ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/558/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.,
при секретарі судового засідання Земляк А.В.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - Бєлих О.В.,
від Громадської організації "Луч.Чорноморка" - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022, прийняте суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 01.09.2022,
у справі №916/558/22
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Громадської організації "Луч.Чорноморка"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
У березні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Громадської організації "Луч.Чорноморка", в якому просив визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформлене протоколом №191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного щодо затвердження кошторису щомісячних витрат організації та застосування з 01.08.2019 диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків, при якій будуть сплачуватись: базові внески у однаковому для всіх членів організації розмірі - 250 грн на місяць та додаткові внески, які обчислюються для кожного члена організації пропорційно площі займаної ним земельної ділянки на території Громадської організації "Луч.Чорноморка", з розрахунку 35 грн за 0,01 га площі відповідної земельної ділянки на місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване позивачем рішення було прийнято за відсутності кворуму та з порушенням статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка", яким не передбачено сплату базових та додаткових внесків, при цьому відповідач намагається безпідставно замінити сплату економічно обґрунтованих платежів додатковими внесками, які фактично виступають платою за землю. Крім того, за твердженням позивача, встановлення на підставі оспорюваного ним рішення загальних зборів обов'язку членів сплачувати внески залежно від площі земельної ділянки є дискримінацією членів Громадської організації "Луч.Чорноморка" за майновою ознакою.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 04.04.2022 відкрито провадження у справі №916/558/22.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 (суддя Желєзна С.П.) у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем наявності правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформленого протоколом №191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на невідповідності оспорюваного рішення загальних зборів вимогам чинного законодавства та положенням статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка", що призвело до порушення майнових прав ОСОБА_1 внаслідок опосередкованого здійснення відповідачем своєї діяльності на базі майнового стану у зв'язку з визначенням грошового внеску на користь організації залежно від площі земельної ділянки, належної члену даної громадської організації, що, в свою чергу, свідчить про дискримінаційний характер такого рішення загальних зборів. Водночас, за твердженням апелянта, оспорюване ним рішення загальних зборів протиправно прийнято за відсутності кворуму та економічного обґрунтування запровадженої диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків, тому вказане рішення є несправедливим та не відповідає принципу пропорційності щодо користування спільним майном.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2022 (вх.№1436/22/Д5 від 29.11.2021) Громадської організації "Луч.Чорноморка" зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 залишити без змін. Зокрема, відповідач посилається на те, що введення базових та додаткових внесків жодним чином не суперечить статуту відповідача, тим більше, що вказані внески не є прибутком і не розподіляються між членами організації, а витрачаються на утримання спільного майна та управління майном, у зв'язку з чим майнові права позивача не порушено. Крім того, відповідач зауважує на тому, що запровадження диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків є об'єктивно виправданим, обґрунтованим та справедливим, оскільки враховує інтереси більшості членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", а не лише ОСОБА_1 , при цьому оспорюване позивачем рішення загальних зборів прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та статуту відповідача.
13.12.2022 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення б/н від 13.12.2022 (вх.№1436/22/Д7 від 13.12.2022), в яких апелянт зазначає про те, що в результаті прийняття оспорюваного ним рішення загальних зборів протиправно без економічного обґрунтування змінилися розмір та порядок визначення для членів організації щомісячних грошових внесків залежно від площі земельних ділянок, які їм належать на праві власності, що безпідставно призвело до покладення на членів організації, зокрема, і на позивача, надмірного майнового тягаря, а також до дискримінації за майновою ознакою.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г. від 03.10.2022 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 19.10.2022 справу №916/558/22 призначено до розгляду на 30.11.2022 о 12:00.
З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у судовому засіданні у справі №916/558/22 було оголошено перерву до 11:00 год 21.12.2022.
У судовому засіданні 21.12.2022 представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав; представник Громадської організації "Луч.Чорноморка" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи, при цьому відповідач у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2022 (вх.№1436/22/Д5 від 29.11.2021) заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, згідно з членською книжкою садовода №34 ОСОБА_1 з 08.09.1993 є членом Садівничого товариства "Луч" (правонаступником якого з 2000 року стало Житлово-будівельне об'єднання громадян - громадська організація "Луч", що в подальшому у 2016 році змінило найменування на Громадську організацію "Луч.Чорноморка").
05.02.2002 Таїровською селищною радою народних депутатів було видано ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю І-ОД №081198, згідно з яким позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_1 .
Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради листами №01-13/150/ЗПИ від 16.09.2019 та №01-13/5-155/ЗПИ від 20.09.2019, наданими у відповідь на запити представника позивача, повідомив, що земельна ділянка за адресою: вул. Стеценко, 5 (ж/м "Луч") згідно з адміністративно-територіальним розподілом належить до Київського адміністративного району м. Одеси.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка", затвердженого рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №8 від 01.08.2016 (далі - статут Громадської організації "Луч.Чорноморка"), дана громадська організація - це добровільне об'єднання, утворене фізичними особами, які добровільно об'єдналися для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Метою діяльності організації є здійснення та захист прав і свобод, задоволення економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів членів організації.
