УХВАЛА
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 761/30872/21
провадження № 61-12120ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Нагайцевою Тетяною Сергіївною, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року та на постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та розірвання договору оренди,
ВСТАНОВИВ :
У серпні 2021 року ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом та просив:
стягнути на свою користь 47 400 грн заборгованості за договором оренди за шість місяців; 13 991,79 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги; 43 134 грн пені та 5577,4 грн інфляційні втрати, а всього - 110 103,19 грн;
зобов'язати ОСОБА_1 відновити стан орендованої квартири;
розірвати договір оренди.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року позов задоволено частково. Розірвано договір оренди приміщення від 09 жовтня 2015 року; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 99 202,86 грн заборгованості з орендних платежів; зобов'язано ОСОБА_1 у тримісячний строк з дня набрання рішенням законної сили відновити стан квартири АДРЕСА_1 до стану, визначеного в акті прийому-передачі приміщення від 09 жовтня 2015 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року скасовано в частині задоволення позову про зобов'язання у тримісячний строк з дня набрання рішенням законної сили відновити стан квартири та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення залишено без змін.
01 грудня 2022 року ОСОБА_1 через представника засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення боргу, розірвання договору оренди та зобов'язання відновити стан орендованої квартири.
Справа № 761/30872/21 є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи Верховний Суд уважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, а тому вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
Касаційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ :
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Нагайцевою Тетяною Сергіївною, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року та на постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук