ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2022 р. Справа№ 925/949/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Зубець Л.П.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового зсідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021
у справі № 925/949/21 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево"
про стягнення 233 368,57 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротеп" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево", у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом №5 від 10.02.2020 у розмірі 233368,57 грн, з яких: 221221,77 грн плата за надані послуги з перевезення вантажу, 4103,14 грн інфляційні втрати, 8043,66 грн штрафні санкції та відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3500,53 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 23184,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №5 від 10.02.2020 та договорів-заявок №13 та №14 позивач виконав узяті на себе зобов'язання з перевезення вантажу у повному обсязі та здійснив перевезення вантажу на замовлення відповідача, проте останній свої зобов'язання зі сплати вартості транспортних послуг у повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп" 111 573,99 грн основної заборгованості, 6 540,99 грн пені та 3 324,08 грн інфляційних витрат, 1 821,59 грн судового збору та 12 064,65 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що наявність і розмір боргу у сумі 111573,99 грн за договором-заявкою №14 позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку. Частково задовольняючи вимоги в частині стягнення пені, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не враховано, коли саме у нього виникло право на нарахування пені на заборгованість за надані послуги за кожним з актів здачі-приймання робіт. Зауважив, що оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги позивача, то клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 12064,65 грн.
Не погодившись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/241 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, скаржник вказує на те, що розрахунки інфляційних втрат зроблено невірно, оскільки позивачем безпідставно нараховано пеню за вказаний період, адже позивач не надсилав відповідачу рахунок № 3384 від 23.04.2021 на суму 111573,99 грн. Вказує, що оскільки згідно п. 3.1 Договору вартість послуг погоджується сторонами в Заявці та вказується у рахунку перевізника, то відповідач не мав можливості та підстав здійснити оплату. На переконання відповідача, суд безпідставно стягнув 12064,65 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зазначена вартість послуг є необґрунтованою, недоведеною та неспівмірною зі складністю справи (а.с. 99-100).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21 було передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2022 не прийнято до розгляду та повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" повторно звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/241 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Також апелянт просить про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2022, апеляційна скарга у справі № 925/949/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 5250,80 грн.
В межах строків встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 925/949/21, до якої додано платіжне доручення про сплату судового збору № 247 від 23.06.2022 на суму 5250,80 грн.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 справу № 925/949/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21 призначено до розгляду на 08.08.2022; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У подальшому розгляд справи відкладався, склад колегії суддів змінювався.
У межах встановленого судом строку позивач не скористався правом на подачу відзиву.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.12.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені та витрат на професійну правничу допомогу.
Представик позивача в судове засідання 05.12.2022 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Крім того, 29.11.2022 на адресу суду від представника ТОВ «Агротеп» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 10.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО» (замовник) було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №5 (далі договір). За умовами цього договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях (пункт 1.1 договору).
При виконанні міжнародних перевезень за даним договором використовуються правила Конвенції про Договір міжнародного перевезення вантажів, підписаної у Женеві 19 травня 1956 року та Протоколу до КДПВ/CMR/1978р., Митної конвенції МДП/TIR/, Конвенції про перевезення небезпечних вантажів ДОПНВ(ADR), Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв ЄУТР(ESTR), а також вимоги міжурядових угод про міжнародні автомобільні перевезення (пункт 1.2 договору).
У окремих випадках даний договір, також застосовується до послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні із застосуванням норм законодавства України які регулюють ці відносини (пункт 1.3 договору).
Кожне замовлення на послуги за даним договором замовник надаватиме перевізнику у письмовій формі, що підписане уповноваженою особою і скріплене печаткою (далі за текстом - «заявка»). Кожна прийнята перевізником заявка становитиме невід'ємну частину цього договору та включатиме у себе ці договірні умови, якщо інше не буде чітко викладене у письмовій формі. Заявка може передаватись за допомогою факсимільного зв'язку або у електронному вигляді по електронному зв'язку (E-mail), та має силу оригіналу (пункт 1.4 договору).
Перевізник зобов'язується надавати послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом безпосередньо з пункту відправлення до пункту призначення, вказаних у заявці (пункт 2.1.1 договору).
Замовник зобов'язується вчасно, у терміни, обумовлені у кожному окремому випадку, згідно з заявками, здійснювати розрахунки з перевізником; підписати та відправити перевізнику акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 3 банківських днів з моменту отримання від перевізника або в цей же строк надати обґрунтовану відповідь у разі відмови підписати акт (пункти 2.2.8 та 2.2.9 договору).
Вартість послуг (ставка) погоджується сторонами у заявці і вказується у рахунку перевізника. Оплата послуг перевізника здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту належного виконання перевізником свого зобов'язання щодо доставки (перевезення) вантажу (тобто з моменту одержання вантажу одержувачем), вказаного у погодженому сторонами замовленні (заявці) замовника. Розрахунки по даному договору здійснюються відповідно до діючого законодавства України у національній валюті України гривні у безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок перевізника. У випадку, коли сторонами вартість перевезення встановлена у іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України діючого на день узгодження послуг, якщо інше не обумовлено у заявці (пункти 3.1, 3.2, 3.3 договору).
Якщо у встановлені у пункті 2.2.9 даного договору строки перевізник не одержить підписаний замовником акт виконаних робіт або мотивовану відмову від його підписання, роботи та їх результати вважаються такими, що прийняті замовником (пункт 5.5 договору).
У випадку несвоєчасної оплати платежів/штрафних санкції винна сторона оплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості (пункт 5.6 договору).
Зауваження, вимоги, претензії, що можуть виникнути з перевезення або у зв'язку з ним, вирішуються відповідно до вимог чинного законодавства України. Претензія має бути пред'явлена рекомендованим листом з наданням копій документів, що її підтверджують. Сторона, що одержала претензію, зобов'язана розглянути її та відповісти протягом 30 календарних днів (пункти 7.1, 7.2, 7.3 договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 10.02.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення дії договору не надішле письмове повідомлення другій стороні про його розірвання (пункт 8.1 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками перевізника та замовника та скріплений відповідними печатками підприємств.
На виконання умов договору сторони уклали договір-заявку на перевезення вантажів №13 за маршрутом «Україна - United Kingdom». У договорі-заявці №13 сторони визначили наступні умови перевезення: дата та час завантаження: 02.04.2021 08:00, адреса завантаження та замитнення: 19402, Україна, Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул. Суворова, 19Ж, адреса вивантаження: Unit, 14-15, 113 River Road, Barking IG11 0EG, United Kingdom (London). Ставка за перевозку 3300 євро, термін доставки 10 днів.
Також, сторони на виконання умов договору уклали договір-заявку на перевезення вантажів №14 за маршрутом «Україна - United Kingdom». У договорі-заявці №14 сторони визначили наступні умови перевезення: дата та час завантаження: 14.04.2021 08:00, адреса завантаження та замитнення: 19402, Україна, Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул. Суворова, 19Ж, адреса вивантаження: Unit, 14-15, 113 River Road, Barking IG11 0EG, United Kingdom (London). Ставка за перевозку 3300 євро, термін доставки 10 днів.
Договори-заявки №13 та №14 підписані уповноваженими представниками перевізника та замовника та скріплені відповідними печатками підприємств.
На виконання умов договору-заявки №13 позивач надав послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом м.Корсунь-Шевченківський (UA) Barking (UK) на загальну суму 109647,78 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 02.04.2021 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №2924 від 09.04.2021. У акті зазначено, що послуги надані перевізником у повному обсязі та з належною якістю, сторони претензій одна до одної не мають.
На виконання умов договору-заявки №14 позивач надав послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом м. Корсунь-Шевченківський (UA) Barking (UK) на суму 111573,99 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 14.04.2021 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №3384 від 23.04.2021. У акті зазначено, що послуги надані перевізником у повному обсязі та з належною якістю, сторони претензій одна до одної не мають.
Акти здачі-приймання робіт №2924 від 09.04.2021 та №3384 від 23.04.2021 підписані уповноваженими представниками перевізника та замовника та скріплені відповідними печатками підприємств.
За доводами позивача, відповідач свого обов'язку з оплати вартості наданих послуг з міжнародного перевезення вантажу не виконав, за надані послуги не розрахувався.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з оплати вартості наданих позивачем послуг, позивач 17.06.2021 направив на адресу відповідача претензію №11/05 від 11.05.2021, у якій вимагав негайно після отримання претензії сплатити на розрахунковий рахунок позивача загальну суму боргу за надані послуги з перевезення вантажу у розмірі 437493,21 грн. Також у претензії позивач зазначив про намір звернутись до Господарського суду для примусового стягнення заборгованості у випадку невиконання вимог претензії.
Дана претензія залишена замовником без відповіді та без задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального Кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Отже, враховуючи положення наведеної статті, станом на день звернення із даним позовом до суду (20.07.2021, дата реєстрації позовної заяви Господарським судом Черкаської області) заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з міжнародного перевезення вантажу становила 221221,77 грн, яку разом із інфляційними витратами та штрафними санкціями позивач просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з частинами першою, третьою статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За змістом ст.ст. 909 ЦК України, 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Статтею 919 ЦК України визначено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Згідно ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторін договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України № 57-V від 01.08.2006 (далі конвенція) визначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Відповідно до частини 1 статті 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Згідно зі статтею 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з перевезення вантажів та транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень, які урегульовані укладеним між ними договором. На виконання умов цього договору позивачем здійснювались перевезення вантажів на замовлення відповідача. На підтвердження факту укладення договору та надання послуг з міжнародного перевезення вантажу позивач надав суду договори-заявки на перевезення вантажів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та міжнародні товарно-транспортні накладні, які суд вважає належними та допустимими доказами надання позивачем послуг з перевезення вантажу.
Також, надання позивачем вказаних послуг з перевезення вантажів не заперечує і сам відповідач у відзиві на позов та у тексті апеляційної скарги.
Однак, відповідач, порушуючи вимоги договору, оплату за надані послуги у розмірі та у визначений договором строк не здійснив, його заборгованість перед позивачем на час звернення позивача до суду становила 221221,77 грн, розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Після подачі позову до суду, відповідач сплатив на користь позивача заборгованість у розмірі 109647,78 грн за надані послуги з перевезення вантажу за договором-заявкою №13 згідно з рахунком №2924 від 09.04.2021, що підтверджується платіжним дорученням №679 від 27.07.2021. Відтак, спір щодо стягнення 109 647,78 грн існував на час подання позову і був відсутній на час ухвалення рішення судом першої інстанції з огляду на погашення такої заборгованості відповідачем під час розгляду справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність боргу у сумі 111573,99 грн за договором-заявкою №14, а позивачем вимоги в цій частині доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. (частина 1 статті 216 Господарського кодексу України).
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодекс України).
Як визначено умовами договору, оплата вартості послуг здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту належного виконання перевізником свого зобов'язання щодо доставки (перевезення) вантажу (тобто з моменту одержання вантажу одержувачем), вказаного у погодженому сторонами замовленні (заявці) замовника.
Як зазначено вище, між перевізником та замовником були підписані: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2924 від 09.04.2021 на суму 109 647,78 грн, згідно з договором-заявкою №13 термін доставки 10 днів, тобто кінцевий строк оплати наданих послуг 27.04.2021; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3384 від 23.04.2021 на суму 111 573,99 грн, згідно з договором-заявкою №14 термін доставки 10 днів, тобто кінцевий строк оплати наданих послуг 09.05.2021.
Всупереч узгодженим умовам договору, відповідачем пропущено строки сплати. Відповідач сплатив заборгованість за вказаними актами на загальну суму 109647,78 грн - 27.07.2021, тобто із порушенням узгодженого строку оплати послуг.
Умовами договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати платежів/штрафних санкції винна сторона оплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості.
Позивач заявив до стягнення 4283,77 грн пені на суму 109 647,78 грн за період з 09.04.2021 до 13.07.2021 та 3759,89 грн пені на суму 111 573,99 грн за період з 23.04.2021 до 13.07.2021.
Перевіривши розрахунок позивача місцевий господарський суд вірно встановив, що нарахування пені на заборгованість за актом №2924 від 09.04.2021 на суму 109 647,78 грн повинна здійснюватись за період з 27.04.2021 до 13.07.2021 (дата, яку визначив позивач у позовній заяві); за актом №3384 від 23.04.2021 на суму 111 573,99 грн повинна здійснюватись за період з 09.05.2021 до 13.07.2021 (дата, яку визначив позивач у позовній заяві).
Здійснивши перерахунок суд першої інстанції встановив, що сума пені, яка підлягає до стягнення становить 6540,99 грн, в іншій частині вимога про стягнення пені є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4103,14 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку здійсненого судом першої інстанції розрахунку, колегія суддів погоджується з висновком про те, що інфляційні втрати на суму заборгованості 109 647,78 за період з 27.04.2021 по червень 2021 року становлять 1647,57 грн, а на суму заборгованості 111 573,99 за період 09.05.2021 по червень 2021 року 1676,51, тому саме у цьому розмірі вони підлягають стягненню з відповідача.
При цьому, доводи апелянта про те, що позивачем не вірно здійснено розрахунок інфляційних втрат та безпідставно нараховано пеню, адже позивач не надсилав відповідачу рахунок № 3384 від 23.04.2022, колегією суддів оцінюються критично, оскільки відповідно до п. 3.4. Договору оплата вартості послуг здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту належного виконання перевізником свого зобов'язання щодо доставки (перевезення) вантажу (тобто з моменту одержання вантажу одержувачем), вказаного у погодженому сторонами замовленні (заявці) замовника.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО» про стягнення заборгованості за перевезення вантажу підлягають до часткового задоволення у частині стягнення 111573,99 заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу, 6540,99 грн пені та 3324,08 грн інфляційних витрат.
Надаючи оцінку доводам апелянта щодо непропорційності розміру стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
На підтвердження витрат пов'язаних з надання правничої допомоги відповідачем надано суду договір про надання правової допомоги від 01.06.2021, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП» (замовник) та адвокатським об'єднанням «ЛЕКС ЮСТУМ» (виконавець), ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання правової допомоги від 01.06.2021, акт виконаних робіт/наданих послуг від 09.09.2021 за договором про надання правової допомоги від 01.06.2021 та платіжне доручення № 2385 від 09.09.2021 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП» на користь адвокатського об'єднання «ЛЕКС ЮСТУМ» 23184,55 грн за надання правової допомоги згідно з договором від 01.06.2021.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 01.06.2021 сторони обумовили, що замовник у порядку і на умовах, визначених договором, надає завдання, а виконавець бере на себе зобов'язання відповідно до завдання замовника надавати йому правову допомогу (адвокатські послуги), яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, у обсязі та на умовах визначених цим договором.
Метою укладання договору є надання правової допомоги (адвокатських послуг) щодо представництва інтересів замовника у правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО», які виникли на підставі договору №5 від 10.02.2020 та разових договорів-заявок у період з 02.03.2021 по 14.04.2021 на перевезення вантажу (пункт 1.2 договору про надання правової допомоги від 01.06.2021).
Умовами договору про надання правової допомогу від 01.06.2021 передбачено, що за надання правової допомоги замовник сплачує виконавцю грошові кошти у наступному розмірі: проведення аналізу документів щодо правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО» - 3036,91 грн; надання інформаційних матеріалів та консультаційних послуг у спірних правовідносинах - 4036,91 грн; складання проектів претензій, листів, вимог - 5036,91 грн; складання проекту позовної заяви та оформлення усіх необхідних документів для подачі позову до суду з метою стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО» - 6036,91 грн; здійснення представництва інтересів замовника у суді першої інстанції - 2000,00 грн за кожне судове засідання; складання проекту відзиву та заперечень на відзив, заперечень у суді апеляційної та касаційної інстанції, апеляційної скарги, касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд заочного рішення - 5036,91 грн за кожен процесуальний документ; здійснення представництва інтересів замовника у суді апеляційної або касаційної інстанції - 2000,00 грн за кожне судове засідання.
09.09.2021 між замовником та виконавцем було укладено акт виконаних робіт/наданих послуг договором про надання правової допомоги, згідно з яким виконавець надав замовнику наступні послуги: здійснив проведення аналізу документів щодо правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО», які виникли на підставі договору №5 від 10.02.2020 та разових договорів-заявок у період з 02.03.2021 по 14.04.2021 на перевезення вантажу, згідно пункту 4.1 договору вартість наданих послуг становить 3036,91 грн; надав інформаційні матеріали та усні консультації щодо можливості та правомірності пред'явлення грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО», згідно пункту 4.1 договору вартість наданих послуг становить 4036,91 грн; склав проекти листів, електронних листів та претензії щодо пропозицій Товариству з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНЕ ДЕРЕВО» погасити прострочену заборгованість, згідно пункту 4.1 договору вартість наданих послуг становить 5036,91 грн; склав проект позовної заяви та оформив належним чином усі додатки до позову, необхідні для подачі позовної заяви до Господарського суду Черкаської області, згідно пункту 4.1 договору вартість наданих послуг становить 6036,91 грн; склав проект заперечення на відзив та оформив належним чином усі додатки до нього, згідно пункту 4.1 договору вартість наданих послуг становить 5036,91 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 23184,55 грн без ПДВ (пункт 2 акту виконаних робіт/наданих послуг від 09.09.2021).
Вартість наданих послуг у сумі 23184,55 грн позивач оплатив на користь адвокатського об'єднання «ЛЕКС ЮСТУМ» 09.09.2021, що підтверджується платіжним дорученням Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» №2385.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Доводи апелянта про завищений та непропорційний розмір витрат на професійну правничу допомогу колегією суддів оцінююються критично, оскільки відповідачем ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції згідно з вимогами ч. 6 ст. 129 ГПК України не доведено неспівмірності розміру судових витрат, про які позивач заявив у даній справі.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем документи в підтвердження обставин понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду спору в суді першої інстанції є належними і допустимими в розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України, та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, суд апеляційної істанції вбачає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/949/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'яне дерево".
4. Справу № 925/949/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.12.2022.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.М. Гаврилюк
Л.П. Зубець