ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"26" грудня 2022 р. Справа№ 910/19364/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
розглянувши заяву генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» про відвід колегії суддів у складі: головуючого - судді Скрипки І.М., суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.
у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 (повний текст складено 24.10.2022)
у справі № 910/19364/21 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення №506-р від 16.09.2021
та за позовною заявою третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення №506-р від 16.09.2021
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09. 2022 у справі №910/19364/21:
- відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №506-р від 16.09.2021;
- відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №506-р від 16.09.2021.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 11.11.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №506-р від 16.09.2021 та визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України №506-р від 16.09.2021.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.11. 2022 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19364/21.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/19364/21.
21.11.2022 матеріали справи № 910/19364/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі №910/19364/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2023.
23.12.2022 (п'ятниця) до суду надійшла заява генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» про відвід колегії суддів у складі: головуючого - судді Скрипки І.М., суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. у справі.
Вказана заява мотивована тим, що зазначені судді приймали участь у розгляді апеляційної скарги АТ «Ощадбанк» на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15190/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до АТ «Державний ощадний банк України», Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Сетам» про визнання акту та свідоцтва недійсними, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021.
За наслідками розгляду такої справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/15190/20 задоволено, рішення скасовано, прийнято нове про відмову в позові повністю.
Заявник вказує, що за наслідками ознайомлення з постановою, ним було виявлено грубі порушення, допущені судом, зокрема: ігнорування преюдиціальних обставин та рішень судів, що набрали законної сили; порушення принципу правової визначеності щодо правовідносин між сторонами, оцінка яким вже неодноразово надавалась; надання переваги доказам відповідача над доказами позивача; ненадання оцінки доводам позивача; та інші.
Заявник вважає, що загальне в сукупності дає підстави стверджувати, що цією ж колегію було прийнято необґрунтоване та незаконне рішення, яке наразі оскаржується в касаційному порядку. Прийняття такого рішення на користь банку всупереч засадам та положенням господарського процесуального законодавства дає підстави вважати про наявність певної прихильності цієї колегії суддів по відношенню до банку, яке наразі є апелянтом у справі №910/19364/21. Окрім впевненості в такій прихильності, заявник вважає, що і факт нещодавнього оскарження ним постанови зазначеної колегії у справі №910/15190/20, остаточного рішення в якій поки не прийнято, може вплинути на відношення до ТОВ «ТЛК «Арктика» в рамках цієї справи та проявитись в упередженості до заявника.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та поданої заяви про відвід встановила наступне.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За змістом частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Колегія суддів вважає необґрунтованим заявлений колегії суддів відвід з огляду на наступне.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 Господарського процесуального кодексу України. За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід суддів повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Посилання заявника на те, що «зазначені судді приймали участь у розгляді апеляційної скарги АТ «Ощадбанк» на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15190/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до АТ «Державний ощадний банк України», Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Сетам» про визнання акту та свідоцтва недійсними, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021.
За наслідками розгляду такої справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/15190/20 задоволено, рішення скасовано, прийнято нове про відмову в позові повністю.
За наслідками ознайомлення з постановою, ним було виявлено грубі порушення, допущені судом, зокрема: ігнорування преюдиціальних обставин та рішень судів, що набрали законної сили; порушення принципу правової визначеності щодо правовідносин між сторонами, оцінка яким вже неодноразово надавалась; надання переваги доказам відповідача над доказами позивача; ненадання оцінки доводам позивача; та інші.
Загальне в сукупності дає підстави стверджувати, що цією ж колегію було прийнято необґрунтоване та незаконне рішення, яке наразі оскаржується в касаційному порядку. Прийняття такого рішення на користь банку всупереч засадам та положенням господарського процесуального законодавства дає підстави вважати про наявність певної прихильності цієї колегії суддів по відношенню до банку, яке наразі є апелянтом у справі №910/19364/21. Окрім впевненості в такій прихильності, заявник вважає, що і факт нещодавнього оскарження ним постанови зазначеної колегії у справі №910/15190/20, остаточного рішення в якій поки не прийнято, може вплинути на відношення до ТОВ «ТЛК «Арктика» в рамках цієї справи та проявитись в упередженості до заявника, не підтверджують упередженість суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. при розгляді даної справи.
Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявник - генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» не наводить обґрунтованих підстав, які б свідчили про упередженість або не об'єктивність суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Інші твердження заявника щодо упередженості та необ'єктивності суддів є припущеннями, які не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.
Враховуючи зазначене, Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Скрипки І.М., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., за відсутності підстав, вказаних у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, вважає заявлений генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» про відвід (самовідвід) колегії суддів у справі №910/19364/21 необґрунтованим.
У зв'язку з цим, згідно зі статтею 39 Господарського процесуального кодексу України, справа №910/19364/21 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика».
Керуючись частиною 1 статті 32, статтями 35, 38, частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Визнати необґрунтованим заявлений генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Скрипки І.М., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., від розгляду справи №910/19364/21.
2. Передати справу №910/19364/21 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Скрипки І.М., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко