УХВАЛА
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа №380/7579/21
адміністративне провадження №К/990/34251/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Західне міжрегіональне управління ДПС) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2022, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №380/7579/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ, Товариство) "Радехівський цукор" до Західного міжрегіонального управління ДПС про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,
УСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ТОВ "Радехівський цукор" звернулося в суд із адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС, в якому просило: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 26.03.2021 №3333000702-№Ю в частині донарахування єдиного внеску у розмірі 697689,29 грн; 2) визнати протиправним та скасувати рішення від 26.03.2021 №3233000702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 352050,28 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу Західного міжрегіонального управління ДПС про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 26.03.2021 №3333000702-№Ю в частині донарахування єдиного внеску в розмірі 697689,29 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Західного міжрегіонального управління ДПС від 26.03.2021 №3233000702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 348844,65 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 15793,16 грн. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС на користь ТОВ "Радехівський цукор" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11956,50 грн.
Постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 залишено без змін.
02.12.2022 Західне міжрегіональне управління ДПС направило на адресу Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання частини першої статті 329, пункту 4 частини другої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); відповідач пропустив строк на касаційне оскарження.
Західне міжрегіональне управління ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС: суди неправильно застосували норми статей 6, 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ без урахування висновку Верховного Суду у постанові від 10.12.2020 у справі №804/6201/17.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС).
Підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, презюмує подібність правовідносин у справі, судові рішення в якій оскаржуються, та у справі, в якій Верховний Суд вже застосував норму матеріального права по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях.
Будь-яка підстава касаційного оскарження, встановлена нормами частини четвертої статті 328 КАС, в касаційній скарзі повинна зазначатися у взаємозв'язку з підставами задоволення позову або відмови в позові.
Підставою для задоволення позову ТОВ "Радехівський цукор" суди першої та апеляційної інстанцій визнали правомірне застосування Товариством при визначенні суми єдиного внеску за січень 2015 року понижуючого коефіцієнту 0,4. Суди попередніх інстанцій виснували, що Товариство дотрималося всіх вимог (умов) пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 №77-VIII (далі - Закон №77-VIII), як підстави для застосування понижуючого коефіцієнта. При цьому суди визнали необґрунтованим довід Західного міжрегіонального управління ДПС, що позивач не дотримався такої вимоги пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77-VIII, як збільшення заробітної плати по підприємству мінімум на 30%, в порівнянні із середньою заробітною платою за 2014 рік. Суд встановив, що цей довід Західного міжрегіонального управління ДПС ґрунтується на тому, що при визначенні середньої заробітної плати по підприємству за 2014 рік позивач виходив із заробітної плати всіх працівників, в тому числі, осіб з інвалідністю. Західне міжрегіональне управління ДПС при розрахунку середньої заробітної плати підприємства заробітну плату таких осіб не врахувало, посилаючись на те, що при визначенні суми єдиного внеску із заробітної плати таких осіб встановлена менша ставка (8,41%).
Отже, спірним між сторонами у цій справі є питання щодо врахування (неврахування) заробітної плати осіб з інвалідністю при визначенні розміру заробітної плати в контексті дотримання вимог (умов) пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77-VIII.
Водночас, у постанові від 10.12.2020 у справі №804/6201/17 висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77-VIII (в контексті визначення середньої заробітної плати підприємства з урахуванням (неврахуванням) заробітної плати осіб з інвалідністю) не зроблено.
Згідно з частиною першою статті 329 КАС касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подана 02.12.2022, тобто, з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 329 КАС. До касаційної скарги Західного міжрегіонального управління ДПС долучено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №380/7579/21, однак, така заява не підписана відповідачем, а тому повертається відповідачу без розгляду у зв'язку з невідповідністю вимогам частини десятої статті 44, частини другої статті 167 КАС.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №380/24817/21 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з тим, виключних обставин, за наявності яких можливий касаційний перегляд судових рішень у цій справі, відповідачем у касаційній скарзі не вказано.
Враховуючи наведені недоліки, касаційна скарга Західного міжрегіонального управління ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу з уточненням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій; клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення; клопотання з обґрунтуванням виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС, за наявності яких можливий касаційний перегляд судових рішень у справі №380/7579/21.
Керуючись статтею 248, пункту 4 частини другої, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2022, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 залишити без руху.
Заяву Західного міжрегіонального управління ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №380/7579/21 повернути заявнику без розгляду.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.М. Яковенко ,
Судді Верховного Суду