ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2022 Справа № 917/249/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Дорошенко Валентини Миколаївни
до Фізичної особи - підприємця Грінченко Віктора Анатолійовича
про стягнення 288 624,85 грн
за участю представника відповідача: Захаров Т. Г.; від позивача - не з'явився
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулася з позовом Фізична особа - підприємець Дорошенко Валентина Миколаївна до Фізичної особи - підприємця Грінченко Віктора Анатолійовича про стягнення 288 624,85 грн за договором оренди нежитлового приміщення № 9 від 31.05.2021.
Позивач у позові зазначає, що зобов'язання в частині внесення орендної плати відповідачем не виконувалось, в результаті чого останній допустив заборгованість за оренду нерухомого майна у сумі 78968,00 грн; 20 жовтня 2021 року отримано від відповідача поштове відправлення, в якому виявилися ключі від орендованого ним приміщення та два примірники виготовленого ним акту приймання-передачі; при огляді було виявлено, що орендоване відповідачем приміщення перебуває у незадовільному стані, має місце демонтаж невід'ємного від будівлі належного позивачеві майна; вартість відновлювально ременту приміщення становить 138660,00 грн; не отримано дохід від оренди майна у розмірі 70 996,85 грн.
Відповідач у відзиві (вхід. №2584 від 15.04.2022; а.с. 50-54) проти позову заперечує, посилаючись на те, що:
- пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактним, а дійсно були б ним отримані; позивач не надав до суду доказів на підтвердження реальності розміру упущеної вигоди; позивач не надав належних та допустимих доказів, що він мав реальний намір та можливість укласти договори оренди приміщення, і не уклав їх виключно внаслідок винних дій відповідача; позивач не надав жодних доказів того, що неодержаний дохід (упущена вигода) є наслідком будь-яких протиправних дій відповідача, і що ці дії мали місце упродовж усього періоду нарахування розміру вказаної вигоди;
- вартість відновлювального ремонту носить орієнтований характер та не підтверджується допустими та належними доказами;
- увесь перелік обладнання та стан приміщення зазначені у акті прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.05.2021 року;
- відповідач 07 жовтня 2021 року надіслав позивачеві комплект ключів та акт приймання-передачі приміщенні, і, відповідно, з 07 жовтня взагалі не мав жодної змоги користуватись вказаним приміщенням;
- розрахунок заборгованості по 20 жовтня 2021 року не відповідає фактичним обставинам справи;
- відповідач не може надати квитанції про підтвердження факту оплати, адже оплата здійснювалась не безпосередньо відповідачем, а іншими особами, які на даний час знаходяться за межами України внаслідок початку збройної агресії російської федерації, а документи - знаходяться в Україні.
Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 3390 від 30.05.2022; а.с.84-85) зазначив, що доводи, викладені у відзиві не спростовують заявлених позовних вимог.
Позивач листом від 28.06.2022 (вхід. № 4420 від 05.07.2022; а.с.95-100) надала до справи копії податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи - підприємця за 2021 рік та технічного паспорта на нежитлову будівлю.
Позивач листом від 20.10.2022 (вхід. № 7904 від 25.10.2022; а.с.130-132) надала до справи копії податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи - підприємця за 2021 рік.
Позивач подав заяву від 22.12.2022 про розгляд справи без його участі. Ця заява задоволена судом.
У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 року цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.35-36).
Ухвалою від 28.02.2022 суд відкрив провадження у справі № 917/249/22, призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання та встановив сторонами строки для подання заяв по суті справи (а.с.38-39).
Ухвалою від 23.03.2022 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (а.с. 42).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 752/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
В зв'язку з введенням воєнного стану, для належного повідомлення учасників справи про підготовчі засідання та для надання сторонам можливості реалізувати свої процесуальні права, суд відкладав підготовчі засідання.
На сайті Господарського суду Полтавської області було розміщене оголошення про тимчасове припинення відправки поштової кореспонденції з 15.06.2022 (а.с.92,108, 116).
В зв'язку з цим ухвала від 08.09.2022, надіслана сторонам засобами поштового зв'язку лише 07.10.2022.
В зв'язку з тимчасовим припиненням судом поштової відправки ухвали від 19.05.2022, від 21.06.2022, від 14.07.2022 надсилалися на електронну пошту представника відповідача, вказану ним у відзиві (а.с.78, 94, 110).
На офіційному сайті Судової влади України 20.05.2022, від 22.06.2022, від 19.07.2022, від 14.09.2022, від 02.11.2022, від 29.11.2022 суд розмістив відповідні оголошення про розгляд цієї справи (а.с.77, 93, 109, 117, 138).
Ухвалою від 27.10.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.11.2022 (а.с.135).
Судове засідання призначене на 24.11.2022 не відбулося в зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду.
Ухвалою від 25.11.2022 суд призначив розгляд справи на 22.12.2022.
Про розгляд справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленнями від 30.11.2022.
Позивач подав заяву від 22.12.2022 про розгляд справи без його участі. Ця заява задоволена судом.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 22.12.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.
Між Фізичною особою - підприємцем Дорошенко Валентиною Миколаївною (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Грінченко Віктором Анатолійовичем (далі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 9 від 31.05.2021 (далі - Договір; а.с. 9-10) за умовами яких сторони домовилися, зокрема, про наступне:
- п.1.1 - орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежиле приміщення (далі - приміщення) - кафе площею 110,4 кв.м, розташоване за адресою: 37000, Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Європейська, буд. 152, та земельну ділянку площею 110,4 кв.м, на який розташоване це приміщення;
- п.1.3 - приміщення, що передається в оренду належить орендодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - серія САС № 357274 від 29.09.2009;
- п.1.4 - орендоване приміщення буде використовуватися орендарем для господарської діяльності, що не суперечить призначенню цього приміщення;
- п.2.1 - орендодавець передає орендареві в користування приміщення, а також необхідні для користування цим приміщенням електромережі і комунікації;
- п.1.2 - стан приміщення на момент передачі в оренду: придатне для використання;
- п.2.2 - орендодавець відповідає за недоліки зданого в оренду приміщення, за винятком випадку, коли ці недоліки виникли в результаті неправильної експлуатації орендарем орендованого приміщення;
- п.2.3 - при передачі приміщення в оренду складається акт приймання-передачі, що підписується Сторонами;
- п. 2.4 - приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Орендна плата починає сплачуватись з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення;
- п. 3.1.2 - орендодавець зобов'язаний за власний рахунок усувати несправності, поломки та наслідки аварій комунікацій у приміщенні, що орендується, які відбулися не з вини орендаря;
- п. 3.1.3 - орендодавець зобов'язаний проводити капітальний ремонт приміщення, яке займає орендар, пов'язаний з капітальним ремонтом будинку з повідомленням в письмової формі орендаря за три місяці до початі ремонту. Орендар повідомляє, що за станом будівлі не має необхідності проводити капітальний ремонт внутрішніх приміщень до 31.12.2021 року включно;
- п.3.1.4 - орендодавець на час дії цього договору передає орендарю комунікації, для забезпечення тепла, води та енергопостачання, необхідне для нормальної діяльності орендаря;
- п. 3.2 - орендодавець має право:
-п. 3.2.1 - здійснювати перевірку наявності, стан, ефективність використання та умови експлуатації та цільове використання об'єкту оренди орендарем;
- п.3.2.2 - вимагати від орендаря відшкодування збитків, завданих із його вини, внаслідок порушення договору.
- п. 3.2.3 - виступати з ініціативою дострокового припинення дії договору в разі погіршення стану об'єкта оренди з причини неправильного його використання або у випадку прострочення орендної сплати орендної плати за один місяць.
- п. 3.3 - орендар зобов'язаний:
- п.3.3.1 - користуватися орендованим приміщенням відповідно до його призначення й умов цього Договору;
- п. 3.3.2 - не проводити переобладнання та реконструкцію даного орендованого приміщення з пристосування його до власних потреб без письмової згоди орендодавця;
- п. 3.3.3 - підтримувати орендоване приміщення в справному стані і своєчасно робити поточний ремонт;
- п.3.3.4 - перераховувати орендну плату у встановлені цим Договором терміни;
- п.3.3.5 - нести відповідальність за збереження приміщення, його обладнання, інвентарю (при їх наявності), виконувати правила пожежної безпеки та режиму економії електроенергії, утримувати в належному стані приміщення та прилеглу територію до нього;
- п.3.3.6 - в 5-дениий термін по закінченню дії договору повернути орендодавцю приміщення в належному стані та урахуванням домовленого перепланування, здійсненного в зв'язку з проведеним ремонтом;
- п.4.1 - вартість орендної плати за орендоване приміщення (окрім витрат на споживання електроенергії та інших комунальних платежів) складає 17000 гривень в місяць;
- п.4.2 - витрати на споживання електроенергії, природного газу, води та інших комунальних платежів проводяться не пізніше 23 числа кожного місяця. Податок за землю та нерухоме майно яке орендується проводиться щоквартально;
- п.4.3 - оплата орендної плати проводиться орендарем у формі готівкового розрахунку, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру в розмірі, вказаному в п. 4.1. договору, до 05 числа поточного місяця за поточний місяць;
- п. 6.1 - повернення орендодавцю орендованого приміщення здійснюється па підставі акту приймання-передачі, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору;
- п.6.2 - орендоване приміщення вважається фактично повернутим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі;
- п.6.3 - орендоване приміщення повинно бути передане орендодавцю в такому ж стані, у якому воно було передане в оренду з усіма зробленими в ньому поліпшеннями. Зроблені орендарем поліпшення, якщо їх не можна відокремити без шкоди для орендованого майна, залишаються у власності орендодавця;
- п. 7.1 - цей договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 серпня 2021 року.
Вказане нежиле приміщення площею 110,4 кв.м, розташоване за адресою: 37000, Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Європейська, буд. 152, належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.09.2009 та витягом № 23984319 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП “Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації” 29.09.2009 (а.с.33-34).
Факт передачі в користування вказаного приміщення від позивача відповідачу підтверджено двостороннє підписаним актом приймання-передачі нежилого приміщення від 31.05.2021 (а.с.11).
У вказаному акті приймання-передачі нежилого приміщення від 31.05.2021 (а.с.11) сторони зазначили наступне:
- відповідно до договору оренди № 09 від 31.05.2021 орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування нежиле приміщення - кафе площею 110,4 кв.м, що розташоване за адресою: 37000, Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Європейська, буд. 152;
- приміщення передано в оренду в придатному етапі для використання в цілях здійснення орендарем господарської діяльності, згідно п.1.4 цього Договору;
- приміщення за результатами візуального огляду задовільне, без пошкоджень;
- разом з приміщенням орендодавець передає орендарю наступне майно: 1) котел газовий «Юнкерс», 2) мойка (нержавійка) з сіфоном, 3) витяжка з примусовим вентилятором, 4) стелажі ДСП-4 шт;
- лічильник електроенергії - 2 шт, лічильник води - 1 шт, лічильник газу - 1шт.
Позивач надіслав відповідачу вимогу від 07.10.2021, в якій повідомив, що у відповідності до п.7.1. Договору термін оренди сплив 31 серпня 2021 року. У зв'язку з цим позивач вимагав протягом трьох робочих днів з моменту отримання цієї вимоги прибути особисто або направити повноважного представника для повернення орендованого відповідачем приміщення, що розташоване за адресою м. Пирятин, вул. Європейська, 152, повідомивши позивача засобами телефонного зв'язку про час прибуття (а.с.12).
Відповідач листом від 07.10.2021 повідомив позивача, що договірні відносини між сторонами закінчились 31.08.2021 року; з метою належного виконання умов договору, разом із цим листом надсилає позивачу комплект ключів від об'єкту оренди та Акт повернення приміщення, який підписаний лише відповідачем (а.с.13-14).
В додатку до листа від 07.10.2021 зазначено ключі у кількості 10 шт, Акт повернення приміщення, який підписаний лише відповідачем (а.с.13-14).
Позивач, за участю фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , склав акт огляду нежитлового приміщення від 20.10.2021 (а.с.16), в якому зафіксуване наступне:
- цього дня близько 12 години шляхом відкривання вхідних дверей ключем, який знаходився у запечатаному конверті (відправник ОСОБА_4 ), проведено огляд нежитлового приміщення, орендованого ФОП Грінченко В. А. у відповідності до договору оренди нежитлового приміщення № 9 від 31 травня 2021 року, що розташоване за адресою м. Пирятин, вул. Європейська, 152 Б;
- при огляді виявленні наступні недоліки:
а) торгівельний зал: відсутні пластикові двері - 1 шт.;
б) туалет для відвідувачів: відсутні вхідні двері - 2 шт.; відсутні перегородки кабінок з дверима - 11 шт.; відсутні комплекти (умивальник, сифон, змішувач) - 7 шт.; відсутні пісуари в комплекті - 3 шт.; відсутні LED світильники потолочні - 7 шт.;
в) туалет для персоналу: відсутній витяжний вентилятор - 1 шт.;
г) кухня: на витяжці відсутні металеві (нержавійка) жировловлювачі - 4 шт.;
д) котельня: відсутній твердопаливний котел - 1 шт.
-опалювальна система пошкоджена шляхом вирізання труб;
- пошкоджена плитка на підлозі;
-стіни потребують косметичного ремонту.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.11.2021, в якій вимагав усунути недоліки, викладені у акті огляду нежитлового приміщення від 20.10.2021, та сплатити заборгованість з орендної плати за період з 21.05.2021 по 20.10.2021 (а.с.15).
Відповідач у відповіді на претензію повідомив, що не може усунути недоліки, що вказані в акті від 20.10.2021, оскільки вони не конкретизовані, не відповідають дійсним обставинам справи, орендна плата сплачувалась своєчасно та в повному обсязі до 20.10.2021 включно (а.с.17).
Позивач у позові зазначає, що вартість відновлювального ремонту вказаного приміщення становила 138660,00 грн, в підтвердження чого надав дефектний акт на поточний ремонт нежитлової будівлі по вул. Європейська, 152 б в м. Пирятин Полтавської області, складений позивачем; зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва станом на 23.12.2021 на суму 138,660 грн, складений позивачем; розрахунки № № 1-4 Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 138 660,00 грн, відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1, локальний кошторис № 2-1-1, підсумкову відомість ресурсів, які складені генпідрядником ПП «Аталіо» (а.с.19-29).
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Позивач передав відповідачу в користування спірне приміщення, що підтверджено двостороннє підписаним актом приймання-передачі нежилого приміщення від 31.05.2021 (а.с.11).
Згідно з ч.1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч.4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч.5 ст. 762 ЦК України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У п.4.1 Договору встановлено, що вартість орендної плати за орендоване приміщення (окрім витрат на споживання електроенергії та інших комунальних платежів) складає 17000 гривень в місяць
Відповідно до п.4.3 Договору сплата орендної плати проводиться орендарем у формі готівкового розрахунку, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру в розмірі, вказаному в п. 4.1. договору, до 05 числа поточного місяця за поточний місяць.
Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно з ч.2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
У п.7.1 Договору вказано, що він діє до 31.08.2021.
За умовами п. 6.1, п.6.2 Договору повернення орендодавцю орендованого приміщення здійснюється па підставі Акту приймання-передачі.
Доказів повернення приміщення позивачу у дату закінчення дії договору відповідач суду не надав.
Позивач у позові зазначає, що з 31.08.2021 орендоване відповідачем приміщення не було повернуте орендодавцю та продовжило перебувати у користуванні орендаря.
Сторони не надали суду доказів направлення відповідачу заперечень щодо користування орендованим приміщенням у порядку ст. 764 ЦК України чи доказів направлення заяви про припинення договору протягом 1 місяця з дня закінчення строку його дії (тобто до 30.09.2021).
Отже, за правилами ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу та ст. 764 ЦК України договір оренди вважається поновленим на той самий строк (на 3 місяці).
Тому у відповідача наявний був обов'язок зі сплати орендної плати за спірне приміщення.
Лише 07.10.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення приміщення (а.с.12). А відповідач листом від 07.10.2021 (а.с.13) погодився повернути приміщення, направив підписаний ним акт приймання-передачі нежилого приміщення на повернення приміщення, повернув ключі від приміщення.
Згідно із ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Таким чином, договір оренди вважається розірваним за згодою сторін 07.10.2021.
Позивач у позові зазначає, що 20 жовтня 2021 року отримав від відповідача поштове відправлення, в якому виявилися ключі від орендованого приміщення та два примірники виготовленого ним акту приймання-передачі.
Проте вказана дата отримання (20 жовтня 2021 року) не підтверджена жодними доказами, зокрема, конверт в якому надійшло відправлення суду не наданий.
Позивач у позові зазначає, що за період користування майном червень 2021 року - жовтень 2021 року відповідач не сплачував орендну плату.
Відповідач у відзиві зазначив, що не може надати квитанції про підтвердження факту оплати, адже оплата здійснювалась не безпосередньо відповідачем, а іншими особами, які на даний час знаходяться за межами України внаслідок початку збройної агресії російської федерації, а документи знаходяться в Україні; як тільки відповідач отримає вказані документи, то надасть їх до суду на підтвердження вказаного факту.
Для надання можливості подати ці докази суд неодноразово відкладав підготовчі засідання. Проте відповідач вказаних доказів не надав. Наданий судом час був розумним для збирання та подання доказів з огляду на строки поштового обігу.
Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, посилання відповідача на те, що він повністю сплатив орендну плату не підтверджені доказами та не доведені.
В п.4.1. Договору сторони узгодили вартість орендної плати за орендоване приміщення у сумі 17000,00 гривень в місяць. Згідно з п.4.3. Договору оплата орендної плати проводиться до 05 числа поточного місяця за поточний місяць.
За період 01.06.2021 - 07.10.2021 відповідач мав сплатити 71 838,71 грн орендної плати (із розрахунку 17000,00 грн х 4 = 68000,00 грн за червень - вересень 2021 року; 17000:31 х 7 = 3838,71 грн за 01.10.2021 - 07.10.2021).
Доказів сплати орендних платежів відповідач суду не надав.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 71 838,71 грн боргу з орендної плати є обґрунтовані; їх суд задовольняє.
В іншій частині вимоги про стягнення орендної плати суд відхиляє як безпідставні.
Суд зазначає, що після припинення договору позивач має право заявляти вимоги про неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, проте такі вимоги позивач не заявив.
Позивач у позові також прохає стягнути з відповідача збитки, до яких включає 138 660,00 грн - вартість відновлювального ремонту приміщення та 70 996,85 грн - упущеної вигоди за період 21.10.2021 - 23.02.2022.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільного права може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому, зокрема, майнової шкоди.
Позивач у позові зазначає, що вартість відновлювального ремонту приміщення становить 138660 грн, що, на його думку, підтверджується дефектним актом, зведеним кошторисним розрахунком вартості поточного ремонту, розрахунками № 1-4 Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, локальний кошторис, відомістю ресурсів до локального кошторису, підсумковою відомістю ресурсів, пояснювальною запискою (а.с.19-29).
Вартість відновлювального ремонту є збитками і відповідно їх розмір повинен підтверджуватись належними доказами.
В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до приписів п. 1 та п. 5 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Оскільки, вказані вище розрахунки вартості відновлювального ремонту було проведено не в межах експертизи, у цих документах відсутнє посилання, що вони підготовлені для подання до суду та що ПП «Аталіо» обізнане про кримінальну відповідальність за подання недостовірної інформації.
Також, позивач не надав доказів у якому стані було приміщення на дату здачі його в оренду, і як наслідок - доказів, що стан приміщення змінився, а проведений ремонт був пов'язаний із необхідністю виправлення наслідків неправомірних дій відповідача.
Отже, надані позивачем документи не можуть бути належним підтвердженням зменшення вартості приміщення та необхідними витратами на його ремонт, які повинен відшкодувати відповідач.
Схожі висновки були наведені правовим позиціям, що викладеній у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі N 905/3375/15, від 4 жовтня 2019 N 914/1949/18 відсутність причинно-наслідкового зв'язку між обсягом відновлювального ремонту та діями відповідача.
Також позивач не довів належними доказами наявність протиправної поведінки відповідача та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та причиненою шкодою.
Так, в підтвердження наявності недоліків орендованого приміщення позивач надав акт огляду нежитлового приміщення від 20.10.2021 (а.с.16), в якому зафіксовано, що при огляді виявленні наступні недоліки:
а) торгівельний зал: відсутні пластикові двері - 1 шт.;
б) туалет для відвідувачів: відсутні вхідні двері - 2 шт.; відсутні перегородки кабінок з дверима - 11 шт.; відсутні комплекти (умивальник, сифон, змішувач) - 7 шт.; відсутні пісуари в комплекті - 3 шт.; відсутні LED світильники потолочні - 7 шт.;
в) туалет для персоналу: відсутній витяжний вентилятор - 1 шт.;
г) кухня: на витяжці відсутні металеві (нержавійка) жировловлювачі - 4 шт.;
д) котельня: відсутній твердопаливний котел - 1 шт.
-опалювальна система пошкоджена шляхом вирізання труб;
- пошкоджена плитка на підлозі;
- стіни потребують косметичного ремонту.
Проте, в акті приймання-передачі нежилого приміщення від 31.05.2021 (а.с.11) сторони зазначили наступне: відповідно до договору оренди № 09 від 31.05.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежиле приміщення - кафе площею 110,4 кв.м, що розташоване за адресою: 37000, Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Європейська, буд. 152;
- приміщення передано в оренду в придатному етапі для використання в цілях здійснення орендарем господарської діяльності, згідно п.1.4 цього Договору;
- приміщення за результатами візуального огляду задовільне, без пошкоджень;
- разом з приміщенням орендодавець передає орендарю наступне майно: 1) котел газовий «Юнкерс», 2) мойка (нержавійка) з сіфоном, 3) витяжка з примусовим вентилятором, 4) стелажі ДСП-4 шт;
- лічильник електроенергії - 2 шт, лічильник води - 1 шт, лічильник газу - 1шт.
Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.05.2021 року не містить посилання на те, що у вказаному приміщенні були присутні у зазначеній кількості вхідні двері, а також інше обладнання із кімнат під назвою «Туалет для відвідувачів» та «Туалет для персоналу», «Кухня», «Котельня».
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що разом з приміщенням відповідачу були передані матеріальні цінності, зазначені у акті огляду нежитлового приміщення від 20.10.2021 (а.с.16).
Таким чином, позивач не довів належними доказами наявність всіх елементів правопорушення, а саме: протиправної поведінка відповідача, невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язання, не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданими збитками, вини відповідача.
За вказаних обставин відсутні підстави для стягнення позивачем 138 660,00 гривень вартості відновлювального ремонту.
Позивач у позові зазначає, що у результаті неправомірних дій відповідача, які виразилися у демонтажу невід'ємних від нерухомого майна частин, належне позивачу майно приведене у незадовільний стан; у зв'язку з цим позивач позбавлений можливості розпоряджатися належним йому нежитловим приміщенням, зокрема здати у оренду та отримувати орендну плату. Враховуючи викладене, позивач повідомив, що він не отримав дохід від оренди спірного приміщення з 21.10.2021 по 23.02.2022, що призвело до упущеної вигоди у розмірі 70996,85 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка (дія або бездіяльність); 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки, шкода); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та причиненою шкодою; 4) вина особи, яка заподіяла шкоду.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).
Позивач розраховує упущену вигоду з 21 жовтня 2021 року, тобто з наступного дня після, на думку позивача, повернення орендованого приміщення, а кінцевий строк нарахування визначає 23.02.2022 року (дата подання позову до суду).
Проте, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що позивач мав реальний намір та можливість укласти договори оренди приміщення, і не уклав їх виключно внаслідок винних дій відповідача.
Також позивач здійснив обчислення розміру упущеної вигоди, виходячи із розміру орендної плати, що була зазначена у договорі оренди, укладеним між позивачем та відповідачем.
Однак, позивач не надав доказів в підтвердження того факту, що він міг здати вказане приміщення по зазначеній ціні. Так як орендні відносини є договірними і, відповідно, розмір орендної плати визначається виключно за домовленістю сторін.
Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Позивач не надав жодних доказів того, що неодержаний дохід (упущена вигода) є наслідком будь-яких протиправних дій відповідача, і що ці дії мали місце упродовж усього періоду нарахування розміру вказаної вигоди.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення 70 996,85 гривень упущеної вигоди; у позові в цій частині суд відмовляє.
Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі, а саме витрати на сплату судового збору та правничу допомогу
За подання позову позивач сплатив 4329,37 грн судового збору за квитанцією банку № 0.0.2470949340.1 від 22.02.2022 (а.с.7). Факт надходження цього судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 23.02.2022 (а.с.37).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 2481,00 грн за мінімальною ставкою судового збору, що належить сплачувати за позовними вимогами про стягнення 71 838,71 грн, які визнані судом правомірними.
Позивач у позові надав орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн (а.с.3).
Відповідач у відзиві надав орієнтований розмір витрат на правову допомогу адвоката у сумі 16500,00 грн (а.с.54).
На момент ухвалення рішення в справі відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу позивача та відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження фактичного розміру таких витрат.
Позивач у заяві від 22.12.2022 повідомив суду, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач до судових дебатів зробив заяву від 22.12.2022 про те, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Грінченко Віктора Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; паспорт серія НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Дорошенко Валентини Миколаївни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 71838 грн 71 коп. боргу з орендної плати, 2481 грн 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 23.12.2022.
Суддя Т. М. Безрук