УХВАЛА
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/18492/18
адміністративне провадження № К/990/34289/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС), на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі №640/18492/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (ТОВ) «Мінісо/Україна» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Мінісо/Україна» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 06.08.2018 №0041241404, № 0041251404, № 0041261404.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, адміністративний позов задоволено.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Мінісо/Україна» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Мінісо/Україна» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100000,00 грн.
01.12.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022, в якій підставою касаційного оскарження вказало пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Задовольняючи заяву позивача про стягнення судових витрат частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підтвердження обставин щодо понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав рахунок від 26.12.2019 №32695 з додатком (описом наданих послуг), акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (ТОВ) «Мінісо/Україна» від 26.12.2019, платіжне доручення від 27.12.2019 №3866, довідку Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» № 424 від 27.12.2019, договір про юридичні послуги №1442-18 від 27.12.2018 («Загальні умови»); договір про юридичні послуги № 1442-18-1 від 27.12.2018 («Спеціальні умови»). Ці докази суд апеляційної інстанції визнав достатніми для встановлення факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з представництвом позивача у справі №640/18492/18.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з урахуванням предмета позову, його ціни та складності спору заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 418592,80 грн не відповідають критерію співмірності. Апеляційний суд виснував, що є підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 100000,00 грн, що буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.
Застосування судом апеляційної інстанції норм статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (відповідно до цих висновків при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження фактично стосуються висновку суду апеляційної інстанції щодо встановлення факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу (ГУ ДПС, обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилається, зокрема на те, що рахунок від 26.12.2019 №32695 та акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (ТОВ) «Мінісо/Україна» від 26.12.2019 підписані не уповноваженою особою). Однак, ці доводи лежать у площині оцінки доказів судом апеляційної інстанції та встановлення на їх підставі обставин у справі, а не у площині іншого застосування судом апеляційної інстанції норм статті 134 КАС, у порівнянні з висновками Верховного Суду, на які посилається ГУ ДПС у касаційній скарзі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Керуючись статтею 248, пунктом 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко