ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2022м. ДніпроСправа № 904/2166/22
за позовом Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної ради, м Дніпро
позивача-2: Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради, с. Зелене Поле, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", м. Київ
про стягнення грошових коштів у розмірі 45 331,99 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін
ПРОЦЕДУРА
Криворізька північна окружна прокуратура в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної ради, позивача-2: Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат"Дніпропетровської обласної ради звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та просить суд стягнути з відповідача на користь Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат"Дніпропетровської обласної ради грошові кошти у розмірі 45 331,99 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача 19.09.2022 подав відзив на позов.
Представник позивача-1 21.09.2022 подав письмові пояснення щодо позову.
Прокуратура 24.10.2022 подала відповідь на відзив.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Узагальнена позиція прокурора
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що Комунальним закладом "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради (замовник) в 2019 році проведено відкриті торги по закупівлі (UA-2019-11-19-002283-b) ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо; Природний газ.
За результатами замовником (споживачем) з переможцем відкритих торгів ТОВ «Укр Газ Ресурс» (постачальником) укладено договір № ВТ/78 від 31.01.2020 про закупівлю товару на суму 552 758,40 грн, у тому числі ПДВ.
Додатковою угодою № l від 03.02.2020 до договору, у зв'язку із зміною строку поставки природного газу протягом 2020 року, сторони домовились внести зміни до п. 1.3 договору № BT/78 від 31.01.2020 та викласти п. 1.3 в іншій редакції.
Додатковою угодою № 2 від 01.10.2020 до договору, у зв'язку зі збільшенням ціни на одиницю товару, сторони домовилися внести зміни до договору, а саме: передати споживачу газ в обсягах 95,893831 тис. кубічних метрів та збільшити ціну природного газу до 5934,02.
Додатковою угодою № 3 від 26.11.2020 до договору, у зв'язку зі збільшенням ціни на одиницю товару, сторони домовилися внести зміни до договору, а саме: передати споживачу газ в обсягах 90,340366 тис. кубічних метрів та збільшити ціну природного газу до 6520,00.
Додатковою угодою № 4 від 30.11.2020 до договору, у зв'язку зі збільшенням ціни на одиницю товару, сторони домовилися внести зміни до договору, а саме: передати споживачу газ в обсягах 86,532854 тис. кубічних метрів та збільшити ціну природного газу до 6996,00.
Прокурор вказує, що підставою збільшення ціни за одиницю товару є положення Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до Перехідних положень Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі», договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Тобто, всі додаткові угоди вносяться в редакції на момент укладання договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Вищевказані додаткові угоди до Договору укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та є нікчемними.
Позиція позивача-1
Позивач-1 зазначає, що відповідачем не надано будь-яких документів, які засвідчують динаміку цін на предмет закупівлі у період з часу укладення договору про закупівлю до дати укладення зазначених додаткових угод до нього.
Позивач вказує, що без належного обґрунтування, а також документального підтвердження, відсутні правові підстави для збільшення ціни за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позиція позивача-2
Позивач-2 не скористався правом на подання письмових пояснень по суті спору.
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) немає жодних обмежень щодо строків зміни ціни за одиниці товару у випадку зміни умов договору про закупівлю природного газу. Обмеження існує виключно щодо збільшення ціни за одиницю такого товару, а саме до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а також не мас обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткових угод.
Укладаючи спірні додаткові угоди сторони договору на постачання природного газу № BT/78 від 31.01.2020 року не виходили за рамки 10 відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, загальна сума договору не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено із споживачем, обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткових угод № 2, № 3 та № 4 Законом України "Про публічні закупівлі" не встановлено.
Відповідач вказує, що додаткові угоди № 2 від 01.10.2020 року, № 3 від 26.11.2020 року та № 4 від 30.11.2020р до Договору на постачання природного газу № ВТ/78 від 31.01.2020 укладені не за усною домовленістю, а на підставі звернення відповідача, як постачальника, до позивача-2, як споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору, на підставі відповідних Експертних висновків Черкаської Торгово-промислової палати, а саме: Експертного висновку Черкаської ТПП № 0-587 від 08.09.2020 року та № 0-605 від 15.09.2020 року перед укладенням додаткової угоди № 2 від 01.10.2020 року; Експертного висновку Черкаської TIIII № 0-750/01 від 27.10.2020 року та № 0-750/02 від 28.10.2020 року перед укладенням додаткової угоди № 3 від 26.11.2020 року та додаткової угоди № 4 від 30.11.2020 року, у відповідності до вимог пункту 3.3 договору на постачання природного газу № ВТ/78 від 31.01.2020.
