РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" грудня 2022 р. Справа153/1518/22
Провадження2-а/153/24/22-а
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ №144456 від 10.06.2022, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. У вказаній постанові зазначено, що він 10.06.2022 о 17 годині 10 хвилині по вулиці Свободи в м.Ямпіль, керуючи автомобілем Мерседес бенц, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила зупинки та стоянки, а саме: зупинився ближче за 10 м до пішохідного переходу. Позивач вважає вказану постанову незаконною та необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням чинного законодавства та його прав, у зв'язку з тим, що ніяких правопорушень він не вчиняв. У вказаній постанові не зазначено свідків чи очевидців так званого правопорушення, немає відмітки про те, що йому було роз'яснено його права як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, факт вчинення правопорушення нічим не підтверджується, не вказано в якому саме місці (не вказана точна адреса) була зупинка автомобіля, не вказано, який саме пункт ПДР було порушено, оскільки в місці зупинки знака, який би попереджав про пішохідний перехід, не було, а самої розмітки не було видно. Позивач також зазначив, що він є людиною з інвалідністю, тому має право відступати від деяких вимог ПДР, а саме: правил зупинки та стоянки. В його присутності працівники поліції ніяких замірів не проводили, протокол про адміністративне правопорушення не складали. Вважаючи свої права порушеними, позивач змушений звернутись до суду і просить винести рішення, яким визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними та скасувати як незаконну та упереджену постанову, серії БАБ №144456 від 10 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою було притягнуто його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок, а справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, вх.№7091 від 26.12.2022, в якій просив справу розглянути без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженої особи в рекомендованому повідомленні, про причини неявки суду не повідомив, відзив суду не надав.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Учасниками справи не заявлено клопотань про виклик свідків, витребування доказів, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом встановлено, що 10.06.2022 року інспектором СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП старшим лейтенантом поліції Харковим М.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії БАБ №144456, про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 10.06.2022 о 17 годині 10 хвилині по вулиці Свободи в м.Ямпіль, керуючи автомобілем Мерседес Бенц, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила зупинки та стоянки, а саме: зупинився ближче за 10 м до пішохідного переходу.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями ч.5 ст.14 Закону "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до положень ч.1 ст.122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Статтею 40 Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015№ 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення та дотримання останніми процедури розгляду ними справ.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Отже, доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Положеннями ст.159 КАС України встановлено, що, зокрема, відзив на позовну заяву є заявою по суті. Подання заяв по суті є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
У вказаному випадку для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП та в силу положень ст.77 КАС України, мав би надати суду, зокрема, фотознімки, відеозапис події, тощо. В матеріалах справи наявна лише копія постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховним Судом в постанові від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а, вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч.2 ст.79 КАС України відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення позивачем 10.06.2022 о 17 годині 20 хвилині по вулиці Свободи в м.Ямпіль адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а отже, не доведена й правомірність оскаржуваної постанови.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ №144456 від 10.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 79, 122, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №144456 від 10.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Р.В. Швець