За умовами пункту 3.1 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" членами організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають нерухоме майно або земельну ділянку оформлені належним чином, внесли вступний внесок, визначений статутом організації, додержуються вимог цього статуту і користуються правом ухвального голосу.
В силу пункту 4.1 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" член організації має право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; одержувати підтримку організації; вносити пропозиції щодо поліпшення роботи організації, усунення недоліків у роботі її органів управління та посадових осіб; звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю організації, посадових осіб організації із запитаннями, пов'язаними з членством в організації, діяльністю її посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити; оскаржувати рішення, дії, бездіяльність керівних органів організації та подавати скарги в порядку згідно з чинним законодавством України.
Положеннями пункту 4.2 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" визначено, що обов'язками члена організації є, зокрема, додержання вимог статуту організації; виконання рішень органів управління організації та органів контролю за її діяльністю; виконання своїх договірних зобов'язань перед організацією; сплата визначених статутом організації внесків і платежів у розмірі, встановленому рішеннями правління та затвердженими загальними зборами організації.
Вищим органом управління організації є загальні збори членів організації. До компетенції загальних зборів членів належить, зокрема, затвердження статуту організації та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності організації; затвердження розмірів вступного і членського внесків, визначених за рішенням правління; затвердження річного звіту та балансу організації, кошторисів витрат (пункт 5.1 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка").
Пунктами 5.3, 5.7 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени організації повинні були повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. 3агальні збори членів організації правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні 50% її членів.
У пунктах 5.9, 5.10 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" зазначено, що кожний член організації чи уповноважена особа мас один голос. Член організації має право приймати участь у загальних зборах через свого представника, правомочність якого підтверджується дорученням, завіреним підписом голови правління організації та печаткою організації. Загальні збори учасників організації мають право приймати рішення по всіх питаннях діяльності організації, в тому числі і по переданим загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів від числа присутніх учасників. Рішення про внесення змін до статуту організації, відчуження майна організації на суму, яка складає п'ятдесят і більше відсотків майна організації, та про ліквідацію організації приймаються більшістю (не менш, ніж 3/4 голосів).
Згідно з пунктом 5.12 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" в період між загальними зборами діяльність організації здійснює правління організації.
За умовами підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" джерелами формування майна організації є, зокрема, вступні, цільові, інші внески членів організації та сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
18.02.2019 відбулося засідання правління Громадської організації "Луч.Чорноморка", на якому правлінням за результатами обговорення необхідності зміни системи оплати внесків в умовах соціальних, культурних та економічних потреб організації було прийнято рішення про початок проведення роз'яснювальної роботи з членами організації щодо необхідності переходу до прогресивної системи оплати членських внесків, а також про проведення соціологічного опитування стосовно змін у системі оплати внесків і про винесення питання щодо змін у вказаній системі на наступних загальних зборах членів відповідача, про що свідчить витяг з протоколу №191П.
В подальшому оформленим протоколом №197П рішенням правління Громадської організації "Луч.Чорноморка", прийнятим на засіданні, яке відбулося 25.06.2019, було затверджено наступний порядок денний загальних зборів, призначених на 29.06.2019: 1) звіт голови про фінансово-господарську діяльність за період з липня 2018 року по червень 2019 року; 2) звіт ревізійної комісії; 3) економічне обґрунтування щомісячних витрат Громадської організації "Луч.Чорноморка" і ухвалення рішення про зміну системи оплати членських внесків; 4) прийняття і виключення членів організації.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006575901 від 24.04.2020 вбачається, що станом на 29.06.2019 членами Громадської організації "Луч.Чорноморка" виступали 116 фізичних осіб.
Рішенням загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформленим протоколом №191 від 29.06.2019, зокрема, з третього питання порядку денного вирішено затвердити запропоновані правлінням штатний розклад правління та кошторис щомісячних витрат організації, а також з 01.08.2019 застосовувати диференційовану (прогресивну) систему оплати внесків, при якій будуть сплачуватись: базові внески у однаковому для всіх членів організації розмірі - 250 грн на місяць та додаткові внески, які обчислюються для кожного члена організації пропорційно площі займаної ним ділянки на території організації з розрахунку 35 грн за 0,01 га площі відповідної земельної ділянки на місяць, у той час як заборгованість з оплати внесків за попередні періоди має бути погашена до 01.08.2019.
Додатком до вказаного рішення загальних зборів, оформленого протоколом №191 від 29.06.2019, є схема щомісячних витрат Громадської організації "Луч.Чорноморка" на 2019 рік.
Відповідно до вищенаведеного протоколу на обліку в Громадській організації "Луч.Чорноморка" перебуває 108 членів, при цьому на даних зборах зареєструвалося 58 членів, що складає 54% від загальної кількості членів організації.
Позивачем до місцевого господарського суду було надано список осіб, які зареєструвалися 29.06.2019 на загальних зборах членів Громадської організації "Луч.Чорноморка".
31.08.2020 позивач разом з трьома іншими членами Громадської організації "Луч.Чорноморка" звернувся до відповідача з заявою б/н від 31.08.2020 щодо надання для ознайомлення вказаних у цій заяві документів та інформації про діяльність даної громадської організації.
Листом №133 від 05.09.2020 відмовив у наданні запитуваних документів та інформації з підстав невиконання ОСОБА_1 рішення загальних зборів від 29.06.2019.
У матеріалах справи також наявні копії акту б/н від 31.12.2019 ревізії фінансово-господарської діяльності Громадської організації "Луч.Чорноморка" за період 01.01.2019-31.12.2019; кошторису щомісячних доходів та витрат Громадської організації "Луч.Чорноморка" на 2020 рік, затвердженого 27.12.2019 головою правління відповідача; акту б/н від 31.12.2020 ревізії фінансово-господарської діяльності Громадської організації "Луч.Чорноморка" за період 01.01.2020-31.12.2020, а також доказів сплати позивачем членських внесків на користь Громадської організації "Луч.Чорноморка" за 2018-2020 роки.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформленого протоколом №191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного щодо затвердження кошторису щомісячних витрат організації та застосування з 01.08.2019 диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на недоведеність ОСОБА_1 наявності правових підстав для визнання недійсним вищенаведеного рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка".
Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Колегія суддів враховує, що у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 судом касаційної інстанції викладено висновок про стадійність захисту права, зокрема, вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань регламентовані Законом України "Про громадські об'єднання".
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання").
В силу частини першої статті 5 Закону України "Про громадські об'єднання" ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.
За умовами частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.
Частиною третьою статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Статут громадського об'єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи (частина перша статті 11 Закону України "Про громадські об'єднання").
Відповідно до пунктів 5.1, 5.10 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" вищим органом управління організації є загальні збори членів організації. Загальні збори учасників організації мають право приймати рішення по всіх питаннях діяльності організації.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.
Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.
Пунктом 5.3 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени організації повинні були повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Колегія суддів враховує, що особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.
Вищенаведена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.
При цьому колегією суддів враховується, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду стосовно того, що відсутність доказів повідомлення учасника про проведення зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних зборах, викладена в постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 03.04.2018 у справі №916/3071/16, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16 та від 18.05.2022 у справі №463/3644/17.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження персонального повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів Громадської організації "Луч.Чорноморка", які відбулися 29.06.2019, між тим з протоколу №191 від 29.06.2019, яким оформлено оспорюване позивачем рішення загальних зборів, вбачається, що останній брав участь у загальних зборах 29.06.2019 та приймав активну участь в обговоренні третього питання порядку денного перед винесенням цього питання на голосування (зокрема, висловлював свої пропозиції щодо розміру та системи оплати внесків), у зв'язку з чим, беручи до уваги відсутність посилань позивача на те, що він не зміг належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, апеляційний господарський суд, враховуючи, що не всі порушення під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних зумовлюють необхідність обов'язкового скасування прийнятих на таких зборах рішень, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформленого протоколом №191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного з підстав неналежного повідомлення позивача.
Посилання апелянта на те, що оспорюване ним рішення було прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів, призначених на 29.06.2019, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки оформленим протоколом №197П рішенням правління Громадської організації "Луч.Чорноморка", прийнятим на засіданні, яке відбулося 25.06.2019, було затверджено порядок денний загальних зборів, призначених на 29.06.2019, зокрема, третім питанням якого визначено економічне обґрунтування щомісячних витрат Громадської організації "Луч.Чорноморка" і ухвалення рішення про зміну системи оплати членських внесків, відтак зміст даного питання жодним чином не виключає можливості затвердження штатного розкладу та кошторису щомісячних витрат відповідача з одночасним переходом на диференційовану (прогресивну) систему оплати внесків.
Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом. Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання.
Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що питання про види, порядок визначення розміру членських внесків та порядок їх сплати Законом України "Про громадські об'єднання" не регламентовані, натомість, з огляду на принцип самоврядності який передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання, вказані питання можуть бути врегульовані на власний розсуд об'єднання, зокрема, у статуті об'єднання або в рішенні його повноважного органу управління.
За умовами підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" джерелами формування майна організації є, зокрема, вступні, цільові, інші внески членів організації та сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
З огляду на викладене, колегією суддів критично оцінюються твердження скаржника про незаконність оспорюваного ним рішення загальних зборів щодо сплати базових та додаткових внесків, які не передбачені статутом Громадської організації "Луч.Чорноморка", адже статут відповідача не містить конкретного та вичерпного переліку внесків, а тому загальні збори можуть врегулювати вказане питання на власний розсуд шляхом прийняття відповідного рішення про сплату відповідних внесків та зміну системи оплати останніх.
Крім того, враховуючи відсутність відповідного нормативного застереження щодо необхідності встановлення однакового розміру внесків для всіх членів громадського об'єднання, прийняття загальними зборами рішення про запровадження диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків, яка передбачає обчислення розміру внеску для кожного члена організації пропорційно площі займаної ним земельної ділянки, не можна вважати прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та дискримінаційним, при цьому позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено, що стосовно нього на підставі вищенаведеного рішення загальних зборів були застосовані обмеження, а іншим членам організації за рахунок нього були надані несправедливі переваги, тим більше, що всі члени мають сплачувати внески в залежності від площі належних їм земельних ділянок.
Доводи апелянта про прийняття оспорюваного ним рішення загальних зборів за відсутності економічного обґрунтування диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків апеляційним господарським судом відхиляються у зв'язку з їх безпідставністю, оскільки положення чинного законодавства та статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" жодним чином не пов'язують можливість організації приймати рішення про розмір внесків з необхідністю надання відповідного економічного обґрунтування для цього.
Стосовно посилань ОСОБА_1 на те, що оспорюване ним рішення загальних зборів було протиправно прийнято за відсутності кворуму, колегія суддів зазначає наступне.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
Пунктом 5.7 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" визначено, що загальні збори членів організації правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні 50% її членів.
Як зазначалося вище, відповідно до протоколу №191 від 29.06.2019, яким оформлено оспорюване позивачем рішення загальних зборів, на обліку в Громадській організації "Луч.Чорноморка" перебуває 108 членів.
Між тим, з наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006575901 від 24.04.2020 вбачається, що станом на 29.06.2019, тобто на день проведення загальних зборів, членами Громадської організації "Луч.Чорноморка" виступали 116 фізичних осіб.
З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань").
В силу пунктів 7, 9 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується, зокрема, на принципах об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, а також відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частини перша-третя статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань").
За таких обставин, досліджуючи питання наявності/відсутності кворуму, суд виходить з відомостей, відображених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тим більше, що у матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували те, що вказана у даному реєстрі інформація про кількісний склад членів Громадської організації "Луч.Чорноморка" (116 фізичних осіб) є недостовірною або неактуальною, зокрема, у зв'язку зі зменшення кількості членів об'єднання до 108 осіб.
Відповідно до наданого позивачем до суду першої інстанції списку осіб, які зареєструвалися 29.06.2019 на загальних зборах членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", участь у цих зборах брали 62 особи, у тому числі 4 особи ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), питання прийняття яких до складу членів Громадської організації "Луч.Чорноморка" лише мало бути вирішене на цих зборах (четверте питання порядку денного), відтак вказані особи не повинні враховуватися при визначенні кворуму, адже кворум встановлюється до моменту проведення загальних зборів, виходячи з загальної кількості осіб, які вже набули членство в об'єднанні.
Таким чином, з огляду на те, що в силу вимог пункту 5.7 статуту Громадської організації "Луч.Чорноморка" загальні збори членів організації правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні 50% її членів, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що для проведення 29.06.2019 загальних зборів потрібна була участь щонайменше 58 осіб (50% від 116 членів об'єднання), які і зареєструвалися для участі в цих зборах, про що свідчить вищенаведений список осіб, а тому оспорюване позивачем рішення прийнято за наявності кворуму.
Твердження позивача щодо наявності у нього низки зауважень до списку осіб, які зареєструвалися 29.06.2019 на загальних зборах членів Громадської організації "Луч.Чорноморка" (у тому числі, стосовно включення до списку осіб, які не є членами відповідача, або стосовно відсутності довіреностей на представництво інтересів окремих осіб тощо), судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки на підтвердження обґрунтованості цих доводів ОСОБА_1 не було подано жодного доказу, натомість зазначені посилання фактично ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях останнього. Не звертався позивач до місцевого господарського суду також і з клопотанням про витребування доказів, необхідних для підтвердження обґрунтованості його доводів про неправильність внесених до вищенаведеного списку відомостей (зокрема, про витребування списку членів Громадської організації "Луч.Чорноморка" або довіреностей на представництво інтересів окремих його членів), при цьому за умовами частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання недійсним оформленого протоколом №191 від 29.06.2019 рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка" в частині третього питання порядку денного, Південно-західний апеляційний господарський погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 22.08.2022 у справі №916/558/22 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2022.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя І.Г. Філінюк