Так. у відповідності до пункту 3.3 договору, ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. У випадку коливання ціни товару на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньо ринкової ціни за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
31.01.2020 року між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник) та Комунальним закладом "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради (споживач) укладено договір на постачання природного газу № BT/78 (арк.с.22).
У відповідності до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ: ДК 021:2015, код 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що річний плановий обсяг постачання газу, що становить до 102,0 тис.куб.м.
Згідно пункту 1.3 договору визначені планові обсяг постачання по місяцях:
І квартал: січень - 20,000 тис.куб.м., лютий - 18,500 тис.куб.м., березень - 15,500 тис.куб.м.;
П квартал: квітень - 9,000 тис. куб.м., травень - 0,330 тис.куб.м., червень - 0,330 тис.куб.м.:
III квартал: липень - 0,330 тис. куб.м., серпень - 0,330 тис. куб.м., вересень - 0,330 тис.куб.м.;
IV квартал: жовтешь - 5,000 тис. куб.м., листопад - 14,200 тис. куб.м., грудень - 18,150 тис.куб.м.
У відповідності до пункту 3.2 договору, ціна газу з урахуванням послуги доступу до потужності становить 4 516,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 903,20 грн., всього з ПДВ - 5 419,20 грн.
Пунктом 3.3 договору визначено, що ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. У випадку коливання ціни товару на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін ло договору палас документ (або документи), що підтверджує збільшення середньо ринкової ціни за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньо ринкової ціни за одиницю товару на день подання тендерної пропозиції та середньоринкової ціни за одиницю товару на момент письмового звернення постачальника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в інщій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистки. При цьому, максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною товару на момент письмового звернення постачальника щодо зміни ціни та середньоринкової ціни за одиницю товару на день подання тендерної пропозиції, або станом на момент внесення змін до договору в частині ціни за одиницю, якщо такі зміни до Договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно пункту 3.4 договору, сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором
Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 552 758,40 грн, у т.ч. ПДВ - 20% (пункт 3.6 договору).
Строк дії договору починає свій перебіг з дати його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).
Пунктом 11.2 договору визначено, що у відповідності до частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі природного газу на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Одностороння відмова від виконання умов Договору не допускається (пункт 11.3 договору).
В подальшому Додатковими угодами до договору на постачання природного газу № BT/78 від 31.01.2020 року, сторони вносили відповідні зміни, а саме:
- Додатковою угодою № 1 від 03.02.2020 року сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1.3. та п. 1.7 Договору, а саме:
"Планові обсяги постачання газу по місяцях: 1 квартал: січень - 0 тис.куб.м., лютий - 20,500 тис. куб.м.. березеть - 19,500 тис.куб.м.; 11 квартал: квітень - 10,000 тис.куб.м., травень - 1,600 тис. куб.м. червень - 0.600 тис.куб.м.; 11 квартал: лишень - 0,600 тис.куб.м., серпень - 0,600 тис.куб.м., вересеть - 0,600 тис.куб.м.; IV квартал: жовтень - 9,000 тис.куб.м., листопад - 18.200 тис.куб.м., грудеть - 20,80 тис.куб.м
"1.7. Строк поставки природного газу: з 01 лютого 2020 року по 31 грудия 2020 року"
- Додатковою угодою № 2 від 01.10.2020 року внесено зміни до Договору у зв'язку із зміною ціни за одиницю товару та внесено зміни до п. 1.2. та 1.3. Договору, а саме:
"7. 2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 95,893831 тис.кум.м. Планові обсяги по місяцях: 1 квартал: січень - 0 тис.куб.м., лютий - 13,35048 тис.куб.м., березень - 10,11399 тис.куб.м.; 1 квартал: квітень - 6,41723 тис.куб.м., травень - 0,28607 тис. куб.м., червень - 0,26913 тис.куб.м.; II квартал: липень - 0,2849 тис.куб.м., серпень 0,29607 тис.куб.м., вересень - 0,6 тис.куб.м.: IV квартал: жовтень - 9 тис.куб.м., листопад 18,200 тис.куб.м., грудень - 37,075961 тис.куб.м.
