ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/520/22 Справа № 705/2098/22 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №705/2098/22 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього ,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 жовтня 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП « ОСОБА_1 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, постановлено стягнути судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 24.05.2022 о 10 год. 28 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса, 210км, керував т/з Mercedes-Benz 250, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.Від керування т/з відсторонений шляхом евакуації т/з.
Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обгрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що він не керував транспортним засобом, а також вказував, що місцевим судом безпідставно було відмовлено в допиті свідка ОСОБА_2 .. Зазначає, що в нього не було ознак наркотичного сп'яніння, його було безпідставно зупинено, не залучено двох свідків, та не запропоновано пройти огляд на місці зупинки.
Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та його захисника Мельника С.А., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.
Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Обґрунтування невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 108414 від 24.05.2022, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 24.05.2022 о 10 год. 28 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса, 210км, керував т/з Mercedes-Benz 250, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.Від керування т/з відсторонений шляхом евакуації т/з (а.с. 1);
- даними відеозапису, з якого вбачається, що працівниками поліції в ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, та запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що останній відмовився. Від надання пояснень також відмовився (а.с. 6).
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вазував, що працівниками поліції щодо нього 22.05.2022 та 29.05.2022 було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП, які розглядалися за місцем його проживання.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом нічим не підтверджені, та згідно даних відеозапису останній жодно разу не вказував на те, що автомобілем Mercedes-Benz 250 керувала інша особа.
Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи міститься відеозапис, а тому посилання апелянта на відсутність свідків є безпідставними.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Тобто допит свідка є правом суду, а не обов'язком, а тому посилання апелянта на те, що місцевим судом не було допитано свідка ОСОБА_2 є неприйнятними.
Як вбачається з п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто, посилання апелянта на те, що його огляд не було проведено на місці зупинки є неспроможними, оскільки у разі виявлення ознак наркотичного сп'яніння такий огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому його посилання на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду є безпідставними.
Згідно даних відеозапису ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння, а тому посилання апелянта на відсутність в нього ознак наркотичного сп'яніння є неспроможними.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні дані про підстави його зупинки, не можуть бути підставою для скасування законної постанови місцевого суду.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка