ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" грудня 2022 р. Cправа № 902/648/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень", 04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, буд. 83-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 33695095
до відповідача - 1 Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до відповідача - 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
про солідарне стягнення 583 098,47 гривень
за участю представників:
від позивача - адвокат Мартиненко О.В., згідно довіреності (у режимі відеоконференції);
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Вінницької області 25.07.2022 надійшла позовна заява №2022/07/19-02 від 19.07.2022 (вх. №651/22 від 25.07.2022) Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" до Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 583 098,47 гривень заборгованості за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Згідно вимог частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом було здійснено запити до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Тростянецької селищної ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 .
28.07.2022 у відповідь на запит від 27.07.2022 р. за №902/648/22/1073/22 до суду надійшов лист за вхідним номером 01-34/6179/22 від 28.07.2022 р. з інформацією про місце проживання (перебування) відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 02.08.2022 суд постановив позовну заяву №2022/07/19-02 від 19.07.2022 (вх. №651/22 від 25.07.2022) Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" залишити без руху та встановив позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
24.08.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали суду від 02.08.2022 року.
Ухвалою від 26.08.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/648/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22 вересня 2022 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 22.09.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/648/22 на 18.10.2022 року о 10:30, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 18.10.2022 закрито підготовче провадження у справі № 902/648/22, призначено справу № 902/648/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 17.11.2022 о 10:00 год.
17.11.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.
Ухвалою від 18.11.2022 судом повідомлено сторони про призначення судового засідання з розгляду справи №902/648/22 по суті на 15.12.2022 року о 12:30 год.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 18.11.2022, яку було надіслано відповідачам за адресою місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місця проживання згідно відомостей Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та на повідомлену суду електронну адресу відповідачів. Ухвала суду від 18.11.2022 вручена ОСОБА_1 , про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштової кореспонденції. Надіслана на адресу відповідача 1 ухвала, як свідчить трекінг поштового відправлення повернена до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.
Відзиву відповідачами до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачі у свою чергу не скористався наданим їм правом на подання відзиву на позовну заяву та участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 15.12.2022 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 583 098,47 гривень заборгованості за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04 березня 2021 року між Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" та Фізичною особою - підприємцем Колісником Дмитром Сидоровичем укладено кредитний договір № SME/BC/08-48.
У свою чергу, 04 березня 2021 року між Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № SME/BC/12-48-Р, за умовами якого ОСОБА_1 як поручитель зобов'язався перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за порушення ФОП Колісником Д.С. взятих на себе забезпечених порукою зобов'язань, що витікають з кредитного договору № SME/BC/08-48 від 04.03.2021.
04.03.2021 року на підставі укладеного кредитного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 500 000,00 гривень.
ФОП Колісник Д.С. виконав свої договірні зобов'язання частково у сумі 85 203,21 гривень та із порушенням строків повернення кредиту та сплати інших платежів.
У зв'язку із порушенням ФОП Колісником Д.С. своїх договірних зобов'язань 09.11.2021 року позивачем направлено відповідачам вимогу про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021 року.
Неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитним договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 583 098,47 гривень заборгованості у примусовому порядку.
Відповідачі своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористалися, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляли.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
04.03.2021 між Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (далі - позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем Колісником Дмитром Сидоровичем (далі - відповідач-1, позичальник) було укладено кредитний договір № SME/ВС/08-48 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого банк надає позичальнику кредит у сумі 500 000,00 (п'ятсот тисяч) гривень нуль копійок, на цілі, зазначені у пункті 1.4. цього договору, а позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим договором, використати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
Згідно пункту 1.2. договору розмір процентів за користування кредитом складає 0,01% (нуль цілих нуль одна сота) процентів річних. Додатково позичальник щомісяця сплачує на користь банку комісію за супроводження кредиту в розмірі 1,99 % (одна ціла дев'яносто дев'ять сотих) процентів від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит банку 01 березня 2024 року. Графік повернення кредиту та сплати інших платежів наведений у додатку № 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Кредит надається для поповнення обігових коштів, придбання основних засобів (п. 1.4. договору).
Згідно пункту 4.2. договору кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього договору шляхом перерахування з рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок позичальника, зазначений у пункті 11.2. цього договору.
Відповідно до пункту 5.1. договору проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця на суму кредиту, зазначену в п. 1.1. договору.
Згідно пункту 5.2. договору, проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані.
Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту.
Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому, у разі дострокового часткового або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 5.4. договору, у випадку, якщо строк погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в додатку №1 до цього договору припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства України, то позичальник має здійснити погашення заборгованості за кредитом не пізніше наступного робочого дня відповідного строку, встановленого для вчинення певної дії.
Пунктом 7.1. договору визначено, що позичальник зобов'язується повернути банку кредит у термін, зазначений у пункті 1.3. цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов'язаний на вимогу банку повернути кредит достроково.
Як зазначено у пункті 8.2. договору, надання кредиту здійснюється у відповідності з його цільовим призначенням, визначеним у пункті 1.4. цього договору, шляхом переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного у пункті 11.3. цього договору, на поточний рахунок позичальника, зазначений у пункті 11.2. цього договору. Для цілей цього договору днем надання кредиту вважається день списання його суми з рахунку з обліку кредитної заборгованості по реквізитах зазначених в абзаці першому цього пункту.
Згідно пункту 8.3. договору всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів) здійснюється шляхом переказу коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в банку та в цей же день перераховуються на погашення заборгованості за цим договором.
Пунктом 8.4. договору сторони погодили, що встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за цим договором: прострочені комісії за супроводження кредиту; прострочені проценти за користування кредитом; прострочена сума кредиту; можливі неустойки (штрафи, пені); строкова комісія за супроводження кредиту; строкові проценти за користування кредитом; строкове повернення кредиту; дострокове повернення кредиту; інша заборгованість за цим договором. Сторони погоджуються, то банк має право змінювати вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
За умовами пункту 9.5. договору суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається будь-яка з наступних обставин: повне або часткове неповернення кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. цього договору; повне або часткове прострочення сплати платежу за кредитом у визначені графіком повернення кредиту строки, якщо такс прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів; несплата або часткова несплата будь-якого зі штрафів, передбачених пунктом 9.2. цього договору, протягом 20 (двадцяти) і більше календарних днів із дня одержання позичальником повідомлення банку про накладення такого штрафу; нецільове використання позичальником кредиту або його частини; недостовірність будь-якої з гарантій, наданих позичальником банку згідно з пунктом 3.1. цього договору.
Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов'язань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі, зокрема суттєвого порушення позичальником цього договору (п. 9.6. договору).
Відповідно до пункту 10.2. договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за цим договором.
Договір підписаний представником позивача та відповідачем-1 особисто та скріплений печатками позивача та відповідача-1.
Також судом встановлено, що 04.03.2021 між Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (далі -кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, поручитель) як поручителем укладено договір поруки № SME/BC/12-48-P (далі - договір поруки), відповідно до пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є Фізична особа-підприємець Колісник Дмитро Сидорович (РНОКПП НОМЕР_1 ), взятих на себе забезпечених порукою зобов'язань, що витікають з кредитного договору № SME/ВС/08-48 від 04.03.2021, укладеного між кредитором та боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.
Відповідно до пункту 2.1. договору поруки порукою забезпечується виконання наступних зобов'язань:
2.1.1. повернення кредитору кредиту, наданого за кредитним договором, в сумі (ліміті) 500 000,00 гривень, зі строком користування кредитом до 01 березня 2024 року, у строки, у випадках та на умовах, передбачених кредитним договором та/або цим договором, в тому числі з дотриманням, при цьому, визначеного кредитним договором порядку сплати періодичних платежів або достроково у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим договором, та/або чинним законодавством України.
2.1.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором.
2.1.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів/сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором.
2.1.4. відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором за, у зв'язку та/або передбачених кредитним договором, витрат кредитора, пов'язаних з захистом кредитором своїх прав та/або пред'явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) боржником умов кредитного договору.
2.1.5. виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з кредитного договору.
Пунктом 2.4. договору поруки позивач та відповідач-2 погодили, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов'язання, в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для боржника за кредитним договором.
Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов'язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо (п. 2.5. договору поруки).
Згідно з пунктами 2.6., 2.7. договору поруки відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов'язань, так і при невиконанні боржником забезпечених порукою зобов'язання в цілому. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених порукою зобов'язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
Відповідно до пункту 3.1. договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов'язань, що витікають із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання боржником, передбачені кредитним договором зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договорі не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника. У письмовій вимозі про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника повинно бути визначено розмір невиконаних боржником зобов'язань, а також розмір штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити (п. п. 3.2., 3.3. договору поруки).
Згідно пункту 3.4. поговору поруки письмова вимога про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі і буде вважатись направленою належним чином, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи вручена особисто поручителю або уповноваженому представнику.
Сторони домовилися, що датою отримання поручителем письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника, вважається дата передачі кредитором письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника до відділення поштового зв'язку для відправлення поручителю на адресу, зазначену в цьому договорі або дата, зазначена поручителем або уповноваженою ним особою на другому примірнику вказаної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе поручитель (п. 3.4.1. договору поруки).
За умовами пункту 8.4. договору цей договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) боржником зобов'язання, забезпеченого порукою; погашення поручителем у повному обсязі заборгованості боржника за кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором; якщо кредитор протягом десяти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить позову до поручителя.
Договір підписаний представником позивача та відповідачем-2 особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2021 позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 500 000,00 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру № 448543 від 04.03.2021 (т. 1 а.с. 103).
Відповідно до графіка повернення грошових коштів загальна вартість кредиту становить 858 278,68 гривень (т.1 а.с. 16).
Відповідач-1 виконав свої договірні зобов'язання частково, сплативши банку 85 203,21 гривень, які були віднесені позивачем в рахунок погашення заборгованості за кредитом, комісії за супроводження кредиту та процентів, що підтверджується випискою по особових рахунках позичальника з 04.03.2021 року по 14.07.2022 року та розрахунком позивача (т. 1 а.с. 18, 19).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору щодо повернення кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. договору 09.11.2021 позивач надіслав на адресу відповідача-1 вимогу від 08.11.2021 року № вих. 01-9/05/3264-БТ про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021 року (т. 1 а.с. 28-30).
Також 09.11.2021 позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу від 08.11.2021 року № вих. 01-9/05/3263-БТ про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника в цілому за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021 року відповідно до договору поруки № SME/BC/12-48-P від 04.03.2021 (т.1 а.с. 31-33).
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань боржником, поручителем матеріали справи не містять.
Неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, комісії та сплати процентів в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021 року у розмірі 583 098,47 гривень, з яких 458 332,35 гривень заборгованості за кредитом, 47,65 гривень заборгованості за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість, 115 680,28 гривень заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії, 6 964,22 гривень інфляційних втрат та 2 073,97 гривень 3% річних.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За своєю правовою природою укладений між АТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ФОП Колісником Д.С. договір відноситься до кредитних договорів, до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про договір глав 52, 53 та положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач-1 (позичальник) 04.03.2021 року отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти у розмірі 500 000,00 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених договором.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 повернення кредиту, сплата комісії та процентів здійснювалась несвоєчасно, що підтверджується графіком погашення заборгованості, банківськими виписками щодо руху коштів відповідача по рахунку та розрахунками заборгованості за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021.
Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що датою погашення кредиту за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021 року є 01.03.2024 року.
Разом із тим пунктом 9.6. кредитного договору визначено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов'язань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі, зокрема суттєвого порушення позичальником цього договору.
Суттєвим порушенням позичальником цього договору згідно пункту 9.5. договору вважається будь-яка з наступних обставин: повне або часткове неповернення кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. цього договору; повне або часткове прострочення сплати платежу за кредитом у визначені графіком повернення кредиту строки, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів; несплата або часткова несплата будь-якого зі штрафів, передбачених пунктом 9.2. цього договору, протягом 20 (двадцяти) і більше календарних днів із дня одержання позичальником повідомлення банку про накладення такого штрафу; нецільове використання позичальником кредиту або його частини; недостовірність будь-якої з гарантій, наданих позичальником банку згідно з пунктом 3.1. цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту з огляду на неповернення кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. цього договору.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
09.11.2021 позивач направив на адресу відповідача-1 вимогу від 08.11.2021 року № вих. 01-9/05/3264-БТ про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021 року (т. 1 а.с. 28-30).
Також 09.11.2021 позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу від 08.11.2021 року № вих. 01-9/05/3263-БТ про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника в цілому за кредитним договором № SME/BC/08-48 від 04.03.2021 року відповідно до договору поруки № SME/BC/12-48-P від 04.03.2021 (т.1 а.с. 31-33).
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань боржником, поручителем матеріали справи не містять.
У зв'язку з порушенням відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, неповерненням кредиту, комісії та нарахованих процентів за користування кредитом у встановлені строки, суд погоджується з доводами позивача, що у останнього виникло право вимагати з відповідача-1 дострокового повернення заборгованості (усієї суми кредиту, нарахованих відсотків та комісій) за користування ним.
Як уже було зазначено 04.03.2021 року відповідач-1 отримав від позивача у строкове користування кредитні кошти у розмірі 500 000,00 гривень. Також за умовами договору, графіку повернення кредиту відповідач-1 зобов'язався сплачувати щомісяця до 15 числа на користь банку комісію за супроводження кредиту в розмірі 9 950,00 гривень та проценти.
Відповідачем-1 сплачено 85 203,21 гривень, які зараховано позивачем у рахунок погашення тіла кредиту (41 667,65 гривень), комісії за кредитом (43 519,72 гривень) та процентів за кредитом (15,84 гривень).
Доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитом у розмірі 458 332,35 гривень та 115 680,28 гривень простроченої заборгованості за комісією з 04.03.2021 по 30.06.2022 відповідачі суду не надали. Розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 458 332,35 гривень та 115 680,28 гривень простроченої заборгованості за комісією з 04.03.2021 по 30.06.2022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 47,65 гривень заборгованості за процентами за період з 04.03.2021 по 10.07.2022 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Приймаючи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та ту обставину, що банк 09.11.2021 звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування процентів у розмірі 28,38 гривень, за період з 01.12.2021 до 10.07.2022.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок процентів за договором за період з 04.03.2021 по 30.11.2021, суд дійшов висновку, що розмір процентів складає 19,27 гривень, відтак вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 19,27 гривень.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у сумі 28,38 гривень слід відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд враховує таке.
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати за період з червня 2021 по лютий 2022 та 3% річних за період з 16.06.2021 по 23.02.2022 відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення 2 073,97 гривень 3% річних та 6 964,22 гривень інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідача-2, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.
Положеннями статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За приписами статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Судом встановлено, що 04.03.2021 між позивачем та відповідачем-2 як поручителем за зобов'язаннями відповідача-1 укладено договір поруки № SME/BC/12-48-P.
Відповідно до пункту 4.1.1. договору поруки поручитель зобов'язався у семиденний строк, з дня отримання письмової вимоги кредитора, виконати забезпечені порукою зобов'язання шляхом перерахування заборгованості за забезпеченими порукою зобов'язаннями, в тому числі суми основної заборгованості за кредитним договором, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, а також витрат кредитора, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням боржником своїх обов'язків за кредитним договором, на рахунки, вказані у вимозі кредитора.
Із матеріалів справи вбачається, що взятих на себе зобов'язань щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у строк, визначений пунктами 2.1.1., 2.1.2., 3.2., 4.1.1. договору поруки та пункту 1.3. кредитного договору відповідач-2 не виконав.
Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки зобов'язання позичальника - Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича перед позивачем не виконані, поручитель - ОСОБА_1 як солідарний боржник відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник. На дату звернення позивача з позовом, зобов'язання з поруки не припинилися.
Приймаючи до уваги положення договору поруки щодо повної солідарної відповідальності відповідача-2 за виконання боржником зобов'язання перед кредитором за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з ФОП Колісника Д.С. та ОСОБА_1 458 332,35 гривень заборгованості за кредитом, 19,27 гривень заборгованості за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість, 115 680,28 гривень заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії, 6 964,22 гривень інфляційних втрат та 2 073,97 гривень 3% річних є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за договором, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості відповідачами до суду не надано.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачами не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 458 332,35 гривень заборгованості за кредитом, 19,27 гривень заборгованості за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість, 115 680,28 гривень заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії, 6 964,22 гривень інфляційних втрат та 2 073,97 гривень 3% річних, в іншій частині позову слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 645968 від 18.07.2022 сплачено судовий збір у сумі 8 746,48 гривень.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8746,05 гривень покладаються на відповідачів у рівних частинах, судові витрати в сумі 0,43 гривень слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 33695095) 583 070,09 гривень (п'ятсот вісімдесят три тисячі сімдесят гривень 09 копійки) заборгованості.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 33695095) 4 373,03 гривень (чотири тисячі триста сімдесят три гривні 03 копійки) витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 33695095) 4 373,03 гривень (чотири тисячі триста сімдесят три гривні 03 копійки) витрат зі сплати судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
6. У задоволенні позовних вимог про стягнення 28,38 гривень процентів відмовити.
7. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 0,43 гривень залишити за позивачем.
8. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Відповідно до положень частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
10. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: позивача - info@bisbank.com.ua; відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_4
Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2022 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, 04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, буд. 83-Д; info@bisbank.com.ua;
3 - відповідачу - 1, АДРЕСА_3; ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
4 - відповідачу - 2, АДРЕСА_4; ІНФОРМАЦІЯ_4