Викладено абз. 1 п. 3.2. Договору у наступній редакції:
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовления (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ІВ складає: 4 945,02 грн., крім того ПІДВ 20% - 989,00 грн. Усього до сплати: 5 934,02 грн.
4. Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її укладення".
- Додатковою угодою № 3 від 26.11.2020 року внесено зміни до договору у зв'язку із зміною ціни за одиницю товару та внесено зміни до п. 1.2. та 1.3. Договору, а саме:
"1.2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 90,340366 тис.кум.м. Планові обсяги по місяцях: 1 квартал: січень - 0 тис.куб.м., лютий - 13,35048 тис. куб.м., березень - 10,11399 тис куб.м.; 11 квартал: квітень - 6,41723 тис. куб.м., травень - 0,28607 тис.куб.м., червень - 0,26913 тис куб.м.; II квартал: липень - 0,2849 тис куб.м., серпень - 0,29607 тис.куб.м., вересень - 0,28447 тис. куб.м.; IV квартал: жовтень - 3,07719 тис. куб.м., листопад - 18,2 тис.куб.м., грудень - 37,760836 тис. куб.м.
Викладено абз. 1 п. 3.2. Договору у наступній редакції:
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000.0 кубічних метрів газу та без ПІВ складас: 5 433,33 грн., крім того ПДВ 20% - 1086,67 грн.
Усього до сплати: 6 520,00 грн.
4. Ця Додаткова угода набуває чинності з 01.11.2020"
- Додатковою угодою № 4 від 30.11.2020 року внесено зміни до Договору у зв'язку із зміною ціни за одиницю товару та внесено зміни до п. 1.2. та 1.3. Договору, а саме:
"1.2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 86,532854 тис.кум.м. Планові обсяги по місяцях: 1 квартал: січень - 0 тис.куб.м., лютий - 13,35048 тис.куб.м., березень - 10,11399 тис.куб.м.; П квартал: квітень - 6,41723 тис.куб.м., травень - 0,28607 тис.куб.м., червень - 0,26913 тис.куб.м.; III квартал: лицень - 0,2849 тис.куб.м., серпень - 0,29607 тис.куб.м., вересень - 0,28447 тис. куб.м.; IV квартал: жовтень - 3,07719 тис.куб.м., листопад - 18,2 тис. куб.м., грудень - 33,953324 тис. куб.м.
Викладено абз. 1 п. 3.2. Договору у наступній редакції:
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без 11)ЦВ складає: 5830,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1166,00 грн. Усього до силати: 6 996,00 грн.
4. Ця Додаткова угода набуває чинності з 10.11.2020".
- Додатковою угодою № 5 від 28.12.2020 року внесено зміни до договору у зв'язку із
зменшенням обсягів закупівлі, у зв'язку із завершенням бюджетного 2020 року, а саме:
"Пункт 3.6. викладено у наступній редакції: Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором 386 080,28 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 64 346,71 грм.".
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 № 911/2169/20.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 71)).
Позов у цій справі Прокурор подав в інтересах держави в особі суб'єкта владних повноважень (Дніпропетровської обласної ради) та Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в недопущенні порушень законодавства в сфері публічних закупівель.
Комунальний заклад "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень, тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради є неправомірним.
Комунальний заклад "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради є юридичною особою, що самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 по справі № 914/2656/21.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради та про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначає в частині другій способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відтак, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність у неї такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб'єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права.
Оспорювання суб'єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб'єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.
Тож, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права. Тобто захисту підлягає саме порушене право. При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд зазначає, що позивач-1 не є стороною спірного договору та додаткових угод, тобто права та інтереси позивача-1 не порушені.
До того ж, у позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість на користь позивача-2, тобто прокурор не просить прийняти рішення на користь позивача-1, жодної позовної вимоги до відповідача на користь позивача-1 прокурором не заявлено.
Враховуючи викладене, позовна заява Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної ради є необґрунтованою, права позивача - 1 не порушені відповідачем, тому позов і цій частині слід залишити без задоволення.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 481,00 грн слід залишити за прокурором.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про стягнення грошових коштів у розмірі 45 331,99 грн - залишити без задоволення.
Позов Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-2: Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради про стягнення грошових коштів у розмірі 45 331,99 грн - залишити без розгляду.
Судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. залишити за прокуратурою.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова