УХВАЛА
23 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/1774/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Крижного О. М.
від 27.07.2022 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коваль Л. А., Мороз В. Ф., Чередко А. Є.
від 03.11.2022
за позовом Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED
до Компанії GRIF CORPORATION LLP, Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг"
про переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності на частку в статутному капіталі,
ВСТАНОВИВ:
Компанія FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанія ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Компанії GRIF CORPORATION LLP та Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг", в якому просили:
- перевести з компанії GRIF CORPORATION LLP на компанію FOLIONA MANAGEMENT LIMITED права та обов'язки покупця на частину частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг" в розмірі 43 691,85 грн та визнати за компанією FOLIONA MANAGEMENT LIMITED право власності на частку в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг" в розмірі 43 691,85 грн;
- перевести з компанії GRIF CORPORATION LLP на компанію ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED права та обов'язки покупця на частину частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг" в розмірі 43 691,85 грн та визнати за компанією ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED право власності на частку в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг" в розмірі 43 691,85 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 у справі № 904/1774/21 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходів із відсутності у позивачів переважного права на придбання відчужуваної частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг". Оскільки вимоги про визнання права власності на частки в статутному капіталі за позивачами фактично є похідними від вимог про переведення прав та обов'язків покупців, то вони також задоволені не були.
Постановою від 03.11.2022 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 у справі № 904/1774/21.
01 грудня 2022 року Компанія FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанія ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 904/1774/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Крім того, у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і виключних випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Поряд із цим у касаційній скарзі Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 904/1774/21 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням строку для усунення недоліків, шляхом зазначення і належного обґрунтування виключного випадку (виключних випадків) касаційного оскарження.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 904/1774/21 залишити без руху.
2. Надати Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Компанії FOLIONA MANAGEMENT LIMITED та Компанії ACHILLIA MANAGEMENT LIMITED, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко