укладено договір №39/2018-Е про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір №39/2018-Е), відповідно до якого позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживач), а останній оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з Договором №39/2018-Е;
- станом на 25.01.2022 у Заводу утворилася заборгованість за Договором №39/2018-Е у сумі 4 634 544,58 грн;
- сторонами 25.01.2022 укладено Договір №25/02 про реструктуризацію заборгованості у сумі 4 634 544,58 грн, предметом якого є реструктуризація заборгованості споживача за обсяг спожитої електроенергії, що виникла на підставі Договору №39/2018-Е, а саме 4 015 090,95 грн прострочена заборгованість за постачання електричної енергії та 619 453,63 грн прострочена заборгованість за розподіл електричної енергії;
- Завод порушив умови Договору №25/02, виплати за графіком погашення заборгованості не здійснював в повному обсязі; відповідачем сплачено 1170736,20 грн, а саме: 04.02.2022 - 300000 грн, 09.02.2022 - 300000 грн, 25.04.2022 - 200000, 08.09.2022 - 270 736,20 грн та 09.09.2022 - 100000 грн;
- станом на 15.09.2022 заборгованість відповідача за Договором №25/02 становить 3463808,38 грн; у зв'язку з неналежним виконанням Заводом умов Договору №25/02 Компанією нараховано 605 181,69 грн штрафу у розмірі 15 % від несплаченої суми та 51863,43 грн 3 % річних.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому пов'язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Так, предметом розгляду у даній справі є порушення відповідачем умов Договору №39/2018-Е від 18.12.2018 на постачання електричної енергії споживачу, а саме неповна оплата за куплену електроенергію та компенсація послуг за розподіл електричної енергії у період з січня 2022 по квітень 2022.
Предметом судової справи № 910/9485/22 є стягнення з відповідача заборгованості за Договором №25/02 про реструктуризацію заборгованості у сумі 4 634 544,58 грн, предметом якого є реструктуризація заборгованості споживача за обсяг спожитої електроенергії, що виникла на підставі Договору №39/2018-Е, а саме 4 015 090,95 грн прострочена заборгованість за постачання електричної енергії та 619 453,63 грн прострочена заборгованість за розподіл електричної енергії.
Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, суд не позбавлений можливості досліджувати обставини та оцінювати докази у даній справі, має право та зобов'язаний надати правову оцінку наданим письмовим доказам та самостійно встановити факти.
З огляду на викладене, суд зазначає, що розгляд справи №910/9485/22, попри її пов'язаність із даною справою, не є перешкодою для встановлення, з урахуванням вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суттєвих обставин у справі № 910/10322/22 під час її розгляду господарським судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що для даної справи не існує обставин, що перешкоджають або унеможливлюють її розгляд, і які б зумовили зупинення провадження у справі.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Частина 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Суду через призму застосування статті 6 Конвенції зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі може призвести до порушення вимог статті 6 Конвенції щодо дотримання розумних строків розгляду справи і права на справедливий суд.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2018 у справі № 925/1650/15, від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, від 04.03.2019 у справі № 5015/6070/11.
Враховуючи вищевикладене судом не вбачається підстав для задоволення заяви відповідача про зупинення провадження у справі № 910/10322/22 до розгляду справи №910/9485/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» до приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» про стягнення 4 531 390,27 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. у період з 19.12.2022 по 23.12.2022 у відпустці, ухвалу у даній справі винесено у перший робочий день - 26.12.2022.
Керуючись ст. ст. 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання відповідача Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» про зупинення провадження у справі № 910/10322/22 до розгляду справи №910/9485/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» до приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» про стягнення 4 531 390,27 грн - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2022.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