КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
26 грудня 2022 року Київ № 320/9124/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01.03.2021 № 74 о/с «По особовому складу» про призначення капітана поліції ОСОБА_1 старшим інспектором - черговим чергової частини відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 12.10.2022 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.
07.12.2022 засобами поштового зв'язку до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Розглядаючи вказану заяву та додані документи, суд виходив із такого.
Так, на обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що про порушення своїх прав оскаржуваним наказом від 01.03.2021 він дізнався 25.01.2022, у зв'язку із чим у межах адміністративної справи № 320/15179/21, 22.02.2022 було подано заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, доповнивши позовні вимоги новою, а саме визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01.03.2021 № 74 о/с «По особовому складу».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 320/15179/21 його заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог було повернуто заявнику. Цю ухвалу позивач оскаржив в апеляційному порядку.
Станом на день постановлення цієї ухвали, за наслідками розгляду апеляційної скарги Шостим апеляційним адміністративним судом рішення не прийнято.
Позивач просив врахувати, що раніше оскаржити до суду наказ відповідача від 01.03.2021 № 74 о/с «По особовому складу» ні позивач, ні його адвокат не мали можливості, оскільки 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.
Зазначено, що з 25.02.2022 позивач та його представник - адвокат Мілевський П.В, приймали та приймають участь у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території Коцюбинської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області у взаємодії з Добровольчим формуванням Коцюбинської селищної територіальної громади № 1, на підтвердження чого надано довідки.
Позивач зазначив, що він є учасником бойових дій та у першу хвилю мобілізовуються оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС.
Проте жодних доказів того, що позивача мобілізували до ЗСУ матеріали справи не містять.
Із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 стверджував про форс-мажорні обставини у зв'язку з військовою агресією проти України.
Уважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення до суду із цим позовом), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Суд констатує та це не заперечується позивачем, що станом на 25.01.2022 йому було достеменно відомо про порушення прав оскаржуваним наказом від 01.03.2021.
У первинно поданій заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначав із посиланням на зміст ухвали від 13.09.2022 у справі № 320/15179/21, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом щодо нового предмета спору у загальному порядку, що і було зроблено позивачем.
Проте, вже станом як на день постановлення ухвали від 13.09.2022, так і станом на день подання заяви від 06.09.2022 про зміну предмета позову у справі № 320/15179/21 позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
При цьому в апеляційному порядку станом на день постановлення цієї ухвали, ухвала суду від 13.09.2022 у справі № 320/15179/21 не скасована.
Звертаючись 04.10.2022 до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу від 01.03.2021, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
Пропуск місячного строку звернення до суду позивач пов'язував із воєнною агресією проти України, яка розпочалась 24.02.2022.
При цьому, Київський окружний адміністративний суд, починаючи з 24.02.2022 не припиняв своєї діяльності. Робота сайту «Судова влада України» була відновлена на початку квітня 2022 року, у цей же період, починаючи з 11.04.2022 в Київському окружному адміністративному суді проводились слухання справ, доступ до суду не обмежувався і до цієї дати. Транспортні сполучення також працювали, хоча і з певними обмеженнями. Відділення поштового зв'язку, на територіях, де не проводились бойові дії, також працювали за відповідним графіком. Суд також не припиняв прийняття кореспонденції засобами електронного зв'язку та через систему «Електронний суд».
Об'єктивно непереборних обставин, які заважали позивачеві реалізувати право на суд у межах місячного строку, починаючи з 25.01.2022 зміст заяви та подані докази не містять, як і не містять доказів, які свідчать про неможливість звернутись до суду без зайвих зволікань одразу після припинення обставин, які не давали можливість це зробити у зв'язку із агресією проти України, у найкоротший строк. При цьому, що транспортні сполучення та робота суду, у тому числі й сайту, працюють у безперебійному режимі включно з 11.04.2022, у той час як цей позов поданий 04.10.2022.
Посилання позивача про прийняття участі його та адвоката у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони суд не визнає поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки як установлено з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач та його представник у межах справи № 320/15179/21 здійснювали активні процесуальні дії, а саме 22.02.2022 нарочно, 24.06.2022 засобами поштового зв'язку, 06.09.2022 та 03.10.2022 нарочно, 18.10.2022 та 09.11.2022 електронною поштою подавали відповідні заяви та клопотання.
Вказане свідчить про те, що воєнний стан, а також підготовка та виконання завдань територіальної оборони в межах справи № 320/15179/21 для позивача та його представника не були значними перешкодами у вчиненні процесуальних дій.
При цьому матеріали справи не містять жодних доказів призову позивача на військову службу до ЗСУ, починаючи з 24.02.2022.
Крім того позивач не був позбавлений можливості уповноважити іншого представника на представництво його інтересів в суді, у разі такої необхідності.
При цьому подані позивачем довідки Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області від 25.11.2022 видані позивачу та його представнику про те, що вони з 25.02.2022 дійсно приймали та приймають участь у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони, не є доказами, які свідчать про неможливість позивача та/або його представника здійснювати інші дії, не пов'язані з підготовкою та виконанням завдань територіальної оборони, з урахуванням того, що у межах справи № 320/15179/21 вони здійснювали активні процесуальні дії, а саме 22.02.2022 нарочно, 24.06.2022 засобами поштового зв'язку, 06.09.2022 та 03.10.2022 нарочно, 18.10.2022 та 09.11.2022 електронною поштою подавали відповідні заяви та клопотання до суду.
У той же час у відповідності до статті 9 Закону України «Про основи національного спротиву», позивачем не надано доказів зарахування до складу військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України за місцем його реєстрації, або до складу військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
При цьому позивачем не надано доказів укладення контракту добровольця територіальної оборони.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду із цим позовом, а повідомлені ним у заяві обставини пропуску цього строку суд не визнає поважними.
Крім того безпідставними є посилання позивача у заяві на висновки Верховного Суду у справі № 500/1912/22 про уникнення надмірного формалізму, оскільки Верховний Суд дійшов такого висновку за інших фактичних обставин, ніж у цій справі. Зокрема, у справі № 500/1912/22 позивач є учасником бойових дій, який у зв'язку з військовою агресією був мобілізований до лав ЗСУ з 24.02.2022.
Як зазначалось вище, хоча позивач ОСОБА_1 у цій справі і має статус учасника бойових дій, проте жодних доказів його мобілізування до лав ЗСУ матеріали справи не містять.
Отже перебування позивача у добровольчому формуванні без укладення відповідного контракту та за відсутності доказів мобілізування до лав ЗСУ не є перешкодою у зв'язку з введенням воєнного стану на реалізацію його права на суд.
Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зазначені в заяві причини пропуску строку звернення до суду у взаємозв'язку із встановленими обставинами та часовими інтервалами як до 24.02.2022 так і після цієї дати до 04.10.2022 включно, суд не визнає поважними, оскільки у позивача було достатньо необхідного часу на звернення до суду, з урахуванням того, що позивач мав намір це зробити, починаючи з 25.01.2022 (дата обізнаності про спірний наказ), проте цього не зробив.
Щодо посилань позивача на введення на території України воєнного стану, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжено.
Проте зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також, позивачем не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.
Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Як зазначалось вище, позивачем не надано доказів укладення контракту добровольця територіальної оборони, а також не надано жодних доказів мобілізування позивача до лав ЗСУ.
Інших обґрунтувань з відповідними доказами поважності пропуску вказаного строку заява не містить.
Суд констатує, що матеріали справи не містять жодних доказів, що протягом майже року з 01.03.2021 по 25.01.2022 позивач не був та не міг бути обізнаний про існування спірного наказу, тому і інші підстави для поновлення строку звернення до суду поважними не визнаються.
У силу вимог частини другої статті 123 Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовна заява та заява не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
Відтак, суд доходить висновку, що позовна заява та заява не містять поважних причин пропуску вказаного строку.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.10.2022 позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 12.10.2022 в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а із позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду не встановлено достатніх підстав поважності його пропуску, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.