ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
26 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3702/22 пров. № А/857/10363/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Коваля Р. Й.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 140/3702/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 29 липня 2022 року за допомогою електронних засобів зв'язку на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.
Крім того, копію зазначеної ухвали згодом було скаржнику на його поштову адресу.
Згідно із штриховим ідентифікатором № 7900732546592 лист із копією зазначеної ухвали повернуто 29.11.2022 до суду з відміткою поштового відділення на конверті "за закінченням терміну зберігання".
Порядок вручення процесуальних ухвал суду визначено ст. 251 КАС України.
Так, пунктом 4 частини 6 вказаної статті визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, відповідно до п. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас, колегія суддів зазначає, що КАС України не передбачено наслідків повернення поштового відправлення з ухвалою про залишення позовної заяви без руху з незалежних від суду причин.
При цьому, беруться до уваги положення ч. 6 ст. 7 КАС України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, оскільки КАС України не врегульовано питання щодо наслідків повернення поштового відправлення з ухвалою про залишення позовної заяви без руху з незалежних від суду причин, колегія суддів вважає за доцільне на підставі ч. 6 ст. 7 КАС України врахувати у даному випадку аналогію закону (правила ч. 11 ст. 126 КАС України, якими врегульовано питання щодо вручення повістки та правила п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України, якими врегульовано питання вручення судового рішення).
В той же час слід враховувати, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку, зокрема, з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 06 березня 2019 року у справі № 826/4285/18.
Крім того колегія суддів зазначає, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року була опублікована на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Разом з цим, колегія суддів наголошує, що ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Звернення скаржника до суду за захистом своїх порушених прав передбачає його зацікавленість у розгляді справи в найкоротший строк, та покладає на нього обов'язок добросовісно користуватись своїми правами.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи.
Крім того, у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).
Колегія суддів, вважає, що судом вжито усіх можливих заходів для повідомлення позивача про залишення апеляційної скарги без руху, а скаржник мав достатньо часу на усунення недоліків апеляційної скарги, проте вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 140/3702/22 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин