ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 року м.Дніпро Справа № 904/8504/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Орєшкіної Е.В.- доповідач,
суддів: Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
секретар судового засідання Абадей М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Шульга Д.В. (поза межами суду);
від відповідача: Ліфшиць З.О. (поза межами приміщення суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 (суддя Васильєв О.Ю.) у справі №904/8504/21
за позовом: Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до: Фізичної особи - підприємця Кислової Алли Федорівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про: стягнення 16 960, 24 грн
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Кислової Алли Федорівни на свою користь 14 324, 50 грн основного боргу, 940, 34 грн пені; 1 002, 72 грн 7% штрафу; 466, 11 грн інфляційних втрат та 226, 57 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 відкрито провадження у справі №904/8504/21 за зазначеним позовом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21 позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до Фізичної особи - підприємця Кислової Алли Федорівни про стягнення 16 960, 24 грн залишено без розгляду.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю правових підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач не забезпечив явку представника в судове засідання, призначене на 06.10.2022 за його клопотанням в режимі відеоконференції, що було розцінено судом як зловживання процесуальним правом.
Не погодившись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2021 у справі №904/8504/21, направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- позивач не подавав до суду першої інстанції клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2022, в режимі відеоконференції;
- позивач надав місцевому господарському суду всі необхідні процесуальні документи, а також докази на підтвердження своєї правової позиції та вчинив всі необхідні процесуальні дії щодо своєчасного та об'єктивного розгляду справи;
- позивач мав намір забезпечити явку представника в судове засідання, призначене на 06.10.2022, втім через повітряну тривогу, оголошену в м. Кривому Розі, представник не встиг вчасно прибути в судове засідання та запізнився на 20 хвилин, отже причина неприбуття в судове засідання є поважною;
- визнання судом однієї небезпідставної неявки представника позивача в судове засідання зловживанням процесуальними правами є помилковим;
- згідно процесуального законодавства суд може розглянути справу без представника сторони, якщо вона була належним чином повідомлена про судове засідання.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/8504/21; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/8504/21.
04.11.2022 матеріали справи №904/8504/21 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 20.12.2022.
28.11.2022 від Фізичної особи - підприємця Кислової Алли Федорівни до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- позивач систематично не виконував вимоги та пропозиції суду (не надав в установлені законом строки відповідь на відзив, обґрунтованих та достатніх доказів до відповіді на відзив, письмових пояснень на вимогу ухвали суду від 11.08.2022 в судові засідання 23.08.2022 та 15.09.2022), що свідчить про навмисне та постійне затягування судового процесу з його боку;
- позивач не обґрунтував неможливості забезпечення явки свого представника в судове засідання 06.10.2022 в режимі відеоконференції,
- клопотання про розгляд справи за відсутності представників позивача або про відкладення розгляду справи до суду першої інстанції від позивача не надходило;
- умисна неявка позивача в судове засідання, яке було призначено за його клопотанням в режимі відеоконференції, про що він був заздалегідь обізнаний, є зловживанням процесуальними правами, направленим на безпідставне затягування розгляду справи;
- обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності;
- право позивача не бути присутнім в судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;
- судом правильно застосовані норми процесуального права та залишено позовну заяву без розгляду.
29.11.2022 від представника Фізичної особи - підприємця Кислової Алли Федорівни Лівшиць З.О. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 20.12.2022, за її участю в режимі відеоконференцзв'язку, яке ухвалою суду від 01.12.2022 задоволено.
05.12.2022 від представника Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» Шульги Д.В. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 20.12.2022, за її участю в режимі відеоконференцзв'язку, яке ухвалою суду від 07.12.2022 задоволено.
В судовому засіданні 20.12.2022 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2022 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21 без змін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи №904/8504/21, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до Фізичної особи - підприємця Кислової Алли Федорівни про стягнення 16 960, 24 грн за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2022 у справі №904/8504/21 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; вирішено розпочати розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, яке призначене в судове засідання на 23.08.2022.
17.08.2022 від позивача на електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 23.08.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 в задоволенні цього клопотання відмовлено з огляду на відсутність технічної можливості.
В судовому засіданні 23.08.2022, яке відбулося за участю представника позивача, відкладено підготовче судове засідання на 15.09.2022, яке призначене для позивача в режимі відеоконференції, про що постановлено ухвалу від 23.08.2022.
В судовому засіданні 15.09.2022, яке відбулося за участю обох представників сторін, закрито підготовче провадження, справу №904/8504/21 призначено до судового розгляду по суті в судове засідання на 06.10.2022 в режимі відеоконференції (з протоколу судового засідання від 15.09.2022), про що постановлено ухвалу від 15.09.2022.
Зі змісту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2022 відсутнє зобов'язання для сторін щодо обов'язкової явки представників в судове засідання чи надання додаткових доказів.
29.09.2022 від позивача до місцевого господарського суду надійшли пояснення щодо окремих питань, які виникають в процесі розгляду справи, в порядку, передбаченому ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання 06.10.2022 позивач явку представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надіслав, внаслідок чого суд дійшов висновку про зловживання ним своїми процесуальними правами та наявністю правових підстав для залишення позову без розгляду згідно п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд не погоджується з позицією місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
У частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень законодавства обов'язковими умовами для застосування передбачених у частині 4 статті 202, пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (абзац 11 пункту 3.3 постанови Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 910/11119/17).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
У цій же постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частинами 1-3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи №904/8504/21, позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи на 06.10.2022 в судовому засіданні 15.09.2022; ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2022 його явка обов'язковою не визнана, в судове засідання 06.10.2022 явку представника позивач не забезпечив (перша неявка); заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.
Як зазначає позивач, він мав намір забезпечити явку свого представника в судове засідання 06.10.2022, втім виникли обставини, через які представник запізнився в судове засідання на 20 хвилин: виїзд представника з м. Кривого Рогу до м. Дніпра відбувся одразу після закінчення повітряної тривоги 06.10.2022 об. 10 год 54 хв.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX).
Конституція України найвищою соціальною цінністю визнає людину, її життя та здоров'я. Положеннями статей 3 та 27 Конституції України встановлено, що кожен має право захищати своє життя та здоров'я, життя та здоров'я інших людей від протиправних посягань.
З огляду на викладене, у позивача були наявні поважні причини, які не залежали від його волі (повітряна тривога у м. Кривому Роз 06.10.2022, яка закінчилася об. 10 год 54 хв.) та утруднили вчинення ним відповідних процесуальних дій (вчасну явку в судове засідання 06.10.2022).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Завданням та основними засадами господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В оскаржуваній ухвалі суд дійшов висновку, що умисна неявка учасника процесу (позивача) в судове засідання, яке за його клопотанням було призначено в режимі відеоконференції, про що він був належним чином повідомлений, є зловживанням процесуальними правами, яке розцінюється як вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи №904/8504/21, позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області подавалися клопотання про призначення в режимі відеоконференції судових засідань 23.08.2022 та 15.09.2022, а не 06.10.2022; згідно протоколу судового засідання від 15.09.2022 призначено справу до розгляду по суті в режимі відеоконференції на 06.10.2022; ухвала Господарського суду Дніпропетровської області не містить визначення про учасників відеоконференції (для відповідача, позивача чи обох сторін), тому безпідставним є висновок суду щодо умисної неявки представника позивача в судове засідання в режимі відеоконференції за його ж клопотанням та зловживанням ним у зв'язку з цим процесуальними правами; процесуальний обов'язок участі в судовому засіданні у позивача був відсутній з огляду на невизнання його явки судом обов'язковою; в оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що внаслідок неявки представника відбувся простій залу судового засідання, що додатково свідчить про зловживання ним процесуальними правами, водночас, простій залу судового засідання не пов'язується з поняттям зловживання права, тим більше до судового засідання 06.10.2022 з'явився представник відповідача, отже засідання відбулося.
Таким чином, судом помилково застосовані положення ч.4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
За обставинами цієї справи господарський суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, фактично ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
З огляду на те, що позивач допустив одну неявку в судове засідання, причини такої неявки визнані апеляційним господарським судом поважними з огляду на запроваджений воєнний стан та повітряну тривогу, колегія суддів вважає, що застосування судом першої інстанції положень ч.4 ст. 202 та п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та залишення позову без розгляду є передчасним.
З урахуванням викладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21 як така, що прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи, внаслідок чого судом були порушені норми процесуального права, підлягає скасуванню відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, а справа 904/8504/21 - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 269, 271, 275, 280, 281-284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі №904/8504/21 скасувати.
Справу №904/8504/21 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду позовної заяви Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до Фізичної особи - підприємця Кислової Алли Федорівни про стягнення 16 960, 24 грн.
Суду першої інстанції здійснити розподіл витрат по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги за наслідками розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 26.12.2022.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв