ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2022 р. Справа №926/1748-б/20
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів: ПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д.
СКРИПЧУК О.С.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
представники учасників справи не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу Ліквідатора ТОВ «Квент Альянс» Кияновської Лариси В'ячеславівни, м.Чернівці за вих.№02- 01/22/119 від 26.07.2022 (вх.ЗАГС №0105/1858/22 від 29.07.2022)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2022, повний текст ухвали - 21.04.2022 (суддя Дутка В.В. )
у справі № 926/1748-б/20
за заявою: Ліквідатора ТОВ «Квент Альянс» Кияновської Л. В., м.Чернівці
до відповідачів: 1) Страттон Оакмонт Ребут ЛТД (Stratton
Oakmont Reboot LTD), м.Розо, Домініка
2) ОСОБА_1 , м.Чернігів
3) ОСОБА_2
про покладення субсидіарної відповідальності за
зобов'язаннями боржника на його засновників та керівників
в межах справи №926/1748-б/20
за заявою ГУ ДПС у Чернівецькій області, м.Чернівці
про банкрутство ТОВ «Квент Альянс», м.Чернівці
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
У серпні 2020 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося із заявою до Господарського суду Чернівецької області про банкрутство ТОВ "Квент Альянс".
Ухвалою суду першої інстанції від 17.08.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Квент Альянс". Введено процедуру розпорядження майном. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кияновську Л.В.
Постановою Господарського суду Чернівецької області суду від 17.11.2020 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кияновську Л.В.
В листопаді 2021 року ліквідатор банкрута Кияновська Л.В. звернулась до суду першої інстанції із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його засновників та керівників, в якій просила стягнути з відповідачів солідарно 15360307,61 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2022 прийнято відмову ліквідатора Кияновської Л.В. від частини вимог заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до відповідача-1 Страттон Оакмонт Ребут ЛТД та закрито провадження у цій частині.
В іншій частині заяви ліквідатора Кияновської Л.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його засновників та керівників відмовлено.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор банкрута Кияновська Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати в частині відмови покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на осіб, що є засновниками та виконували повноваження керівника банкрута та прийняти в цій частині нове рішенням, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Квент Альянс» 15 360 307,61 грн.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає наступні обставини:
- суд першої інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали неправильно встановив обставини, які мають значення для справи та порушив норми матеріального права, зокрема ч.2 ст.61 КУзПБ;
- статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення до банкрутства. Правова позиція аналогічно змісту викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16;
- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення будь-яких дій, спрямованих на недопущення вчинення керівником боржника дій, що призвели до надкритичної неплатоспроможності боржника;
- відповідачі не вживали заходів для стягнення дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги в розмірі 19 366,4 тис грн;
- відповідачі не вживали заходів щодо недопущення банкрутства;
- відповідачі не подавали з 2017 по 2020 роки статистичної звітності до органів статистики, чим порушили ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- від ліквідатора приховуються виробничі запаси в розмірі 26 763,6 тис. грн, основні засоби в розмірі 100,5 тис. грн, оборотні активи в розмірі 8290,0 тис.грн;
- при проведенні аналізу фінансово-господарського стану боржника, ліквідатор дійшов висновку про наявність ознак доведення до банкрутства.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та надано учасникам справи десятиденний строк, але не пізніше 15.08.2022 з моменту отримання цієї ухвали подати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу.
29.09.2022 на адресу суду від відповідача-2 ОСОБА_1 суду надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 15.09.2022 (вх.ЗАГС №01-04/5202/22 від 20.09.2022), в якому просить поновити пропущений строк на подання відзиву. Обгрунтовуючи причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач-2 покликається на введений в Україні воєнний стан та те, що на його адресу не надходили оскаржувана ухвалу суду першої інстанції, апеляційна скарга та ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у даній справі, а про відкриття апеляційного провадження на підставі поданої апеляційної скарги дізнався 26.08.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ст.207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Враховуючи наведене судова колегія вважає зазначені причини пропуску відповідачем-2 строку на подання відзиву на апеляційну скаргу поважними, а клопотання про поновлення строку на його подання таким, що належить задоволити, а тому, приймає поданий відзив до розгляду.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги ліквідатора відповідач-2 зазначає наступні обставини:
- ОСОБА_1 був учасником ТОВ «Квент Альянс» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 4755,09 грн, що становило 1% статутного капіталу товариства;
- з огляду на ч.2 ст.61 КУзПБ та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню зброї масового знищення» ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення щодо притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, оскільки не мав впливу на господарську діяльність боржника;
- обставини зазначені в апеляційній скарзі та заяві про покладення субсидіарної відповідальності є суперечливими, оскільки ліквідатор зазначає про відсутність первинної документації та не наводить доказів, з яких встановлено фінансові показники відображені в аналізі фінансового становища боржника щодо наявності дебіторської заборгованості та залишків виробничих і основних засобів;
- заборгованість ТОВ «Квент Альянс» перед єдиним кредитором ГУ ДПС у Чернівецькій області обґрунтована рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №824/520/19-а, яка виникла на підставі проведеної позапланової невиїзної перевірки за грудень 2017 року, про що складено акт від 12.03.2018 №241/05-99-1202/4047/3616 та прийнято податкові повідомлення - рішення №0000111202 від 26.04.2018, №0000121202 від 26.04.2018;
- згідно з протоколом загальних зборів ТОВ «Квент Альянс» №11/06 від 11.06.2018 та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 набув статус учасника товариства в червні 2018, а тому не може нести відповідальність за обставини, які мали місце у грудні 2017 року та призвели до виникнення заборгованості перед ГУ ДПС у Чернівецькій області.
22.09.2022 від ліквідатора Кияновської Л.В. на електронну адресу суду надійшла заява про неможливість прибути в судове засідання, однак клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла.
Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, у справі подано не було.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи,належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, а також те, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності інших представників учасників справи.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Ухвалою місцевого господарського суду від 17.08.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Квент Альянс"; визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ТОВ «Квент Альянс» на загальну суму 11 764 673,49 грн; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кияновську Л.В.
Постановою місцевого господарського суду від 17.11.2020 ТОВ "Квент Альянс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кияновську Л.В.
Крім цього, ухвалою Господарського суду Чернівецької області у цій справі задоволено заяву ГУ ДПС у Чернівецькій області про розгляд кредиторських вимог та визнано його грошові вимоги до ТОВ «Квент Альянс» у розмірі 3 570 074,12 грн заборгованості (штрафні санкції) та 4 540,00 грн - витрати на сплату судового збору.
В листопаді 2021 року ліквідатор банкрута Кияновська Л.В. звернулась до суду першої інстанції із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його засновників та керівників, в якій просила покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника на осіб, що є засновниками та виконували повноваження керівника банкрута та стягнути солідарно 15360307,61 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2022 прийнято відмову ліквідатора Кияновської Л.В. від частини вимог заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до відповідача-1 Страттон Оакмонт Ребут ЛТД та закрито провадження у цій частині.
В іншій частині заяви ліквідатора Кияновської Л.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його засновників та керівників відмовлено.
Приписами ст. 211 ГК України та ч. 1-4 ст. 4 КузПБ встановлено, що засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб'єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами, включаючи зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб'єкта (досудова санація). Подання фінансової допомоги боржнику передбачає його обов'язок взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які подали допомогу, в порядку, встановленому законом.
За змістом ст. 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Відповідно до ст. 213 ГК України з метою врегулювання заборгованості неплатоспроможного боржника у процедурах, зазначених у ст. 212 цього Кодексу, використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності.
Згідно ч. 1 ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Правове регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників передбачено положеннями ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
Так, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України відшкодування шкоди можливе за сукупності таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.
Таким чином, господарське правопорушення, за яке засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, ч. 2 ст. 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення. Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство (ст. 1, ст. 34 КУзПБ), з огляду на які такими діями можуть бути:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ на ліквідатора покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства). Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення.
Суб'єкти правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності чітко визначені - це засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що потягнули наслідки у вигляді, як неплатоспроможності боржника, так відсутності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.
Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №906/904/16.
З огляду на наведене, для притягнення осіб до субсидіарної відповідальності необхідно встановити наявність усіх чотирьох обов'язкових елементів правопорушення. Відсутність хоча б одного із них виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що єдиним кредитором ТОВ «Квент Альянс» є ГУ ДПС у Чернівецькій області. Заборгованість банкрута перед кредитором визнана судом першої інстанції на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №824/520/19-а, яке набрало законної сили 07.09.2019, про стягнення податкового боргу в сумі 11764981,30 грн до Державного бюджету України.
Зазначеним судовим рішенням в адміністративній справі встановлено наступні обставини.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2017 року та встановлено порушення ТОВ «Квент Альянс» вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та декларування від'ємного значення за грудень 2017 року.
Встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 7910685 грн.
Встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту грудня 2017 року у розмірі 2238618 грн, що призвело до завищення бюджетного відшкодування.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 12.03.2018 №241/05-99-1202/40473616 та прийнято податкове повідомлення - рішення №0000111202 від 26.04.2018 та податкове повідомлення - рішення №0000121202 від 26.04.2018.
Враховуючи наведені обставини, Чернівецьким окружним адміністративним судом задоволено адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області та стягнуто з ТОВ "Квент Альянс" податковий борг в розмірі 11 764 981,30 грн.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ТОВ «Квент Альянс» у даній справі, які визнані місцевим господарським судом, є наслідком порушення ТОВ «Квент Альянс» вимог Податкового кодексу України щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та декларування від'ємного значення за грудень 2017 року.
З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2021, починаючи з червня 2018 року керівником ТОВ «Квент Альянс» стала відповідач-3 ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу №11/06 від 11.06.2018 та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 11.06.2018, відповідач-2 ОСОБА_1 набув статус учасника ТОВ «Квент Альянс» в червні 2018 року.
Наведені обставини не заперечуються скаржником в апеляційній скарзі та підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, ліквідатором в заяві про покладення субсидіарної відповідальності та в апеляційній скарзі не доведено наявності обставин, які в сукупності можуть бути підставою для покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновника боржника, оскільки, заборгованість ТОВ «Квент Альянс» перед ГУ ДПС у Чернівецькій області виникла внаслідок обставин, які мали місце ще до грудня 2017 року. Натомість, ОСОБА_2 стала керівником боржника та ОСОБА_1 став учасником боржника лише у червні 2018 року, що підтверджується матеріалами справи та ліквідатором не заперечується.
Крім того, ліквідатором не доведено наявність обставин вчинення засновником та керівником банкрута протиправних дій, які мали наслідком доведення підприємства до банкрутства, ознак фіктивного банкрутства чи його приховування. Доводи про невжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, неподання звітності до контролюючих органів за 2017-2020 роки, наведеного не спростовують.
Більше того, обставини щодо значного погіршення фінансового становища боржника через невжиття відповідачами заходів по недопущенню банкрутства, на які ліквідатор боржника покликається в апеляційній скарзі та заяві про покладення субсидіарної відповідальності не вказують про наявність протиправних, в тому числі недобросовісних дій зазначених осіб.
Водночас, оцінюючи будь-які дії чи бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд відмежовує дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності з огляду на приписи ст. 42 ГК України.
Таким чином, для застосування інституту субсидіарної відповідальності, ліквідатору перед зверненням до суду, необхідно було б провести детальній аналіз та встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями директора та засновників банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх кредиторських вимог, тобто встановити їх форму вини.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про залишення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за апелянтом.
Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Ліквідатора ТОВ «Квент Альянс» Кияновської Лариси В'ячеславівни залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2022 у справі №926/1748-б/20 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2022.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Б.Д. ПЛОТНІЦЬКИЙ
О.С. СКРИПЧУК