номер провадження справи 18/149/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
19.12.2022 справа № 908/2037/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали справи № 908/2037/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКС.КАПІТАЛ” (вул. Колективна, буд 10, м. Полтава, Полтавська область, 36023)
до відповідача товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 7387,98 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРКС.КАПІТАЛ” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” 7387,98 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації. Позов заявлено на підставі статей 540, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. До судових витрат позивачем віднесено 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які він просив стягнути з відповідача.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2022 справу № 908/2037/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2022 відкрите провадження у справі № 908/2037/22, присвоєно справі номер провадження 18/149/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2037/22, також запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку, про що свідчать довідки про доставку документу в електронному вигляді сторонам в їх електронні кабінети 25.10.2022.
Відповідачем на електронну адресу суду 08.11.2022 надано відзив на позов, в якому відповідач повідомив, що 31.10.2022 згідно із страховим актом № 1100227 визнано настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого полісом № ЕР/200013572 автомобіля та виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 7387,98 грн. Відповідач просив в позові відмовити.
Від позивача на електронну адресу суду 09.11.2022 надійшла відповідь на відзив. Позивач просив суд закрити провадження у справі в частині страхового відшкодування, в частині вимог щодо розподілу судових витрат позов задовольнити, стягнути з відповідача 2481,00 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Позивач зазначив, що оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 24.12.2022.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, ухвалу прийнято 19.12.2022 без її проголошення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Матеріали справи свідчать, що в місті Маріуполі 26.05.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Opel д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та Mitsubishi д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, водієм ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) №б/н від 26.05.2021.
З відомостей, які містяться в Європротоколі, вбачається, що ДТП трапилось внаслідок порушення з боку ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) № б/н від 26.05.2021 є належним доказом, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Opel д/н НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ “Страхова Компанія Саламандра” відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № 204183495.
До ПрАТ “Страхова Компанія Саламандра” звернувся власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування.
Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Пунктом 22.1 ст. 22 зазначеного Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
ПрАТ “Страхова Компанія Саламандра” на підставі акта огляду транспортного засобу 31.05.2021, ремонтної калькуляції від 31.05.2021 № 0033457.05, страхового акту від 09.06.2021 № 0033457.05.21/1 та розрахунку страхового відшкодування здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 14775,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3857 від 20.08.2021.
В ході розгляду та врегулювання страхового випадку ПрАТ “Страхова Компанія Саламандра” встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Opel д/н НОМЕР_1 одночасно застрахована ТзДВ “Страхова компанія “Кредо” за полісом №ЕР/200013572.
Згідно з п. 5.1. статті 5 «Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» затвердженого протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26.02.2020 № 464/2020 (надалі - Порядок), страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.
Відповідно до пп. а) п. 5.2. ст. 5 Порядку, розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші Внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) у залежності від розміру шкоди за формулами: якщо визначений розмір шкоди є у межах страхової суми за відповідний тип шкоди за будь-яким із Внутрішніх договорів страхування: Ск = Св/Кс - Ф, де Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика; Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування; Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Ф - розмір франщизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.
Разом із тим, керуючись п. 5.3 ст. 5 Порядку, страховик за Внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
Розмір виплаченого ПрАТ «СК «Саламандра» страхового відшкодування становить 14775,96 грн.; кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку - 2 (Поліс № 204183495 та Поліс № ЕР/200013572); розмір франшизи відповідно до умов Полісу № ЕР/200013572 - 0,00 грн.; отже, розмір страхового відшкодування ТДВ «СК «Кредо» належного до виплати на користь ПрАТ «СК Саламандра» - 7387,98 грн.
ПрАТ «СК «Саламандра» (Клієнт, Первісний кредитор) та ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» (Фактор, Новий кредитор, позивач у справі) 02.01.2020 укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК (надалі - Договір факторингу) щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, які виникли, згідно Акту прийому-передачі документів № 34-03 від 25.08.2021.
В пункті п. 1 зазначеного Акту вказано, що цим актом підтверджується, що Клієнт передав, а Фактор прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги Фактора як кредитора за регресними вимогами згідно переліку, зокрема: номер страхового випадку 0033457.05.21/1, сума боргу 7387,98 грн., боржник ТзДВ «СК «КРЕДО».
Відповідно до пункту 111 Переліку переданих регресних вимог № 02-21 (за період з 01.07.2021 по 30.09.2021), який є невід'ємною частиною Договору факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020 право вимоги до ТзДВ “СК “КРЕДО” перейшло до Фактора - ТОВ “МАРКС.КАПІТАЛ”.
На виконання відповідної умови, ТОВ “МАРКС.КАПІТАЛ” здійснило сплату коштів на користь ПрАТ “СК “Саламандра”, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
ТОВ “МАРКС.КАПІТАЛ” є зареєстрованою фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 07.07.2011. Одним із видів діяльності товариства є надання послуг факторингу.
В порядку та на умовах, визначених п. 1.2. Договору факторингу, Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) по усіх переданих Регресних вимогах Клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу права за регресними вимогами переходять від Клієнта до Фактора з моменту підписання Акту прийому-передачі документів по відповідній Регресній вимозі за формою наведеною у Додатку №2 до цього Договору.
Відповідно до приписів статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти.
Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з умовами Договору факторингу позивачу Первісним кредитором відступлено, в тому числі, право вимоги до Боржника - ТзДВ “КС “КРЕДО” в сумі 7387,98 грн. страхового відшкодування.
Направлена позивачем заява на виплату (страхового) відшкодування № 07165 від 27.08.2021 отримана повноважним представником відповідача 30.08.2021, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення.
Відповідач відповіді на заяву позивача про виплату страхового відшкодування не надав, страхове відшкодування не сплатив.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивачем вимоги про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” 7387,98 грн. страхового відшкодування, як Новим кредитором, заявлено цілком правомірно.
Матеріали справи свідчать, що після звернення позивача до суду відповідач в повному обсязі виконав вимоги позивача щодо виплати страхового відшкодування в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 14784 від 31.10.2022 на суму 7387,98 грн.
Отже, відповідач зобов'язання по оплаті страхового відшкодування виконав після звернення із позовом до суду та відкриття провадження у справі.
Таким чином, з огляду здійснення відповідачем сплати страхового відшкодування, предмет спору відсутній.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКС.КАПІТАЛ” про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” 7387,98 грн. страхового відшкодування слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 7 вказаного Закону встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведені приписи ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача і відповідачем вимоги щодо сплати страхового відшкодування задоволені після пред'явлення позову, судовий збір на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Заявами по суті справи, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з пунктом 9 частини 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи № 908/2037/22 позивачем у позовній заяві викладений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача та заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Матеріали справи № 908/2037/22 містять копії: Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022; додаткової угоди № 1 від 14.02.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг) до акту надання послуг від 30.09.2022, Акта надання послуг від 30.09.2022; ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1086246 від 07.04.2022.
Договір № 02/2022-АБ про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2022 укладений ТОВ “МАРКС.КАПІТАЛ” (Клієнт) та Адвокатським бюро «Терзі та партнери в особі керуючого бюро Терзі Олександром Сергійовичем, який діє на підставі Статуту (Бюро), за умовами якого Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту професійну правничу допомогу на умовах, передбачених цим договором.
Додатковою угодою № 1 від 14.02.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги передбачено, що гонорар сплачується на підставі Акту виконаних робіт за результатами надання професійної правничої допомоги у відповідності до п. 3.3 Договору.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ “МАРКС.КАПІТАЛ” складена за підписом адвоката Терзі О.С.
Клієнтом та Бюро підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2022 та Детальний опис робіт (наданих послуг) до акту наданих послуг від 30.09.2022, якими погоджено, що вартість виконаних робіт (наданих послуг) за підготовку та направлення до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення з ТДВ «СК «Кредо» шкоди в порядку регресу в розмірі 7387,98 грн. становить 4000,00 грн.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвокатського бюро «Терзі та партнери», а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ “МАРКС.КАПІТАЛ” є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Відносно відсутності доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу суд зауважує, що виходячи із положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач не скористався правом, передбаченим ч. 5 ст. 126 ГПК України, та будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу суду не надав.
Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.
На підставі викладеного, визнання обґрунтованими позовних вимог на час звернення позивача до суду, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи № 908/2037/22.
Керуючись ст.ст. 46, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКС.КАПІТАЛ” про закриття провадження у справі - задовольнити.
2. Провадження у справі № 908/2037/22 - закрити.
3. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (проспект Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068; ідентифікаційний код 13622789) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКС.КАПІТАЛ” (вул. Колективна, буд. 10, м. Полтава, 36023; ідентифікаційний код 37686922) 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) судового збору та 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Левкут