ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"08" грудня 2022 р. Cправа №902/1096/22
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,
за відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву", м.Вінниця
до Фізичної особи-підприємця Рябця Євгена Вікторовича, с.Рахни Лісові Шаргородського району Вінницької області
про стягнення 122370,08 грн заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Комунальна організація "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Рябця Євгена Вікторовича 122370,08 грн заборгованості, нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору №26ф-6-1-246 від 24.06.2019, а саме 100000,00 грн - основного боргу; 2374,95 грн - 6% за користування кредитом; 3853,28 грн - 3% річних та 16141,85 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою суду від 02.11.2022 відкрито провадження у справі №902/1096/22, призначено судове засідання на 08.12.2022.
На визначену судом дату, 08.12.2022, представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, зокрема, позивач - шляхом надіслання ухвали від 02.11.2022 на адресу електронної пошти, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду; відповідач - шляхом надіслання ухвали від 02.11.2022 на поштову адресу, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.11.2022.
Разом з тим, 08.12.2022 на адресу суду надійшло клопотання позивача б/н та дати (вх. канц. суду №01-34/10558/22 від 08.12.2022), яким заявник просить суд розглянути справу без участі представника Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" за наявними у ній матеріалами.
Суд констатує, що у встановлений судом строк відзив відповідачем не надано. За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 24.06.2019 між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціями та будівництву" (надалі по тексту також - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Рябцем Євгеном Вікторовичем (надалі по тексту також - відповідач) укладено кредитний договір №26ф-6-1-246 (надалі по тексту також - договір).
Предметом договору сторони визначили зобов'язання позивача надати відповідачу кредит для розвитку підприємницької діяльності в сумі 250000,00 грн для закупівлі будматеріалів для побудови і монтажу газових холодильних камер з метою обладнання фруктосховища, що знаходиться за адресою: Шаргородський район, с.Рахни Лісові, вул.Гагаріна, буд.58, корпус А, кв.7, строком на 3 роки 0 місяців (п.1.1. договору).
За умовами п.2.1. договору: за користування кредитом утримується плата в розмірі 6-ти відсотків річних згідно з Правилами та Методикою.
Згідно з п.2.4. договору погашення 6-ти відсотків річних за користування кредитом здійснюється одночасно з погашенням основного боргу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно графіка погашення кредиту:
1) 30.03.2020 сума, яка підлягає поверненню становить 86507,00 грн (75000,00 грн - основний борг та 11507,00 грн - 6% річних);
2) 30.03.2021 сума, яка підлягає поверненню становить 85500,00 грн (75000,00 грн - основний борг та 10500,00 грн - 6% річних);
3) 30.03.2022 сума, яка підлягає поверненню становить 81000,00 грн (75000,00 грн - основний борг та 6000,00 грн - 6% річних);
4) 30.06.2022 сума, яка підлягає поверненню становить 25378,00 грн (25000,00 грн - основний борг та 378,00 грн - 6% річних).
Пунктом 2.5. договору сторонами узгоджено порядок зарахування боргу в такій послідовності: штраф, пеня (якщо таке має місце), заборгованість по відсотках, чергові платежі по основному боргу.
Відповідно до п.3.2.1. договору позивач зобов'язується надати кредит на суму, яку визначено в п.1.1. цього договору, протягом десяти банківських днів з дня надходження коштів до позивача.
За умовами п.4.1. договору відповідач зобов'язаний забезпечити повне повернення кредиту та відсотків за користування ним з урахуванням пені (якщо таке має місце) згідно з умовами кредитного договору.
Як зазначено в п.6.1. договору: ця угода набуває законної сили з моменту її підписання сторонами та діє до остаточного повернення наданого позивачем кредиту, сплати відсотків за користування ним та інших, обумовлених договором платежів.
На виконання умов укладеного правочину позивачем перераховано позивачеві 250000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №8 від 09.07.2019 на суму 200000,00 грн та платіжним дорученням №9 від 07.08.2019 на суму 50000,00 грн (а.с.18-19).
Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок (а.с.20-26): відповідач здійснював погашення боргу в такій послідовності та розмірі:
1) 12.06.2020 погашено 40000,00 грн, які згідно умов договору позивачем зараховано як 28493,00 грн на погашення основного боргу, термін виконання якого настав 30.03.2020; 11507,00 грн зараховано на погашення заборгованості по відсотках, термін погашення яких настав 30.03.2020. Неоплаченими залишилось 46507,00 грн основного боргу;
2) 18.02.2021 погашено 45610,95 грн, які згідно умов договору позивачем зараховано на погашення основного боргу в сумі 46507,00 грн, термін виконання якого настав 30.03.2020. Неоплаченими залишилось 896,05 грн основного боргу;
3) 28.05.2021 погашено 40000,00 грн, які згідно умов договору позивачем зараховано як 896,05 грн на погашення основного боргу, термін виконання якого настав 30.03.2020; 28603,95 грн зараховано на погашення основного боргу, термін виконання якого настав 30.03.2021; 10500,00 грн зараховано на погашення заборгованості по відсотках, термін погашення яких настав 30.03.2021. Неоплаченим залишилось 46396,05 грн;
4) 28.07.2021 погашено 9000,00 грн, які згідно умов договору позивачем зараховано як 9000,00 грн на погашення основного боргу, термін виконання якого настав 30.03.2021. Неоплаченим залишилось 37396,05 грн;
5) 12.11.2021 погашено 10000,00 грн, які згідно умов договору позивачем зараховано як 10000,00 грн на погашення основного боргу, термін виконання якого настав 30.03.2021. Неоплаченим залишилось 27396,05 грн;
6) 23.11.2021 погашено 10000,00 грн, які згідно умов договору позивачем зараховано як 10000,00 грн на погашення основного боргу, термін виконання якого настав 30.03.2021. Неоплаченим залишилось 17396,05 грн;
7) 01.12.2021 погашено 21400,00 грн, які згідно умов договору позивачем зараховано як 17396,05 грн на погашення основного боргу, термін виконання якого настав 30.03.2021. Залишилась переплата в розмірі 4003,95 грн.
Надалі позивачем згідно умов договору зараховано 4003,95 грн на погашення заборгованості по відсотках, термін погашення яких настав 30.03.2022. Неоплаченим залишилось 75000,00 грн основного боргу та 1996,05 грн заборгованості по відсотках.
30.06.2022 настав термін погашення 25000,00 грн основного боргу та 378,00 грн заборгованості по відсотках.
Враховуючи, що відповідачем не було погашено залишку заборгованості по основному боргу та відсотках згідно кредитного договору №26ф-6-1-246 від 24.06.2019, позивач звернувся з цим позовом до суду.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач (Позичальник) отримав від позивача кредитні кошти в сумі 250000 грн, які повинен був повернути останньому разом із відсотками за користування кредитом в сумі 28385,00грн згідно з передбаченим за договором графіком, чого останнім в повному обсязі здійснено не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до норм ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Поряд з тим, суд зазначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України (тут і надалі в чинній редакції).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України (тут і надалі в чинній редакції) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків по отриманому кредиту, позовні вимоги про стягнення 100000,00 грн заборгованості по основному боргу суд вважає правомірними та обґрунтованими.
Здійснивши перерахунок розміру 6% заборгованості по відсотках, судом встановлено, що правомірно до стягнення заявлено 2374,05 грн, а тому в задоволенні позову щодо стягнення 0,9 грн слід відмовити.
Поряд з тим, позивачем заявлено 3853,28 грн - 3% річних та 16141,85 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 3% річних, розрахованих в сумі 3853,28 грн за період з 31.03.2020 по 21.10.2022, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку правильності нарахування компенсаційних нарахувань за період з 31.03.2020 по 21.10.2022, суд дійшов висновку про правомірність позову щодо стягнення 3853,28 грн 3% річних.
Стосовно вимоги про позивача щодо нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, за період з 31.03.2020 по 21.10.2022 в розмірі 16141,85 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 Цивільного кодексу України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно яких.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, в межах вимог, заявлених до стягнення, - в розмірі 16141,85 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене вище, позов підлягає частковому задоволенню.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається відшкодування судового збору в сумі 2481,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рябця Євгена Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул.Замостянська/просп.Коцюбинського, буд.26/58, м.Вінниця, 21009, ідентифікаційний код юридичної особи: 24893824) 100000,00 грн основного боргу; 2374,05 грн - 6% за користування кредитом; 3853,28 грн - 3% річних; 16141,85 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 2481,00 грн - відшкодування судового збору.
3. В позові в частині стягнення 0,9 грн - 6% за користування кредитом - відмовити.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Примірник повного судового рішення надіслати згідно переліку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку загрозою ракетних ударів по всій території України та тривалою повітряною тривогою, що мала місце в зв'язку з цим, повне рішення складено 26 грудня 2022 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Комунальній організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (fondsib@gmail.com);
3 - Фізичній особі-підприємцю Рябцю Є.В. (АДРЕСА_2) - рекомендованим листом