УХВАЛА
23 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 920/1450/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 (колегія суддів: Пашкіна С.А., Алданова С.О., Буравльов С.І.),
у справі за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
про стягнення 150 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Господарський суд Сумської області рішенням від 27.06.2022 позов задовольнив.
2. Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.10.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у позові.
3. 07.12.2022 Акціонерне товариств "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 , в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
7. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).
9. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
10. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
11. Скаржник оскаржує судове рішення, яким вирішено спір про стягнення 150 000,00 грн, а тому воно не підлягає касаційному оскарженню.
12. Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для нього (підпункти "а" та "в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК), однак, такі твердження належним чином не обґрунтовані.
13. Обґрунтовуючи фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики скаржник стверджує, що Верховний Суд досі не розглядав питання підтвердження факту укладення господарських договорів сторонами шляхом складення первинних бухгалтерських документів на його виконання щодо жодних договорів, окрім договорів купівлі-продажу товару, що залишає відкритим питання щодо того, чи можуть висновки Верховного Суду, висловлені, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, бути застосовані до інших видів правовідносин між суб'єктами господарювання.
14. Однак вказане твердження фактично є обґрунтуванням такої підстави касаційного оскарження, як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК.
15. Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами. Скаржник не наводить жодних аргументів, які б свідчили про неоднозначність правозастосовчої практики у питанні застосування норм, зазначених ним у касаційній скарзі нормативних актів. Тому наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
16. Виняткове значення справи скаржник обґрунтовує своїм складним фінансовим становищем, руйнуванням виробничих приміщень, знищенням засобів виробництва внаслідок військової агресії російської федерації, віднесенням скаржника до переліку підприємств критичної інфраструктури. Скаржник стверджує, що стягнуті кошти можуть бути направлені на оплату податків та зборів, виплату заробітної плати працівникам, розрахунки з постачальниками та виконання замовлень підприємств оборонно-промислового комплексу.
17. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржник здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку, а тому обставини, пов'язані з можливою відсутністю (нестачею) коштів для здійснення господарської діяльності не можуть вважатися достатньою підставою для допуску до касаційного перегляду справи через її виняткове значення для скаржника.
18. Верховний Суд дослідив та оцінив доводи скаржника, ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для скаржника.
19. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
20. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
21. Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
22. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
23. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
24. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
25. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
26. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.
27. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №920/1450/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
Л. Стратієнко