ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2022 р. Справа№ 910/16174/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Андрієнка В.В.
при секретарі судового засідання Овчинніковій Я.Д.,
за участю представників:
від позивача: представник не прибув,
від відповідача: Старицька Ю.Ю., ордер ВВ №1025743 від 03.10.2022,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" судових витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 (суддя Лиськов М.О., повний текст складено - 14.06.2022) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про зобов'язання надати для ознайомлення документи товариства з обмеженою відповідальністю.
ВСТАНОВИВ наступне.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" (далі-відповідач) про зобов'язання надати для ознайомлення документи товариства з обмеженою відповідальністю.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/16174/21 позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/16174/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/16174/21 - без змін.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задовольнити частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 задоволено частково, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 - змінено в частині присудженої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, викладено п. 2 резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000 грн. 00 коп.
До Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" судових витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 у розмірі 4 375,00 грн.
Від відповідача до суду надійшло заперечення проти вказаної заяви позивача, в якій ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" просить залишити її без розгляду, з огляду на пропуск строку на подання доказів розміру судових витрат.
Крім цього, у вказаному запереченні відповідач зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат не є пропорційним до предмету спору.
В судовому засіданні 19.12.2022 представник відповідача заперечив проти задоволення вказаної заяви.
Позивач правом на участь особисто або через представника в даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, розглянувши вказану заяву позивача про розподіл витрат правничої допомоги, дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стосовно посилань відповідача на пропуск позивачем вказаного строку на подання доказів понесення судових витрат, слід зазначити наступне.
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу (тобто до закінчення судових дебатів у справі) було заявлено про витрати правничої допомоги.
Постанова у даній справі була прийнята апеляційним судом 31.10.2022, а отже з наступного дня, тобто 01.11.2022 розпочав перебіг п'ятиденний строк на подання доказів понесення судових витрат, відповідно вказаний строк сплив 07.11.2022 (оскільки 05.11.2022 та 06.11.2022 були вихідними днями).
Згідно відмітки органу поштового зв'язку на конверті, в якому до суду надійшла заява позивача про розподіл витрат правничої допомоги, вона подана 07.11.2022, тобто без пропуску наведеного п'ятиденного строку.
Враховуючи наведене, підстави для залишення без розгляду вказаної заяви позивача відсутні.
Отже, вона розглядається колегією суддів по суті.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 4 375,00 грн. заявник надав: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 24.09.2021, укладеного ОСОБА_1 з Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери", згідно якого вартість послуг складає 2 500,00 грн. за одну годину надання послуг; акт приймання передачі наданих послуг від 31.10.2022 на суму 4 375,00 грн.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно наданого позивачем Акту приймання - передачі наданих послуг від 31.10.2022 на суму 4 375, 00 грн. адвокатом надані наступні послуги: складання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 (1 год. 30 хв., загальна вартість послуги 3 750 грн. (1 година роботи х 2500 грн.)); представництво клієнта в засіданнях Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 (15 хв., загальна вартість послуги 625 грн. (1 година роботи х 2500 грн.)).
Колегія суддів, дослідивши надані докази, дійшла висновку, що вказані витрати позивача відповідають критерію розумності, а також є співмірними зі складністю справи.
Разом з тим, згідно частини 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що вимоги апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення були частково задоволені судом апеляційної інстанції, відповідно витрати правничої допомоги позивача підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, з урахуванням наведеного принципу розподілу судових витрат, на відповідача покладаються витрати позивача, понесені ним в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 в сумі 2 333, 19 грн.
Решта витрат правничої допомоги - покладається на позивача.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/16174/21 задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 333, 19 грн. в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №910/16174/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 333, 19 грн. в суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст додаткової постанови складено: 22.12.2022 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
В.В. Андрієнко