ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
21.12.2022м. ДніпроСправа № 904/1527/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача-1: Касьян М.С. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon")
від відповідача-2: Касьян М.С. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon")
розглянувши матеріали справи № 904/1527/22
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"
до 1. Фізичної особи-підприємця Храменка Дмитра Олександровича
2. ОСОБА_1
про стягнення грошових коштів,
Суддя Дупляк С.А.
ВСТАНОВИВ:
Суд продовжує провадження у справі № 904/1527/22.
В судовому засіданні 21.12.2022 представник відповідача відповів на запитання суду, надав пояснення у справі.
Для адвоката позивача ЦУКАНОВОЇ Наталії судове засідання мало відбутися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/), проте представник не вийшов на зв'язок.
Оскільки сторони попереджені, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (про що було неодноразово зазначено в усіх ухвалах суду), суд визнав за можливе здійснювати провадження у справі № 904/1527/22 за відсутності представника позивача.
В позовній заяві підсудність справи № 904/1527/22 Господарському суду Дніпропетровської області обґрунтована тим, що у спірний період /з 01.10.2013 до 31.10.2021/ і відповідач-1, і відповідач-2 мали статус фізичних осіб-підприємців і використовували спірне нерухоме майно у підприємницькій діяльності.
Через відділ документального забезпечення 16.11.2022 від відповідачів-1,2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 904/1527/22, оскільки справа №904/1527/22, на думку відповідача, не підсудна господарському суду.
Клопотання вмотивовано тим, що позивач не довів належними доказами використання спірного приміщення у господарській діяльності саме відповідачами-1,2.
Ухвалою від 16.11.2022, зокрема, зобов'язано позивача надати суду докази, які підтверджують здійснення відповідачами-1,2 підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні розташованому за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Софії Перовської, будинок 9, приміщення 51.
Також зобов'язано відповідача надати суду докази того, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Софії Перовської, будинок 9, приміщення 51 не використовується відповідачами-1,2 для здійснення підприємницької діяльності та письмові пояснення разом з доказами, які їх підтверджують щодо цільового використання відповідачами-1,2 вказаного нежитлового приміщення.
Розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі №904/1527/22 відкладено.
Через відділ документального забезпечення 28.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити його. Крім цього, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Разом з відповіддю на відзив від позивача отримано клопотання (в порядку передбаченому ст. 42 ГПК України), у якому позивач просить визнати поважними причини з пропущенням строку на подання відповіді на відзив та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив позивача. Оцінивши відповідь на відзив та додані до неї документи, господарський суд встановив, що позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив і надіслав її іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти її до розгляду.
Через відділ документального забезпечення 30.11.2022 від позивача надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження, у яких позивач просить суд надати належну оцінку обставинам, зазначеним у запереченнях та врахувати їх під час винесення рішення у справі № 904/1527/22.
Заперечення вмотивовані тим, що відповідно до відомостей розміщених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач-2 припинив свою діяльність 30.01.2018, а відповідач-1 має статус підприємця. З огляду на те, що у спірний період відповідачі мали статус підприємців спір підлягає вирішенню господарським судом.
За результатами судового засідання 30.11.2022 оголошено перерву до 21.12.2022.
Через відділ документального забезпечення 15.12.2022 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказане клопотання не потребувало розгляду, оскільки участь відповідача-1,2 вже була забезпечена в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/), про постановлено ухвалою від 16.11.2022.
Суд встановив, що відповідачі-1,2 станом на 21.12.2022 не виконали вимог ухвали від 16.11.2022 про зобов'язання відповідачів надати суду докази того, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Софії Перовської, будинок 9, приміщення 51 не використовується відповідачами-1,2 для здійснення підприємницької діяльності та письмові пояснення разом з доказами, які їх підтверджують щодо цільового використання відповідачами-1,2 вказаного нежитлового приміщення.
Розгляд клопотання про закриття провадження у справі № 904/1527/22
Відповідно до ч. ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» /в редакції від 18.11.2012/ відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Основними обов'язками споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» /в редакції від 02.03.2014/, зокрема, є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Оцінюючи позиції сторін, суд звертає увагу, що саме відповідачі не виконали обов'язку з укладання договору на поставку теплової енергії у якому мав бути визначений їх /відповідачів/ статус як споживачів /або як фізичні особи, або як підприємці.
Подаючи клопотання про закриття провадження у справі № 904/1527/22 через її непідсудність господарському суду відповіді не надали суду докази того, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Софії Перовської, будинок 9, приміщення 51 не використовується відповідачами-1,2 для здійснення підприємницької діяльності, не надали відповідачі і письмові пояснення разом з доказами, які їх підтверджують щодо цільового використання відповідачами-1,2 вказаного нежитлового приміщення, що вимагалося судом в ухвалі від 16.11.2022 від відповідача-1,2.
Слід зазначити, що відповідачі і не вказали в яких цілях спірне приміщення ними використовувалося.
На підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд встановив, що відповідач-1 є фізичною особою-підприємцем і основним видом діяльності якого КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна. Дата взяття на облік 24.01.2012.
Таким чином, у спірний період /з 01.10.2013 до 31.10.2021/ відповідач-1 з великою вірогідністю здав спірне майно в оренду чи експлуатував сам.
Крім цього, позивач долучив до матеріалів справи № 904/1527/22 акт від 23.11.2023 за № 617 (арк. 174, том 1), у якому представник теплопостачальної організації інспектор теплової інспекції Коржова С.В. та ОСОБА_2 23.11.2022 за адресою спірного майна по вулиці С. Перовської, будинок 9, приміщення 51 провели обстеження згідно службової записки № 805 від 22.11.2022 та встановили, що в даному приміщенні ведеться підприємницька діяльність.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Згідно із статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (статті 78 Господарського процесуального кодексу України).
Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, на які посилається скаржник).
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, співставляючи докази надані сторонами, суд доходить висновку, що спірне майно вірогідно у спірний період використовувалося відповідачами-1,2 у господарській діяльності, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 20 ГПК України спір у справі № 904/1527/22 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Таким чином, клопотання відповідача про закриття провадження у справі №904/1527/22 задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Враховуючи наявність у суду технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням системи "EasyCon", господарський суд забезпечив участь адвоката відповідача-1 та відповідача-2 КАСЬЯНА Миколи та адвоката позивача ЦУКАНОВОЇ Наталії в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Керуючись ст.ст. 185, 234, 235 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі №904/1527/22 відмовити.
Закрити підготовче провадження.
Призначити справу до судового розгляду по суті на 11.01.2023. Судове засідання відбудеться о 10:00 год у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань № 1-107.
Для адвоката відповідача-1 та відповідача-2 КАСЬЯНА Миколи та адвоката позивача ЦУКАНОВОЇ Наталії засідання відбудеться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Інструкція участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" знаходиться за вебпосиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf.
Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції можлива за умови використання комп'ютерної техніки або смартфону, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення (з доступом в мережу Інтернет).
Роз'яснити учасникам відеоконференції (адвокату відповідача-1 та відповідача-2 КАСЬЯНА Миколи та адвокату позивача ЦУКАНОВОЇ Наталії), що для участі в судовому засіданні йому необхідно:
зайти та авторизуватись в системі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до початку судового засідання;
активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку;
очікувати запрошення секретаря до участі у судовому засіданні.
На початку судового засідання учасник, що бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за потреби, на вимогу судді повинен показати оригінал паспорту або іншого документу, що посвідчує його особу, на сторінці з фотографією в камеру та оригінали документів, які підтверджують його повноваження на представництво.
Попередити сторін, що відповідно до ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Явка учасників справи не є обов'язковою. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Рекомендувати учасникам справи утриматись від безпосередньої присутності в залі суду, прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Роз'яснити учасникам справи, які не подали заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України, що вони мають право подати такі заяви у строки, встановлені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі. Одночасно з надісланням (наданням) таких заяв до суду їх копії та копії доданих до них документів заявник(и) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з такими заявами (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Звернути увагу учасників справи, які не виконали вимог попередніх ухвал суду, на необхідність їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 26.12.2022.
Суддя С.А. Дупляк