ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2022 р. Справа №909/965/20
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів: КОРДЮК Г.Т.
СКРИПЧУК О.С.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
за участю учасників справи:
апелянт-1: Свіщова М.К. (особисто, в режимі відеоконференції);
апелянт-2: Костючик Н.М. (особисто, в режимі відеоконференції);
Мушинський В.Т. (адвокат, в режимі відеоконференції);
апелянт-3: Григорчук В.Я. (особисто, в режимі відеоконференції);
арбітражний керуючий Ткачук О.В. (особисто, в режимі відеоконференції);
розглянувши апеляційні скарги: 1) ОСОБА_1 , м.Івано- Франківськ б/н від 26.07.2022 (вх.ЗАГС №01-05/1844/22 від 28.07.2022)
2 ОСОБА_2 , м.Івано- Франківськ б/н від 26.07.2022 (вх.ЗАГС №01- 05/1860/22 від 28.07.2022)
3) ОСОБА_3 , м.Івано- Франківськ б/н від 25.07.2022 (вх.ЗАГС №01-05/1871/22 від 01.08.2022)
4) ОСОБА_4 , м.Стрий, Львівська область, б/н від 09.08.2022 (вх.ЗАГС №01-05/1976/22 від 09.08.2022)
5) ОСОБА_5 , с.Лелехівка, Яворівського району Львівської області б/н від 10.08.2022 (вх.ЗАГС №01-
05/1991/22 від 11.08.2022)
6) ОСОБА_6 , смт.
Івано-Франкове Яворівського району Львівської
області б/н від 11.08.2022 (вх.ЗАГС №01- 05/2011/22
від 15.08.2022)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2022 (повний текст складено 13.07.2022, суддя Стефанів Т.В.)
у справі № 909/965/20
за заявою Приватного підприємства “Поділля-2008”,
м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про банкрутство Державного підприємства “Івано-Франківський
військовий ліспромкобінат”, м.Івано-Франківськ
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за заявою Приватного підприємства “Поділля-2008” до Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкобінат” про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2021 постановлено відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"; залучено до участі у справі Міністерство оборони України, як представника органу, уповноваженого управляти державним майном; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткачука О.В.
12.02.2021 на веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Івано-Франківської області провадження у справі №909/965/20 про банкрутство ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».
Ухвалами суду також було розглянуто заяви кредиторів, які заявили свої вимоги до боржника.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2022 встановлено такі черги задоволення визнаних судом вимог кредиторів Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат":
- ОСОБА_2 у розмірі 475254 грн 29 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (475254 грн 29 к. 4 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- ОСОБА_1 у розмірі 276106 грн 56 к. (276106 грн 56 к. 4 черга);
- ОСОБА_7 у розмірі 431037 грн 98 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (274258 грн 95 к. 4 черга, 161319 грн 03 к. 1 черга);
- ОСОБА_4 у розмірі 221001 грн 92 к. (221001 грн 92 к. 4 черга);
- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області у розмірі 4925478грн 70 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (4925478грн 70 к. 2 черга 4540 грн 00 к. 1 черга);
- ОСОБА_3 у розмірі 250533 грн 55 к. (250533 грн 55 к. 4 черга);
- Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до у розмірі 15272 грн 98 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (15272 грн 98 к. - 2 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 28414 грн 65 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (28414 грн 65 к. 6 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- ОСОБА_8 у розмірі 307883 грн 63 к. (220836 грн 39 к. 4 черга, 87047 грн 24 к. 6 черга);
- Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у розмірі 122156691 грн 70 к. та 9080 грн 00 к. судового збору (71017191 грн 14 к. 3 черга, 179679 грн 43 к. 2 черга, 50959821 грн 13 к. 6 черга, 9080 грн 00 к. 1 черга);
- Приватного підприємства "Енергія Захід" у розмірі 151891 грн 80 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (151891 грн 80 к. 6 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- ОСОБА_9 у розмірі 119971 грн 61 к. (119971 грн 61 к. 1 черга);
- ОСОБА_5 у розмірі 285577 грн 65 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (285577 грн 65 к. 4 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- ОСОБА_6 у розмірі 307692 грн 00 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (307692 грн 00 к. 4 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- ОСОБА_10 у розмірі 18511 грн 02 к. (18511 грн 02 к. 1 черга);
- Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у розмірі 321475 грн 87 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (26199 грн 36 к. 2 черга, 295276 грн 51 к. 6 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- Державної екологічної інспекції у Тернопільській області у розмірі 1841388 грн 26 к. та 4540 грн 00 к. судового збору (1841388 грн 26 к. 4 черга, 4540 грн 00 к. 1 черга);
- Приватного підприємства "Поділля-2008" у розмірі 240217 грн 33 к. основної заборгованості та 21020 грн 00 к. судового збору" (240217 грн 33 к. 4 черга, 21020 грн 00 к. 1 черга).
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Кредитори - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали апеляційні скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції в частині встановлення черговості їх кредиторських вимог до боржника.
Подані апеляційні скарги є аналогічними за своїм змістом, в яких скаржники просять змінити резолютивну частину оскаржуваної ухвали та включити їх грошові вимоги до першої черги задоволення вимог кредиторів. При цьому, покликаються на правовий висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 16.06.2022 у справі №913/567/19 (913/452/21) про те, що середній заробіток за ч.2 ст.235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, а тому, вважають, що їх вимоги в силу приписів п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ мали бути включені до першої черги.
Відзивів на апеляційні скарг, а також інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України учасниками справи подано не було.
В судовому засіданні, в режимі відеоконференції, взяли участь апелянти-1, 2, 3, представник апелянта-2 та арбітражний керуючий, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
- вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
- вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
- вимоги кредиторів за договорами страхування;
- витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів.
Місцевий господарський суд, обґрунтовуючи встановлення черговості грошових вимог апелянтів до боржника дійшов висновку, що такі вимоги не можуть бути включеними до першої черги вимог кредиторів, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку не входять до структури заробітної плати.
При цьому, суд першої інстанції врахував практику Верховного Суду, яку сформовано за наслідком розгляду спорів, що виникли з аналогічних правовідносин на час розгляду кредиторських вимог апелянтів у таких справах (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 369/10046/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16).
Проте, судова колегія з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 визначила правову природу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказавши, що такий заробіток за своєю правовою природою є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію. Незаконне звільненні - це незаконне припинення роботодавцем із працівником трудового договору в односторонньому порядку. У свою чергу, виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника полягає у відновленні трудового договору, який раніше існував і був незаконно припинений.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі №913/567/19 (913/452/21).
Окрім цього, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у п.46 постанови від 04.08.2022 у справі №380/6129/20 зробив висновок, що до вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України). Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також середній заробіток, нарахований за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі за своєю правовою природою, є заробітною платою.
Матеріалами справи встановлено, що грошові вимоги кредиторів: ОСОБА_2 у розмірі 475254,29 грн, ОСОБА_1 у розмірі 276106,56 грн, ОСОБА_3 у розмірі 250533,55 грн, ОСОБА_4 у розмірі 221001,92 грн, ОСОБА_5 у розмірі 285577,65 грн та ОСОБА_6 у розмірі 307692,00 грн включають в себе як середній заробіток за час вимушеного прогулу, так і середній заробіток за затримку виконання рішення про поновлення на роботі, а тому, в силу вимог п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ та з огляду на правову позицію Верховного Суду, такі вимоги кредиторів належать до першої черги задоволення.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п.2 ч.1.ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2022 у справі 909/965/20 належить змінити в частині встановлення черговості визнаних судом вимог кредиторів Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , встановивши для їх вимог першу чергу задоволення.
Керуючись ст. ст. 269-270, 275 - 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційні скарги задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2022 у справі № 909/965/20 змінити в частині встановлення черговості задоволення визнаних судом вимог кредиторів Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виклавши її резолютивну частину наступній редакції:
«Встановити такі черги задоволення визнаних судом вимог кредиторів Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат":
- ОСОБА_2 у розмірі 475254 грн 29 к. та 4540 грн 00 к. судового збору - 1 черга;
- ОСОБА_1 у розмірі 276106 грн 56 к. - 1 черга;
- ОСОБА_4 у розмірі 221001 грн 92 к.- 1 черга;
- ОСОБА_3 у розмірі 250533 грн 55 к.- 1 черга;
- ОСОБА_5 у розмірі 285577 грн 65 к. та 4540 грн 00 к. судового збору - 1 черга;
- ОСОБА_6 у розмірі 307692 грн 00 к. та 4540 грн 00 к. судового збору - 1 черга».
3. В решті ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2022 у справі № 909/965/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено 20.12.2022.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Г.Т. КОРДЮК
О.С. СКРИПЧУК