ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/549/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд"
про стягнення 147 607,12 грн. штрафу та пені
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд"
до відповідача (позивача за первісним позовом) Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
про стягнення 18 469,77 грн.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Представники:
від Рівненської АЕС Процун О.І.
від ТОВ "Легіон Трейд" не з'явився
Суть спору:
Державне підприємство "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" про стягнення 147 607,12 грн., з яких 69 823,52 грн. штрафу та 77 783,60 грн. пені.
30.08.2022 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леніон Трейд" надійшов зустрічний позов до Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", у якому позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ст. ст. 193, 216, 218, 230, 231, 232, 271 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 663, 712, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 20, 46, 129, 162, 171, 176, 180, 232 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 18 469 грн 77 коп. з яких 5 729,20 грн інфляційних втрат, 3 554,18 грн три відсотки річних, 9 186,39 грн пені, 2481,00 грн судовий збір та витрати на оплату посдуг адвоката.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
У первісному позові вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору поставки №53-122-01-21-10421 від 26.02.2021 в частині несвоєчасної поставки товару позивачу. Посилаючись на пункти 8.4 , 9.1. Договору, ст. ст. 193, 216, 218, 230, 231, 232, 271 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 663, 712, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 20, 46, 129, 162, 171, 176, 180, 232 ГПК України, позивач нарахував штраф та пеню.
Всього просить стягнути з відповідача 77 783 грн 60 коп. пені та 69 823 грн 52 коп штрафу. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати у виді сплаченого судового збору 2 481,00 грн.
30 серпня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" надійшов зустрічний позов в якому вказує, що згідно умов Договору поставки № 53-122-01-21-10421 від 26.02.2021 р. постачальником було поставлено замовнику товар на загальну суму 1 324 285,62 грн., в свою чергу покупцем у встановлений договором строк, не було здійснено оплату за товар, чим порушено умови Довогору. Оскільки відповідач не здійснив оплату отриманого товару вчасно, тобто порушив умови Договору, а тому зобов'язаний сплатити штрафні санкції, передбачені діючим законодавством. Враховуючи викладене Позивачем нараховано Відповідачу пеню по Договору у сумі 9 186,39 грн, інфляційні втрати 5 729,20 грн та три відсотки річних 3 554,18 грн.
30 серпня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 відсотків. Також від ТзОВ "Легіон Трейд" надійшов відзив на позовну заяву в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
05 вересня 2022 року від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшла відповідь на відзив на первісний позов. Вважає доводи, викладені у відзиві безпідставними. Наголошує, що ТОВ "Легіон Трейд" повинен нести відповідальність за Договором. Просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення позовних вимог.
26 вересня 2022 року від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву в якому зазначає, що вказані в зустрічній позовній заяві дати та суми проведення олплат є вірними, а щодо вимоги стягнення пені заявленої позивачем за зустрічним позовом не підлягає задоволенню оскільки в договором не зазнаено умов про стягнення неустойки з ВП РАЕС за прострочення виконання обов'яхку вчасної оплати. Щодо нарахування інфляційних та 3 % річних зазначає, що розрахунок містить помилки, щодо вимог стягнення витрат на правову допомогу, вважає суму завищеною. Зважаючи на викладене просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/549/22, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання в засіданні на 15 вересня 2022 р. на 11:30 год.
Від представника Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просить суд надати можливість представнику приймати участь у судовому засіданні по справі №918/549/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 25 серпня 2022 року заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/549/22 задоволено.
05.09.2022 від ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 15.09.2022 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" до відповідача (позивача за первісним позовом) Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 18 469,77 грн. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Здійснено перехід до розгляду справи №918/549/22 за правилами загального позовного провадження. Замінено розгляд справи по суті підготовчим засіданням. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/549/22 на 30 днів до 01 листопада 2022 року включно. Підготовче судове засідання відкладено на 11 жовтня 2022 р. на 09:30 год.
23 вересня 2022 року від представника Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просить суд надати можливість представнику приймати участь у судовому засіданні по справі №918/549/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/549/22 задоволено.
26.09.2022 від ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
Ухвалою від 11 жовтня 2022 року підготовче засідання відкладено на 15 листопада 2022 року на 11:15 год.
17 жовтня 2022 року представник Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" надійшла клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просить суд надати можливість представнику приймати участь у судовому засіданні по справі №918/549/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/549/22 задоволено.
07 листопада 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просить суд надати можливість представнику приймати участь у судовому засіданні по справі №918/549/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 15 листопада 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 07.12.2022 року на 11:30 год. Задоволено заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/549/22 .
30 листопада 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просить суд надати можливість представнику приймати участь у судовому засіданні по справі №918/549/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 30 листопада 2022 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/549/22 .
Ухвалою від 07 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 12 грудня 2022 року на 09:50 год.
12.12.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання.
07 грудня 2022 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
12 грудня 2022 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 21 грудня 2022 року на 10:35 год.
Представник відповідача до суду 21.12.2022 не прибув. 21 грудня 2022 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Суд ухвалив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому суд зазначає, що зібраних у справі доказів достатньо для розгляду справи та вирішення господарського спору. Явка учасників до суду ухвалами не визнавалася обов'язковою. Крім того, розгляд справи уже неодноразово відкладався, у тому числі й за клопотаннями учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За наведеного суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №918/549/22 без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
21 грудня 2022 року представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" надав пояснення з приводу предмету спору по первісному та зустрічному позовах. Підтримав позиції, викладені у його заявах по суті справи.
Суд дослідив письмові докази, які містяться у справі.
У подальшому представник ВП "РАЕС" висловився у судових дебатах.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
26 лютого 2021 року Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відаовідальністю "Легіон Трейд" (Постачальник, відповідач) укладено договір поставки №53-122-01-21-10421 (надалі договір), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію , а замовник, в свою чергу зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).
Згідно з умовами пункту 2.2. договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 1 339 378,10 гривень.
Відповідно до п. 3.1 договору Сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником в строк по 06.03.2021 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" "Енергоатом".
Пунктом 4.2. договору визначено, що якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного договору).
Згідно з умовами пункту 8.1. договору, приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.
Згідно з положеннями пункту 8.3. договору, успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) (ВК-2) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017.
Відповідно до п. 8.4. Договору сторони погодили, що датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.
Пунктом 9.1. Договору передбачено обов'язок Постачальника сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, а за прострочку поставки на строк понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми непоставленого товару.
Відповідно до пункту 6.2. договору, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Відповідно до п. 12.1. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплений печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2021 р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.
Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію на суму 323 988,60 грн яка була проведена у межах встановлених строків.
Поставка продукції за договором на суму 2 818,02 грн відбулася 01.04.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 138 від 31.03.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 31.03.2021.
Поставка продукції за договором на суму 199 487,40 грн відбулася 30.04.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 198 від 29.04.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 29.04.2021.
Поставка продукції за договором на суму 788 751,60 грн відбулася 01.06.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 259 від З 1.05.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 31.05.2021.
Поставка продукції за договором на суму 9 240 грн відбулася 05.07.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 352 від 30.06.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 04.07.2021.
Зважаючи на умови пункту 9.1 договору, ВП "РАЕС" нарахував пеню за прострочення поставки, яка складає 77 783,60 грн. та штраф 69 823,52 грн. Загальна сума пені та штрафу складає 147 607,12 грн.
Сторони погодили у пункті 9.2. що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1 договору становить 2 (два) роки.
Пунктом 9.4 договору передбачено, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.
Покликаючись на пункти 9.1. Договору позивач за первісним позовом нарахував відповідачу пеню у сумі 77 783,60 грн. та штраф 69 823,52 грн. Загальна сума пені та штрафу складає 147 607,12 грн.
Поряд з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" вказує, що згідно умов Договору поставки № 53-122-01-21-10421 від 26.02.2021 р. постачальником було поставлено ВП "РАЕС" товар на загальну суму 1 324 285,62 грн., в свою чергу покупцем було здійснено оплату за товар, проте із порушенням строків оплати. Оскільки відповідач за зустрічним позовом не здійснив оплату отриманого товару вчасно, тобто порушив умови Договору, а тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" нараховано пеню у сумі 9 186,39 грн, інфляційні втрати 5 729,20 грн та три відсотки річних 3 554,18 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.
Щодо вимог первісного позову суд зазначає наступне.
Керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка тощо.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами пункту 9.1 Договору поставки № 53-122-01-21-10421 від 26.02.2021 р. передбачено обов'язок Постачальника сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення. А за прострочку поставки на строк понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми непоставленого товару.
Як передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), а за порушення строків зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять пнів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Умовами пункту 3.1. Договору передбачено, що продукція поставляється Постачальником Замовнику у строк по 06.03.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом поставлено товар позивачу, однак із простроченням, а саме, поставка продукції за договором на суму 2 818,02 грн відбулася 01.04.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 138 від 31.03.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 31.03.2021.
Поставка продукції за договором на суму 199 487,40 грн відбулася 30.04.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 198 від 29.04.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 29.04.2021.
Поставка продукції за договором на суму 788 751,60 грн відбулася 01.06.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 259 від З 1.05.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 31.05.2021.
Поставка продукції за договором на суму 9 240 грн відбулася 05.07.2021, що засвідчено у видатковій накладній № 352 від 30.06.2021, як наслідок прострочення поставки тривало з 09.03.2021 по 04.07.2021.
Зважаючи на умови пункту 9.1 договору, ВП "РАЕС" нарахував пеню за прострочення поставки, яка складає 77 783,60 грн. та штраф 69 823,52 грн. Загальна сума пені та штрафу складає 147 607,12 грн.
Судом перевірено наведений у первісній позовній заяві розрахунок пені та штрафу та встановлено, що він відповідає вищевказаним положенням законодавства, а також умовам Договору і є арифметично вірним.
Щодо клопотання відповідача за первісним позовом стосовно зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) на 90%, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З огляду на викладене, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Положення ст. 225 Господарського кодексу України конкретизують, що саме належить до складу збитків: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності.
При цьому, позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Крім того, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за первісним позовом не доведено понесення збитків, пов'язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за договором. Поряд з цим, суд зазначає, що пеня та штраф є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом.
Отже, клопотання ТОВ "Легіон Трейд" про зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) слід задоволити частково.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є підстави для зменшення розміру пені та штрафу на 50%, та стягнути з відповідача за первісним позовом 38 891,80 грн. пені (77 783,60 грн. * 50% = 38 891,80 грн.), 34 911,76 грн. штрафу (69 823,52 грн.* 50% = 34 911,76 грн.).
В задоволенні первісного позову в частині стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 38 891,80 грн. пені, 34 911,76 грн. штрафу слід відмовити.
Щодо вимог зустрічного позову суд зазначає наступне.
Згідно умов Договору поставки № 53-122-01-21-10421 від 26.02.2021 р. постачальником було поставлено ВП "РАЕС" товар на загальну суму 1 324 285,62 грн. В свою чергу покупцем (відповідач за зустрічним позовом) здійснено оплату за товар із порушенням строків оплати. Вказане визнав представник ВП "РАЕС". Тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" нараховано пеню у сумі 9 186,39 грн, інфляційні втрати 5 729,20 грн та три відсотки річних 3 554,18 грн.
Отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України відповідач за зустрічним позовом є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних суд встановив, що останній вчинений з помилками, а саме при обрахунку ТОВ "Легіон Трейд" помилково здійснював нарахування на суму боргу, включаючи день часткової проплати основного боргу, та не відмінусував суму оплати за цей день.
Тому суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що така помилка не вплинула на розрахунок інфляційних втрат (з огляду на методику обрахунку інфляційних наведену вище по тексту). Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача за зустрічним позовом підлягають заявлені інфляційні втрати 5 729,20 грн.
Крім того, суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих 3% становить 3 109,84 грн., при заявленому 3 554,18 грн. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають 3%, які за розрахунком суду складають 3 109,84 грн. У решті позовних вимог в частині стягнення 3% в сумі 444,34 грн. слід відмовити.
Щодо нарахованої позивачем за зустрічним позовом суми пені, суд зазначає наступне.
З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов'язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов'язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.
Так, частина 2 статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов'язання) у господарському зобов'язанні, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту , якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов'язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.
Частиною 4 статті 231 ГК України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов'язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Положення частини 6 статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.
Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №904/4156/18.
ТОВ "Легіон Трейд" зазначає про те, що ним нараховано відповідачеві пеню виходячи з обсягу простроченого зобов'язання та розміру облікової ставки Національного банку України у відповідний день прострочення в межах періоду нарахування.
Між тим, стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов'язання, а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а відтак не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.
Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання, а стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію.
В матеріалах справи відсутній доказ конкретно визначеного розміру пені.
Проаналізувавши норми чинного законодавства та правові позиції вищих судових інстанцій, з огляду на все вищевикладене, суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у частині нарахованої пені у сумі 9 186,39 грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 5 729,20 грн. інфляційних втрат та 3 109,84 грн. три відсотки річних. У решті вимог зустрічного позову належить відмовити.
Висновки суду.
За результатами розгляду спору та з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що первісний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" підлягає задоволенню частково у розмірі 38 891 грн 80 коп. пені, 34 911 грн 76 коп. - штрафу. В частині стягнення 38 891 грн 80 коп. пені та 34 911 грн 76 коп. штрафу слід відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" підлягають задоволенню частково в сумі 5 729,20 грн. інфляційних втрат та 3 109,84 грн. 3% річних. В частині стягнення 9 186,39 грн. пені та 444,34 грн. 3% річних слід відмовити.
Суд вважає можливим провести в порядку ч. 11 ст. 238 ГПК України зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" сплатило 2 481,00 грн. судового збору за подання первісного позову. Інших витрат заявлено не було.
Зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" сплачено судового збору за подання зустрічного позову 2 481,00 грн. та заявлено про очікувані (попередні) суми судових витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є наслідком виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Таким чином, сума судового збору, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" має відшкодувати Державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" за подання первісного позову становить 2 481,00 грн.
Зустрічний позов задоволено частково. У даному спорі розмір пропорції задоволених зустрічних позовних вимог проти заявлених складає 47,86%.
Таким чином, сума судового збору, яку Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" має відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" становить 1 187,41 грн. (2 481,00 грн. * 47,86% = 1 187,41 грн.). Решта сплаченого судового збору залишається за позивачем за зустрічним позовом.
Оскільки вимоги як за первісним так і за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, суд дійшов до висновку провести зустрічне зарахування присуджених сум судового збору та стягнути між ними різницю на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" (49125, місто Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд.11, кв. 28, код ЄДРПОУ 37070162) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська обл. м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) - 38 891 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн. 80 коп. пені, 34 911 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 76 коп. - штрафу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні первісного позову в частині стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" - 38 891 грн. 80 коп. пені, 34 911 грн. 76 коп. - штрафу.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська,3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" (49125, місто Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд.11, кв. 28, код ЄДРПОУ 37070162) - 5 729 (п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 3 109 (три тисячі сто дев'ять) грн. 84 коп. 3% річних, 1 187 (одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 41 коп. судового збору.
6. Відмовити в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" 9 186 грн. 39 коп. пені та 444 грн. 34 коп. 3% річних.
7. Провести в порядку ч. 11 ст. 238 ГПК України зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму - Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська обл. м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046), а саме:
- зарахувати 5 729 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 3 109 грн. 84 коп. 3% річних належних до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" в рахунок сплати Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" - 8 839 грн. 04 коп. пені (із загальної суми пені 38 891 грн. 80 коп.).
- зарахувати 1 187 грн. 41 коп. судового збору належного до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" в рахунок сплати Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" 1187 грн. 41 коп. (із загальної суми 2 481 грн. 00 коп. судового збору).
8. З урахуванням проведеного судом зустрічного зарахування після набрання рішенням законної сили видати наказ наступного змісту:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" (49125, місто Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд.11, кв. 28, код ЄДРПОУ 37070162) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська обл. м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) - 30 052 (тридцять тисяч п'ятдесят дві) грн. 76 коп. пені, 34 911 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 76 коп. - штрафу та 1 293 (одну тисячу двісті дев'яносто три) грн. 59 коп. судового збору."
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 23 грудня 2022 року.
Суддя Бережнюк В.В.